Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) - це

координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Стосовно компетенції РНБОУ у сфері національної безпеки, слід сказати, що до повноважень цього конституційного органу у визначеній сфері належать:

1) розробка та розгляд на своїх засіданнях питання, які відповід­но до Конституції та законів України належать до сфери національ­ної безпеки, та подання пропозиції Президентові України щодо:

- визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

- проектів державних програм, доктрин, законів України, ука­зів Президента України, директив Верховного Головнокомандува­ча Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших норма­тивних актів та документів з питань національної безпеки;

- удосконалення системи забезпечення національної безпеки, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

- заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

- залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення конт­ролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою націо­нальної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України;

2) здійснення поточного контролю за діяльністю органів вико­навчої влади у сфері національної безпеки, подання Президентові України відповідних висновків та пропозицій;

3) координація і контроль переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

4) координація та контроль діяльності органів виконавчої вла­ди по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, кон­ституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтри­манню громадського порядку при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України (Закон України від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України»).

Служба безпеки України - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Загальна чисель­ність Служби безпеки України станом на 2006 р. складала 41 750 осіб, зокрема 34 610 військовослужбовців.

Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону є і діють функціональні підрозділи:

- контррозвідки;

- захисту національної державності;

- контррозвідувального захисту економіки держави;

- боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

- боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

- досудового слідства;

- охорони державної таємниці;

- оперативно-технічних заходів;

- оперативного документування;

- організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, пра­вового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України.

При Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана:

1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення ди­пломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукува­ти осіб, я?:і переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених зло­чинів;

4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попере­дження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розві­дувально-підривної діяльності проти України;

5) забезпечувати захист державного суверенітету, конституцій­ного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'яз­ку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

7) здійснювати відповідно до законодавства профілактику пра­вопорушень у сфері державної безпеки;

8) забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком держав­ні органи України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, здійснювати заходи щодо криптографічного та технічного захисту секретної інформа­ції (Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХП «Про Службу безпеки України»).

Поиск по сайту: