Анамнестічні і клінічні дані

Клінічна картина типового гострого апендициту у дітей старшого віку характеризується наявністю локального болю у місці проекції аппендикса, напруження м’язів у цій ділянці і позитивних симптомів подразнення очеревини.

При тазовому розміщенні аппендикса спостерігаються дізурічні розлади.

При ретроцекальному розташуванні паростка можуть бути боліу спині.

У дітей молодшого віку (до 3-х років) у зв’язку з особливостями клінічної картини гострого апендициту і труднощами діагностики показаний огляд у стані медикаментозного сну.

2) обов’язкова лабораторна діагностика:

а) загальний аналіз крові;

б) загальний аналіз сечі – діагностичне значення має виявлення 10-15 лейкоцитів в полі зору у хлопчиків і 20-30 лейкоцитів – у дівчаток

в) біохімічне дослідження крові при наявності перитоніту

г) група крові та резус-належність.

3) додатковаінструментальна діагностика:

а) УЗД;

б) ЕГДФС;

4) обов’язкові консультації спеціалістів:

а) педіатра,ЛОР.

При неможливості виключити діагноз гострого аппендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару – при цьому огляд проводиться кожні 2 – 3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показанням до хірургічного втручання.

VI. Хірургічне лікування:

1) передопераційна підготовка:

– ліжковий режим;

– голод;

–зниженя температури тіла;

–регідратація по показанням;

–введення антибіотиків

2) оперативне втручання:

а) доступи:

– Волковича –Д’яконова або Мак-Бурнея

–поперемінний;

–поперековий Шпренгеля

–серединна лапаротомія (при розлитих перитонітах)

б) особливість хірургічної тактики при простому апендициті:

– при відсутності змін з боку червоподібного відростка – до проведення апендектомії провести ревізію черевної порожнини, тазу, дистального відділу здухвинної кишки протягом до 1м з метою виявлення дивертикула Меккеля або брижового лімфаденіту;

- при мезаденіті необхідно вилучити лімфатичний вузол для проведення гістологічного дослідження

б) методи апендектомії:

–ампутаційний;

–інвагінаційний;

–екстирпаційний.

в) способи обробки кукси апендикса:

– лігатурний;

–лігатурно-кісетний

–кісетний

г) показання для встановлення мікроіригатора – необхідність контролю гемостазу у черевній порожнині в зв’язку з травматичністю оперативного втручання — на12 годин. Місцеве введення антибіотиків і антисептичних препаратів в черевну порожнину є недоцільним;

д) показання для дренування черевної порожнини – наявність абсцесу, розлиті перитоніти, невпевненість у повному видаленні паростка;

е) апендикс та інші видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження;

ж) видалена з черевної порожнини рідина та гній надсилаються на бактеріологічне дослідження з метою ідентифікації флори та визначення її чутливості до антибіотиків.

VII. Післяопераційне лікування:

1) вживання рідини:

– через 3-6 годин дозволяється пити чай або воду;

2) харчування:

– приймання їжі на наступну добу;

3) режим:

– ліжковий протягом 2-3 діб;

– наступні дні – загальний

4) показання для переведення хворого у відділення інтенсивноїтерапії:

– необхідність корекції водно-електролітного балансу і білкових розладів

5) антибіотикотерапія:

- при простому гострому апендициті післяопераційна антибіотикотерапія як правило не проводиться, обмежуються введенням знеболюючих ліків при необхідності

- при деструктивних формах гострого аппендициту з перитонітом доцільним є призначення цефалоспоринів П-Ш покоління з аміноглікозидами та метронідазолом.

6) фізіотерапія:

– УВЧ на сонячне сплетіння,електрофорез з 3% йодистим калієм

Поиск по сайту: