АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості ведення оборонного бою під час виходу з бою та відходу

Читайте также:
  1. B. Проведення ревізії ротової порожнини за допомогою ручного відсмоктувача
  2. D. може у випадку погіршення стану його здоров’я і переведення у категорію тяжко уражених або агонуючих
  3. IV. Підведення підсумків практичного заняття.
  4. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  5. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  6. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  7. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  8. АДРЕСА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
  10. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  11. Біологічні особливості ріпаку озимого
  12. Біологічні особливості ряду Напівтвердокрилі

 

152.Вихід із бою являє собою дії підрозділів, пов’язані з залишенням опорних пунктів (позицій, районів, рубежів) у безпосередньому зіткненні з противником і вихід на відстань, що забезпечує виконання подальшого завдання. Він може проводитися для рішення самостійних завдань або здійснюватися одночасно з відходом.

Під час самостійних дій вихід із бою здійснюється з метою відриву від противника, здійснення перегрупування, перенесення зусиль з одного напрямку (рубежу) на інший, підсилення особливо небезпечних напрямків, закриття проломів, які утворилися внаслідок вогневих ударів противника, прикриття відкритих флангів тощо. Під час відходу підрозділів із положення безпосереднього зіткнення з противником вихід із бою є його початковим, найскладнішим і відповідальним етапом.

Відхід являє собою залишення підрозділами опорних пунктів (позицій, рубежів), які вони займали, і відведення їх на інші позиції (рубежі, райони), розміщені в глибині своєї оборони. Він може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником або у відсутності зіткнення з ним. Під час відходу в умовах безпосереднього зіткнення з противником йому передує вихід із бою.

Відхід здійснюється з метою виведення підрозділів з-під ударів переважаючих сил противника, зайняття найбільш вигідного положення для подальших дій, виграшу часу, вивільнення сил для дій на іншому напрямку. Він застосовується у випадках, коли за умов обстановки вигідніше залишити частину місцевості, завдати противнику ураження і зберегти свій особовий склад і бойову техніку.

Взвод (відділення, танк)виходить із бою (з оточення) і відходить, як правило, у складі батальйону (роти). Вихід із оточення може здійснюватися у складі об’єднаної військової групи. Для прикриття головних сил під час виходу з бою (з оточення) взвод може призначатися до складу підрозділу прикриття, а танковий взвод (механізований взвод на БМП), крім того, може діяти для забезпечення флангів прориву кільця оточення у заслонах.

Гранатометний (протитанковий) взвод виходить із бою і відходить у складі батальйону в повному складі або відділеннями (розрахунками), може додаватися підрозділу прикриття (заслону), як правило, в нічний час або в інших умовах обмеження видимості.

Вихід із бою (з оточення) і відхід проводиться тільки за наказом (з дозволу) старшого командира.

Відхід взвод здійснює, як правило, у складі роти або може діяти самостійно в головній (тильній, боковій) похідній заставі або в заслоні.

153. Отримавши завдання на вихід із бою (з оточення) і відхід у складі роти, командир взводу повинен: швидко усвідомити його, оцінити обстановку, прийняти рішення, провести рекогносцировку (за потреби, і лише на етапі виходу в район збору взводу), видати усний бойовий наказ, організувати взаємодію, спостереження, маскування й управління, визначити порядок підготовки взводу до виходу з бою і відходу, намітити склад чергових вогневих засобів і спостерігачів.

Під час усвідомлення завдання командир взводу повинен зрозуміти мету дій, завдання взводу і роти, час, до якого утримувати позицію, і особливо порядок виходу з бою і відходу в район збору взводу і роти, маршрути і час виходу на них, завдання сусідів, а також місце взводу в похідному порядку роти, напрямок (маршрут) і кінцевий рубіж відходу, час готовності до відходу і сигнали.

Під час оцінки обстановки командир взводу повинен вивчити по карті та визначити: положення, склад і можливий характер дій противника до і з початком виходу з бою, якими засобами він може діяти на взвод та які з них треба знищити, маршрут (напрямок) відходу і до яких дій бути готовим; положення, забезпеченість і можливості взводу щодо пониження можливостей противника і знищення його найбільш небезпечних цілей, порядок прикриття димами (аерозолями) виходу з бою; положення і характер дій сусідів під час залишення позицій і виходу в район збору; характер місцевості, її захисні і маскуючі властивості в опорному пункті взводу, в районах збору і на маршруті відходу й її вплив на дії виходу; які з фортифікаційних споруд (траншеї, ходи сполучення тощо) можливо використати для відходу в райони збору взводу і роти.

У рішенні командир взводу визначає порядок дій під час виходу з бою в район збору взводу і роти (якому противнику перед фронтом взводу і на флангах завдати ураження, порядок, способи дій взводу під час виходу взводу з бою в район збору, заходи щодо введення противника в оману), а під час відходу (побудову похідного порядку і до яких дій бути готовим); завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам і вогневим засобам, організацію управління під час виходу з бою і відходу.

Під час організації взаємодії командир взводу вказує: порядок спостереження, зв’язку і дій взводу під час виходу взводу в район збору взводу і роти та під час відходу, а також у разі виявлення противником виходу з бою; порядок дій взводу під час нападу авіації противника і застосування ним засобів масового ураження, високоточної і запалювальної зброї, а також засобів дистанційного мінування; порядок використання приладів нічного бачення (світломаскувальних пристроїв), виконання правил маскування і дисципліни маршу під час відходу; сигнали оповіщення управління, взаємодії і порядок дій за ними, а під час відходу в передбаченні вступу до бою і порядок узгодження дій відділення (танка) між собою і сусідами; час, сигнал початку відходу, місце пунктів поповнення боєприпасами і пальним, місце евакуації машини, що вийшла із ладу, і поранених.

Командир відділення (танка), отримавши завдання на відхід у складі взводу, повинен: зрозуміти, де противник і що він робить; зрозуміти завдання взводу, відділення (танка) і порядок його виконання, завдання сусідів, визначити і поставити завдання особовому складу; довести сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій за ними, призначити спостерігача, за сигналами, що подає командир взводу.

Залишення опорного пункту (позицій) і відхід на вказаний рубіж (район збору) взвод здійснює усім складом одночасно або відділеннями (окремими танками, групами, по одному) послідовно займає вигідні позиції або виходить із району збору взводу. Під час відходу (виходу в район збору взводу) відділеннями (окремими танками, групами або по одному) відділення (танки), що залишилися на місці, а також ті, що зайняли вигідні позиції після висування у вказаному напрямку, своїм вогнем прикривають відхід (вихід) інших у район збору.

Відхід здійснюється в момент послаблення вогню противника, під прикриттям вогню своєї артилерії, ударів авіації, а також з використанням аерозолів.

154. Для прикриття батальйону (роти, об’єднаної військової групи) під час виходу з бою (оточення) взвод може призначатися до складу підрозділу прикриття із завданням підтримки попереднього режиму вогню і дій підрозділів в обороні, недопущення проникнення розвідки противника в глибину оборони (до головних сил), відбиття атаки його передових підрозділів і утримання опорного пункту (позиції) до встановленого часу або наказу на відхід.

Взвод може виконувати поставлене завдання, розміщуючись у попередньому опорному пункті, або займати для цього позицію до 800 м по фронту, яку займали підрозділи напередодні. У цьому випадку бойовий порядок взводу будується, як правило, в лінію відділень, перехоплюючи танконебезпечні і доступні для піхоти противника напрямки. Позиції відділень можуть бути до 150 – 200 м по фронту, а проміжки між ними – до 100 м.

Під час усвідомлення завдання командир взводу повинен зрозуміти мету дій, завдання батальйону (роти) (райони збору, час і порядок виходу в них, маршрут, кінцевий рубіж (район) відходу і час його заняття), взводу (засоби посилення і підтримки, який опорний пункт (позицію), з яким завданням і до якого часу утримувати і порядок подальших дій), сусідів і готовність до виконання поставленого завдання.

Під час оцінки обстановки командир взводу повинен вивчити: склад, положення противника перед фронтом ділянки, що прикривається, і можливий характер його дій із виявленням відходу (прориву) головних сил і в інших умовах обстановки; стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів щодо виконання отриманого завдання; склад і положення сусідніх підрозділів прикриття, їх завдання, характер дій і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, наявність інженерних загороджень і природних перешкод, умови спостереження і ведення вогню в районі дій і в напрямку відходу. Крім того, командиру взводу необхідно взяти до уваги стан погоди, пору року, час доби і визначити їх вплив на виконання поставленого завдання.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен: визначити порядок дій щодо введення противника в оману на етапі виходу з бою головних сил, припинення спроб противника проникнути вглиб і відбиття його наступу, включаючи низьколітні літаки і вертольоти; вказати порядок дій відділень, доданих підрозділів і вогневих засобів під час відходу, вивезення (винесення) поранених і хворих, евакуації несправного озброєння і техніки.

У рішенні командир взводу визначає порядок дій щодо прикриття виходу з бою головних сил батальйону (роти), (якому противнику, де, якими засобами завдати ураження, які позиції, до якого часу утримувати та заходи щодо омани противника) і під час виходу (відходу) взводу з бою; завдання відділення (танка), доданим підрозділам і вогневим засобам і організацію управління під час бою на позиції і відході з неї.

З одержанням завдання на прикриття дій батальйону (роти, об’єднаної військової групи) під час відходу (виходу з оточення) взвод, призначений у прикриття для забезпечення виходу з бою головних сил батальйону (роти, об’єднаної військової групи) і відриву їх від противника, займає вказану позицію (опорний пункт) і з метою введення противника в оману продовжує вести бій, імітуючи присутність головних сил до повного виходуїх із бою. У разі атаки противника взвод завзятим утриманням позиції, яку займає, вогнем усіх засобів, діями з вогневих засад, обладнанням загороджень і перешкод не допускає його прориву.

Якщо противник виявить відхід головних сил і розпочне атаку підрозділів прикриття або зробить спробу обійти їх, взвод за підтримки вогню артилерії і сусідів завдає поразки противнику, що атакує, і продовжує міцно утримувати позицію (опорний пункт), що займає.

Отримавши завдання (сигнал) на відхід, взвод може виходити з бою одночасно всім складом або ривками від рубежу на рубіж. Це можливо, коли противник не виявляє активності та не виявив його відхід. Використовуючи вигідні умови обстановки (після відбиття атаки і завдання йому втрат, а також за умов обмеженої видимості), дотримуючись заходів маскування і не привертаючи уваги противника, взвод раптово залишає позиції (опорний пункт) і відходить у вказаний район (напрямок).

Після цього під прикриттям димів (аерозолів) він відходить на вигідний рубіж, закріплюється на ньому і веде бій із противником. Можливі і такі дії, коли частина взводу (одне-два відділення) веде бій із противником і прикриває відхід головних сил взводу; після розгортання їх на вигідному рубежі та під їх прикриттям ті, що залишилися, здійснюють відхід.

Під час прориву головними силами батальйону (роти) кільця оточення взвод, призначений для прикриття, утримує займані позиції, не допускаючи звуження фронту оточення, і відходить тільки за наказом командира батальйону (роти) під прикриттям усіх видів зброї, аерозолів, загороджень і заслонів.

155. Танковий взвод (механізований взвод на БМП)може призначатись у заслін для прикриття одного або обох флангів під час виходу з оточення батальйону (роти) і виходить з оточення останнім, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття. Відхід заслонів здійснюється за наказом командира підрозділу прикриття. Після виходу батальйону (роти) з кільця оточення і до з’єднання зі своїми військами танки (БМП) взводів, призначених у заслони, діють як бокові похідні застави. Для руйнування мостів, ділянок доріг та інших об’єктів на шляхах відходу від механізованого взводу може призначатися група солдатів-підривників.

З виходомна зазначений рубіж (у район збору) командир взводу уточнює завдання і діє згідно з розпорядженням старшого командира.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)