 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Частина 1. Знайомство з інструментами Microsoft Excel для побудови графіків та діаграм
|
Читайте также: |
Термін діаграма у програмі Microsoft Excel використовується для позначення усіх видів графічного представлення числової інформації.
Таблиці із числовими даними недостатньо наочні й дають мало уявлення про динаміку процесу. Для графічного подання даних в Microsoft Excel існують спеціальні об'єкти - діаграми, які допомагають порівнювати й аналізувати дані, а також прикрашають документ. За допомогою Microsoft EXCEL можна створювати складні діаграми. Крім того, вибравши необхідний тип діаграми, можна побудувати графік функції однієї або двох змінних.
Побудова графічного зображення виконується на основі ряду даних. Так називають групу даних в межах одного стовпчика або рядка. На одній діаграмі є можливість відображати декілька рядів даних.
Діаграма є об’єктом, який можна розмістити на тому ж аркуші, на якому знаходяться дані, чи на іншому аркуші. Частіше під час створення діаграми пропонується розмістити на окремому аркуші. Побудована діаграма зберігає зв'язок з даними, на базі яких вона побудована, та при оновленні даних автоматично виконується перебудова графічного зображення.
Для побудови діаграми за звичай використовують Майстер Діаграм, що викликається із меню Вставка ► Діаграм.
У діалоговому вікні, що з'явиться (Рисунок 3.1), Майстер діаграм, необхідно вибрати потрібний тип і вид діаграми. Нажавши й утримуючи кнопку “Перегляд результату ”, можна оцінити обраний тип/вид діаграми для виділених даних. У таблиці 3.1. наведено типи діаграм, що використовуються у Microsoft EXCEL та їх сферу застосування.
Рисунок 3.1. Типи та види діаграм Microsoft EXCEL.
Таблиця 3.1. Сфера застосування діаграм різних типів
| Тип діаграми | Сфера застосування |
| Гістограма | Показує зміну даних впродовж певного часу. Для наочного порівняння різних величин використовуються вертикальні стовпці, які можуть бути об'ємними і плоскими. Висота стовпця пропорційна значенню, представленому в таблиці. Тривимірна гістограма показує розкладку значень по категоріях і рядах даних. Вісь категорій в гістограмі розташовується по горизонталі, вісь значень — по вертикалі. Таке розташування осей підкреслює характер зміни значень у часі. |
| Лінійчата | Дає можливість порівнювати значення різних показників. Зовні нагадують повернені на 90 градусів гістограми. Вісь категорій розташована по вертикалі, вісь значень — по горизонталі. Це дозволяє звернути більшу увагу на порівнювані значення, ніж на якийсь час. |
| Графік | Показує, як міняється один з показників (Y) при зміні іншого показника (X) із заданим кроком. Excel дозволяє побудувати об'ємні графіки і стрічкові діаграми. Графік з накопиченням відображує зміну загальної суми за часом або за категорією. |
| Кругова діаграма | Показує співвідношення між частинами одного ряду даних, що становить в сумі 100%. Використовується в презентаціях, коли необхідно виділити головний елемент і для відображення вкладу частин у відсотках. Для полегшення відображення маленьких секторів в основній діаграмі їх можна об'єднати в один елемент та показати на окремій діаграмі поряд з основною. |
| Точкова діаграма | Показує зміну чисельних значень декількох рядів даних (вісь Y) через нерівні проміжки (вісь X), або відображує дві групи чисел, як один ряд координат х і y. Розташовуючи дані, помістите значення х в один стовпчик або один рядок, а відповідні значення біля в сусідні рядки або стовпці. Зазвичай використовується для наукових даних. |
| Діаграма з областями | Показує зміни, що відбуваються з часом. Відрізняється від графіків тим, що дозволяє показати зміну суми значень всіх рядів даних і вклад кожного ряду. |
| Кільцева діаграма | Дозволяє показати відношення частин до цілого. Може включати декілька рядів даних. Кожне кільце у кільцевій діаграмі відповідає одному ряду даних. |
| Поверхня | Використовується для пошуку найкращого поєднання в двох наборах даних. Відображує натягнуту на крапки поверхню, залежну від двох змінних. Як на топографічній карті, області, що відносяться до одного діапазону значень, виділяються однаковим кольором або узором. Діаграму можна повертати і оцінювати з різних боків зору. |
Після вибору типу та виду діаграми натискаємо кнопку Далі. У діалоговому вікні, що з'явилося, можна перевірити діапазон, що містить дані для побудови діаграми. Також, саме на цьому етапі, якщо попередньо дані не були виділені, можна задати діапазон даних шляхом уведення із клавіатури або виділивши в робочому аркуші за допомогою миші необхідний діапазон. Цей діапазон у подальшому можна змінити, викликавши контекстне меню правою клавішею миші, та вибравши пункт Вихідні дані.
Натискаємо кнопку Далі, після чого з’явиться нове діалогове вікно параметри діаграми (рисунок 3.2). На цій сторінці виконується налаштування зовнішнього виду діаграми: назва діаграми, назви та формат координатних осей, наявність ліній допоміжної сітки, значення підписів по координатним осям, наявність та формат легенди та ін..
Рисунок 3.2. Параметри діаграми.
Після натиснення на кнопку Далі з’явиться останнє діалогове вікно з вибором місця розташування діаграми. Як уже зазначалося, діаграму можна розмістити на тому самому аркуші, що й дані, або винести на окремий аркуш. Більш доцільним при виконанні роботи є створення діаграм на окремих аркушах, з відповідними назвами. У майбутньому вибрану позицію під час створення діаграми можна змінити.
Після завершення редагування діаграми, треба натиснути кнопку Готово, після чого діаграма з’явиться у зазначеному місті. Поки кнопка Готово не натиснута, можна повернутися на попередні етапи роботи з майстром діаграм, натискаючи кнопку Назад. Якщо під час створення діаграми з’явилися нові дані, або були допущені помилки, то всі налаштування діаграми можна міняти в будь-який час. Для цього необхідно скористатись контекстним меню, клацнувши на діаграмі правою кнопкою миші та вибравши необхідний пункт: Тип діаграми, Вихідні дані, Параметри діаграми, Розміщення.
Якщо дані певних рядків або стовпчиків не повинні бути відображені в діаграмі, то ви можете сховати відповідні рядки або стовпчики. Для рішення цього завдання можна також створити в аркуші структуру й сховати дані, які не повинні бути відображені в діаграмі.
Аркуш діаграми з тимчасовим ім'ям «Діаграма» буде вставлений безпосередньо перед поточним робочим аркушем. Можна перейменувати аркуш діаграми, як і будь-який робочий аркуш.
Частина 2. Графіки і діаграми на картах та планах.
Вміння створювати, редагувати та використовувати різноманітні графіки і діаграми є обов’язковою навичкою для складання картографічних творів. Це вміння знадобиться як для застосування в окремих видах картографування тематичних карт, як наприклад, картодіаграма, так і для створення елементів допоміжної характеристики карти та окремих елементів оснащення. Із способами картографування ви працюватимете пізніше, вивчаючи курс «Картографія». А на даному етапі важливо навчитися будувати окремі графіки і діаграми, вдалим зразком яких є «врізки» на картах та деякі елементи оснащення. Розглянемо їх на наступних прикладах.
Графік закладень
Щоб спростити визначення крутизни схилів і похилів місцевості, використовують спеціальний графік, який називають графіком закладень.
Графік закладень починають будувати для кута нахилу 0º30’, потім 1º і далі з інтервалом 1º до кута нахилу 20º.
Перш ніж будувати графік закладень, необхідно створити таблицю з даними для побудови графіку. У першому стовпчику таблиці розміщуються кути нахилу земної поверхні, а у другому стовпчику обчислюється величина закладення між горизонталями, що відповідає заданому ухилу та масштабу карти. Обчислення закладень, які відповідають кожному значенню кута нахилу для прийнятої висоти перерізу рельєфу виконують за формулою d = h ctg v. Обчислені значення закладень необхідно також помножити на коефіцієнт, що враховує масштаб карти.
Після того, як обчислення виконані, необхідно виділити стовпчик з результатами розрахунків, та створити діаграму. Тип діаграми – графік без маркерів, назва діаграми «Графік закладень для топографічної карти масштабу …». Ось абсцис – кути нахилу земної поверхні. Ось ординат – величина закладення між горизонталями. Для графіка закладень сітка ординат, зазвичай, не використовується, а сітка абсцис повинна бути побудована для кожного кута нахилу, значення яких повинні бути підписані вздовж осі абсцис.
Графік закладень складається у чорному кольорі.
Поиск по сайту: