Характер причин закрепів у післяопераційному періоді та їх хірургічна корекція

Другий етап лікування дітей у післяопераційному періоді. Другий етап проводиться у відділенні хірургії, куди дитина переводиться з відділення інтенсивної терапії. У хірургічному відділенні проводять поступове зменшення обсягу інфузійної терапії з її повним припиненням протягом1-2 доби та поступовим переведенням хворого на ентеральне харчування,

продовжують антибактеріальну терапію. В періанальній ділянці відфіксовують інтубаційну трубку. З сечового міхура видаляють сечовий катетер.

З третьої доби призначають 0,05 % розчин прозерину двічі на добу (в/м або в/в) у разовій дозі 0,05 мл/кг маси тіла - дітям до 1 року, та по 0,1 мл/кг - дітям старшим 1року. Крім цього, призначають електрофорез з прозерином на живіт - по одній процедурі на добу, 4-5сеансів.

Разом з тим, з другого дня після операції кожні 4години інтубаційну ректальну трубку промивають 30-40 мл1 % розчину NаСl для декомпресії кишечнику та стимуляції його перистальтики. Дренаж із міжфутлярного простору видаляють на 3-4 день, а зонд із кишки - при відновленні перистальтики.

З відновленням перистальтики кишечнику пацієнтів поступово переводять на ентеральне харчування. Пацієнтам з ректальною та ректосигмовидноюформамиагангліозуентеральнехарчування починають з 3-4 доби після операції, при субтотальній формі - з 4-6 доби, а при тотальному агангліозі - з 12 доби. В цей час продовжують вводити пробіотики у віковій дозі протягом 3-4 тижнів після операції. Дитині поступово розширюють ентеральне харчування. Проводять ферментативну терапію. Призначають фізіотерапевтичні процедури. Шви знімають звичайно на 9 добу післяопераційного періоду. Перед випискою пацієнта роблять контрольні загальні аналізи крові та сечі. При задовільному стані на 10-12 добу хворий виписується.

8. Реабілітація та амбулаторне лікування. Після виписки з відділення хірургії проводиться амбулаторне та відновне лікування. Проте необхідно зазначити, що у певного відсотка пацієнтів – кожного п’ятого хворого відмічається незадовільні результати у вигляді функціональної часткової втрати анального контролю, також у частини дітей сповільнені адаптаційно-компенсаторні процеси на фоні функціональної неповноцінності відділів товстої кишки, які залишились після її резекції, особливо у хворих, оперованих після тимчасової колостоми.

У зв’язку з вищевказаним відновлювальний період після радикального оперативного втручання у певної групи пацієнтів триває від 6 місяців до періоду статевого дозрівання; в середньому більшість хворих вважається практично здоровими наприкінці 2 року після операції.

Реабілітаційні заходи проводяться протягом 1 місяця і вміщують дієтотерапію, вітамінотерапію (групи В, С), імуностимуляційну терапію (елеутерокок, ехінацея), еубіотики, ферментотерапію, лазеро-магнітотерапію на біологічно активні точки, голкорефлексотерапію, електростимуляцію анального сфінктера та м’язів промежини за допомогою апарата «Ендотон» (при енкопрезі), ЛФК, направлену на укріплення м’язів тазового дна; при періодичних закрепах проводять лікувальні очисні клізми (настоєм ромашки, обліпиховою олією) 1-2 рази на день на протязі 7 днів; при поганому ефекті амбулаторного відновлювального лікування показана госпіталізація хворого в хірургічне відділення стаціонару з метою детального обстеження та призначення лікування виявленої патології.

Після виписки із стаціонару дитина приходить на контрольний огляд через 1 місяць, потім через 6 місяців та1 рік.

9. Направлення на санаторно-курортне лікування не раніше за 3-6 місяців при відсутності ускладнень (Одеса, Куяльник).

Поиск по сайту: