Розділ 1. Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформаційне суспільство

Вступ

Інституційна структура Європейського Союзу, її еволюція та адаптація до змін, що відбуваються в ЄС, перш за все, до поглиблення і розширення інтеграції, стала в останнє десятиліття об'єктом його інформаційної стратегії.

Програма Прінс була заснована в 1995 році за ініціативою Європейського Парламенту. Європейська Комісія вперше отримала фінансові можливості, щоб розповісти громадянам про різних сферах діяльності Євросоюзу. Інформаційна кампанія на підтримку створення Економічного і валютного союзу (ЕВС) стала першим випробуванням функціонування програми Прінс. У «Зеленій книзі з підготовки до введення єдиної валюти» комісія визначила цілі кампанії: пояснити громадянам зміст і сутність ЕВС; надати обширні фактичні дані; забезпечити, таким чином, плавний перехід до введення єдиної валюти; ознайомити з принципами ЕВС зовнішній світ, який лежить за межами Союзу. Поряд з організацією конференцій, різних публікацій, інформаційних служб, створених для роботи з громадянами, Комісія прагнула координувати діяльність національних урядів.

Заходи в рамках інформаційної підготовки до п'ятого розширення ЄС почалися в кінці 1990-х років з установою Відділу інформації в Генеральному директораті Комісії з розширення та створення спеціального розділу на веб-сайті «Європа». У 2000 році в «Комунікаційної стратегії розширення» були сформульовані цілі та принципи інформаційної діяльності в рамках Прінс: роз'яснення причин розширення та його впливу на розвиток ЄС; ознайомлення громадян з різними сторонами життя країн-кандидатів, щоб вони надали підтримку проекту розширення ЄС на схід.

У 2004 році спеціальний веб-сайт «Конституція для Європи» був створений спільними зусиллями інститутів ЄС, тому носив міжінституційні характер. Програма «Весна Європи», призначена спеціально для залучення в дискусію школярів, діяла одночасно з серією дискусій на муніципальному рівні, семінарами для журналістів, конференціями за участю організацій громадянського суспільства. Негативні підсумки голосування за проектом Конституції 2005 року стали істотним каталізатором поновлення принципів, процедури і змісту взаємин керівних органів Євросоюзу і його громадян. Криза, яка паралізувала можливості прийняття єдиної конституції, був наслідком поганої комунікаційної стратегії. У липні 2005 року М. Вальстрем представила Комісії свої пропозиції по модернізації практики комунікацій («План дій по культурі інформаційної політики в країнах ЄС»). Під її керівництвом були також розроблені «План Д: демократія, діалог та дебати» (жовтень 2005) і «Біла книга по комунікаційній політиці ЄС». Книга була схвалена комісією 1 лютого 2006 року. Кожен охочий міг внести свої пропозиції та критичні зауваження про те, як правильно конструювати образ Союзу всередині ЄС і в зовнішній політиці. Громадяни ЄС бажали, з одного боку, щоб європейські інститути враховували в набагато більшому ступені їх інтереси і сподівання, з іншого - вони хотіли бачити більше наднаціонального елементу в, наприклад, соціальної і зовнішньої політики і безпеки, свободи, безпеки і правосуддя - там, де компетенції ЄС обмежені, а головну роль відіграють національні держави. Виходить, що громадяни Союзу цілком згодні з положеннями Конституційного договору, який вони відкинули. Це зайвий раз підтверджує вади комунікаційної стратегії з роз'яснення положень Конституції.

З підготовкою та поданням «Білої книги почалося формування нової політики Євросоюзу, ініційованої для того, щоб розібратися, чому довіра громадян ЄС до проекту об'єднаної Європи поступово і постійно слабшає. У «Білій книзі» пропонується кардинально новий підхід - рішуча відмова від однобічного зв'язку з населенням в бік посилення діалогу. Одна з найважливіших задач «Білої книги» - визначити базові принципи і цілі політики комунікації або іміджевої стратегії. Відправною точкою нової комунікаційної політики стало право громадян на інформацію та свободу слова. Її прнципа включали • Залучення громадян у політичний процес, • Різноманітність і • Участь. «Біла книга» визначає три основні цілі іміджевої політики: • Покращення освіти громадянського суспільства, • Спілкування громадян, • Взаємодія громадян і громадських інститутів.

У «Білій книзі» Комісія ввела в обіг новий термін - комунікаційна політика (communication policy), заявивши, таким чином, про свій намір заснувати нову сферу діяльності. До цього ЄС обходився інформаційної та комунікаційної стратегією. З появою члена Комісії та Директорату з комунікацій стратегія перетворюється на політику, головна мета якої - створити «Європейську громадську сферу», яка надала б громадянам можливість взаємодії з національними та наднаціональними інституціями з актуальних політичних питань.

Замінити стратегію політикою буде не так просто. Для цього необхідно внести поправки в чинний Договір про ЄС. Для трансформації стратегії комунікації в напрямок політики необхідно також збільшення фінансування, залучення більшого числа фахівців.

Розділ 1. Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформаційне суспільство

Програма була підготовлена 20-ма членами Групи на Найвищому Рівні з питань Інформаційного Суспільства на чолі з Бангеманом.

Програма спонукає ЄС звернути увагу до наближення Інформаційного Віку, у зв'язку з чим уже зараз необхідно закладати підвалини для впровадження нових процесів в Інформаційному Суспільстві.

Члени Групи Бангемана вважають, що у всьому світі інформаційні і комунікаційні технології уже зараз є складовими факторами якісно нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням людських знань, у цьому полягає унікальність цієї революції і її відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи, якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангемана, уже приймає участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени Групи вважають, що якщо не прийняти до уваги ті поради, які вони викладають в своїй програмі, то очікувані вигоди від впровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій можуть стрімко і дуже помітно знизитися, що значно відобразиться на розвитку Інформаційного Суспільства в цілому і неодмінно нанесе шкоду усьому світовому співтовариству. Саме тому, вважають Члени Групи, ЄС, в першу чергу, має прислухатися до порад Програми.

Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за все, об'єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у галузі інформатизації та телекомунікації.

В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які першими сформують ядро Інформаціного Суспільства, отримають колосальні переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаціне Суспільство мають складати усі європейські держави без виключення. Це принесе користь усім країнам без виключення. Отже, одним з набільш важливим завданням на першому етапі, є формування якомога ширшого ядра майбутнього Інформаціного Суспільства. Крім того постає питання часу формування такого ядра.

Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи.

В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства. Приватний сектор очікує нового сигналу, нового поштовху задля подальшого розвитку суспільства в цілому.

Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам економічної діяльності.

В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на базі функціонуючих:

§ ринок покупців;

§ ринок продавців;

§ ринок малих та середніх підприємців;

§ аудіовізуальний ринок.

Обгрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни.

В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері.

Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну Власність, захисту електронної інформації, напрямкам політики держави для забезпечення цих прав і технологіям, направленим на цей захист.

Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO-ISDN, що почала функціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року. Але, крім того, відзначається серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток Інформаційного Суспільства, пропонуються шляхи покращення роботи цієї мережі, шляхом розгалуження існуючої мережі, збільшення числа користувачів та шляхом впровадження інших наукових розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку мобільного зв'язку, де чолову позицію займає стандарт GSM.

Поиск по сайту: