 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Послідовність виконання роботи. 1. Накреслити дві проекції робочої поверхні корпуса
1. Накреслити дві проекції робочої поверхні корпуса. Для цього на столі профілографа закріпити аркуш паперу, розміри якого дозволяють одержати в натуральну величину дві проекції корпуса. Корпус встановити на підставці так, щоб його положення можна було змінювати в невеликих проміжках по вертикалі. Торкаючись кінцем стержня точок леза лемеша, досягти його горизонтального положення на підставці, після чого корпус закріпити болтами. (Таким же методом досягають розташування польового обрізу корпуса паралельно поверхні стола після повертання корпуса на 90о.)
Сумістити вісь стержня з носком лемеша і, ковзаючи кінцем стержня вздовж леза лемеша, записати його горизонтальну проекцію на папері. Потім опустити корпус на 25 мм, що відповідає п'яти обертам маховика механізму опускання стола підставки і, проводячи горизонтально вздовж його поверхні гострий кінець стержня, записати на папір слід нової січної площини, стежачи за тим, щоб чітко були позначені точки, які належать контурній лінії корпуса. Після цього знову опустити корпус на 25 мм нижче і записати новий переріз і т.д. Ці операції проводять доти, доки вся робоча поверхня корпуса з її характерними точками і лініями не буде викреслена на папері. З'єднавши точки контура корпуса кривою, отримаємо горизонтальну проекцію поверхні з слідами перерізів горизонтальними площинами.
Повернувши корпус на підставці на 90о і повторивши ці ж кроки, отримаємо на папері вертикальну проекцію поверхні.
Роботу на профілографі зручно виконувати трьом студентам, один з яких слідкує за олівцем, другий – за переміщенням гострого кінця стержня, а третій опускає і піднімає корпус та переміщає стержень.
2. Визначити основні параметри полицево-лемішної поверхні корпуса. Характеристика корпусів здійснюється за кресленням, побудованим з допомогою профілографа, шляхом дослідження перерізів робочої поверхні горизонтальними і поздовжньо-вертикальними площинами. Сліди перерізів поверхні горизонтальними площинами характеризують зміну кута g нахилу горизонталей (розташування твірної) до стінки борозни. Сліди поздовжньо-вертикальних площин у вертикальній боковій проекції відображають характер зміни кута a, що визначає розпушувальну здатність поверхні.
За кресленням визначити:
ширину захвату корпуса b;
довжину леза лемеша ℓ;
висоту розміщення верхньої точки польового обрізу H;
висоту розміщення верхньої точки полиці H mах.
3. Визначити максимально можливу глибину оранки (а max) корпусом із
залежності [1, c.41]
,
та показник k стійкого положення скиби при роботі корпуса без передплужника
.
4. Всі параметри позначити на проекціях корпуса (за натуральними значеннями), а їх значення записати у таблицю, яка розташовується над штампом креслення, та записати у зошиті.
Таблиця 2.1
Параметри робочої поверхні корпуса
| П е р е р і з и | |||||||||||||||||
| a1 | a2 | a3 | a4 | a1 | a2 | a3 | a4 | a1 | a2 | a3 | a4 | ||||||
| Тип робочої поверхні: Dg=gmax-go= | |||||||||||||||||
| b, см | а max , см | k | ℓ,см | H, см | Hmах , см | go | gmax | gmin | |||||||||
6. Зміст звіту. Оформлений за стандартом аркуш формату А1 з двома проекціями робочої поверхні, на яких позначені натуральні значення параметрів і таблиця параметрів.
Коротка характеристика технологічних властивостей робочої поверхні
корпуса плуга.
Питання для самоконтролю
1. Яким методом визначаються конструктивні параметри та технологічні властивості корпуса плуга на профілографі?
2. Покажіть напрямок руху корпуса плуга на проекціях креслення, дно та стінку борозни.
3. Як впливає зміна кута a, b, g на переміщення скиби при її відокремленні від моноліту, на тяговий опір плуга?
4. Які робочі поверхні відносяться до культурних, напівгвинтових за значеннями Dg? Їх відмінності в дії на грунт.
5. Відмінність у технологічній дії на грунт циліндричної, напівгвинтової, гвинтової поверхні корпуса плуга? Для яких грунтів доцільне їх застосування?
6. Які функції кутів a, b, g робочої поверхні корпуса плуга, як розвинутого косопоставленого тригранного клина?
7. Якою залежністю виражається співвідношення між кутами a, b, g для тригранного клина (виведіть її)?
8. Як змінюється розпушувальна дія робочої поверхні (за кресленням) при зміні кутів a та g.
9. Що таке напрямна крива і де вона знаходиться на корпусі плуга?
10.Як закріпити корпус плуга на столі профілографа, щоб отримати закономірності зміни кута b (фронтальну проекцію), напрямну криву?
11. Чому і як глибина оранки залежить від ширини захвату корпуса
плуга?
Поиск по сайту: