ТЕМА 10. «ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ІДЕНТИФІКУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ»

1. Товарна марка – це:

– поштовий знак;

– грошова одиниця;

+ засіб ідентифікації товару;

– сукупність штрихових кодів.

2. Логотип – це:

– інструкція, видана українською мовою, до товару іноземного виробництва;

– тип товару, який є на вітрині магазину;

+ складовий елемент марки товару, який можна прочитати;

– знак відповідності чинним вимогам щодо якості виготовлення й безпеки виробу.

3. Фірмовий стиль – це:

+ сукупність засобів (кольорів, слів, графіки і друку), які виокремлюють товари виробника з-поміж подібної продукції конкурентів;

– характеристика, яка зазначається в контракті на поставку товару виробничими підприємствами оптовим фірмам;

– мінімальна величина, на яку можна розділити товарну масу без втрати притаманних їй властивостей;

– продукт, що створюється для збільшення корисних властивостей, які мають значення для споживача.

4. Штриховий код – це:

+ система даних, записаних у вигляді штрихів та інтервалів між ними;

– додаткові засоби та пристосування для максимального використання споживчих властивостей основного товару;

– складовий елемент марки товару, який можна прочитати;

– інформаційне забезпечення створення науковомісткої та високотехнологічної продукції.

5. Дизайн товарів – це:

– вид діяльності, що передбачає удосконалення технології виробництва товару;

– процес створення нових продуктів та технологій;

– знак державної сертифікації товару;

+ вид художньої діяльності по проектуванню товарів з попередньо визначеними естетичними властивостями та рівнем зручності в користуванні.

6. До складових товарної марки не відносять:

– фірмове ім’я;

– фірмовий знак;

– торговий образ;

+ бренд.

7. Фірмове ім’я – це:

+ слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

– символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

– персоніфікована товарна марка;

– юридично захищений торговий образ.

8. Термін дії свідоцтва на державну реєстрацію знаків для товарів і послуг:

– один рік;

– три роки;

+ десять років;

– п’ять років.

9. Торговий образ – це:

+ персоніфікована товарна марка;

– символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

– слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

– фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично.

10. Розрізняють такі види товарних марок:

+ марки виробників, марки дилерів, загальні марки;

– загальнонаціональні марки, приватні марки;

– дорогі марки, недорогі марки,

– нішові марки, тупикові марки.

11. Марочна назва – це:

+ частина марки, яку можна вимовити;

– частина марки, яку можна пізнати;

– марка або її частина, забезпечена правовим захистом;

– ідентифікація товарів або послуг.

12. Згідно з кодовою системою EAN штрих-код України:

– 460-469;

+ 482;

– 486;

– 622.

13. Бренд – це:

– асоціації, образ товару;

+ «якісна» торгова марка, що має репутацію у покупців і добре продається протягом тривалого часу;

– оригінальне зображення повної або скороченої назви фірми;

– оригінальний напис скороченого найменування фірми, товарної групи.

ТЕМА 10. «УПАКОВКА В СИСТЕМІ ПЛАНУВАННЯ ПРОДУКТУ»

1. Упаковка – це:

+ вмістилище або оболонка для товару;

– паперовий пакет;

– характеристика товару;

– захист товару.

2. До видів упаковки не належить:

– первинна упаковка;

– вторинна упаковка;

– транспортна упаковка;

+ тара.

3. Упаковка, яка необхідна для транспортування товару – це:

– зовнішня упаковка;

+ транспортна упаковка;

– складська упаковка;

– облікова упаковка.

4. Первинна упаковка:

– необхідна для зберігання, пакування, транспортування;

– містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад продукту;

– містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ вміщує товар у процесі його виготовлення.

5. Вторинну упаковку використовують:

– для зберігання, пакування, транспортування;

– для розміщення докладних інструкцій і вказівок про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ додатково до первинної і викидають перед споживанням товару;

– для розміщення фірмової назви продукції, символу компанії, хімічного складу продукту та інструкцій з використання.

6. Інформація про товари (роботи, послуги) не повинна містити:

– перелік основних споживчих властивостей товарів;

– ціну та умови придбання товарів;

– гарантійні зобов’язання виробника;

+ перелік товарів-взаємозамінювачів.

7. Етикетка містить:

– рекламні матеріали та докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ фірмову назву продукції, хімічний склад продукту, коди та інструкції з використання; розміщується на тарних елементах;

– докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

– інформацію про гарантійні зобов’язання виробника.

8. Негативним наслідком використання упаковок є:

– можливість формування іміджу виробника через упаковку і марку товару;

+ можливість підробки упаковки та введення споживачів в оману;

– необхідність диференціації однорідних товарів;

– пред’явлення з боку покупців вимог до упакування товарів.

9. Носіями виробничого маркування не можуть бути:

– тара;

– упаковка;

– бирки та ярлики;

+ інструкції до використання.

10. Вкладиші – це:

– носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки;

– різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку пляшок, використовуються з метою естетичного оформлення;

+ різновид етикеток, які містять стислі відомості про найменування товару й виробника (найменування організації, номер зміни);

– носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей.

11. Контрольні стрічки – це:

– різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку пляшок, використовуються з метою естетичного оформлення;

+ носії стислої дублюючої інформації, що розміщується на невеликій стрічці з метою контролю або відновлення відомостей про товар у разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

– носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей;

– носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки.

12. Тавра і штампи:

– це носії стислої дублюючої інформації, що призначена для контролю або відновлення відомостей про товар у разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

+ це носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки;

– це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей;

– наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку, вирізняються значною інформаційною місткістю.

Поиск по сайту: