Наступальний бій механізованого (танкового) взводу

206. Підготовка наступу у взводі здійснюється з отриманням завдання та включає: організацію наступу, підготовку взводу до виконання бойового завдання, підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти, практичну роботу командира в підрозділах.

Організація наступу полягає в усвідомленні завдання, вказівках щодо підготовки взводу до його виконання, оцінці обстановки, прийнятті рішення з оформленням його на карті і проведенні рекогносцировки; відданні бойового наказу, організації взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.

У разі потреби командир взводу може проводити (доводити) розрахунок часу щодо виконання основних заходів.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником, а якщо дозволяє обстановка, то і наступу з ходу, вся робота з організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості) у вихідному районі, а з виходом взводу на відстань, яка дозволяє спостереження за об’єктом атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії.

207. Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти мету майбутніх дій і завдання роти (під час наступу з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілі), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує; під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує);

завдання взводу (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником), рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку), засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);

об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які уражаються засобами старших командирів;

завдання сусідів (рубіж переходу в атаку і спішування (під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;

час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

У результаті з’ясування завдання командир взводу робить висновки, в яких визначає зміст бойового завдання: на знищенні яких об’єктів і цілей зосередити зусилля взводу і доданих засобів; бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю і наступу в глибині оборони противника; час на підготовку до наступу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: противника (склад, положення і можливий характер його дій, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу та на флангах і можливий їх маневр), стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів); склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби та їх вплив на підготовку і ведення наступу.

У рішенні командир взводу визначає: порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, з указанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу); побудову бойового порядку; завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам), організація управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, де відображаються: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу взводу і на його флангах на глибину бойового завдання взводу, можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу, об’єкт атаки і цілі,на знищенні яких необхідно зосередити зусилля взводу; цілі, які уражаються засобами старших командирів, місце і номер проходу в мінно-вибуховому загородженні, а під час наступу з ходу – пункт розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування (при проведенні атаки в пішому порядку).

Під час рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, орієнтує підлеглих та уточнює: накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира; бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів;рубіжпереходу в атаку і безпечного віддалення; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкодита їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів. Під час наступу зходу, крім того, уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки і спішування, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді й механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир взводу вказує:

командир механізованого (танкового) взводу – об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);

командир гранатометного взводу – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу і з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби і порядок переміщення в ходінаступу;

командир протитанкового взводу – цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж) і напрямок наступу, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) і їх місце в бойовому порядку взводу та порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

208. Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки в разі завдання вогневого ураження противнику;

під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР), а командир танкового взводу – порядок проходження танків через позиції механізованих підрозділів і ведення вогню під час висування в атаку;

погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщовони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами, а командири протитанкового і гранатометного взводів – дії своїх відділень із механізованими підрозділами за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань;

вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, крім того, вказують: номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу; під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу механізованих підрозділів на автомобілях – місця, порядок і розрахунок посадки особового складу на танки, а також вимоги щодо виконання заходів безпеки.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

209. Безпосередня охорона у взводі (відділенні, танку) до початку наступу здійснюється спостерігачами, черговими вогневими засобами і чатовими, які виставляються в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а при висуненні і в ході наступу в пішому порядку – спостерігачами.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу вказує: завдання охорони; скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і порядок їх зміни під час підготовки до наступу; порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (відділення, танка); сигнали оповіщення і порядок дій взводу (відділення, екіпажу танка) у разі раптового нападу противника; перепустку і відгук.

210. Тактичне маскування організовується командиром взводу (відділення, танка) на підставі отриманого завдання і вказівок щодо маскування командира роти (взводу). Воно здійснюється постійно, як правило, своїми силами, як під час підготовки до наступу, так і під час висування.

Основними заходами щодо тактичного маскування є: використання маскувальних властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби й інших умов обмеженої видимості при розташуванні у вихідному районі, зайнятті вихідної позиції (зміні) і висуненні на рубіж переходу в атаку під час наступу з ходу; інженерне обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції) під час наступу з ходу (з положення безпосереднього зіткнення з противником); застосування табельних засобів маскування і місцевих матеріалів під час підготовки до наступу і аерозолів (димів) під час наступу; дотримання правил радіодисципліни і радіообміну із збереженням попереднього режиму діяльності підрозділів під час зміни (зайняття вихідної позиції) і підготовки до виконання завдання; суворе виконання вимог маскувальної дисципліни; зниження теплової й оптичної контрастності радіолокації техніки шляхом встановлення теплорозсіювальних екранів (козирків) над тепловипромінювальними поверхнями БМП (БТР), танків; своєчасне виявлення і усунення демаскуючих ознак.

Під час організації тактичного маскування командир взводу визначає: які табельні засоби і місцеві матеріали необхідно використовувати для маскування, місця і терміни їх отримання і заготівлі, а також терміни її здійснення; порядок виконання заходів маскування під час підготовки до наступу, її здійснення і підтримки під час його ведення.

211. Інженерне забезпечення командир взводу організує на підставі отриманого завдання і вказівок командира роти.

Під час організації інженерного забезпеченнякомандир взводу визначає: обсяг і терміни інженерного обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції), де, коли, скільки отримати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання; порядок позначення маршруту висування до рубежу розгортання в ротні та взводні колони, колонного шляху (маршруту) взводу; порядок подолання дистанційно встановлених мінних полів і перешкод під час висування до рубежу переходу в атаку, способи подолання інженерних загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування взводу і подолання загороджень; способи і час пророблення проходів у загородженнях противника; при форсуванні водної перешкоди – маршрути виходу до водної перешкоди для кожної БМП (БТР), танка; командир танкового взводу, крім того, вказує місце завантаження на пором і номер порома.

212. Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу вказує: завдання щодо радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподіл дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості й інших об’єктів під час підготовки і ведення наступу; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів до і під час наступу; порядок забезпечення озброєнням РХБ захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

213. Підготовка взводу до виконання завдання включає: розподіл між відділеннями (екіпажами) і розставляння за посадами особового складу, який прибув на доукомплектування; поповнення возимого (носимого) боєкомплекту штатного озброєння, БМП (БТР, танків) і доданих підрозділів (вогневих засобів), дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною, поповнення запасів води; технічне обслуговування і підготовку ОВТ до бойового застосування; проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

У вказівках щодо поповнення ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами й іншими матеріальними засобами командир взводу визначає: місце, порядок і терміни технічного обслуговування БМП (БТР, автомобілів), танків, чищення і змащування озброєння, поповнення боєприпасами (ракетами), заправлення пально-мастильними матеріалами під час підготовки до наступу й у його ході; до якого терміну буде приготовлено їжу, кількість і від кого виділяються підношувачі їжі, порядок її доставляння (видачі) у взвод, час і порядок харчування до і під час наступу.

214. Підготовка місця розташування (вихідної позиції) взводу включає: відриття окопів (укриттів) для БМП (БТР, танків); перекритих щілин (бліндажів), позицій, на випадок відбиття раптового нападу противника та їх маскування; очищення місць стоянки машин від хмизу, сухої трави й інших легкозаймистих матеріалів; облаштування польових споруд із використанням інвентарного майна і місцевих матеріалів для забезпечення роботи командирів, відпочинку особового складу і захисту від холоду, жари та негоди, а взимку, крім цього, і обладнання пункту обігріву; визначення і позначення (у разі потреби) напрямків переміщення особового складу; доведення порядку поведінки особового складу в районі.

При обладнанні вихідної позиції для наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником широко використовуються фортифікаційні споруди. Додатково можуть обладнуватися окопи для особового складу, БМП (БТР, танків), позиції для відділень, споруди командно-спостережного пункту і відхожого місця; необхідної кількості окопчиків для стрільців, гранатометів і площадок для кулеметів; пристосувань для швидкого вистрибування з траншеї (окопу).

215. Практична робота і контроль готовності в підлеглих підрозділах здійснюється командиром взводу особисто і його заступником під час усього періоду підготовки взводу до виконання завдання.

Командир взводу під часздійснення практичної роботи щодо виконання заходів підготовки наступу і готовності до виконання поставленого завдання перевіряє: знання особовим складом своїх завдань і порядок їх виконання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії; екіпірування підлеглих і наявність запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів щодо встановлених норм, засобів індивідуального захисту; виконання заходів щодо підготовки озброєння, військової техніки і засобів зв’язку до бойового застосування.

Виявлені недоліки усуваються на місці. У встановлений час командир взводу доповідає командиру роти (батальйону) про готовність до наступу.

У доповіді, як правило, відображається: укомплектованість взводу і доданих підрозділів особовим складом, озброєнням і військовою технікою; морально-психологічний стан особового складу; забезпеченість взводу ракетами, боєприпасами, пальним, медичним майном і засобами індивідуального захисту; готовність особового складу, ОВТ до наступу, а в разі потреби й інші питання.

216. Для стрільби прямою наводкою можуть залучатися БМП (танки, протитанкові комплекси, артилерія), які є в безпосередньому зіткненні з противником, або механізований (танковий, протитанковий) взвод за рішенням старшого командира.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу, виділеного для стрільби прямою наводкою, отримавши завдання, повинен: усвідомити його, поставити завдання щодо підготовки до майбутніх дій, оцінити противника, прийняти рішення і доповісти його старшому командиру, провести рекогносцировку (у разі потреби), вивести взвод і зайняти вказані позиції (рубежі), поставити завдання БМП (танкам, протитанковим ракетним комплексам) і доповісти командиру, який вислав, про готовність до виконання завдань.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу під час з’ясування завдання й оцінки противника повинен усвідомити цілі для ураження під час вогневої підготовки наступу і з початком атаки, час готовності до виконання завдання, а також терміни і порядок висування і зайняття вогневих позицій (порядок перегрупування – у разі потреби), порядок дій після виконання завдання.

У рішенні командир взводу визначає: порядок виконання отриманого завдання і розподіл цілей між вогневими засобами (які цілі, коли, якими засобами знищити (придушити), порядок відкриття і припинення вогню), завдання БМП (танкам, обслугам) щодо знищення (подавлення) призначених цілей, які збереглися під час вогневої підготовки атаки, і тих, що з’явилися знову на передньому краї та в найближчій глибині оборони противника.

Під час постановки завдань відділенням (танкам) командир взводу вказує:

командир механізованого (танкового) взводу – основну і запасну (у разі потреби) вогневу позицію для бойової машини піхоти, основний і додатковий сектор обстрілу з кожної вогневої позиції, цілі для знищення (подавлення);

командир протитанкового взводу – вогневий рубіж і вогневі позиції на ньому БМП (БТР) протитанкових ракетних комплексів і цілі для ураження.

Під час організації взаємодії командир взводу, крім звичайних питань, визначає порядок знищення (придушення) призначених і знову виявлених цілей під час вогневої підготовки наступу, з початком і під час атаки.

Танковий (протитанковий) взвод і БМП, які виділені для стрільби прямою наводкою, у встановлений час (як правило, вночі перед наступом або в умовах обмеженої видимості чи з початком вогневої підготовки атаки) займають вогневі позиції і перебувають у готовності до виконання завдання. З початком вогневої підготовки вони знищують зазначені або знову виявлені цілі в опорних пунктах противника на передньому краї, у найближчій глибині оборони і між ними, руйнують його оборонні споруди. Засоби, виділені для стрільби прямою наводкою зі складу підрозділів, які обороняються, виконують завдання зі своїх вогневих позицій.

Танки і БМП зі складу підрозділів першого ешелону переходять у наступ разом зі своїми підрозділами.При підході підрозділів, що наступають, танки і БМП, виділені зі складу другого ешелону, продовжують виконувати завдання до виходу підрозділів, які атакують, на визначений старшим командиром рубіж.

217. Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником взвод розпочинає після проведення вогневої підготовки атаки, що здійснюється за наказом старшого командира. Під час вогневої підготовки взвод вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби і живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах. Командир взводу керує вогнем підлеглих, веде спостереження за діями противника, цілями, які підлягають знищенню і придушенню в ході вогневої підготовки в напрямку наступу взводу; про результати спостереження і ураження противника доповідає командиру роти.

Гранатометний і протитанковий взводи під час вогневої підготовки і з початком атакивогнем із займаних вогневих позицій знищують живу силу і вогневі засоби на передньому краї оборони противника.

У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (очікувальну) позицію, висувається до рубежу переходу в атаку. За танками рухаються БМП (БТР) механізованих взводів, які розташовувалися не з ними.

Мінне поле, встановлене засобами дистанційного мінування противника на напрямку висування взводу, як правило, обходиться або, в разі неможливості обходу, долається у колоні взводу по проробленому проходу.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу командує:“Взвод – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”, “ПОЗНАЧИТИ ПРОХОДИ ДЛЯ ТАНКІВ”.

У момент проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду“Взвод, в атаку – ВПЕРЕД”, за якою особовий склад покидає траншею (окопи) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, пересуваючись у напрямку проходів у загородженнях. БМП (БТР), рухаючись за своїми відділеннями (БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально можливою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх відділень, ведучи вогонь з ходу або з коротких зупинок, управління ними здійснює головний сержант взводу.

Для швидкого зближення з противником, за командою (сигналом) командира взводу, БМП (БТР) приховано підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. З виходом їх на вихідну позицію подаються команди:“Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ”. Особовий склад взводу робить посадку в машини, готується для ведення вогню з ходу. Посадка взводу здійснюється підчас вогневої підготовки. Взвод на БМП (БТР) на максимальній швидкості висувається до рубежу спішування, ведучи вогонь з ходу. На рубежі спішування взвод діє аналогічно наступу з ходу.

З переходом в атаку командир взводу уточнює положення противника, а в разі потреби – бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.

Командир взводу, група управління і вогневої підтримки діють за бойовою лінією взводу на відстані до 50 м.

Подолання загороджень противника перед його переднім краєм оборони здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також за взаємної підтримки вогнем танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї.

Танки і БМП, оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку за своїми напрямками, а ті, що не мають тралів і БТР, – у встановленому порядку по пророблених проходах. При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками, їх коліями або проробленими проходами. З підходом особового складу до загороджень за командою командира взводу“Взвод, у напрямку предмета, в колону по два (по три), направляюче – перше відділення, у прохід, бігом – МАРШ” відділення під прикриттям вогню групи управління і вогневої підтримки, а під час наступу у дві лінії і вогню відділення, що наступає у другій лінії, у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. БМП (БТР) у цей час вогнем із коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною особового складу взводу. БМП зі стабілізованим озброєнням можуть долати загородження безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за БМП.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу, в першу чергу його протитанкові засоби і вогневі засоби, які перешкоджають подоланню загороджень механізованими підрозділами.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу“Взвод, у напрямку предмета, до бою – ВПЕРЕД” або “Взвод, за мною, до бою – ВПЕРЕД” бігом, у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25-40 м, за командою командира взводу “Взвод, гранатами – ВОГОНЬ” особовий склад закидає противника гранатами й у точно встановлений час (“Ч”) слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем упритул, оволодіває об’єктом атаки і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку в тісній взаємодії з танками, знищуючи вогнем піхоту й обслуги протитанкових засобів.

БМП (БТР), подолавши проходами загородження, виходять на свої напрямки наступу і вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за бойовою лінією свого підрозділу. БМП зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух відділень проходами й їх розгортання в бойову лінію.

Для очищення траншеї і ходу сполучення від противника, що залишився, командир взводу призначає одне відділення (при атаці в одну лінію або відділення лінії). Виконавши завдання, відділення продовжує наступ у вказаному напрямку або другій лінії взводу. Якщо взвод діє вздовж ходу сполучення, то два відділення наступають праворуч і ліворуч від нього, знищуючи своїм вогнем і багнетами живу силу і вогневі засоби противника, одне з відділень (відділення другої лінії) очищує від противника хід сполучення.

Після знищення противника й оволодіння об’єктом атаки командир взводу терміново доповідає командиру роти про виконання завдання, склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати особового складу, озброєння і техніки, використання ракет і боєприпасів, прийняте рішення; уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

Командир механізованого взводу з групою управління і вогневої підтримки спішується і просувається за бойовою лінією взводу в такому місці, звідки зручніше спостерігати і керувати діями взводу. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

218. Під час наступу взводу у дві лінії в момент проходження танками вихідного положення за командою командира механізованого взводу особовий склад відділень першої лінії вискакує з траншеї (окопу) і стрімко атакує противника, рухаючись у напрямку проходів у загородженнях. Командир взводу спостерігає за діями відділень і вогнем БМП (БТР) із вогневих позицій і вогнем групи управління і вогневої підтримки та відділення другої лінії знищує противника в об’єкті атаки. З виходом атакуючих відділень на відстань до 50 м від початкового положення за командою командира взводу особовий склад другої лінії швидко вискакує з траншеї (окопу) і діє за першою лінією на дистанції до 50 м, прикриваючи її вогнем.

З підходом особового складу першої лінії до загороджень за командою командира взводу відділення у встановленому порядку долають загородження, швидко розгортаються в бойову лінію, відкривають вогонь зі своєї зброї і стрімко атакують противника в порядку, викладеному в попередній статті.

Відділення другої лінії, група управління і вогневої підтримки, БМП (БТР) з вогневих позицій, перед загородженнями, прикривають особовий склад і танки в період подолання ними загороджень, знищуючи своїм вогнем противника на передньому краю і в найближчій глибині.

Після подолання відділеннями першої лінії загороджень під прикриттям їх вогню та вогню танків і БМП (БТР) одночасно починають долати загородження група управління і вогневої підтримки та відділення другої лінії. Після подолання загороджень вони своїм вогнем підтримують атаку відділень першої лінії і атакують противника.

Потім долають загородження БМП (БТР), займають своє місце в бойовому порядку взводу і вогнем своєї зброї з ходу або з коротких зупинок підтримують атаку стрільців. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) у всіх випадках командир взводу здійснює особисто або через свого заступника.

219. Для атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки наступу в початковому положенні для наступу. БМП (БТР) за командою (сигналом) командира взводу приховано висуваються до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад за командою командира взводу “Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ”швидко проводить посадку в машини і здійснює підготовку для ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

Механізований взвод під час атаки на БМП (БТР), подолавши мінне поле, услід за танками у точно встановлений час (“Ч”) стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає вглиб.

У випадку, коли перед механізованим взводом танкинедіють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечна відстань від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танків – 200 м; для БМП (БТР) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Оволодівши об’єктом атаки, взвод продовжує наступати в зазначеному напрямку, знищуючи противника перед фронтом наступу і на флангах. Командир взводу доповідає командиру роти про виконання завдання на досягнутому рубежі, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати в особовому складі, озброєнні і техніці, про використання ракет і боєприпасів, своє рішення, уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

220. Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь углиб по цілях, які залишилися не ураженими або по знову виявлених. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не дальше 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод із гранатометами, встановленими на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів.

Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти на БТР), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або в проміжках між ними з вогневих позицій, які послідовно займає за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно, знищує (використовуючи цілевказання підрозділів, які наступають) танки та інші броньовані машини противника, що перешкоджають просуванню танків і механізованих взводів.

Під час ведення вогню із землі обслугами гранатометного і протитанкового взводів їх БМП (БТР) займають укриття поруч із обслугами або на відстані до 100 м і своїм вогнем прикривають їх вогневі позиції та підтримують бій механізованих підрозділів. Автомобілі цих взводів, використовуючи складки місцевості та інші укриття, розташовуються на відстані до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуги).

Переміщення гранатометного і протитанкового взводів здійснюється взводом або відділеннями з метою забезпечення безперервної підтримки механізованих підрозділів.

Командири гранатометного і протитанкового взводів розміщуються вбойових порядках взводів, а якщо взвод відділеннями додається механізованим ротам – при одному з відділень.

221. Під час наступу з ходу механізований (танковий) взвод у період вогневої підготовки наступу висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти.

Мінні поля, встановлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування обходять або долають проходами. У разі застосування противником запалювальної зброї взвод швидко виходить із району пожежі, гасить вогнища на озброєнні і військовій техніці і продовжує виконувати поставлене завдання.

Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь висунутися на вогневі позиції для підтримки наступу й атаки механізованих і танкових підрозділів у порядку, вказаному командиром батальйону.

Танки, на яких буде навішано каткові мінні трали, здійснюють пересування у визначений район навішування мінних тралів. Ножові трали на танки і БМП навішуються у вихідному районі для наступу.

Якщо командиром роти призначений рубіж (пункт) розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно, з максимально допустимою швидкістю, виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє услід за танками і знищує вогневі засоби противника, у першу чергу протитанкові, і не дає йому можливості відсікти себе від танків.

Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють команду“Взвод (відділення) – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО СПІШУВАННЯ”. За цією командою БМП (БТР) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і готується до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу“Взвод – ДО МАШИН” механіки-водії (водії) БМП (БТР), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху або, використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів “Відділення – ДО МАШИНИ” швидко залишають машини, а за командою“Відділення, у напрямку – до бою, ВПЕРЕД” розгортаються в бойову лінію і, ведучи інтенсивний вогонь з ходу, прискоренимкроком абобігом продовжують рух до переднього краю оборони противника.

Атаку переднього краю оборони противника взвод здійснює в такому самому порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.

222. Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається у складній і швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного з відділень (танків) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху в наступі.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи наступ, частиною вогневих засобів придушує цілі, які заважають просуванню сусідів. Краща допомога сусідам – просування взводу вперед.

Якщо командир взводу виявить проміжки, які не займані противником або не обстрілюються, він зобов’язаний за власною ініціативою негайно пропустити через них взвод уперед, хоча це тимчасово і відхиляло б його від вказаного напрямку наступу, і прагнути вийти у фланг і тил противнику.

Опорний пункт, у якому противник чинить опір, взвод обходить і атакує його у фланг або тил. Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках або відкриті фланги противника, з метою приховування маневру застосовуються дими (аерозолі). Маневр, залежновід умов обстановки і місцевості, може здійснюватися взводом у повному складі або частиною сил, у бойовому або передбойовому порядку.

У разі неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу і доданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для атакирубіж і одночасно вживає заходів щодо пророблювання проходу у виявлених загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення і продовжує рух вперед.

У разі послаблення опору противника механізований взвод, який наступає у пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки (у випадку виходу з ладу БМП (БТР). Для цього БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, які виділені для дій із десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень“ДО МАШИНИ” бігом висувається до своїх БМП (БТР, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою“ПО МІСЦЯХ” робить посадку і готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори БМП (навідники кулеметів БТР, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на БМП (БТР, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання.

Командир механізованого взводу, що діє десантом на танках, зобов’язаний заздалегідь розподілити відділення і додані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування і способи цілевказання, вимоги безпеки. Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. За першої нагоди взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

223. Виявивши у глибині оборони противника засоби ядерного, хімічного нападу, наземні елементи систем високоточної зброї, взвод, уміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить із ладу установки (гармати, міномети).

Загородження і перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по пророблених проходах.

Зони зараження взвод долає на БМП (БТР, автомобілях, танках) із використанням засобів індивідуального і колективного захисту або обходить їх за напрямками, які вказує командир роти.

На важкодоступних для танків ділянках місцевості механізований взвод під час наступу в пішому порядку обганяє танки і наступає під прикриттям їх вогню і вогню БМП (БТР).Після подолання цих ділянок танки знову виходять вперед і взвод продовжує наступати за ними.

224. Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами вогнем і рішучою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу, при цьому танки і БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчим укриттям, а особовий склад механізованого взводу спішується і займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Після завдання противнику ураження взвод атакою у взаємодії з сусідами або самостійно завершує його знищення.

Взвод, який противник не контратакує, прискорює своє просування з метою виходу у його фланг і тил.

225. Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує його переслідування і доповідаєпро це командиру роти.

Під час переслідування взвод, уміло використовуючи складки місцевості, діючи в бойовому або похідному порядку, обходить противника паралельними маршрутами, виходить на шляхи його відходу, сковує його дії і знищує рішучою атакою у фланг і тил.

У випадку неможливості виходу на шляхи відходу противника взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх і проривається до основних сил противника.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на БМП (БТР)або десантом на танках.

226. Закріплення захопленого рубежу (об’єкта) командир взводу організовує відповідно до положень, викладеними в розділі “Оборона”. У взводі в короткий термін організується система вогню і виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратак противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.

227. Виконавши завдання (після бою) взвод за рішенням командира роти виходить у призначене місце (на зазначений рубіж), де розташовується (закріплюється на рубежі). Командир взводу організовує спостереження і безпосередню охорону, визначає заходи маскування і доповідає командиру роти (батальйону) про результати бою. У доповіді вказуються: завдання, яке виконане взводом, і місце його знаходження; які цілі противника знищені взводом; короткі відомості про противника і його дії; втрати особового складу, ОВТ; витрата боєприпасів і ПММ; стан ОВТ, а також морально-психологічний стан особового складу та інші питання.

228. Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, просувається за ротами першого ешелону навідстані 1,5 – 2 км у готовності до виконання завдань, що раптово виникають, а також завдань, покладених на другий ешелон батальйону.

Отримавши завдання на ввід у бій з метою розвитку наступу батальйону (підсилення підрозділу, що має втрати тощо), командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, організації взаємодії. Взвод при підході до зазначеного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

З отриманням завдання на знищення противника, який залишився в тилу батальйону, взвод висувається на вказаний йому напрямок і, використовуючи результати вогневого ураження, завершує його розгром (блокування).

Поиск по сайту: