НЕ 4.7 Кримінальна відповідальність

Останнім часом різними міністерствами було приділено увагу питанням щодо відповідальності бухгалтерів підприємств за службові порушення.

Зокрема, деякі з них стосовно кримінальної відповідальності розглянуто у листі МВС України № 13/3-4156. Зупинимося на них детальніше.

За вчинення неправомірних дій бухгалтер (головний бухгалтер) поряд з іншими співробітниками (службовими особами) підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Статтею 2 Кримінального кодексу визначено: підставою притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, що містить склад злочину, покарання за який передбачено цим Кодексом. Водночас відповідно до ст. 2 цього Кодексу, ст. 62 Конституції України та частини другої ст. 15 Кримінально-процесуального кодексу особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, кримінальна відповідальність установлюється законом, санкції застосовуються лише за рішенням суду.

Службовими особами відповідно до примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. При цьому зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлене відповідним рішенням (наказом, розпорядженням тощо). Роз'яснення про те, що слід розуміти під виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, надано в п. 1 постанови № 5.

Чи можливо притягти до кримінальної відповідальності особу, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах, наприклад бухгалтера- підприємця?

У листі № 13/3-4156 роз'яснено, що особа, яка веде бухгалтерський облік за цивільно-правовим договором про надання послуг з бухгалтерського й податкового обліку, якщо вона не призначена на посаду на підприємстві, не є його службовою особою, тобто виконувачем організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов'язків, не може нести кримінальну відповідальність за здійснення злочинів, суб'єктом яких є спеціальна (службова) особа.

Такі працівники підприємств, функціональні обов'язки яких так чи інакше пов'язані з фінансовою й податковою документацією, але на яких не покладено відповідальність за фінансову діяльність юридичної особи в цілому й виконання обов'язку щодо ведення належним чином бухгалтерського обліку, за наявності підстав можуть притягатися до відповідальності як пособники у скоєнні низки злочинів економічної спрямованості й у сфері службової діяльності.

Щодо особи, яка перебуває на посаді бухгалтера на підставі трудового договору та здійснює суспільне небезпечне діяння, за наявності достатніх даних його дії слід кваліфікувати за відповідними статтями особливої частини Кримінального кодексу. Зокрема, слід звернути увагу на діяння, перераховані у розділах сьомому Кримінального кодексу (злочини у сфері господарської діяльності) та сімнадцятому (злочини в сфері службової діяльності). При цьому найпоширенішими є порушення за такими статтями цього Кодексу:

212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)»;

364 «Зловживання владою або службовим становищем»;

367 «Службова недбалість».

Статтею 212 Кримінального кодексу передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які належать до системи оподаткування, запроваджених у встановленому законом порядку (Закон № 1251-ХІІ), вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, зобов'язаною їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах (які відповідно в 1000,3000, 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (за текстом - нмдг)).

Звертаємо увагу на те, що згідно з частиною четвертою ст. 212 Кримінального кодексу особа, яка вперше вчинила діяння, покарання за яке передбачене частинами першою і другою цієї етапі, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу зловживання владою або службовим становищем -це умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відповідно до ст. 367 цього Кодексу службова недбалість визначається як невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу за справами про злочини, покарання за які передбачено частинами другою, третьою та четвертою ст. 212 Кримінального кодексу, досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції. Водночас більша частина злочинів, покарання за які передбачено статтями 364, 367 і 369 Кримінального кодексу, розслідується слідчими прокуратури.

Поиск по сайту: