|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Управління поточними фінансовими потребами підприємстваФормування оптимальних виробничих матеріальних запасів є один із основних елементів комерційної діяльності підприємства. Заниження величини оборотних активів спричиняє нестійке фінансове положення підприємства, перебої виробничого процесу і як наслідок зниження обсягу виробництва і прибутку. В свою чергу завишення розділу оборотних активів знижує можливостіпідприємства проводити капітальні вкладення щодо розширення виробництва. Відволікання грошових коштів як власних так і залучених не дає можливості підприємству більш раціонально і ефективно використовувати вільні грошові кошти. При визначенні оптимальної потреби в оборотних активах використовуються два методи: прямий і аналітичний. Прямий метод визначення оптимального рощзміру оборотних активів застосовується при створенні нового підприємства або при уточненні потреби в оборотних активах підприємства, якщо значно зміньється асортимент вироблюваної продукції. Аналітичний метод застосовують більше року, де в основному сформовані виробничі запаси і не змінюється асортимент продукції в плановому періоді. Аналітичний метод передбачає визначення потреби в оборотних активах шляхом коригування оптимального розміру оборотних активів, який розрахований методом прямого рахунку з урахуванням зміни обсягу виробництва та прискорення оборотності оборотних активів. В процесі господарської діяльності підприємству необхідно визначити короткострокові потреби в грошових коштах для забеспечення поточної діяльності підприємства з урахуванням відстрочки платежу покупцям. Пока величина являє собою поточні фінансові потреби і визначається за формулою: ПФП= ЗВ+ДЗ- КЗ, де ПФП- поточні фінансові потреби Зв- оптимальний запас матеріальних цінностей Дз- дебіторська заборгованість Кз – кредиторська заборгованість Розглядаючи приведену формулу необхідно визначити період, який потрібен для перетворення виробничих запасів та дебіторської заборгованості в готівку (грошові кошти на поточному рахунку) ОК= ОЗ+ОД-ОО, де Ок-оборотність оборотних активів Оз-оборотність виробничих запасів Од- оборотність дебіторської заборгованості Оо- середній строк сплати кредтирської заборгованості Середній період обертання виробничих запасів визначається за формулою: ОЗ= , де З – запаси матеріальних цінностей Вд – середньоденна виручка від реалізації Аналогічно визначається оборотність дебіторської заборгованості: , де Од – оборотність дебіторської заборгованості. Поточні фінансові потреби підприємства визначаються також в процентах за формулою: , де В- виручка від реалізації продукції. Якщо результат дорівнює 50%, то це значить, що половина днів в році, тобто 180 днів підприємство робить не те, щоб покрити свої поточні фінансові потреби. На розмір поточних фінансових потреб в оборотних активів впливають такі фактори: 1). Тривалість операційного та збуткового циклів, тобто чим швидше сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію, а готова продукція в гроші, тим менше треба мати запас сировини і матеріалів; 2). Темпи росту виробництва, тобто більший обсяг виробництва потребує більше матеріальних цінностей. 3). Сезонність виробництва та реалізації продукції, а також нестабільність поставок товарно- матеріальних цінностей. 4). Стан кон”юктури ринку, тобто нарощування дебіторської заборгованості, оскільки конкуренція пимушує залучити покупців на більш вигідних умовах (відстрочка платежу, спонтанне фінансування і інші пільги). 5). Підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, тобто чим вищий рівень інфляції, тим більші фактичні запаси у порівнянні з їх оптимальним розміром. 6). Швидкого фізичного або морального зносу товарно-матеріальних цінностей. В даному випадку фактичні розміри запасів можуть бути, навпаки, менші за їх оптимальний розмір, що потребує більш частих закупівель. При цьому слід мати на увазі, що запаси товарно-матеріальних цінностей можна збільшувати лише до тих пір, доки отримана економія перевищує загальні витрати на утримання додаткових запасів. Додаткова закупівля товарно-матеріальних цінностей можлива також за умови: - злагодження системи виробництва: - своєчасної і достовірної інформації про стан ринку сировини; - надійних постачальників; - ефективно оперативного маневрування запасами. В умовах нестабільного попиту на ринку сировини та невизначеності річної потреби підприємства в запасах товарно-матеріальних цінностей фінансові менеджери зацікавлені у зменшенні запасів і відповідно зменшується загальний обсяг інвестицій. Таким чином, основна задача раціонального управління оборотними активами підприємства полягає в скороченні періоду оборотності виробничих запасів: дебіторської заборгованості та збільшенні середнього строку сплати кредиторської заборгованості, що дозволяє знижувати поточні фінансові потреби в оборотних активах.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |