Розділ 2. Аналіз динаміки трансформації інформаційної політики Ради Європи (на прикладі Європейських міністерських конференція РЄ)

З 80-x років обговорювалась проблема впливу мас медіа та інформаційних технологій на життя людини. Основна увага відводилась політичним, економічним і правовим аспектам.

Політична спрямованість

1986 рік — Відень

«Майбутнє телебачення в Європі»

Основні теми

- аудіо та відео сфера

- проблема створення суспільного радіо мовлення

- співвідношення кількості приватних та суспільних телерадіокомпаній.

1988 рік — Швеція, Стокгольм

«Європейська політика у сфері інформації і комунікації»

Основні теми:

- розвиток Європейського ринку аудіо та відео продуктів

- вихід на світовий ринок

- проблема транскордонного телебачення

- Питання квот (обмеження іноземної присутності в інформаційному просторі держав — 6-16%)

- Регулювання реклами на ТВ та Радіо

Створення загальних принципів регулювання:

- регламентування змісту реклами

- увага до соціальної реклами

Економічна спрямованість

1991 рік — Нікосія

«Євро-медіа політика в оновленій Європі 90-х років»

Основні теми

- Руйнується варшавський блок

- Перехід від соціалізму (нав'язування певної ідеології) до комерціоналізму ЗМІ (позбавлення тотального державного контролю ЗМІ)

2000 рік — Краків

Основна тема — регулювання інформаційних послуг, соціально-економічний розвиток в умовах ІС.

- інформаційні права і свободи

- інформаційна революція, права людини,

правова спрямованість

1994 рік — Прага

«політика комунікації у демократичному суспільстві»

Основні теми

- проблема прав, рівного використання думок, вільна діяльність в МІ

- Проблема інституту відповідальності

1997 рік

«Інформаційне суспільство виклик для Європи»

Основні теми

- проблема порушення прав норм моралі і прав масової комунікації

- вироблення принципів засобів мас-медіа

- проблема правового регулювання доступу до інформації

комбінована конференція (політичні, економічні і правові аспекти)

2005 рік — Київ

«інтеграція та різноманітність»

Нові тенденції Європейської політики у сфері ЗМІ та телекомунікаційних послуг

Основні теми

- використання ЗМІ в правових ситуаціях

- збереження культурного і мовного різноманіття в інформаційній сфері

- права людини та регулювання медіа в ІС

- проблема зростання терористичних актів

Результати політичного співробітництва країн-членів Ради Європи відображені в документах спеціалізованих конференцій з інформації і комунікації 1986-2005 рр.

Перша Європейська Конференція Комітету Міністрів РЄ з інформаційної політики проходила у Відні (Австрія) 9-10 грудня 1986 року за основною темою "Майбутнє телебачення в Європі", де розглядалися перспективи координації європейської інформаційної політики, сприяння розвиткові європейської аудіовізуальної продукції, суспільного і приватного телебачення. Було прийнято рішення про регулярні проведення засідань Комітету Міністрів РЄ з проблем інформації (одне на три роки) та узгодження інформаційної політики країн-членів Ради Європи.

На другій Європейській Конференції Комітету Міністрів РЄ (відбулася 23-24 листопада 1988 року в Стокгольмі, Швеція) "Європейська політика у галузі засобів масової комунікації у міжнародному контексті". Обговорювалися проблеми європейського впливу на розвиток національних і багатонаціональних систем інформації і комунікації та міжнародного обігу європейської аудіовізуальної продукції. Основним предметом політичних дискусій був проект Європейської Конвенції про транскордонне телебачення, а також спірні питання про регулювання квоти, охорону європейської кіно спадщини, рекламу на телебаченні.

Третя Європейська Конференція Комітету Міністрів РЄ (відбулася 9-10 жовтня 1991 р. в Нікосії, Кіпр) "Європейська медіа-політика в оновленій Європі 90-х років" була присвячена проблемам економіки засобів комунікації, політичному та культурному плюралізму ЗМК, новим каналам та засобам здійснення політики ЗМК у Європі. На конференції зазначалося, що нове політичне, економічне і технологічне середовище буде визначальним чинником розвитку європейських засобів масової комунікації у 90-х роках. Було вирішено закликати країни-члени РЄ здійснити заходи для забезпечення незалежності і плюралізму ЗМК у Європі, для обміну досвідом у регулюванні інформаційної сфери і розробки стратегії медіа-політики в умовах концентрації ЗМК. Рада Європи підтвердила зобов’язання щодо свободи мас-медіа в оновленій Європі, гарантії доступу до урядової інформації та прозорості демократичних інститутів в інтересах суспільства.

Четверта Європейська Конференція 1994 року у Празі, "Політика засобів масової комунікації у демократичному суспільстві". Нарада розглядала питання майбутнього суспільного (громадського) телерадіомовлення у Європі, права людини і журналістські свободи, а також принципи інформаційної діяльності у плюралістичному суспільстві.

Найважливіші рішення, які були прийняті на цій конференції стосувалися стратегії розвитку ЗМІ в демократичному суспільстві

. Серед них такі проблеми:

- незалежність від політичної влади і забезпечення відкритості (свободи) інформаційної діяльності;

- захист конфіденційних джерел інформації;

- обмеження розповсюдження інформації, що визначена у статті 10 п.2 Європейської конвенції з прав людини;

- дотримання професійної етики і відповідальності за зміст інформації;

- дотримання правил чесної поведінки при збиранні інформації.

В 4-й нараді вперше взяли участь представники України (в особі МЗС).

П'ята Європейська Конференція – "Інформаційне суспільство – виклик для Європи" (1997 рік, Салоніки, Греція).

На п'ятій нараді розглядалися такі питання, як

- вплив новітніх комунікаційних технологій на права людини і розвиток демократії;

- запобігання зловживанням свободою слова і невикористання нових технологій для порушення прав людини.

Ця нарада розглянула загальні проблеми побудови інформаційного суспільства, визначила пріоритети у розвитку інфраструктури а також можливості різних європейських держав на інформаційному ринку. Було підтверджено, що Європа обмежує діяльність неєвропейських виробників інформації у визначених відсотках (зараз – лише 14% неєвропейської інформації). Але РЄ надала право окремим державам встановлювати національні квоти для виробників інформаційної продукції (наприклад, Франція дозволяє тільки 8% неєвропейських виробників).

Крім того, на п'ятій нараді розглядалися питання спільної політики у галузі комунікації за умов становлення інформаційної цивілізації, тобто

- масове використання інформаційних послуг і технологій;

- розвиток електронної комерції;

- розвиток технологій для створення інформаційної економіки.

Тобто розглядалися такі аспекти:

- інфогеополітика;

- економічні аспекти супермагістралей;

- забезпечення прав людини у глобальному інформаційному суспільстві.

Шоста Європейська Конференція Комітету Міністрів РЄ у галузі комунікації та інформації "Пан’європейська медіаполітика: її майбутнє" (відбулася 15-16 червня 2000 р. у Кракові, Польща). Дискусія стосувалася двох тем: 1) еволюція медіа; 2) свобода вираження поглядів та свобода засобів масової комунікації: нові виклики, політика і практика ЗМК.

Сьома Європейська Конференція Комітету Міністрів РЄ у галузі комунікації та інформації "Інтеграція та різноманітність: нові тенденції європейської політики у сфері ЗМІ та нових комунікаційних послуг” (відбулася 10-11 берзня 2005 р. у Києві, Україна). Дискусія стосувалася трьох тем: 1) свобода вираження та інформації у кризових ситуаціях; 2) культурна різноманітність та плюралізм медіа в добу глобалізації; 3) права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в інформаційному суспільстві; 4) медіа в Україні.

Поиск по сайту: