АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Анамнестічні і клінічні дані

Читайте также:
  1. I. Клінічні - залежать від ступеня важкості та перебігу захворювання.
  2. Клінічні дослідження як етап розробки лікарських препаратів
  3. Клінічні основи вибору конструкцій бюгельных й опорних пластинкових протезів при різних видах пораження зубних рядів
  4. КЛІНІЧНІ ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНІМНИХ ШИН РІЗНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПАРОДОНТОЗІ
  5. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ
  6. Клінічні форми проявів алергічних реакцій
  7. ПОХІДНІ ДАНІ.

Клінічна картина типового гострого апендициту у дітей старшого віку характеризується наявністю локального болю у місці проекції аппендикса, напруження м’язів у цій ділянці і позитивних симптомів подразнення очеревини.

При тазовому розміщенні аппендикса спостерігаються дізурічні розлади.

При ретроцекальному розташуванні паростка можуть бути боліу спині.

У дітей молодшого віку (до 3-х років) у зв’язку з особливостями клінічної картини гострого апендициту і труднощами діагностики показаний огляд у стані медикаментозного сну.

2) обов’язкова лабораторна діагностика:

а) загальний аналіз крові;

б) загальний аналіз сечі – діагностичне значення має виявлення 10-15 лейкоцитів в полі зору у хлопчиків і 20-30 лейкоцитів – у дівчаток

в) біохімічне дослідження крові при наявності перитоніту

г) група крові та резус-належність.

3) додатковаінструментальна діагностика:

а) УЗД;

б) ЕГДФС;

4) обов’язкові консультації спеціалістів:

а) педіатра,ЛОР.

При неможливості виключити діагноз гострого аппендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару – при цьому огляд проводиться кожні 2 – 3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показанням до хірургічного втручання.

VI. Хірургічне лікування:

1) передопераційна підготовка:

– ліжковий режим;

– голод;

–зниженя температури тіла;

–регідратація по показанням;

–введення антибіотиків

2) оперативне втручання:

а) доступи:

– Волковича –Д’яконова або Мак-Бурнея

–поперемінний;

–поперековий Шпренгеля

–серединна лапаротомія (при розлитих перитонітах)

б) особливість хірургічної тактики при простому апендициті:

– при відсутності змін з боку червоподібного відростка – до проведення апендектомії провести ревізію черевної порожнини, тазу, дистального відділу здухвинної кишки протягом до 1м з метою виявлення дивертикула Меккеля або брижового лімфаденіту;

- при мезаденіті необхідно вилучити лімфатичний вузол для проведення гістологічного дослідження

б) методи апендектомії:

–ампутаційний;

–інвагінаційний;

–екстирпаційний.

в) способи обробки кукси апендикса:

– лігатурний;

–лігатурно-кісетний

–кісетний

г) показання для встановлення мікроіригатора – необхідність контролю гемостазу у черевній порожнині в зв’язку з травматичністю оперативного втручання — на12 годин. Місцеве введення антибіотиків і антисептичних препаратів в черевну порожнину є недоцільним;

д) показання для дренування черевної порожнини – наявність абсцесу, розлиті перитоніти, невпевненість у повному видаленні паростка;

е) апендикс та інші видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження;

ж) видалена з черевної порожнини рідина та гній надсилаються на бактеріологічне дослідження з метою ідентифікації флори та визначення її чутливості до антибіотиків.

VII. Післяопераційне лікування:

1) вживання рідини:

– через 3-6 годин дозволяється пити чай або воду;

2) харчування:

– приймання їжі на наступну добу;

3) режим:

– ліжковий протягом 2-3 діб;

– наступні дні – загальний

4) показання для переведення хворого у відділення інтенсивноїтерапії:

– необхідність корекції водно-електролітного балансу і білкових розладів

5) антибіотикотерапія:

- при простому гострому апендициті післяопераційна антибіотикотерапія як правило не проводиться, обмежуються введенням знеболюючих ліків при необхідності

- при деструктивних формах гострого аппендициту з перитонітом доцільним є призначення цефалоспоринів П-Ш покоління з аміноглікозидами та метронідазолом.

6) фізіотерапія:

– УВЧ на сонячне сплетіння,електрофорез з 3% йодистим калієм


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)