|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності 14 страницаПрограми і проекти будівництва об'єктів, що становлять техногенну, підвищену екологічну, ядерну та радіаційну небезпеку, підлягають також експертизі з питань охорони навколишнього природного середовища, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки (відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи). Перелік зазначених об'єктів затверджує Кабінет Міністрів України. За усіма програмами і проектами, що затверджує Кабінет Міністрів України, проведення комплексної державної експертизи забезпечується Центральною службою Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду (Центральна служба), іншими проектами - також її місцевими підрозділами. Правила проведення комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує Мінрегіонбуд за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належить проведення такої експертизи. Проведення комплексної державної експертизи здійснюється на договірних засадах. Інвестор (замовник) повинен подати Центральній службі Укрдер-жекспертизи або її місцевому підрозділу документацію, передбачену державними будівельними нормами. Вартість проведення комплексної державної експертизи програм у повному обсязі визначається у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості розроблення програми. Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів встановлює Кабінет Міністрів України. Загальний строк проведення комплексної державної експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів - підготовка висновків за окремими напрямами (міцність, надійність, довговічність будинків і споруд, архітектурні вимоги, санітарне та епідемічне благополуччя населення, охорона праці та охорона навколишнього природного середовища (щодо об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку), енергозбереження, пожежна та техногенна безпека тощо). У випадках, передбачених Законом України «Про екологічну експертизу», загальний строк проведення комплексної державної експертизи встановлюється до 120 календарних днів. Висновок комплексної державної експертизи може бути: • позитивним (рекомендація до затвердження програми чи проекту будівництва із зазначенням відповідних техніко-економічних показників); такий висновок затверджується керівником Центральної служби Укрдержекспертизи або її місцевого підрозділу та є чинним протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання; • негативним (зауваження щодо доопрацювання програми чи проекту будівництва або обґрунтування щодо неможливості реалізації). Програми і проекти (за винятком проектів, для затвердження яких комплексний висновок державної експертизи необов'язковий) на підставі позитивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу затверджуються (перезатверджуються) інвестором або уповноваженим ним органом (особою). Проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), мають затверджуватися: • Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше та об'єктів, які реалізуються із залученням іноземних кредитів, що надані під гарантію Кабінету Міністрів України (Кабінет Міністрів України може делегувати зазначеним органам право затверджувати проекти будівництва загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономіки, Мінфіном, Держінвестицій, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади); • центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та іншими органами державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від ЗО до 100 млн. гривень; • підприємствами, установами та організаціями державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до ЗО млн. гривень. Проекти, які в повному обсязі фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються у порядку, що визначається інвесторами (замовниками). Контроль за дотриманням вимог будівельного законодавства здійснює Мін-буд України, вищезгадані органи ліцензування щодо будівельних робіт, Державна архітектурно-будівельна інспекція та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції Д АБК) у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах (діють на підставі: Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»; Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1725; Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р.; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225; Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434, та ін.). Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію: • Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. • основні завдання Держархбудінспекції: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (далі -архітектурно-будівельний контроль). • Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) розробляє і подає на розгляд Мінрегіонбуду: пропозиції щодо формування державної політики у сфері архітектури та будівництва, вдосконалення законодавства з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю; проекти нормативно-правових актів з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю; 2)організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; 3)розробляє та затверджує організаційно-методичні документи з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю, інших питань, що належать до її компетенції, організовує та забезпечує їх виконання; 4)здійснює методичне та нормативне забезпечення діяльності інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування; 5)видає в установленому порядку дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів (далі - будівельні роботи), реєструє об'єкти, на яких виконуються такі роботи (далі - об'єкти будівництва); 6)бере участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; 7)проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 8)розглядає питання про правопорушення у сфері містобудування з прийняттям відповідних рішень; 9)здійснює методичне забезпечення діяльності служб контролю будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції; 10)проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, розробляє та подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил; 11)здійснює у передбачених законодавством випадках контроль за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду на виконання будівельних робіт, проводить аналіз і узагальнення результатів контролю та інформує про них Мінрегіонбуд; 12)забезпечує вивчення і впровадження у практику досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки з питань архітектурно-будівельного контролю; 13)провадить інформаційну діяльність, забезпечує висвітлення актуальних проблем архітектурно-будівельного контролю в засобах масової інформації; • Держархбудінспекція має право: 1) в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; 2)одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; 3)скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції; 4)залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; 5)давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків; 6)залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції; 7)вимагати у випадках, визначених законодавством, від замовників, підрядників, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 8)одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій; 9)зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів; одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причини допущення порушень; 10)вносити органам ліцензування пропозиції щодо анулювання в суб'єктів господарювання, які допускають порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності у будівництві; 11)одержувати від замовників, будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів держав статистики дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції; 12)повідомляти органи державної статистики про факти порушення встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів; 13)скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законодавства; 14)складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накладати штрафи відповідно до законодавства; 15)передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину. Відповідно до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225: • Державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; • державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) здійснюють: (1) Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) - урядовий орган державного управління у складі Мінрегіонбуду та (2) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах; • інспекції ДАБК виконують такі основні функції: 1)видача забудовникам дозволів на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівельні роботи), реєстрація об'єктів, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Мінрегіонбудом; 2)реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд; 3)участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; 4)здійснення вибіркової перевірки: а) відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; б) своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації; в) наявності сертифікатів на будівельну продукцію; 5)розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень; 6)здійснення методичного забезпечення діяльності відомчих служб контролю якості будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції; 7)аналіз та узагальнення матеріалів контролю за якістю забудови територій і населених пунктів, будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, підготовка пропозицій відповідним органам про вдосконалення державних стандартів, норм і правил; 8)контроль за дотриманням сторонами договору підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів договірних зобов'язань і вимог, передбачених Законом України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», аналіз, узагальнення результатів контролю та інформування Мінрегіонбуду про результати контролю. • інспекціям ДАБК надається право: а) безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; б) давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків; в) залучати на договірних умовах незалежних експертів, спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що входять до їх компетенції; г) вимагати в необхідних випадках від замовників, підрядників, виробників будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; д) одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій; е) зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; є) вносити подання відповідним органам про анулювання або призупинення дії ліцензій на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві суб'єктами, які допускають грубі порушення законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; ж) безплатно одержувати від замовників, будівельних організацій, підприємств, що виробляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів державної статистики звітні дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції; з) повідомляти органи державної статистики про факти порушень встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів для виключення їх із числа введених у дію, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів, для виключення їх із звітності; и) складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства; • інспекції ДАБК у своїй діяльності взаємодіють з іншими спеціально уповноваженими державними органами, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, охорони праці та інших вимог у сфері містобудування. Функцію контролю за якістю будівництва виконують також державні приймальні комісії, а також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (їх виконкоми місцевої ради за місцем розташування об'єкта), які діють відповідно до затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Цей нормативно-правовий акт (Порядок) визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва (в тому числі розташовані на території України об'єкти, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних та фізичних осіб), передбачаючи: - зміст встановлених цим Порядком процедур - підтвердження державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування; - визначення особливості підтвердження готовності до експлуатації закінчених будівництвом (1) об'єктів із специфічними умовами експлуатації - відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Мінрегіонбудом (з урахуванням вимог зазначеного Порядку), (2) об'єктів, які розташовані на території іноземних держав і є власністю України, - МЗС за погодженням з Мінрегіонбудом з урахуванням вимог законодавства держави місцезнаходження особливостей, а якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у зазначеному Порядку, застосовуються правила міжнародних договорів України; - дві процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: (а) в один етап (як загальне правило) - державною приймальною комісією; (б) в два етапи - щодо об'єктів виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн., а також об'єктів житлово-громадського призначення НІ, IV і V категорій складності: 1 етап - попереднє прийняття таких об'єктів робочими комісіями (утворюється замовником не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отримання ним письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта з проханням утворити робочу комісію; до складу робочої комісії включаються представники генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автор проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта; робоча комісія повинна перевірити відповідність: архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових і тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження; виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної документації; результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устаткування нормативним показникам; виробничої документації нормативним вимогам; 2 етап - прийняття в експлуатацію таких об'єктів (після усунення виявлених робочою комісією недоліків) державним приймальним комісіям, що утворюються, якщо об'єкти збудовано: а) із залученням коштів державного бюджету в розмірі ЗО млн грн. і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією; б) із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. грн. і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим; в) із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн.. грн. або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення; г) у разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація; до складу державної приймальної комісії включаються представники: органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом об'єкт; замовника; генерального підрядника; генерального проектувальника (автора проекту); експлуатаційної організації; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду; у випадках, визначених законодавством, до складу державної приймальної комісії включаються також представник Мінприроди, Мінпраці, Держгірпромнагляду, Держенергонагляду, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання; для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом автомобільних доріг, комплексів та об'єктів дорожнього сервісу - представник державної автомобільної інспекції; головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не може перевищувати ЗО днів; якщо вартість об'єкта становить або перевищує ЗО млн. грн., строк може бути продовжений, але не повинен перевищувати 60 днів); за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за встановленою Мінрегіонбудом формою, який має бути підписаний всіма членами комісії і затверджений у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт (у разі відсутності підписів окремих членів комісії останні зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії та органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови; керівник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань та може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису); - датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію; у разі неготовності об'єкта до експлуатації державна приймальна комісія складає відповідний акт з висновками та обґрунтуваннями, на підставі якого орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що утворив комісію, надає замовнику рекомендації щодо усунення недоліків; для прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта державна приймальна комісія може бути утворена повторно лише після усунення виявлених недоліків, але не раніше ніж через ЗО днів після завершення роботи попередньої комісії; підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності.
5. Будівельне законодавство Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва. Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво: І. Кодекси: • Господарський кодекс України, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»; • Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»; • Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції; • Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.) |