Самостійне визначення збитку

У загальному правилі проведення оцінки незалежним оцінювачем є кілька виключень. Коли замість проведення оцінки незалежним оцінювачем проводиться стандартизована оцінка, яку здійснюють самостійно державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої визначається оціночна вартість (п. 2 Методики № 1891).

Отже, згідно з п. 110 цієї Методики стандартизована оцінка збитків проводиться у випадках:

1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;

2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

3) завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з коштами.

Наголосимо, що у цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає потреби — збиток оцінюють самостійно.

Хто повинен розраховувати збиток?

Згідно з останнім абзацом п. 110 Методики № 1891 це повинна робити комісія, утворена на відповідному підприємстві чи в державному органі, органі місцевого самоврядування. Рішення комісії документується Актом оцінки збитків (за формою додатка 20 або 21 до цієї Методики). На Акт оцінки збитків (далі — Акт) слід отримати позитивний висновок рецензента, після чого його затверджує керівник підприємства (суб’єкта) або уповноважена ним особа чи орган державної влади (орган місцевого самоврядування). Подібним чином оформлений Акт є документом, який визначає розмір збитку, що пред’являється для відшкодування винній особі.

Як саме оцінюється розмір збитку?

Для першого та другого випадків — у такий спосіб.

Балансова залишкова вартість пошкодженого (викраденого тощо) майна, визначена станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду, чи на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача, збільшується на відповідний коефіцієнт.

Цей коефіцієнт визначається як добуток індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Держстатом України, за період з дати, на яку було визначено балансову залишкову вартість майна, до дати оцінки збитків.

Звідки брати відповідні індекси?

Ці індекси публікує Держстат України. Ознайомитися з ними можна на сайті: http://www.ukrstat.gov.ua/

Важливо: індекси визначаються в середньому за місяць, а дата оцінки може припасти на будь-яку дату місяця.

Як в цьому випадку застосовувати відповідні щомісячні індекси?

Можна скористатися рекомендаціями, викладеними у листі № 62-97р.

Рекомендується прийняти умовно, що якщо відповідна дата оцінки балансової залишкової вартості припадає на період з 1 по 15 число відповідного місяця, індекс за цей місяць береться до розрахунку, а якщо з 16 по 31 число, то індекс за цей місяць до розрахунку не береться.

Держстат України публікує місячні індекси. Щоб визначити індекс за певний період, який включає кілька місяців, слід перемножити місячні індекси за відповідний період (лист № 62-97р).

♦ Приклад 1

На складі підприємства зберігається олія (як товар), балансова вартість якої на дату балансу 30.09.2011 р. становила 500 грн. Олію зіпсовано 07.12.2011 р. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.

Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників олії (код КВЕД 15.4 група DA) за жовтень 2011 р. становить 140,8%, за листопад — 102,1% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому до розрахунку беремо тільки індекси за жовтень і листопад.

Загальний індекс за жовтень і листопад становить 143,8% (140,8 × 102,1: 100).

Сума збитку — 719 грн. (500 × 143,8%).

Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково слід нарахувати ПДВ — 143,80 грн. (719 × 20%). Усього сума збитку з ПДВ становитиме 862,80 грн. (719 + 143,80).

Як розраховувати суму збитку, якщо відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передання його в оренду, чи останню звітну дату балансу підприємства —балансоутримувача пошкодженого майна?

Відповідно до абзацу п’ятого п. 110 Методики № 1891 у разі відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передання його в оренду, чи останню звітну дату балансу підприємства — балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (переоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50%.

♦ Приклад 2

07.12.2011 р. на підприємстві знищено обладнання зв’язку, балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 0 грн. Водночас первісна балансова вартість обладнання становить 6000 грн. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.

Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників апаратури для радіо, телебачення та зв’язку (код КВЕД 32 група DL) за жовтень 2011 р. становить 184,3%, за листопад — 106,2% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому до розрахунку беремо тільки індекси за жовтень і листопад.

Загальний індекс за жовтень і листопад становить 195,7% (184,3 × 106,2: 100).

Сума збитку — 5871 грн. [(6000 – 50%) × 195,7%].

Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково слід нарахувати ПДВ — 1174,20 грн. (5871 × 20%). Усього сума збитку з ПДВ становитиме 7045,20 грн. (5871 + 1174,20).

Визначена для першого або другого випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 20 до Методики № 1891.

Розглянемо третій випадок стандартизованої оцінки збитків.

Збиток дорівнює сумі викрадених (знищених тощо) коштів, збільшених на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Нацбанком України облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

У цьому випадку шкода розраховується за кожен день від дати завдання шкоди до дати оцінки (відшкодування шкоди чи подання позову до суду), включаючи зазначені дати.

♦ Приклад 3

05.12.2011 р. проведеною інвентаризацією у касі підприємства виявлено нестачу коштів на суму 250 грн.

Винна особа відшкодовує шкоду (вносить нестачу в касу) 27.12.2011 р.

Облікова ставка Нацбанку України за період з 05.12.2011 р. по 27.12.2011 р. була незмінною і становила 7,75% річних (постанова № 377).

Період з дати завдання майнової шкоди включно (05.12.2011 р.) до дати оцінки включно (27.12.2011 р.) становив 23 календарні дні.

Щоденний розмір облікової ставки — 0,0212329% (7,75%: 365).

Коефіцієнт індексації — 0,48836% (7,75%: 365 × 23).

Сума збитку — 251,22 грн. [(250 × 7,75%: 365 × 23) + 250].

Отже, винна особа повинна внести до каси суму збитку — 251,22 грн.

Визначена для третього випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 21 до Методики № 1891.

Поиск по сайту: