АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості ведення оборонного бою в оточенні

Читайте также:
  1. B. Проведення ревізії ротової порожнини за допомогою ручного відсмоктувача
  2. D. може у випадку погіршення стану його здоров’я і переведення у категорію тяжко уражених або агонуючих
  3. IV. Підведення підсумків практичного заняття.
  4. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  5. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  6. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  7. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  8. АДРЕСА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
  10. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  11. Біологічні особливості ріпаку озимого
  12. Біологічні особливості ряду Напівтвердокрилі

 

Умови виникнення оточення

156. Оточення – становище підрозділів, при якому сили противника, що переважають, у результаті попередніх дій вийшли на їх фланги і в тил, створили фронт і позбавили можливості сполучення зі своїми військами наземним або морським шляхом.

У сучасному бою, що характеризується швидкими і різкими змінами обстановки, коли сторони, які ведуть бойові дії, здатні швидко змінювати співвідношення сил і засобів на свою користь і в результаті цього переходити від одного виду бою до іншого, а також коли суцільна лінія фронту відсутня, виникнення оточення стане постійним явищем.

Оточення підрозділів, а також і взводу, найчастіше може виникати під час ведення позиційної оборони, відбиття наступу сил противника, що переважають. При цьому взвод може опинитися в оточенні внаслідок глибокого прориву противника на флангах або через опорні пункти сусідів, а також після висадки (викидання) у тил повітряного (морського) десанту.

Оточення може виникнути під час відходу, коли темпи переслідування противника перевищують темпи відходу наших підрозділів.

Існує можливість виникнення оточення взводу під час виконання ним завдання самостійно, у відриві від головних сил, під час проведення наступу.

Для сучасних умов характерним для виникнення оточення буде завдання противником, що наступає, масованих ударів артилерією, у тому числі й високоточною зброєю (не виняток застосування наземних ядерних ударів) з метою відсікти наші підрозділи, що обороняються або відходять, а іноді тих, що відірвалися від головних сил у наступі, з наступним їх оточенням.

Для завершення оточення противником будуть широко застосовуватися десанти, а також дистанційне мінування місцевості.

Розміри району місцевості, який утримується взводом в оточенні, залежить від характеру попередніх дій, наявності у взводі доданих сил і засобів, а також від того, діяв він окремо чи в складі роти (батальйону).

Протидія оточенню

 

157. Оточення не виникає раптово. Підрозділи, які оточує противник, завжди будуть мати певний час, щоб цього не допустити. У разі загрози оточення командир повинен своєчасно вжити всіх заходів щодо протидії оточенню. Вони полягають у ліквідації спроби противника вклинитися в бойові порядки та вийти у фланг і тил наших підрозділів, а також у поразці підрозділів противника, які з’явилися на флангах і в тилу наших підрозділів, які обороняються (відходять).

З метою протидії оточенню командир підрозділу повинен: підсилити розвідку та забезпечити фланги, проміжки і тил; перегрупувати сили і засоби (насамперед додані танки і протитанкові засоби) на загрозливі танконебезпечні напрямки, а також передбачити маневр силами і засобами та вогнем; ужити заходів щодо обладнання загороджень на важливих підступах (напрямках) до флангів і тилу; вогнем БМП (БТР), танків та інших вогневих засобів, діями з вогневих рубежів груп бойових машин завдати поразки противнику, який робить спробу обійти, і продовжувати виконувати отримане завдання, ужити заходів щодо безперебійного підтримання зв’язку зі старшим командиром і сусідами.

Для запобігання оточенню необхідно постійно знати обстановку, особливо склад противника і характер його дій, насамперед на флангах і в тилу наших військ. Тому на загрозливих напрямках безперервну розвідку необхідно вести на максимальну дальність, а також максимально використовувати розвідувальні дані, які отримані засобами старшого командира.

У разі виникнення загрози флангу й тилу одночасно командир повинен визначити найбільш загрозливий напрямок і здійснити маневр вогнем, силами і засобами на цей напрямок. На іншому напрямку (фланзі) залишаються необхідні сили, які зможуть стримати наступ і знищити противника.

Але найчастіше підрозділи противника, які вклинилися або вийшли у фланг (у тил), необхідно стримувати і сковувати, насамперед вогнем усіх видів і загородженнями.

158. У сучасних умовах значно зросли можливості військ щодо протидії оточенню, але разом із тим зросли й можливості противника щодо оточення. Тому якщо заходи протидії оточенню проведено, але уникнути бою в оточенні не вдається, командир підрозділу повинен ужити заходів щодо недопущення розчленування підрозділу з одночасним оточенням, а також забезпечення найкращих умов для ведення бою. З цією метою необхідно захоплювати і закріплюватися на вигідних рубежах, які забезпечать глибину побудови бойового порядку підрозділу в районі оточення і створення кругової оборони; здійснювати заходи щодо забезпечення безперебійного зв’язку не лише з підлеглими, але й старшим командиром і сусідами.

Крім цього, необхідно перерозподіляти між підрозділами (вогневими засобами) і, якщо можливо, поповнювати запаси боєприпасів, пального і продовольства, уживати заходів щодо прискорення евакуації поранених і хворих, а також непотрібних матеріальних запасів.

Якщо в районі оточення опинився особовий склад і засоби інших підрозділів (а також силових структур), командир повинен підпорядкувати їх собі й об’єднати зусилля всіх, хто в оточенні, для боротьби з противником.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)