Організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства

Важливим показником, що характеризує роботу підприємств, є собівартість продукції, робіт, послуг. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширеного виробництва, фінансовий стан суб’єктів господарювання.

Функціонування промислового підприємства вимагає відповідних витрат виробничих ресурсів та коштів. Окремі з них відшкодовуються за рахунок прибутку підприємств та коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення. Більшість витрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію, становлять собівартість продукції. Собівартість відбиває, що коштує підприємству виробництво і реалізація продукції, створеної зусиллями всього колективу. Задачами аналізу собівартості продукції є оцінка обгрунтованості та напруженості розрахункових показників собівартості, оцінка досягнення розрахункового рівня, вивчення динаміки собівартості, створення умов оперативного впливу на формування показників собівартості, виявлення відхилень фактичного рівня витрат від розрахункових або встановлених нормативів, вивчення чинників зміни показників собівартості продукції, виявлення та мобілізація резервів подальшого зниження собівартості продукції. У господарській практиці підприємств харчової промисловості застосовуються такі основні показники собівартості:

- виробнича собівартість товарної продукції;

- собівартість порівняльної товарної продукції;

- затрати на 1 грн. товарної продукції;

- собівартість одиниці виробів.

Планові дані про витрати на виробництво за відповідними економічними елементами містяться у кошторисі витрат на виробництво, а фактичні - у відповідній звітності. Для аналізу поелементних виробничих витрат доцільно користуватися аналітичною табл. 1.2. Порівняння фактичних витрат за економічними елементами з кошторисними та фактичними за минулий період дає тільки загальне поняття про виробничу собівартість продукції та її відхилення від минулого періоду і розрахунків на поточний рік.

Слід врахувати, що перераховані документи є дуже узагальненими, кожний з яких складається з великої кількості більш деталізованих елементів, які на собівартість продукції можуть впливати різнонаправлено. Саме тому доцільно глибше аналізувати складові кожного елемента.

Аналіз виконання плану виробничих витрат за економічними елементами за 2010 рік, тис. грн.

Дані аналітичної таблиці 1.2. свідчать про значну перевитрату матеріальних ресурсів у порівнянні із запланованою величиною. Так матеріальні витрати більші запланованих в 2010 році на 20244 тис. грн., або на 3,1%. За іншими елементами вдалось досягнути певної економії у порівнянні з кошторисом. Загальна собівартість більша планової на 20113 тис. грн. або на 2,63%.

Аналіз собівартості продукції, робіт, послуг має дуже важливе значення. Він дозволяє з’ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив факторів на його приріст, встановити резерви й виробити корректуючі заходи по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Фінансовим результатом діяльності підприємства являється прибуток. Прибуток - це чистий дохід підприємства, являється основним джерелом формування державного бюджету. Показник прибутку орієнтує виробниче господарську діяльність підприємства на високі кінцеві результати, на ріст випуску високоякісної продукції з найменшими затратами. Показник прибутку являється одним із показників, який встановлений в контрольних цифрах, є основним джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства.

Абсолютний розмір прибутку, який має підприємство виражає всю систему його госпрозрахункових відносин з господарством, партнером по доставці сировини та матеріалів, тепла, енергії, взаємовідносин з транспортними та науково дослідницькими організаціями.

Забезпечення росту прибутку залежить від:

1. впровадження науково-обгрунтованих методів планування;

2. від заінтересованості підприємства в розробці та прийнятті планів,які б максимально враховували всі резерви.

Загальний прибуток, який відображається в балансі підприємства утворюється від реалізації товарної продукції, іншої реалізації, позареалізаційних результатів. Більше 90% прибутку в складі балансового прибутку займає прибуток від реалізації.

Планування прибутку може здійснюватися методом прямого розрахунку - заключається із вартості реалізованої продукції по оптових цінах підприємства утримують повну планову собівартість: ПР = Вр - С/В

Поиск по сайту: