АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ведення розвідки розвідувальною засідкою, нальотом, пошуком

Читайте также:
  1. B. Проведення ревізії ротової порожнини за допомогою ручного відсмоктувача
  2. D. може у випадку погіршення стану його здоров’я і переведення у категорію тяжко уражених або агонуючих
  3. IV. Підведення підсумків практичного заняття.
  4. АДРЕСА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
  5. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  6. Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
  7. Введення даних у робочу таблицю
  8. ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ»
  9. Ведення оборонного бою в оточенні
  10. ВЕДЕННЯ ТАБЕЛЯ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ
  11. Використання результатів роботи внутрішніх аудиторів в процесі проведення аудиту фінансової звітності.

342. Розвідувальна засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувальному органу або взводу (групи) на очікуваних або ймовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки можуть влаштовуватися також з метою знищення підрозділів противника або його вогневих засобів.

Засідки можуть улаштовуватися у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, у будь-яку пору року, доби і в різних метеорологічних умовах.

Цей спосіб розвідки широко застосовується підрозділами, що виконують завдання розвідки (окремими розвідувальними, розвідувальними дозорами, бойовими розвідувальними дозорами, розвідувальними загонами), коли вони діють в розташуванні противника. Крім того, засідка може влаштовуватися спеціально призначеним для цього підрозділом (групою) у складі від відділення до посиленого взводу.

Найбільш часто засідки влаштовують в обороні, під час підготовки до наступу, в зустрічному бою і під час дій у розташуванні противника. Місця для засідок вибираються поблизу доріг, стежок, пошкоджених ліній дротового зв’язку, біля мостів, переправ, джерел води, у проходах в загородженнях, на перевалах, дефіле, ходах сполучення та в інших місцях, де найбільш вірогідна поява поодиноких солдатів або невеликих груп противника.

Об’єктами нападу під час дій із засад можуть бути поодинокі солдати, групи солдатів і офіцерів, які прямують на мотоциклах, автомобілях, БТР, бойових машинах або в пішому порядку, підрозділи розвідки й охорони, а також пускові установки ракет, гармати ядерної артилерії та інші види озброєння і техніки, які перебувають у русі (на марші).

Місце для улаштування засідки слід вибирати з так, щоб воно задовольняло вимоги маскування, забезпечувало раптовість дій і потайний відхід після виконання завдання.

Коли засада організовується розпорядженням вищого командира, то завдання взводу (групі) ставить командир, з підрозділу якого виділяється особовий склад для організації засідки. Завдання, як правило, ставиться на місцевості, а коли улаштовується на значній відстані від своїх військ, то додатково по карті.

343. Під час постановки завдань взводу (групі), призначеному в засідку, вказуються необхідні відомості про противника, склад і засоби посилення, час, місце або район дій, мета засідки і порядок дій після виконання завдання. Крім того, командиру взводу (групи) може бути вказано порядок підготовки до дій.



Коли передбачається забезпечення взводу (групи) вогнем з розташування своїх військ, командиру взводу (групи) повідомляється які вогневі засоби для цього призначені, а також сигнали для виклику і припинення вогню.

Коли влаштування засідки передбачено попереду лінії оборони своїх військ або перед переднім краєм оборони противника, командиру взводу (групи) вказується місце і порядок подолання лінії фронту під час висування до місця засідки і повернення у своє розташування, а також повідомляється пропуск і відгук.

Висування взводу (групи) до місця засідки повинно передбачати вивчення противника і місцевості на ділянці, яка намічена для подолання лінії фронту.

При цьому особлива увага приділяється вивченню системи спостереження противника, викриттю його вогневих засобів, радіолокаційних станцій, визначення рухомих наземних цілей, приладів нічного бачення, а також виявленню природних перешкод на шляху висування взводу (групи) до місця засідки і вивченню маскувальних властивостей місцевості.

344. Командир взводу (групи), призначеного в засідку, після з’ясування завдання зобов’язаний: перевірити озброєння, стан і матеріальне забезпечення взводу (групи) і підготувати його до дій; організувати спостереження; приховано вивести взвод (групу) до місця засідки; прийняти рішення і віддати бойовий наказ.

Взвод (група), діючи в глибині бойових порядків противника, улаштовує засідку самостійно за рішенням командира взводу. Рішення на улаштування засідки командир приймає за своєю ініціативою на основі особистого спостереження і даних, добутих розвідниками взводу (групи).

Для виконання бойового завдання командир взводу (групи) призначає підгрупи (відділення) захоплення, вогневого забезпечення і спостереження.

Підгрупа (відділення) захоплення призначається для нападу на противника з метою захоплення полоненого, документів, зразків озброєння і бойової техніки. До її складу слід включати фізично розвинених, сильних солдатів, сержантів, які відмінно володіють прийомами рукопашного бою, навчені влучному киданню гранат і вміють безшумно захоплювати полонених. Розташовується вона поблизу передбаченого місця появи противника або шляхів його можливого руху.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення призначається для завдання у разі потреби ураження противнику вогнем і для прикриття дій підгрупи (відділення) нападу. Вона прикриває фланги підгрупи (відділення) нападу і, якщо потрібно, забезпечує її відхід вогнем. Крім того, на неї покладається завдання щодо знищення противника, який намагався вийти з району засідки. До її складу включаються солдати і сержанти, добре навчені киданню гранат, веденню влучного вогню і володінню холодною зброєю.

Залежно від обстановки, у якій влаштовується засідка, та умов місцевості у взводі (групі) може бути одна або дві підгрупи вогневого забезпечення.

Спостерігачам підгрупи спостереження ставиться завдання стежити за підступами до місця засідки і за вірогідними шляхами руху противника з метою своєчасного попередження командира взводу (групи) за його наближенням. Спостерігачі призначаються з-поміж солдатів і сержантів, які мають гострий зір і добрий слух. Вони забезпечуються приладами спостереження і розташовуються в місцях, які забезпечують добрий круговий огляд місцевості в районі засідки і на підступах до неї, а також зоровий зв’язок з командиром взводу (групи).

345. Під час постановки завдання командир взводу (групи) вказує: орієнтири (у разі потреби) відомості про противника; завдання взводу (групи); місця розташування і завдання підгруп (відділень, солдатів, БТР, БМП, танків) і спостерігачів; порядок відкриття вогню; порядок дій при захопленні полонених і після виконання завдання; сигнали і свого заступника. Крім того, може бути вказано порядок евакуації поранених і вбитих, доставки полонених, захоплених документів або зразків озброєння і бойової техніки, а в разі потреби – де та які улаштувати загородження.

У призначений час командир взводу (групи) виводить особовий склад у вихідний пункт і з дозволу старшого начальника дає сигнал на висування взводу (групи).

Пророблення проходів у загородженнях (своїх і противника) та їх охорону в інтересах дій засідки забезпечує старший начальник своїми засобами.

Для своєчасного попередження взводу (групи) про можливу появу противника під час його висування до місця засади командир призначає спостерігачів (дозорне відділення).

У разі раптової зустрічі з невеликою групою противника взвод (група) стрімко атакує її і захоплює полонених. У разі раптової зустрічі з переважаючими силами противника і неможливості уникнути бою взвод завдає противнику ураження вогнем і з боєм відходить, намагаючись при цьому захопити полонених.

З виходом до району (місця) засідки командир взводу (групи) уточнює обстановку, завдання підгрупам (відділенням, солдатам) і вивчає місцевість у районі засідки. При цьому він визначає, з якого боку вірогідна поява противника і по якому шляху він може рухатися; де розташувати особовий склад, бойові машини взводу (групи) і засоби посилення; де та які улаштувати загородження на вірогідних шляхах противника, своє місцезнаходження.

346. Особовий склад у засідці розташовується на місцевості згідно з рішенням командира і планом попередніх дій. Командир взводу (групи) розміщується в такому місці, звідки він може бачити сигнали спостерігачів, особисто спостерігати за підступами до місця засідки, проглядати розташування свого взводу (групи) і керувати його діями.

Підгрупа нападу (відділення, солдати), як правило, розміщується в центрі засідки, поблизу від вірогідного шляху руху противника або на відстані кидка гранати від нього.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення займає на флангах підгрупи (відділення) нападу місця, з яких зручно вести вогонь у напрямку вірогідної появи противника. Бойові машини і кулемети розміщуються таким чином, щоб мати можливість обстрілювати противника в районі засідки.

Сапери або самі розвідники влаштовують загородження на вірогідних шляхах руху противника з таким розрахунком, щоб він обов’язково зіткнувся з ними. Для цього загородження необхідно влаштовувати на вузьких ділянках доріг. Як мінно-вибухові загородження доцільно застосовувати керовані міни.

Крім того, на вірогідних шляхах руху противника можуть бути підготовлені різні “несподіванки” і “пастки” (натягування поперек дороги дроту або мотузки; відривання на шляхах руху противника замаскованих ям, канав; улаштування завалів у лісі, руйнування мостів тощо).

З підходом противника до місця засідки спостерігачі або перший розвідник безшумно попереджає командира взводу (групи) встановленим сигналом.

З підходом невеликих груп або поодиноких солдатів і офіцерів противника їх потрібно підпустити близько до місця засідки, а потім, не відкриваючи вогню, раптово і безшумно здійснити напад на них і захопити в полон. Для захоплення одного полоненого звичайно призначаються два розвідники.

Більш велику групу й окремі бойові машини противника взвод (група) підпускає на близьку відстань і за сигналом командира раптово відкриває вогонь і завдає ураження. БМП, танки, БТР зосереджують вогонь у першу чергу по танках, БТР, БМП і автомобілях противника. Кулемети та інші вогневі засоби відкривають вогонь по живій силі противника. Під прикриттям вогневих засобів підгрупа (відділення) нападу за сигналом командира взводу (групи) сміливо і рішуче здійснюють напад на противника. Солдатів і офіцерів противника, що залишилися живими, захоплюють у полон. Документи, виявлені під час огляду вбитих і машин, вилучаються. Умовні ознаки (емблеми) на бойовій техніці слід запам’ятати, а коли дозволяє обстановка зробити з них малюнок (копію).

Командир взводу (групи) особисто керує діями групи нападу і разом з ними бере участь у захопленні полонених.

Виконавши поставлене завдання, взвод (група) діє відповідно до обстановки і одержаних вказівок (може відійти в розташування своїх військ або приєднатися до них у ході наступу).

Якщо противник не виявив взвод (групу) під час виконання ним завдання, відхід здійснюється приховано. Коли противник виявив розвідників і почав переслідування, то першою відходить підгрупа (відділення) нападу зі захопленими полоненими і документами. Решта складу взводу (групи) прикриває її відхід, знищує вогнем і гранатами противника, який переслідує. Якщо передбачалося забезпечення засідки вогнем артилерії і мінометів з розташування своїх військ, командир взводу (групи) встановленими сигналами викликає їх вогонь.

З виходом у розташування своїх військ і за сприятливих умов одразу після виконання бойового завдання командир взводу (групи) перевіряє стан свого взводу і доповідає про виконання завдання командиру (старшому начальнику).

347. Наліт полягає у раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) елементів систем високоточної і ядерної зброї, ПУ, радіоелектронних засобів та інших важливих об’єктів противника.

Наліт здійснюється розвідувальними органами, які діють у тилу противника, за рішенням їх командирів. Об’єктами нальоту можуть бути: засоби ядерного нападу противника в районах зосередження і на стартових позиціях, наземні елементи високоточної зброї, польові рухомі пункти постачання і зберігання спеціальних боєприпасів, ПУ, вузли зв’язку, радіоелектронні засоби, невеликі гарнізони, підрозділи противника.

Бойовий порядок і спосіб дій взводу (групи) під час нальоту залежить від розташування об’єкта, сил і характеру дій противника, складу взводу (групи) і умов місцевості.

Залежно від обстановки під час проведення нальоту зі складу розвідувального органу можуть призначатися солдати для знищення охорони або вартових на об’єкті, підгрупа (відділення) нападу на об’єкт і підгрупа (відділення) вогневого забезпечення.

До підгрупи (відділення) нападу включається не менше половини всього розвідувального органу (взводу, групи). Чисельність солдатів для знищення охорони (вартових) призначається з розрахунку два розвідники на кожного солдата противника.

Отримавши завдання на проведення нальоту, командир взводу (групи) вивчає об’єкт нападу і місцевість у його районі. Під час постановки завдань підлеглим він вказує: відомості про противника; час, місце, об’єкт нальоту; завдання взводу (відділенням, групам); порядок і способи дій під час нападу (знищення) об’єкта і після виконання завдання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

У встановлений час особовий склад взводу (групи) потай висувається якомога ближче до об’єкта нальоту. Солдати, призначені для знищення охорони (вартових) на об’єкті, висуваються раніше і потай розміщуються поблизу об’єкта, у зручному для нападу місці.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення займає позицію згідно з рішенням командира і готується для відкриття вогню у вказаних їй напрямках.

Підгрупа (відділення) нападу займає вихідний пункт для кидка. Її необхідно розміщати поблизу об’єкта нападу, використовуючи природні укриття.

Позиції БМП, БТР, танків, а також інших вогневих засобів вибираються так, щоб було можливим ведення вогню як по об’єкту нальоту, так і в напрямках імовірного підходу противника.

Упевнившись у готовності взводу (групи) до нальоту, командир вибирає зручний момент і дає сигнал на початок дій. За сигналом командира взводу (групи) солдати, призначені для знищення охорони (вартових), знищують охорону або вартових, група нападу раптово нападає на об’єкт. Противника знищують вогнем, у рукопашному бою і захоплюють полонених.

У разі потреби, за сигналом командира взводу (групи), раптово відкривають вогонь з БМП, БТР, танків та особистої зброї по раніше намічених цілях і об’єктах. У цей час підгрупа (відділення) нападу негайно атакує противника і завершує його розгром. Солдатів і офіцерів противника, які залишилися живими, захоплюють у полон. Документи, виявлені під час огляду вбитих, машин або об’єкта, вилучаються.

Виконавши завдання, взвод (група) відходить у визначений район збору, доповідає командиру, який висилав розвідувальний орган, та продовжує виконувати наступні завдання.

348. Пошукполягає в прихованому підході взводу (групи) до наміченого, але недостатньо вивченого об’єкта противника, встановленні його розташування, розвідці складу, призначення, системи охорони й обладнання, а за сприятливих умов – раптовому нападі на нього, захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об’єктами нападу під час проведення пошуку можуть бути поодинокі військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краї або в найближчій глибині розташування противника.

Пошук організовується переважно в умовах безпосереднього зіткнення з противником за вказівкою або з дозволу командира частини.

Для проведення пошуку призначається розвідувальний чи механізований взвод (відділення) або група спеціально підібраних солдатів і сержантів, яких підсилюють саперами із засобами розмінування, а для підтримки їх дій у пошуку виділяються вогневі засоби. Командир взводу (відділення) повинен знати порядок вогневої підтримки, сигнали виклику і припинення вогню.

Елементами бойового порядку розвідувального, механізованого взводу (відділення, групи) під час проведення пошуку є: група (підгрупа) захоплення, група (підгрупа) розгородження, група (підгрупа) вогневого забезпечення.

Група (підгрупа) розгородження призначена для пророблення, позначення і прикриття проходів у загородженнях противника і на шляху до об’єкта пошуку. Вона створюється з доданих фахівців інженерних підрозділів або спеціально підготовлених солдатів взводу (відділення).

Група (підгрупа) захоплення атакує об’єкти пошуку, захоплює і доставляє в розташування своїх військ полонених, документи, зразки озброєння і спорядження противника. До складу групи (підгрупи) призначаються солдати і сержанти, які відмінно володіють прийомами рукопашного бою, добре розвинені фізично, уміють безшумно нападати на противника і захоплювати його в полон. Чисельність солдатів і сержантів у групі (підгрупі) захоплення визначається залежно від характеру і відстані об’єкта пошуку і становить близько половини складу взводу (групи).

Група (підгрупа) вогневого забезпечення пошуку призначається для прикриття і підтримки вогнем дій групи (підгрупи) захоплення, коли в цьому виникне потреба. До її складу слід призначати солдатів і сержантів, які навчені відмінно метати гранати на велику відстань і вести влучний вогонь зі стрілецької зброї і гранатометів у різних умовах обстановки. Залежно від обстановки у взводі, який здійснює пошук, може бути одна або дві групи вогневого забезпечення.

Командиру взводу (групи) завдання на проведення пошуку ставиться, як правило, на місцевості. Завдання ставить командир, який організовує пошук.

Під час постановки завдання командиру взводу, призначеного для проведення пошуку, вказуються: відомості про противника; місце і термін проведення пошуку; завдання взводу (групи); порядок підтримки вогнем (по яких ділянках або районах готується вогонь, сигнали виклику і припинення вогню); порядок проходження переднього краю своїх підрозділів, пропуск і відгук.

349.З одержанням завдання командир взводу, призначеного в пошук, з’ясовує завдання, встановлює безперервне спостереження за об’єктом пошуку, вивчає місцевість з метою визначення вигідних підступів до об’єкта пошуку.

Спостереження за об’єктом пошуку, як правило, організується з двох-трьох пунктів з використанням оптичних приладів. Місце для спостереження вибирається так, щоб забезпечувалося потайне розміщення спостерігачів, добрий огляд об’єкта пошуку, підступів до нього і вогневих засобів противника, розташованих на флангах об’єкта пошуку й у глибині. Вивчення об’єкта пошуку ведеться почергово всім особовим складом взводу. У нічний час для спостереження використовуються прилади нічного бачення.

У ході вивчення об’єкта пошуку командир взводу повинен встановити кількість живої сили противника, яка є на об’єкті, порядок несення служби (вдень і вночі); озброєння охорони об’єкта; сектори обстрілу і ділянки місцевості, які погано прострілюються; місця розташування радіолокаційних станцій визначення рухомих наземних цілей, інфрачервоні прожектори і їх поля спостереження; характер інженерного обладнання місцевості в районі об’єкта пошуку (розташування окопів, ходів сполучення, сховищ, загороджень); місця розташування вогневих засобів на флангах об’єкта пошуку і в глибині; засоби підсилення, які може використати противник під час нападу на нього.

На основі отриманого завдання, детального вивчення противника і місцевості командир взводу (групи) приймає рішення на дії в пошуку, в якому визначає: об’єкт для розвідки або нападу (якщо не було вказано); бойовий склад і завдання підгруп нападу, вогневого забезпечення і пророблення проходів; їх озброєння і спорядження; вихідний пункт; маршрут і порядок руху підгруп до об’єкта пошуку; місця пророблення проходів у загородженнях своїх і противника; порядок дій підгруп при нападі на об’єкт; напрямок і порядок відходу і виведення полонених; організацію управління діями під час проведення пошуку; заходи з підготовки взводу (групи) до дій.

Під час підготовки до пошуку, командир взводу (групи) розробляє план проведення пошуку, який затверджує командир частини.

У плані відображаються: мета пошуку і склад взводу (групи); завдання підгрупам нападу, вогневого забезпечення, пророблення проходів; засоби посилення і підтримки пошуку; час початку і закінчення дій взводу (групи), який здійснює пошук; шляхи підходу і порядок висування до об’єкта пошуку; порядок нападу на об’єкт; організація управління і зв’язок усередині взводу (групи); місце збору після виконання поставленого завдання.

План пошуку складається в довільній формі з доданням схеми, на яку наноситься об’єкт пошуку, розміщення вогневих засобів і загороджень противника в районі об’єкта, а також порядок дій взводу (групи).

У бойовому наказі командир взводу (групи) вказує:

у першому пункті – відомості про противника (розташування противника, у тому числі й об’єкта пошуку, його вогневих засобів, станцій радіолокації оборонних споруд і загороджень у районі об’єкта пошуку);

у другому пункті – завдання взводу (групи), призначеного в пошук;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання групам нападу, вогневого забезпечення, пророблення проходів;

у четвертому пункті – порядок дій під час нападу на об’єкт і відходу в розташування своїх військ, час готовності до виконання завдання;

у п’ятому пункті – сигнали управління і пропуску;

у шостому пункті – своє місце і заступника.

Крім того, під час постановки завдань взводу (групі) може вказуватися порядок дій у разі раптової зустрічі з противником при виході до об’єкта пошуку, по яких ділянках (цілях) готується вогонь підтримуючої артилерії і мінометів, кулеметів, порядок винесення поранених і вбитих.

Після постановки завдання командир взводу (групи) за наявності часу організує і проводить тренування взводу до наступних дій.

Тренування особового складу до дій у пошуку проводиться в тилу своїх військ на місцевості, яка подібна до місцевості в районі пошуку. За наявності часу на місцевості створюються оборонні споруди і загородження за типом реальних об’єктів противника, позначаються його вогневі засоби, спостережні пункти і радіолокаційні станції. До тренувань залучається весь особовий склад взводу (групи), у тому числі й додані сапери.

У призначений час командир взводу (групи) виводить особовий склад у вихідний пункт і віддає бойовий наказ. У разі потреби він уточнює командирам підгруп порядок дій під час виконання поставленого завдання і доповідає командиру, який організовує проведення пошуку про готовність до дій. Після отримання дозволу на початок дій командир взводу (групи) подає сигнал на висування взводу (групи) з вихідного пункту до об’єкта пошуку.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)