АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Договір підряду на капітальне будівництво

Читайте также:
  1. А. Договір купівлі-продажу (emptio-venditio)
  2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
  3. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
  4. Види та особливості контрактно-коопераційних форм міжнародних угод (франчайзинг, інжиніринг, ліцензійні угоди, будівництво «під ключ», інші).
  5. Військове будівництво у грудні 1918-березні 1919 року та війна з вірою у перемогу.
  6. Вопрос Договір енергопостачання та його характерні риси.
  7. Вопрос Договір контрактації сільскогосподарської продукції.
  8. Вопрос Договір лізінгу та його характерні риси.
  9. Вопрос Договір оренди державної та комунальної власності.
  10. Вопрос Договір перевезення вантажу та його характерні риси.
  11. Вопрос Договір підряду на капітальне будівництво.
  12. Вопрос Договір поставки та його характерні риси

Підрядні договори - один з видів господарських договорів. Відповідно до та­кого договору одна сторона (Підрядник) зобов'язується виконати у встановлений строк обумовлені договором роботи, а інша сторона (Замовник) зобов'язується передати Підряднику необхідну для виконання робіт документацію, прийняти та оплатити виконані роботи (об'єкт).

У сфері господарювання широко застосовуються договори підряду на капі­тальне будівництво, договори підряду на виконання проектно-пошукових робіт, договори на виконання і передачу науково-технічної продукції.

Система нормативно-правових актів про підрядні договори:

1. Кодекси:

Господарський кодекс України - глава 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - до­говору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) і ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

Цивільний кодекс України - глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт».

//. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який передбачає основні права та обов'язки учасників інвестиційної діяльності в будівництві;

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування», що визначає основні засади організації та здійснення містобудівної діяльності;

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», що встановлює відповідаль­ність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як ви­конавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здій­снює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інвестиційних та інноваційних програм і проектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть застосовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проек­ту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює вимо­ги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населеного пункту, обов'язковість отримання дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва;

• від 04.07.2002 р. «Про інноваційну діяльність» (забезпечує правове регулю­вання інноваційної діяльності, що здійснюється з метою комерціалізації ре­зультатів такої діяльності, визначає правовий режим інноваційних проектів).

• III. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітек­турних та містобудівних конкурсів»;

• від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного порядку будівництво об'єкта заборонено);

• від 17 вересня 2003 р. № 1474 «Про затвердження Порядку державної реє­страції інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів»;

• від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію за­кінчених будівництвом об'єктів»;

• Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2005 р. № 668;

• від 13 грудня 2006 р. № 1725 «Про затвердження Положення про Мініс­терство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України;

• від 20 грудня 2006 р. № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд»;

• та ін.

IV. Будівельні норми та правила {державні, регіональні), стандарти (державні, відомчі), технічні умови.

V. Рекомендаційні акти, зокрема: Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітектури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить положення щодо порядку укладання, змісту та виконання цих договорів.

Договір підряду на капітальне будівництво відіграє важливу роль у сфері госпо­дарювання, оскільки спрямований на створення нових, реновацію (відновлення) або консервацію діючих будівель, споруд (об'єктів), що використовуються суб'єктами господарювання в процесі здійснення своєї діяльності як основні фонди.

За договором підряду на будівництво (капітальне будівництво) підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до за­твердженої проектної документації (інвестиційного проекту будівництва) та зда­ти йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будів­ництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установ­леному порядку проектну документацію (у разі якщо цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), забезпечити своєчасність фінансування будівництва, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

За своїм предметом договір підряду на капітальне будівництво є універ­сальним договором. Він укладається на нове будівництво, на усі види реновації (реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, капітальний ремонт), на консервацію об'єктів, на виконання передбачених проектно-кошторисною доку­ментацією комплексів робіт, пов'язаних із місцем знаходження об'єкта (сантех-монтаж, оздоблювальні, опоряджувальні, земляні роботи тощо).

Договори підряду на капітальне будівництво різноманітні, в зв'язку з чим їх можна класифікувати.

Залежно від предмета договору розрізняють:

• договори підряду на капітальне будівництво (нове будівництво, реновацію, консервацію основних фондів);

• договори на виконання будівельних і пов'язаних із ними робіт (спеціаль­них будівельних: монтажних, пусконалагоджувальних, земляних, а також опоряджувальних та інших робіт);

• договори на шефмонтаж - на виконання пусконалагоджувальних робіт виробником відповідного устаткування (обладнання), що монтується на об'єкті.

• Залежно від сторін-виконавців і обсягу виконуваних ними робіт розрізняють:

• договори підряду на будівництво об'єкта (на виконання всього комплексу будівельних і пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами підрядника);

• договори генерального підряду на будівництво об'єкта (на забезпечення генеральним підрядником виконання всього комплексу робіт на об'єкті - власними силами і з залученням субпідрядників);

• договори субпідряду (договори підряду на виконання частин будівельних і пов'язаних з ними робіт, що виконуються на об'єкті); укладаються між генеральним підрядником і субпідрядниками за наявності договору гене­рального підряду.

Залежно від розподілу між сторонами обов'язків та їх обсягом розрізняють:

• генпідрядний (підрядний) договір на капітальне будівництво: укладається на підставі готової проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) і передбачає забезпечення підрядником (у тому чис­лі з залученням інших виконавців-субпідрядників) усього комплексу бу­дівельних і пов'язаних із ними робіт на об'єкті відповідно до наданої йому замовником проектно-кошторисної документації;

• проектно-будівельний договір: укладається з організацією, здатною сумі­щати 2 стадії капітального будівництва - проектування і будівництво, на виконання і проектних, і будівельних робіт. Підрядник при цьому може виконувати увесь обсяг обумовлених договором робіт власними силами, а може залучати для цього інших виконавців на підставі договору субпідряду Використання такого виду договору підряду на капітальне будівництво за­безпечує скорочення строків будівництва;

• договір на управління будівництвом: укладається інвестором з посеред­ницькою, консалтинговою або інжиніринговою організацією, яка здій­снює управління будівництвом об'єкта, тобто визначає виконавців, укла­дає з ними договори, координує їх діяльність, контролює хід та якість ви­конуваних ними робіт, забезпечує приймання закінчених будівництвом об'єктів замовником і відповідає перед ним за якість і своєчасність бу­дівництва об'єкта в цілому. Цей вид договору застосовується у випадках, коли замовник власними силами не спроможний здійснювати контроль за будівництвом.

Залежно від кількості сторін у договорі розрізняють:

• двосторонні договори підряду на капітальне будівництво, тобто договори, в яких беруть участь лише дві сторони - замовник і підрядник;

• багатосторонні договори, в яких нарівні із замовником та підрядником ви­ступають як сторони в договорі гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), страхові, проектні та інші організації.

За принципом визначення ціни в умовах ринкової економіки розрізняють:

• договір з фіксованою ціною вимагає наявності затвердженої проектно-кошторисної документації і гарантує замовнику виконання обумовлених договором робіт в межах кошторисної вартості, однак є ризикованим для підрядника;

• договір з регульованою ціною передбачає виконання обумовлених договором робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, що бажано для підрядника, але ризиковано для замовника через відсут­ність гарантій щодо визначеності вартості будівництва на етапі укладення договору;

• договір з регулюванням ціни в певних заздалегідь визначених межах пе­редбачає виконання робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, але зі встановленням максимальної вар­тості обумовлених договором робіт, що сплачується замовником; у цьо­му випадку є гарантія для замовника, що узгоджена з ним певна макси­мальна вартість будівництва об'єкта не буде перевищена, а підряднику також гарантується оплата виконання з певним урахуванням зміни цін на ринку.

При укладенні договорів підряду на будівництво застосовуються вищезгадані (конкурентні та неконкурентні) способи встановлення договірних зв'язків з ура­хуванням вимог законодавства (зокрема, законів «Про закупівлю товарів, робіт, послуг для державних потреб», «Про містобудування», «Про архітектурну діяль­ність»), вартості будівництва, строків виконання, рівня конкуренції на ринку ви­конання певних видів робіт та ін.

Сторонами традиційного двостороннього договору є замовник і підрядник, а в багатосторонньому договорі можуть брати участь гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), проектні організації, постачальники устат­кування, кредитні установи, інжинірингові, страхові та інші організації.

Замовником може бути сам інвестор (особа, яка приймає рішення про вкла­дення власних або залучених коштів в основні фонди) або уповноважена інвесто­ром особа. Функції замовника виконують:

• по об'єктах, що фінансуються за рахунок державних коштів, - дирекції під­приємств, що будуються; діюче підприємство (на реновацію виробничих потужностей); місцеві державні адміністрації в особі своїх управлінь ка­пітального будівництва; господарські міністерства та відомства, державні господарські об'єднання в особі своїх управлінь капітального будівництва (якщо функції замовника централізовано в певній галузі чи господарсько­му об'єднанні);

• по об'єктах, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, - виконкоми місцевих рад в особі управлінь капітального будівництва.

Обов'язки замовника: передати підряднику у визначений строк будівель­ний майданчик (трасу будівництва) і затверджену належним чином проектно-кошторисну документацію/інвестиційний проект (за проектно-будівельним контрактом - завдання на проектування та будівництво); забезпечити безперерв­ність фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт в екс­плуатацію, а також окремі види і комплекси робіт, здійснювати проміжні (за окре­мі види, етапи і комплекси робіт відповідно до графіку їх виконання) та остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи.

Підрядником можуть бути фізичні та юридичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, за наявності у них ліцензій, необхід­них для виконання передбачених законом видів будівельних і пов'язаних із ними робіт. Зазвичай функції підрядника виконують підрядні будівельні ор­ганізації.

Обов'язки підрядника: виконати та/або забезпечити виконання обумовлених договором будівельних і пов'язаних із ним робіт відповідно до державних буді­вельних норм і правил, проектно-кошторисної документації (інвестиційного про­екту будівництва) та вимог договору щодо якості робіт; забезпечити виконання зазначених робіт і передачу їх замовнику своєчасно, тобто у передбачені догово­ром строки; якщо підрядник забезпечує організацію обумовлених договором ро­біт, підбираючи їх безпосередніх виконавців, то він має здійснити підбір виконав­ців і координувати їх діяльність, а також забезпечити приймання виконаних робіт замовником.

Змістом договору підряду на капітальне будівництво є права та обов'язки його сторін, а також інші умови, що регулюють пов'язані з виконанням договірних зобов'язань питання.

Обов'язкові умови договору підряду на капітальне будівництво визначаються ч. 5 ст. 318 ГК України. До них відносяться:

• визначення предмета договору (види та обсяги будівельних і пов'язаних з ними робіт) та об'єкта, на якому або щодо якого здійснюватимуться ці ро­боти;

• строки початку та завершення будівництва (виконання робіт);

• вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт);

• права та обов'язки сторін;

• порядок матеріального, технічного та іншого забезпечення будівництва;

• режим контролю якості робіт і матеріалів замовника;

• порядок прийняття об'єкта (робіт);

• порядок розрахунків за виконані роботи;

• умови про дефекти і гарантійні строки;

• страхування ризиків;

• фінансові гарантії;

• відповідальність сторін;

• порядок урегулювання спорів, пов'язаних з виконанням договору;

• підстави та умови зміни та розірвання договору.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2005 р. № 668, зазначений договір має відповідати таким умовам:

І. Укладення договору:

1.1. Способи укладення договору (рішення про спосіб укладення договору підряду приймає замовник відповідно до законодавства):

• за результатами проведених торгів (тендеру); умови такого договору пови­нні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендер­ній пропозиції підрядника;

• в процесі проведення переговорів сторін, при цьому:

а) проект договору підряду готує будь-яка сторона у визначені за взаємною
домовленістю строки і подає його другій стороні для підписання у двох
підписаних нею примірниках;

б) замовник може укласти договори підряду з кількома підрядниками, в
тому числі щодо виконання окремих (спеціальних) робіт (у такому разі
права та обов'язки сторін визначаються у кожному договорі підряду);

в) якщо проект договору підряду готує підрядник, замовник зобов'язаний
надати йому інформацію про: предмет договору; джерела та порядок
фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок передачі підряднику дозвільних документів і проектної документації; порядок надання
підряднику будівельного майданчика (фронту робіт); порядок забезпечення робіт ресурсами та послугами; порядок забезпечення виконання
зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; інші обставини,
необхідні для підготовки проекту договору підряду);

г) процедура укладення договору: 1) сторона, яка одержала проект договору підряду, у разі згоди з його умовами підписує і повертає протягом
20 днів один примірник договору підряду другій стороні; у разі незгоди з окремими умовами договору підряду сторона, яка одержала його
проект, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження до
договору, та у 20-денний строк подає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором підряду; 2) сторона,
яка одержала протокол розбіжностей до договору підряду, зобов'язана
протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей та внести відповідні зміни у договір підряду, підписати його
і передати другій стороні; розбіжності, що залишилися неврегульованими за згодою сторін, у цей самий строк можуть бути передані до суду
(проте строк урегулювання розбіжностей може бути продовжений за
взаємною згодою сторін); у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх
або окремих розбіжностей, зазначених у протоколі, така згода має бути
підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телефаксом тощо); 3) договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення
підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін; 4) договір підряду вважається
неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли
згоди з усіх істотних умов; 5) якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії
щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

1.2. Закупівля робіт за рахунок державних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством, а договір підряду, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати умовам цього замовлення.

ІІ. Форма договору: повна письмова (як правило); можливість застосування Примірного договору підряду, затвердженого Міністерством регіонального роз­витку та будівництва (Мінрегіонбудом) України.

III. Істотні умови договору:

• найменування та реквізити сторін;

• місце і дата укладення договору підряду;

• предмет договору підряду;

• договірна ціна;

• строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);

• права та обов'язки сторін;

• порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;

• умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;

• порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та по­слугами;

• порядок залучення субпідрядників;

• вимоги до організації робіт;

• порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

• джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);

• порядок розрахунків за виконані роботи;

• порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва);

• гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівни­цтва), порядок усунення недоліків;

• відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

• порядок врегулювання спорів;

• порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. Загальні умови встановлюють найбільш важливі вимоги до змісту договору

підряду на капітальне будівництво та його виконання, зокрема щодо:

1) предмета договору підряду - роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника; власником резуль­тату виконаних робіт (об'єкта будівництва) до їх здачі замовникові є підрядник; У договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будів­ництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площу, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підля­гають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет до­говору; у разі внесення змін до проектної документації сторони уточнюють пред­мет договору підряду;

2) договірної ціни; визначається на основі кошторису як тверда (встановлю­ється у фіксованій в договорі сумі й може коригуватися лише за згодою сторін, у тому числі за наявності передбачених договором обставин; у разі перевищення підрядником твердої договірної ціни без погодження із замовником усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом; договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором) або приблизна (вста­новлюється через неможливість визначеності витрат і передбачає встановлення в договорі порядку коригування ціни в процесі виконання робіт (будівництва об'єкта); особливості встановлення та зміни договірної ціни: а) у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимо­ги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника (договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропози­ції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру); б) якщо договір підря­ду укладається за результатами переговорів сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та про­ведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін; в) у разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визначається від­повідно до державних будівельних норм; г) сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі: виникнення об­ставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на замовника; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника; зміни законодав­ства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зрос­тання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами; в інших випадках, передбачених договором підряду); д) якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих про­ектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, й у зв'язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, підрядник зобов'язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про об­ставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками; замовник протягом визначеного договором строку розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про ньо­го підрядника; підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді на своє пові­домлення; завдані підряднику збитки, пов'язані із зупиненням додаткових робіт, відшкодовуються замовником (замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби); е) якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність ви­конання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкоду­вання завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва; є) разі коли до­говором підряду передбачалася можливість підвищення твердої договірної ціни внаслідок істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, забезпечення якими здійснює підрядник, а також цін на послуги, що надавали­ся йому третіми особами, підрядник може вимагати перегляду твердої договірної ціни у порядку, визначеному договором підряду; ж) зростання цін на ресурси та послуги, яке сторони вважають істотним, визначається в договорі підряду. Під­рядник може вимагати розірвання договору підряду в разі відмови замовника від підвищення твердої договірної ціни робіт унаслідок істотного зростання цін на ресурси та послуги; з) підрядник не може вимагати уточнення приблизної чи твердої договірної ціни у зв'язку зі зростанням цін на ресурси, що використову­ються для виконання робіт, у разі коли строки виконання цих робіт порушені з вини підрядника (у таких випадках ціни на ресурси, якщо інше не передбачено договором підряду, визначаються відповідно до цін, що діяли на зазначену в до­говорі дату закінчення робіт; додаткові витрати на виконання робіт, пов'язані зі зростанням цін на ресурси після зазначеної дати, компенсуються підрядником);

3) строків початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта): а) строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення; б) невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду; в) установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо); г) датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником; д) виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника; д) строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з унесенням відповідних змін у договір підряду в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дії третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта); е) замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об'єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду;

4) прав та обов'язків сторін:

4.1.1. Замовник має право:

• відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою;

• здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;

• делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалі­зованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегуван­ня замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;

• вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, виклика­них такими змінами, не перевищує 10% договірної ціни і не впливає на ха­рактер робіт, визначених у договорі підряду;

• вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок до­пущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані за­мовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповід­ного зниження договірної ціни;

• відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки по­вільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає не­можливим;

• відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши підряднику виконану частину ро­біт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою;

• ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підряд­ником умов договору підряду;

• вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору підряду, якщо договором підряду або законом не передбачено інше;

• інші права, передбачені договором підряду та актами законодавства. 4.1.2. Замовник зобов'язаний:

• надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати до­звільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду;

• передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхід­ні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в по­годженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підряд­ника;

• сприяти підряднику в порядку, встановленому договором підряду, у вико­нанні робіт;

• прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи;

• негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі;

• оплатити підряднику виконані до консервації об'єкта будівництва роботи та відшкодувати йому пов'язані з нею витрати;

• укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошко­дження об'єкта будівництва, якщо це передбачено договором підряду;

• сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі неви­конання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини;

• виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду та актами законодавства.

4.2.1. Підрядник має право:

• залучати за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників);

• зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за до­говором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості прове­дення підрядником робіт;

• вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі істотного зрос­тання після укладення договору підряду цін на ресурси, відповідальність за забезпечення якими покладено на підрядника, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми особами, а у разі відмови замовника - розірвання договору підряду в установленому порядку;

• вимагати виплати авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором підряду;

• відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків у разі внесення до проектної та кошторисної документації змін, що потребують ви­конання додаткових робіт, вартість яких перевищує 10% договірної ціни;

• відмовитися від договору підряду та вимагати від замовника сплати дого­вірної ціни пропорційно виконаним роботам, а також відшкодування збит­ків, не покритих цією сумою, у разі неможливості використання ресурсів, наданих замовником;

• відмовитися від договору підряду з відшкодуванням збитків у разі, коли ви­користання матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, або додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітар­них правил, правил безпеки та інших встановлених законодавством вимог;

• на відшкодування завданих йому збитків відповідно до законодавства та договору підряду;

• ініціювати внесення змін у договір підряду;

• інші права, передбачені договором та актами законодавства.

4 2.2. Підрядник зобов'язаний:

• виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації;

• одержати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих ви­дів робіт;

• погодити проектну документацію з уповноваженими державними органа­ми або органами місцевого самоврядування, якщо це передбачено законо­давством та договором підряду;

• передати замовнику на затвердження в установленому порядку проектну документацію у визначеній договором підряду кількості примірників, якщо забезпечення проектною документацією покладено на підрядника;

• подати замовнику звіт про використання матеріальних ресурсів і поверну­ти їх залишок у разі, коли забезпечення виконання робіт матеріальними ре­сурсами повністю або частково здійснюється замовником;

• відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів, що надаються замовни­ком, у разі виявлення їх невідповідності вимогам нормативних документів і проектній документації;

• своєчасно попередити замовника у разі виявлення невідповідності матері­альних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, нормативним до­кументам і проектній документації, та відмовитися від їх прийняття;

• вживати заходів до збереження майна, переданого замовником;

• здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт, матеріалів, конструк­цій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це замовника у визначені договором підряду строки;

• своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок сто­совно способу виконання робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу;

• забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо інше не встановлено договором підряду;

• передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та догово­ром підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва);

• вжити заходів до недопущення передачі без згоди замовника проектної до­кументації (примірників, копій) третім особам;

• забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку до­кументів про виконання договору підряду;

• координувати діяльність субпідрядників на будівельному майданчику, якщо інше не передбачено договором підряду (субпідряду);

• своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини;

• відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані за­мовнику збитки;

• інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його ви­конанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення;

• виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду та актами законодавства;

5) порядку забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду:

• виконання зобов'язань за договором підряду забезпечується гарантією, по­рукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань, визначеними договором підряду від­повідно до закону;

• договір про забезпечення виконання зобов'язань укладається у письмовій формі (договір про забезпечення виконання зобов'язань, укладений в іншій формі, є нікчемним);

• зобов'язання за договором підряду можуть забезпечуватися гаранті­єю, яка надається банком, іншою фінансовою установою чи страховою організацією (далі - гарант); гарант відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржника і сплачує кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимоги до договору гарантії можуть перед­бачатися у договорі підряду, в тому числі щодо суми гарантії; зазна­чені вимоги визначаються з урахуванням особливостей, складності та строків виконання робіт (будівництва об'єкта), фінансового становища боржника тощо;

• якщо договір підряду укладається за результатами проведення торгів (тен­деру) і виконання робіт фінансується за рахунок державних коштів, розмір та порядок надання забезпечення визначається тендерною документацією відповідно до законодавства;

• у разі використання поруки для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника функції поручителя можуть покладатися на іншо­го підрядника (у цьому випадку поручитель, згідно з договором поруки, відповідає перед замовником за виконання в повному обсязі або частково зазначених у договорі підряду зобов'язань підрядника; якщо підрядник не виконає зобов'язання за договором підряду належним чином, поручитель зобов'язаний виконати їх власними силами (поручителем може бути одна або кілька осіб); якщо підрядник не виконує зобов'язання, забезпечені по­рукою, він і поручитель відповідають перед замовником як солідарні борж­ники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) від­повідальність поручителя;

• у разі коли умовами договору підряду передбачено, що під час проведення розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, за­значені кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника; у договорі підряду сторони визначають порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, друга частина - після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) чи протягом цього строку (у разі відсутності недоліків);

6) умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва:

• ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника;

• сторони зобов'язані вживати необхідних заходів для недопущення випад­кового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;

• у разі коли ризик виник унаслідок недоліків переданої підряднику про­ектної документації, прихованих недоліків матеріальних ресурсів, забез­печення якими здійснював замовник, використання замовником без зго­ди підрядника неприйнятих ним робіт (об'єкта будівництва), порушення замовником договірних зобов'язань щодо надання підряднику доступу до будівельного майданчика (фронту робіт) і забезпечення матеріальними ре­сурсами або інших залежних від замовника обставин, його (такий ризик) несе замовник, якщо інше не встановлено договором підряду;

• у разі випадкового пошкодження об'єкта будівництва до передачі його за­мовнику підрядник зобов'язаний негайно власними силами усунути пошко­дження та протягом строку, визначеного договором підряду, повідомити про це замовника. На вимогу замовника підрядник подає йому для погодження план заходів щодо усунення наслідків випадкового пошкодження об'єкта будівництва. За погодженням із замовником підрядник може залучати до усунення пошкодження об'єкта будівництва третіх осіб;

• якщо підрядник виявить обставини, що загрожують знищенням або пошко­дженням об'єкта будівництва, ризик якого несе замовник, він зобов'язаний негайно припинити роботи і повідомити про такі обставини замовника; у такому разі підрядник може вимагати внесення відповідних змін у дого­вір підряду стосовно строків виконання робіт, договірної ціни тощо; після отримання повідомлення замовник у визначені договором підряду строки повідомляє підрядника про прийняте ним рішення; на вимогу замовника підрядник надає розрахунки та обґрунтування, необхідні для перегляду умов договору підряду;

• підрядник зобов'язаний вжити заходів для запобігання знищенню або по­шкодженню об'єкта будівництва. Замовник повинен компенсувати підряд­нику пов'язані з цим додаткові витрати, якщо не доведе, що такі витрати підрядника були необґрунтовані;

• сторони можуть укласти окремий договір про виконання додаткових робіт, спрямованих на запобігання знищенню або пошкодженню об'єкта будівни­цтва, ризик якого несе замовник, або на усунення такого пошкодження;

• підрядник, якщо інше не передбачено договором підряду, зобов'язаний укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошко­дження об'єкта будівництва; страхування цих ризиків здійснюється відпо­відно до вимог Цивільного кодексу України та інших актів законодавства;

• сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування ризиків випадко­вого знищення або пошкодження об'єкта будівництва, зобов'язана надати іншій стороні в порядку, встановленому договором підряду, докази укла­дення нею договору страхування, включаючи відомості про страховика, розмір страхової суми, застраховані ризики;

7) порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами:

• проектна документація розробляється та затверджується відповідно до ре­гіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та ін­ших нормативних документів;

• забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її по­годження з уповноваженими державними органами та органами місцево­го самоврядування, а також проведення в установленому порядку експер­тизи цієї документації здійснюється замовником; договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника;

• сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною докумен­тацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду; додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін;

• передача некомплектної проектної документації, а також проектної до­кументації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не до­зволяється;

• у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною докумен­тацією здійснюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку ви­конання робіт перевірити її комплектність і відповідність установленим вимогам; у разі виявлення невідповідності проектної документації установ­леним вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника;

• замовник може укласти договір про здійснення авторського нагляду за до­триманням вимог проектної документації з її розробником;

• підрядник може звертатися до замовника з пропозиціями щодо внесення змін до проектної документації згідно з порядком, визначеним договором підряду, який також має визначати і процедуру розгляду (врахування та відхилення) таких пропозицій підрядником;

• замовник може вносити зміни до проектної документації за умови, що вони не призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10% і до зміни характеру робіт; внесення змін до проектної документації, що призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10%, допускається тільки за згодою підрядника; за відсутності такої згоди підрядник має право відмови­тися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;

• сторона, яка одержала від іншої сторони інформацію (технічну, комерційну та іншу), що захищається законом, а також інформацію, яка може розгля­датися як комерційна таємниця, не має права повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони;

• авторські права на проектну документацію охороняються відповідно до за­конодавства;

• сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріаль­ними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установле­ним нормативними документами та проектною документацією;

• договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною пи­тання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів;

• у разі коли зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурса­ми покладено на замовника, підрядник зобов'язаний прийняти та вжити за­ходів до їх збереження;

• матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у по­рядку, визначеному договором підряду; замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника;

• підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, зни­щення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому замовни­ком матеріальних ресурсів;

• у договорі підряду можуть зазначатися документи, якими повинен керува­тися підрядник під час визначення норм витрат матеріальних ресурсів, а також установлюватися порядок повернення залишку цих ресурсів та осно­вних відходів;

• підрядник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт, спричинене недоліками матеріальних ресурсів, переданих замовни­ком, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені під час передачі йому ресурсів;

• замовник надає підряднику необхідні для виконання робіт та визначені до­говором підряду послуги (побутові, транспортні та інші), складські та інші приміщення, джерела водо-, електро-, газопостачання тощо; умови та поря­док їх надання визначаються договором підряду або окремим договором;

8) порядок залучення субпідрядників:

• підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників); підрядник відповідає за ре­зультати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генераль­ний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник; замовник і субпі­дрядник не можуть пред'являти один до одного претензії, пов'язані з пору­шенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядни­ком, якщо інше не встановлено договором або законом; субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт і ресурси, достатні для їх виконання, тощо);

• генеральний підрядник: (а) у встановленому договором порядку погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників, у тому числі на конкурсних засадах (замовник може відмовити у такому по­годженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення); (б) координує ви­конання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику; (в) створює умови та (г) здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань, а також (д) несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором під­ряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками;

• для виконання робіт підрядник може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації (якщо інше не передбачено договором підряду), дотримуючись при цьому вимог трудового законодавства, зокре­ма створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу; замовник у випадках, передбачених договором підряду, може вимагати від підрядника відсторонення працівників від виконання робіт (будівництва об'єкта) з обґрунтуванням такої вимоги;

9) вимоги до організації робіт, яка повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними
документами та договором підряду, а також передбачати організаційні заходи, відповідно до яких:

• замовник: а) надає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) (від­повідно до встановленого договором порядку і з оформленням відповідним актом); б) виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівель­ного майданчика (фронту робіт) підрядником (договором підряду може бути передбачена участь підрядника у такій підготовці);

• підрядник: а) забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівель­ного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта бу­дівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду; б) зобов'язаний у визначеному договором підряду порядку інформувати за­мовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпе­чення виконання робіт матеріальними ресурсами; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів; загрозу виконанню дого­вору підряду з вини замовника; в) підрядник повинен зберігати на будівель­ному майданчику один комплект проектної документації разом зі змінами до неї та надавати її замовнику на його прохання для користування; г) у по­рядку, визначеному нормативними документами та договором підряду, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання до­говору підряду; д) зобов'язаний звільнити будівельний майданчик (фронт робіт) після завершення робіт (очистити від сміття, непотрібних матері­альних ресурсів, тимчасових споруд, приміщень тощо); якщо підрядник не виконає зазначені зобов'язання, замовник після попередження підрядника у порядку, визначеному договором підряду, може звільнити будівельний майданчик (фронт робіт) своїми силами або із залученням третіх осіб (ви­трати замовника, пов'язані з виконанням зазначених робіт, компенсуються підрядником);

• у разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майдан­чика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об'єкті, у договорі підряду визначається порядок доступу підрядника до будівель­ного майданчика (фронту робіт); у такому випадку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фрон­ту робіт), можливість доступу до нього підрядника;

10) порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів:

• замовник здійснює технічний нагляд і контроль за виконанням робіт (а) з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ре­сурсів установленим вимогам, (б) власними силами або (в) на договірних засадах може доручити здійснення технічного нагляду та контролю за ви­конанням робіт спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринго­вій) організації або спеціалісту з відповідним визначенням такої особи у договорі підряду; для здійснення технічного нагляду та контролю за вико­нанням пусконалагоджувальних робіт можуть залучатися виробники (по­стачальники, продавці) відповідного устаткування;

• технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом: проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів уста­новленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів; учас­ті в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матері­альних ресурсів установленим вимогам; проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт; перевірки ведення документації про ви­конання договору підряду та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює ав­торський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів;

• роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, по­винні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нор­мативним документам, проектній документації та договору підряду;

• для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт (бу­дівництвом об'єкта) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника надавати йому необхідні інформацію та документи;

• у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недолі­ків або про зупинення виконання робіт (будівництва об'єкта);

• сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує виконання робіт матеріальними ресурсами, у разі виявлення їх невідповідності встановле­ним вимогам зобов'язана негайно провести заміну цих ресурсів; роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають уста­новленим вимогам, замовником не оплачуються;

11) джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта):

• фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який скла­дається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бю­джетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду;

• план фінансування будівництва складається (а) на підставі титулу будо­ви (об'єкта), проекту організації будівництва (з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані ро­боти), (б) узгоджується сторонами у порядку, визначеному договором, (в) має бути розрахований на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел і напрямів фінансування (видами витрат); щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки;

• замовник має право відповідно до договору підряду у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо;

• якщо замовник у визначені договором підряду строки не передасть підряд­нику на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, під­рядник має право не розпочинати роботи, а на перехідних будовах - при­пинити їх виконання і в разі невжиття замовником необхідних заходів ви­магати розірвання договору підряду;

• у разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування будів­ництва з внесенням відповідних змін у договір підряду;

• видатки на виконання робіт (будівництва об'єкта) за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством;

12) порядок розрахунків за виконані роботи:

• оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду;

• договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт про­водиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівни­цтва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт; у до­говорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання;

• розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість; документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником і передаються замовнику; замовник перевіряє ці документи й у разі відсутності зауважень підписує їх; після під­писання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи;

• порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замов­ником визначається у договорі підряду;

• у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встанов­леним вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування ко­шторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті;

• оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі скла­дених ними та підписаних генеральним підрядником документів про при­йняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо ге­неральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду;

• якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, ге­неральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за ви­конані роботи між ним та субпідрядником;

• у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи (на­дання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулю­ють ці питання;

13) порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва):

• приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, іншими нормативними ак­тами та договором підряду;

• після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі за­кінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно роз­почати їх приймання;

• фінансування витрат на організацію приймання закінчених робіт (об'єкта бу­дівництва) покладається на замовника, якщо інше не встановлено договором підряду, за винятком додаткових витрат, що виникли з вини підрядника;

• передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі;

• якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування;

• у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений за­мовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва); якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши під­рядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб; витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником;

• якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об'єкта будівництва) або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків;

• право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до за­мовника з моменту підписання акта приймання-передачі;

• підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточ­них розрахунків між сторонами;

• якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором підряду підрядник, попередньо пові­домивши замовника, має право притримати передачу замовнику закінчених робіт (об'єкта будівництва), невикористаних матеріальних ресурсів та іншо­го майна; порушення строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням;

14) гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта бу­дівництва), порядок усунення недоліків:

• підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, до­сягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку;

• гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих кон­струкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантій­ний строк якості);

• гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить 10 років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановле­ний договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації);

• початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва);

• у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих кон­струкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому до­говором підряду; гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідаль­ність за які несе підрядник;

• підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: 1) недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; 2) не­доліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замов­ника; природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта бу­дівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівни­цтва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин;

• у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, по­відомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів);

• якщо підрядник відмовився взяти участь у складанні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із за­лученням незалежних експертів і надіслати його підряднику;

• підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення; у разі відмови підрядника усунути ви­явлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду; у тако­му разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витра­ти, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки;

• якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу; фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду;

15) відповідальність сторін за порушення умов договору підряду:

• порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, ін­шими законами або договором підряду, зокрема: а) відшкодування збитків та моральної шкоди; б) сплата штрафної неустойки (якщо договором підряду за невиконання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стяг­ненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків); в) засто­сування передбачених договором оперативно-господарських санкцій, у тому числі припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок од­носторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом; розірвання договору підряду; зміна умов договору підряду;

• застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випад­ків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань;

16) порядок врегулювання спорів;

• сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'я­зана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.049 сек.)