|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Третій період (1965 - 1980)Наступний важливий період розвитку обчислювальних машин відноситься до 1965-1980 років. В цей час в технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типу транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більше можливостей новому, третьому поколінню комп'ютерів. Для цього періоду характерне також створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим таким сімейством, побудованим на інтегральних мікросхемах, стала серія машин IBM/360. Створене на початку 60-х років, воно значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/продуктивність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною. Програмна сумісність вимагала і сумісності операційних систем. Такі операційні системи повинні були працювати і на великих, і на малих обчислювальних системах, з великою і з малою кількістю різноманітної периферії, в комерційній галузі і в галузі наукових досліджень. Операційні системи, розроблені з наміром задовольнити всім цим суперечливим вимогам, виявилися надзвичайно складними "монстрами". Вони складалися з багатьох мільйонів рядків команд, написаних тисячами програмістів, і містили тисячі помилок, що викликали нескінченний потік виправлень. В кожній новій версії операційної системи виправлялися одні помилки і вносилися інші. Проте, не дивлячись на великі розміри і безліч проблем, OS/360 і інші їй подібні операційні системи машин третього покоління дійсно задовольняли більшості вимог споживачів. Найважливішим досягненням ОС даного покоління з'явилася реалізація мультипрограмування. Мультипрограмування — це спосіб організації обчислювального процесу, при якому на одному процесорі поперемінно виконуються декілька програм. Поки одна програма виконує операцію вводу-виводу, процесор не простоює, як це відбувалося при послідовному виконанні програм (однопрограмний режим), а виконує іншу програму (багатопрограмний режим). При цьому кожна програма завантажується в свою ділянку оперативної пам'яті, звану розділом. Інше нововведення — спулінг (spooling). Спулінг у той час визначався як спосіб організації обчислювального процесу, відповідно до якого завдання прочитувалися з перфокарт на диск в тому темпі, в якому вони з'являлися в приміщенні обчислювального центру, а потім, коли чергове завдання завершувалося, нове завдання з диска завантажувалося в розділ, що звільнився. Разом з мультипрограмною реалізацією систем пакетної обробки з'явився новий тип ОС — системи розділення часу. Варіант мультипрограмування, який уживають в системах розділення часу, націлений на створення для кожного окремого користувача ілюзії одноосібного використовування обчислювальної машини. Системи розділення часу дозволили реалізувати діалоговий режим роботи користувачів через термінали типу телетайпу. У цей же період з'явилися системи реального часу, які забезпечують негайну реакцію на певні події: системи керування технологічними процесами в промисловості, військові системи, що забезпечують постійний контроль для захисту об'єктів від раптового повітряного нападу. ОС третього покоління настільки відсторонили користувача від апаратури машини, що він втратив можливість нею керувати. Користувач міг встановити свої магнітні носії на ті пристрої, які йому динамічно виділяла операційна система, одержував для діалогу той термінал, який йому знову динамічно виділяла операційна система, вів діалог так, як це визначала ОС, одержував роздруки на тому пристрої і в той момент, що знову динамічно призначала ОС. Часті зависання (клінчі) також були характерні для систем третього покоління. Навіть для того, щоб виконати на машині найпростішу програму, користувачу доводилося вивчати досить складну мову керування завданнями. Таким чином, ОС третього покоління значно розширили область застосування комп'ютерів, але при цьому ускладнили процес розв'язку кожної задачі. Для багатьох користувачів ОС третього покоління стали тим бар'єром, який не дозволив безпосередньо підійти до використання комп'ютера. Але слід зауважити, що саме ОС третього покоління стали добрим фундаментом, на якому виросли операційні системи наступного покоління. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |