Особливості та види оглядового методу

Деякі пресознавці відносять огляд до жанрів статейного типу, але буд_Ь-який оглядовий жанр: публіцистичний огляд, огляд ЗМІ, огляд листів, має свій предмет дослідження, свій метод, свої функції. Це дає підстави ствер­джувати: маючи багато спільного зі статтею (актуальна проблема, предметдослідження, виявлення явища, тенденцій) оглядові жанри становлять окрему групу. Робота оглядача відрізняється від роботи журналіста, який вико­ристовує статейний метод, тим, що оглядач систематизує факти на горизонтальному рівні, у масштабі певної місцевості, а не в глибину суті. Крім того, факти в огляді обмежені не тільки простором, але й часом.

Специфіка оглядового методу виявляється в предметі дослідження, жанрових формах, особливостях пізнання й відтворення. Оглядовий метод поєднує всі простіші інформаційні й аналітичні методи. Журналіст-оглядач може використати хронікальний метод відтворення й відобразити панораму подій, як хроніку, вміщену під однією рубрикою, що складається ніби з кількох невеликих матеріалів. Але на відміну від добірки заміток, частини огляду мусять бути об'єднані однією проблемою, просторовими і часовими рамками.

Оглядовий метод акумулює в собі інші аналітичні методи, зокрема, методи кореспондування. Оглядач використовує метод кореспондування, тематично згруповуючи, систематизуючи факти, події, обмежені місцем і часом, дає їм оцінку і робить передбачення.

Предметом дослідження оглядача можуть бути не тільки нові твори, як в критиці, але й вже відомі, раніше обнародувані матеріали. Головне в них нове групування, систематизація, їх бачення в цілісності проблеми з метою вияв­лення взаємозв'язків, закономірностей, тенденцій і перспектив.

Специфічною ознакою огляду як методу є прийом панорамування, добре відомий у кіно і відеозйомці, коли камера рухається горизонтально, вертикально. Панорамування застосовують в оглядах для показу широкого простору, мінливих у часі фактів і подій. Горизонтальним панорамуванням є просторове відтворення, наприклад, області, краю, держави, континенту, світу, а вертикальним панорамуванням може бути часовий простір (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Характерна особливість оглядового методу полягає й в тому, що об'єктами дослідження є реальна та інтерпретована дійсність у різних співвідношеннях залежно від предмета дослідження і жанрової форми огляду. Якщо журналіст пише огляд газет, аналізує окремі матеріали, то в такому огляді переважають осмислені інтерпретовані події. Коли оглядач пише публіцистичний огляд, предметом аналізу є здебільшого реальні й частково вже відтворені факти, події, явища.

Отже оглядовий метод може тяжіти до інформативного або аналітичного, але завжди панорамного відтворення предмета дослідження, обмеженого часовими і просторовими рамками.

Оглядові методи можна диференціювати за кількома ознаками. Є поділ за предметом дослідження і жанровою формою. Якщо оглядач досліджує дійсність, то це зумовлює написання публіцистичного огляду. Публіцистичний огляд – загальна назва групи оглядових жанрів, де переважає панорамне відтворення дійсності.

У старих підручниках, монографіях виділяють ще один вид оглядових жанрів – огляд преси. Коли не було таких засобів масової інформації як радіо і телебачення, це була правильна загальна назва. Сьогодні предметом дослідження журналіста є не тільки тексти періодичних видань, а й матеріали аудіо та аудіовізуальних засобів. Тож доцільніше і правильніше називати групу жанрів, що досліджує ЗМІ, оглядами ЗМІ. Кожний огляд ЗМІ має свою конкретну назву. Коли предметом дослідження є газети, журналіст пише огляд газет, журнали – огляд журналів, передачі радіомовлення – огляд радіопередач, передачі телемовлення – огляд телепередач.

З давніх давен існують літературні огляди, реферати, предметом дослідження яких є книги. Сьогодні в пресі, на радіо, телебаченні поширені рекламні огляди платівок, аудіо-, відеокасет, аудіо-, відеодисків. У спеціальних газетах і журналах друкують комп'ютерні огляди. Таким оглядам можна дати не лише конкретну, але й загальну назву – огляди засобів масової комунікації.

Всі огляди можна поділяти залежно від інтерпретації дійсності. Відповідно до фактів реальних чи вже інтерпретованих розрізняють огляди дійсності і огляди творів. Публіцистичні огляди, що моделюють картини світу, належать до оглядів дійсності. Огляди творів – це огляди газет, журналів, радіо, відео, телебачення, дайджести як цитатні огляди періодичних видань і реферати як огляди літературних та інших джерел.

Огляди творів не лише моделюють картини світу, а й оцінюють елементи моделювання та відображення для пояснення явища або процесу.

За рівнем узагальнення інформації і впливом на аудиторію оглядові методи можна поділяти на інформаційні й аналітичні. В інформаційну оглядах домінує функція повідомлення, панорамна подача сукупностіпредметів дослідження. Аналітичні огляди за всіма вимогами відповідають аналітичним жанрам. У них переважає регулятивна функція. Вони спонукають до осмислення реалій і вчинків.

На оглядовий метод також впливає специфіка ЗМІ,де матеріали обнародувані.

Ще огляди можна поділяти за формою відтворення: на цілісні і ділені. Ділені огляди складаються з окремих частин, блоків, об’єднаних спільноюідеєю. Кожна частина такого огляду може мати окрему назву, бути написанаіншим автором.

Диференціація оглядів дає змогу чіткіше усвідомлювати предмет дослідження, завдання, форму, особливості впливу того чи іншого огляду й використовувати їх на практиці.

Поиск по сайту: