НЕ 4.6 Адміністративна відповідальність

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність регламентується КУпАП. Однак її може бути встановлено й іншими законами. Так, бухгалтеру важливо знати положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII (далі – Закон № 509), ст. 11 якого встановлено низку адміністративних штрафів.

Не таємниця, що практично кожна перевірка закінчується виявленням того чи іншого порушення, а іноді й кількох. Тому не дивно, що бухгалтерів цікавить порядок застосування адмінштрафів, якщо було вчинено декілька правопорушень.

З одного боку, згідно з частиною першою ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох чи більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. З іншого – згідно з частиною другою цієї ж статті, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за серйозніше правопорушення із вчинених.

Розглянемо це на прикладі. Бухгалтер учинив два правопорушення, виявлені різними перевірками: він несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку і порушив установлений порядок ведення бухгалтерського обліку. В одному випадку до адміністративної відповідальності притягують органи податкової служби, у другому – КРУ. Очевидно, що бухгалтер нестиме відповідальність за кожне правопорушення окремо, оскільки органи, які застосовують адміністративне стягнення, – різні. Якщо ж бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення і порушив установлений порядок ведення податкового обліку (обидва правопорушення розглядаються податковими органами), буде застосовано один адмінштраф.

Украй важливими є строки накладення адміністративних штрафів. Їх визначено у ст. 38 КУпАП: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці від дня його виявлення. У зв'язку з цим виникає необхідність проаналізувати такі поняття, як «разове правопорушення»і «триваюче правопорушення».

У листі ДПАУ від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 дано визначення, згідно з якими до разових правопорушень належать: несвоєчасне надання аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджету і державних цільових фондів тощо.

До триваючих правопорушень податкового законодавства належать: відсутність бухгалтерського обліку об'єкта оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку, інші правопорушення, пов'язані з обчисленням податків, платежів та внесків, установити які можна тільки під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів.

Така позиція податківців зрозуміла. Однак, на наш погляд, розподіл правопорушень на триваючі та разові необхідно здійснювати інакше. Якщо обов'язок має бути виконано в певний строк, але не виконано, протиправне діяння продовжує тривати до його припинення. Наприклад, несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування податку має вважатися триваючим правопорушенням, оскільки протягом усього періоду з моменту закінчення граничних строків, відведених для його подання, до моменту його фактичного подання, особа вчинювала правопорушення. Разове ж правопорушення, навпаки, відбувається одномоментно.

Бухгалтера або особу, на яку покладено обов’язок вести бухгалтерський облік, можуть притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, які передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП), зокрема за:

-порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163-1 КпАП);

-порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 165-1 КпАП);

-порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (ст. 165-3 КпАП);

-порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (ст. 165-4 КпАП);

-порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (ст. 165-5 КпАП).

Поиск по сайту: