АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Модель Баумоля-Тобіна
У моделі передбачається, що комерційна організація підтримує прийнятний рівень ліквідності та оптимізує свої товарні запаси. Згідно моделі, підприємство починає працювати, маючи максимально прийнятний (доцільний) для нього рівень ліквідності. Далі по мірі роботи рівень ліквідності скорочується. Всі кошти, що надходять, підприємство вкладає в короткострокові високоліквідні цінні папери. Як тільки рівень ліквідності досягає критичного рівня, тобто стає рівним деякому заданому рівню безпеки, підприємство продає частину куплених короткострокових цінних паперів і тим самим поповнює запас коштів до початкової величини. Таким чином, динаміка залишку грошових коштів підприємства являє собою «пилоподібний» графік (Рис. 1).
При використанні даної моделі враховують ряд обмежень: 1) на даному відрізку часу потреба організації в грошових коштах постійна, її можна спрогнозувати; 2) всі кошти, що надходять від реалізації продукції організація вкладає в короткострокові цінні папери. Як тільки залишок грошових коштів падає до неприйнятно малого рівня, організація продає частину цінних паперів; 3) постійними, а отже, і планованими вважаються надходження і виплати організації, що дозволяє обчислити чистий грошовий потік; 4) піддається розрахунку рівень витрат, пов’язаних з перетворенням цінних паперів та інших фінансових інструментів у готівку, а також втрати від упущеної вигоди у вигляді процентів за передбачувані вкладення вільних коштів. Згідно цій моделі для визначення оптимального залишку грошових коштів можна використовувати модель оптимальної партії замовлення (EOQ):
де С – оптимальна сума грошових коштів; F – фіксовані витрати за купівлею-продажем цінних паперів або обслуговування позики; Т – річна потреба в коштах, необхідних для підтримки поточних операцій; r – величина альтернативного доходу (процентна ставка короткострокових ринкових цінних паперів).
Недолік моделі Баумоля-Тобіна – припущення про передбачуваність і стабільність грошового потоку. Також у ній не враховуються циклічність і сезонність, властивих більшості грошових потоків. 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Поиск по сайту:
|