 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Спеціаліста першої категорії
Солнцева Світлана Олексіївна протягом останніх років працює над проблемою активізації самостійної роботи та творчої активності студентів на заняттях з інформатики шляхом використання оптимальних форм і методів навчання.
Посилення ролі самостійної роботи студентів у навчальному процесі вимагає орієнтацію на активні методи опанування змісту освіти, розвиток творчих здібностей студентів, перехід до індивідуализованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості.
Мета роботи над проблемою - розгляд питань мотиваційного, методичного забезпечення самостійної аудиторної та позааудиторної пізнавальної діяльності студентів.
Основна проблема, – активізація самостійної роботи та творчої активності студентів на заняттях з інформатики є актуальною, спрямованою на здійснення навчання в умовах постійної, активної творчої роботи студентів, що стимулює їх пізнавальну діяльність, завдяки застосуванню оптимальних форм і методів навчання – пошуку та опрацюванню необхідної навчальної інформації; підготовки і написанню рефератів, доповідей; опрацюванню наукової літератури та підготовки опорних конспектів; розробки логічних схем понять, презентацій та публікацій з тем; складання порівняльних таблиць, кросвордів, контрольних питань; розробку тестових завдань, алгоритмів і програм вирішення завдань. У своєї роботі викладач застосовує методи, які вимагають від студентів гнучкого логічного мислення, орієнтовані на диференційований рівень початкової підготовки. Високий ступень наочності, цікавість викладу навчального матеріалу забезпечується використанням навчальних комп’ютерні програм, інтерактивними моделями, слайд-демонстраціями; адекватність оцінки рівня студента - використанням комбінованих тестів, технічних диктантів, виконанням індивідуальних та творчих завдань.
Вибір оптимальних форм і методів навчання, використання мотивуючих чинників контролю за навчанням стимулює підвищення як теоретичного так і практичного рівня засвоєння матеріалу студентами й сприяє формуванню навичок самостійної роботи, самоконтролю, творчого мислення, що дозволяє сформувати знання й уміння на рівні вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності. Підсумком цієї праці стало отримання позитивної динаміки в навчальній роботі викладача.
Педагогічний досвід Солнцевої С.О. був розглянутий та узагальнений на засіданні обласного методичного об’єднання викладачів інформатики і комп’ютерної техніки та отримав позитивні оцінки колег, що дозволяє вважати роботу викладача над обраною проблемою доцільною і ефективною для досягнення головної мети – якісної підготовки молодших висококваліфікованим спеціалістів.
Голова обласного методичного об’єднання
викладачів інформатики і комп’ютерної техніки,
викладач-методист Донецького гірничого
технікуму ім. Є.Т.Абакумова ____________ В.А. Левченко
«Активізація самостійної роботи та творчої активності студентів на заняттях з інформатики шляхом використання оптимальних форм і методів навчання»
Основне завдання освіти у коледжі полягає у формуванні творчої особистості фахівців, здатних до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Виконання цього завдання неможливо лише через передачу знань у готовому вигляді від викладача до студента. Необхідно перевести кожного студента із пасивного споживача знань у активного їх творця, якій вміє сформулювати проблему, проаналізувати шляхи розв'язання, знайти оптимальний результат і довести його правильність.
Технологія управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів передбачає широке застосування форм і методів активного навчання, що сприяють інтенсифікації розвитку творчої активності студентів; навчально-пізнавальної, розумової і професійно-практичної діяльності; моделювання професійної діяльності в освітньому процесі під час підготовки фахівців; реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в навчанні на основі урахування інтересів, схильностей і здібностей особистості.
Підготовка фахівців не може ґрунтуватися тільки на традиційних підходах. Освітній процес необхідно будувати, використовувати нові педагогічні та інформаційні технології, коли викладач має бути консультантом, помічником, здійснювати контроль за процесом навчання, надаючи максимальні можливості для самостійної, творчої роботи студентів.
Треба навчити їх бути активними учасниками пізнання, використовувати комп'ютерні технології для роботи з інформацією з тим, щоб протягом усього життя вони могли за потреби самостійно поновлювати знання.
Коли студент має нагоду цілеспрямовано і осмислено проводити мотивацію своїх дій, рефлексію, трансформувати і самостійно конструювати наочний зміст, з яким працює, то йому стає доступною активна побудова своєї діяльності.
Дослідженню проблем впровадження в практику новітніх науково-педагогічних технологій самостійної роботи присвячені праці видатних педагогів Антонюка М.С., Козакова В.А., Онучак Л.В., Хом’юка І.В., Чиж О.Н., Сагіної Н.С. та багатьох інших вчених.
Аналіз літератури допомагає визначити підходи до організації аудиторної та позааудіторної самостійної роботи студентів. Посилення ролі самостійної роботи студентыв у навчальному процесі вимагає орієнтацію на активні методи опанування змісту освіти, розвиток творчіх здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуализованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. Це означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу.
Метою дослідження є розгляд питань мотиваційного, методичного забезпечення самостійної аудиторної та позааудиторної пізнавальної діяльності студентів на заняттях інформатики.
Теоретичне обґрунтування проблеми
Самостійна робота - діяльність студентів, яка полягає в самостійному визначенні мети, завдань, засобів їх досягнення на основі пізнавальних потреб та інтересів; виборі власного пізнавального шляху, спрямованого на створення творчого освітнього продукту; аналізі результату.
Самостійна робота реалізується:
- У процесі аудиторних занять - на лекціях, семінарських заняттях та під час виконання практичних робіт;
- У контакту з викладачем поза межами розкладу - на консультації з навчальних питань, під час виконання індивідуальних завдань, творчих контактів, при ліквідації заборгованостей, тощо;
- У бібліотеці, вдома - під час виконання студентом навчальних і творчих завдань.
У ході самостійної роботи з інформатики студент може:
- освоїти теоретичний матеріал з дисципліни, (освоєння лекційного курсу, а також освоєння окремих тем, окремих питань тем, окремих положень та ін.);
- закріпити знання теоретичного матеріалу, використовуючи необхідний інструментарій практичним шляхом (виконання практичних робіт, вирішення вправ, виконання самостійних і контрольних робіт, тестів для самоперевірки);
- застосувати отримані знання і практичні навики до аналізу ситуації і вироблення правильного рішення (підготовка до групової дискусії, підготовка до роботи в рамках ділової гри, «кейс технології» (метод ситуацій), письмовий аналіз конкретної ситуації, розробка проектів та ін.);
- застосувати отримані знання і уміння для формування власної позиції, теорії, моделі (написання рефератів, виконання науково-дослідницької, науково-практичної роботи студентів).
Перераховані типи самостійної роботи відповідають наявним чотирьом рівням навчання (рисунок1):
y cy9kb3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAAABBgAAAAA= " fillcolor="white [3201]" stroked="f" strokeweight=".5pt">
| 3.Застосування |
Рисунок 1- Піраміда навчання
1- Навчання як отримання знань, коли студент «знає про».
2- Формування в процесі навчання розуміння студентом предмету вивчення. Студент може зіпоставити різні ідеї, має уявлення про тенденції розвитку, взаємозв’язок ідей, може співвіднести ці ідеї зі своїми власними уявленнями.
3- Уміння застосувати вивчені ідеї, при необхідності їх моделювати відповідно до власного контексту і знаходити найбільш доречні рішення.
4- Навчання як розвиток особистості – рівень навчання, при якому студент усвідомлює себе частиною світу, у якому він збирається діяти, виробляє власні моделі.
Умовно самостійну роботу студентів можна розділити на базову і додаткову. Базова самостійна робота забезпечує підготовку студента до поточних аудиторних занять і контрольних заходів з інформатики. Результати цієї підготовки виявляються у активності студентів на заняттях, у якості виконання контрольних робіт, тестових завдань, підготовці доповідей та у інших формах поточного контролю.
Додаткова самостійна робота спрямована на поглиблення і закріплення знань студента, розвиток аналітичних навичок з проблематики навчальної дисципліни. Додаткова самостійна робота може включати такі види робіт: опрацювання наукових матеріалів, статей і публікації з заданої теми; складання логічних схем понять та опорних конспектів; підготовка матеріалів та виконання проектів; дослідницька робота і участь у наукових студентських конференціях, семінарах і олімпіадах.
Для активного володіння знаннями у процесі аудиторної роботи необхідно не тільки розуміння навчального матеріалу, а найоптимальніше творче його сприйняття. Серед студентів першого курсу, які вивчають інформатику, сильна тенденція лише на запам'ятовування досліджуваного матеріалу із елементами розуміння. Часто студенти досить формально відносяться до виконання самостійної роботи, без творчого підходу і навіть без розуміння виконуваних дій. Тому треба приділяти багато значення розвитку навичок мислення, різноманітності прийомів і методів самостійної роботи.
Крім того, само на першому курсі необхідно приділяти багато значення медисциплінарним зв'язкам. Це необхідно для розуміння студентами структури навчання, а також підвищення зацикленості у вивченні дисципліни.
Мотивація самостійної роботи студентів
Активна самостійна робота студентів можлива лише при наявності серйозної і стійкої мотивації. Найбільш сильний мотивуючий чинник - підготовка до подальшої ефективної професійної діяльності.
Існують також внутрішні чинники, які сприяють активізації самостійної роботи:
1. Корисність виконуваної роботи. Якщо студент знає, що результати його роботи будуть у використані у лекційному курсі, на практичних заняттях з інформатики чи іншим чином, то ставлення до виконання завдання істотно змінюється, якість виконуваної роботи зростає. При цьому важливо психологічно налаштувати студента, показати йому, як необхідна виконувана робота.
Іншим варіантом використання чинника корисності є активне застосування результатів роботи у професійної підготовці. Наприклад, якщо студент отримав проектне завдання, яке пов’язано з дисциплінами професійного циклу.
2. Участь студентів у творчої діяльності - гурткової, науково- дослідницької, науково-практичної роботі.
3. Введення у навчальний процес активних методів, ділових чи ситуаційних форм занять, передусім ігрового тренінгу, у основі якого лежать інноваційні організаційно - діяльністні ігри.
4. Участь у олімпіадах, конкурсах з інформатики.
5. Використання мотивуючих чинників контролю за навчанням (накопичувальні оцінки, рейтинг, тести, нестандартні екзаменаційні процедури).
6. Заохочення студентів до успіхів у навчанні й творчої діяльності. Наприклад, за роботу, здану передчасно, можна проставляти підвищену оцінку, і навпаки, в разі несвоєчасного виконання роботи – знизити.
7. Індивідуалізація завдань, у тому числі при виконанні практичних робіт, завдань самостійної роботи.
8. Мотиваційним чинником в інтенсивної самостійної навчальної роботи є особистість викладача. Викладач, як творча особистість, має бути прикладом для студента. Викладач мусить допомогти студентові розкрити свій творчий потенціал, визначити перспективи свого внутрішнього росту.
9. Мотивація самостійної навчальної діяльності може бути посилена під час використання такої форми організації самостійної роботи, як «метод занурення». Цей метод дозволяє інтенсифікувати вивчення матеріалу, наприклад, проведення багатогодинного практичного заняття, куди входять кілька тем курсу, спрямованих на рішення наскрізних завдань.
Поиск по сайту: