АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність і класифікація конкурентних переваг організації

Читайте также:
  1. V. П’ять конкурентних сил М. Портера
  2. V. П’ять конкурентних сил М. Портера
  3. Аналіз організації виробництва і ефективної діяльності на підприємстві .
  4. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  5. Банківська система та грошовий мультиплікатор: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кільк-на визначеність грош. мульт-ра.
  6. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  7. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  8. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
  9. Благодійні та інші неприбуткові організації (НО)
  10. В ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскільки такий костюм привертає до себе увагу і вимагає особливо вибагливого смаку і певного досвіду.
  11. Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.
  12. Валютний курс: сутність та типологія.

Моделі стратегічного управління

На сучасному етапі розвитку концепції стратегічного управління можливо виділити наступні моделі стратегічного управління:

1. Модель аналітичного управління. Основним імперативом данної моделі є твердження, що майбутнє неможливо дослідити методами екстраполяції, але характер майбутніх змін цілком передбачуваний. Тому першочерговим завданням її реалізації є проведення стратегічного аналізу перспектив розвитку суб'єкта ринку у нових умовах середовища.

2. Модель прогностичного управління. Передбачає можлив створення широкої інформаційнї бази для розробки оригінальної стратегії розвитку на основі індивідуального планування відповідно до особливостей конкурентної ситуації на ринку та цілей організації

5. Модель інтуїтивного управління. М. позбавлена заздалегідь визначених формалізованих процедур, що передують прийняттю і реалізації стратегічних рішень. Інтуїтивність управління пов’язується з талантом підприємців, їх сміливою ірраціональністю. Стратег перспектива визначається керівником-підприємцем

3. Модель ситуативного управління. Вона виникла в результаті подальшого ускладнення зовнішнього середовища, що значно обмежене, і навіть зробило неможливим передбачення майбутніх змін. Тобто реакція організації на прояв нових факторів зовнішнього середовища повинна бути швидкою і адекватною.

4. Модель принципологічного управління. Дана модель ще не має чіткої методології, яка лише створюється. Подальше ускладнення зовнішнього середовища і неможливість передбачення змін свідчить про недоцільність дій, пов'язаних з намаганням їх прогнозувати. Прогнози будуть, як правило, помилковими, а стратегічні рішення – не обгрунтованими.

Вибір моделі стратегічного управління здебільшого пов'язують з рівнем стабільності середовища.

Таким чином можливо зробити наступні висновки:

- основою стратегічного управління є формування і реалізація стратегії суб'єкта ринку;

- стратегічне управління реалізується через систему стратегічних моделей, вибір яких обумовлений імперативами зовнішнього середовища і можливостями і потребами суб'єкта ринку.

- за сучасних умов ведення бізнесу стратегічне управління можна визначити як комплексний процес, що грунтується на стратегічній орієнтації як компоненті філософії підприємництва і має спрямованість на досягнення цільових орієнтирів у перспективі, забезпечення конкурентоспроможності, стійкості конкурентних позиції та довготривалого успіху організації

 

Сутність і класифікація конкурентних переваг організації

Конкурентні переваги часто ототожнюють з можливостями фірми ефективніше, ніж інші, розпоряджатися наявними ресурсами, тобто з її конкурентоспроможністю. Така аналогія не є цілком безпідставною, оскільки конкурентоздатність найчастіше трактується як здатність випереджати суперників у досягненні поставлених економічних цілей. Однак конкурентоздатність є результатом, що фіксує наявність конкурентних переваг. Окремі конкурентні переваги ще не є свідченням високої конкурентоспроможності підприємства на яку також впливають стратегічні і тактичні зміни на ринку, не пов'язані з його діяльністю (зміна попиту, демографічні зсуви, природні явища та ін.).

В економіці конкурентоспроможність означає відповідність вимогам ринку, адекватність потребам споживачів, здатність конкурувати на всіх рівнях економічного буття (товар, підприємство, галузь, національна економіка тощо).

Кон-сть товару — здатність товару більш повно відповідати запитам покупців порівняно з представленими на ринку аналогічними товарами. її елементами є якість, технічний рівень, споживчі властивості, ціна товару. На його конкурентоспроможність впливають переваги у гарантійному і післягарантійному сервісі, ефективніша реклама, кращий імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту. Високий рівень конкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його виробництва і можливості вигідного продажу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)