 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи
установах в межах штатної чисельності їх працівників. У разі неможливості утворення підрозділу призначається посадова особа, на яку покладаються повноваження щодо проведення внутрішнього аудиту.Основним завданням підрозділу є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо: функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення; удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного,неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів.Внутрішній аудит проводиться згідно з планами, що формуються підрозділом та затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи після погодження з відповідними органамиДержфінінспекції.Строк проведення внутрішнього аудиту не повинен перевищувати 45 робочих днів. Звіт про результати діяльності підрозділу у центральному органі виконавчої влади або зведений звіт про результати діяльності підрозділів в центральному органі виконавчої влади, його територіальному органі та бюджетній установі у разі йогостворення подається керівником центрального органу виконавчої влади Держфінінспекції двічі на рік (до 20 січня та до 20 липня). 23.Поняття процесу ФК, ознаки та стадії. Процес ФК – впорядкована в рамках чинного законодавства і підпорядкована загальним правилам діяльність органів фк, спрямована на перевірку, дотримання фінансово-правових норм підконтрольними суб’єктами за допомогою спеціальних методичних прийомів та фіксація відповідних результатів в офіційних документах з наступним вжиттям заходів впливу на порушників.Ознаки: 1) діяльність, пов’язана з використанням наданих органам фінансового контролю владних повноважень по перевірці дотримання господарюючим суб’єктом фінансово-правових норм, та застосування заходів впливу; 2) здійснюються уповноваженими органами і недержавними організаціями; 3) оформляється офіційним документом. Стадії: Основні – 1. Планування та підготовка до проведення контролю; 2) дослідження питань передбачених програмою та узагальнення результатів; 3. Прийняття рішення за результатами контролю; 4. Контроль за виконанням рішень. Додаткові: оскарження рішень та дій органів фк; проведення повторного контролю. 24.Основні стадії процесу ФК До основних стадій відносять:
1. Планування та підготовка до проведення контролю: визначається суб’єкт контрольної діяльності, підконтрольний об’єкт, форми і методи проведення контролю.
Первинною підставою для проведення фінансового контролю є план, який передбачає систему контрольних дій. Якщо одночасно один об’єкт контролюється декількома суб’єктами, то доцільно складати загальний план дій всіх суб’єктів. Керівник контрольного органу приймає відповідне рішення (розпорядження, наказ), де зазначається, кому доручається проведення контролю, вказується найменування підконтрольного об’єкта, характер контролю, дата його початку і закінчення.
Після прийняття такого рішення (наказу, розпорядження), розпочинаються підготовчі роботи. Вивчаються необхідні документи, що стосуються об’єкта контролю, розробляється програма, яка містить питання, пов’язані з визначенням змісту контролю, характеру та об’єму матеріалу, що підлягає вивченню, методів збору матеріалів та інше.
Завершенням першої стадії процесу фінансового контролю є виїзд контролера (контрольної групи) на підконтрольний об’єкт для проведення перевірки тощо.
2) дослідження питань передбачених програмою та узагальнення результатів: пред’явлення документа на перевірку,поетапне дослідження питань програми перевірки; фіксація отриманих результатів в робочих документах; складання проміжних актів; вимагання усунення виявлених порушень;Узагальнення матеріалів та складання кінцевих документів; підписання документів.3. Прийняття рішення за результатами контролю- може бути реалізована лише тією посадовою особою, якій надано таке право. Це, як правило, керівник контролюючого органу, що проводив перевірку фінансової діяльності та виявив у її процесі порушення фінансової дисципліни, або його заступник.
У рішенні дається оцінка дій підконтрольного об’єкта. Основне призначення рішення полягає в забезпеченні оптимальних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних осіб. Контролюючий орган може приймати рішення про застосування фінансових санкцій, накладення адміністративних стягнень, відшкодування виявленої в процесі фінансового контролю шкоди, заподіяної з вини працівників підконтрольного об’єкта тощо.
4. Контроль за виконанням рішень. Вона полягає у здійсненні систематичного контролю за рішенням, що було адресовано підконтрольному об’єкту, аналізі отриманих по ньому відповідей, контролі за усуненням виявлених порушень та інших недоліків. Підконтрольний об’єкт зобов’язаний своєчасно і ефективно виконувати рішення контролюючого органу. В свою чергу, орган фінансового контролю зобов’язаний слідкувати та вимагати своєчасного і добросовісного виконання виданих ним вказівок. Цей контроль може здійснюватися в певних формах, а саме: отримання усних і письмових повідомлень, звітів, інформації про виконання рішення; проведення перевірки за результатами звітності.
Додаткові стадії
Оскарження дій (бездіяльності) та рішень органів фінансового контролю; проведення повторного контролю, який направлений на встановлення фактичних обставин справи в цілому, а не по окремим питанням.
Реалізація органами фінансового контролю своїх повноважень передбачає дотримання прав підконтрольних суб’єктів. Але виникають випадки, коли з вини посадових осіб органів фінансового контролю або при наявності розбіжностей в законодавстві ці права порушуються і суб’єктам господарювання заподіюється відповідна шкода.
Слід звернути увагу, що значна кількість помилок допускається органами фінансового контролю під час здійснення фінансового контролю. Ці помилки можуть бути викликані не лише суб’єктивними, але і об’єктивними причинами, що пов’язані з недоліками правового регулювання.
Захист прав та інтересів підконтрольних суб’єктів відбувається в основному в адміністративному порядку, але не виключений і судовий.
Наявність закріпленого в законодавстві права на оскарження, сприяє законності дій посадових осіб в процесі фінансового контролю.
рамках процесу фінансового контролю реалізується адміністративний порядок розгляду заяв та скарг суб’єктів господарювання, що пов’язаний з необхідністю оперативного впливу на відновлення порушених прав та інтересів.
Порядок звернення громадян до органів державної влади з заявами та скаргами регулюється Законом України “Про звернення громадян”
Поиск по сайту: