Основні напрями міжнародної політики Ради Європи у сфері засобів масової інформації та нових комунікаційних послуг

На 7 конференції РЄ було прийнято 4 резолюції, 3 з яких стосуються питань основних напрямків діяльності РЄ в у сфері масової інформації та нових комунікативних послуг, а також план дій та політичну декларацію з цього приводу.

До основних напрямків міжнародної політики у сфері МК та НКП РЄ віднесла наступні напрямки:

Свобода вираження інформації в часи кризи (повага до інформації як до головного джерела демократії — захист журналістів, особливо в часи криз та надзвичайних ситуацій для достовірного донесення інформації — покращення законодавства та його стандартизація під пан-європейські стандарти)

Культурна різноманітність та плюралізм медіа в часи глобалізації (наступні напрямки діяльності:

- створення сприятливих умов для поширення культурної різноманітності, зокрема, збагачення лінгвістичного контенту, зважаючи на нові чинники комунікації;

- робота над усуненням концентрації медіа, що є несприятливою тенденцією сучасного розвитку медіа

- сприяння, як фінансове, так і політичне та законодавче функціонуванню громадського мовлення;

- доступ до інформації нац меншин;

Права людини і регулювання медіа і НКП в інформаційному суспільстві (напрями діяльності:

– поширення НКП для швидкого та безперешкодного поширення інформації в світі;

– створення умов для вільного поширення (захист авторських прав) та доступу до інформації, зокрема до офіційної всіма групами населення;

- зупинити поширення інформації, що заборонена Конвенцією про кіберзлочинність та Протоколом до неї

Розділ 7. Структури Європейського Союзу, що забезпечують реалізацію європейської інформаційної політики

Структури ЄС

Європейська Комісія (ЄК) є виконавчим органом ЄС, відповідальним інститутом організації, до компeтенції якого входить: 1) розробка і реалізація стратегій політики ЄС; 2) створення відповідної регулятивної і правової бази; 3) здійснення функцій контролю за дотриманням зобов’язань. Комісія є першою європейською інституцією, що запровадила систему підтримки інформаційної економіки як одного з найважливіших чинників своєї промислової політики.

У 1993 році ЄК ухвалила революційний документ "Біла Книга. Зростання, конкурентоспроможність, зайнятість: виклики та стратегії ХХІ століття" про зміну економічної політики ЄС, де визнається важливість ідеології інформаційної цивілізації, ефективність промислового розвитку на основі нових комунікаційних технологій, підвищення якості життя населення європейських країн. В рамках Єврокомісії були обговорені такі стратегічно важливі доповіді, як "Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС" (Доповідь М. Бангеманна, Брюссель, 1994 р.), "Підготовка Європи до інформаційного суспільства" (Люксембург, 1994 р.), "Включення інформаційного суспільства в політику Європейського Союзу. План дій" (Брюссель, 1996 р.), "Доповіді ЄК Форуму інформаційного суспільства" (Брюссель, 1996-2000 рр.), „Доповідь ЄК про Декларацію принципів та План дій WSIS 2003-2005” та документ „Біла книга про Європейську політику комунікацій” (2006 р.), в яких реалізація ідеї інформаційного суспільства полягає: 1) в оптимальному використанні інформаційних і комунікаційних технологій для європейської інтеграції та задоволення суспільних потреб; 2) у розробці правової бази для вільної конкуренції універсальних інформаційних продуктів і послуг; 3) у створенні європейської інформаційної супермагістралі на основі об’єднання національних мереж для електронної комерції; 4) у запровадженні інформаційних технологій для вдосконалення освіти, кваліфікації та навичок життя у новому середовищі; 5) у вдосконаленні можливостей європейської індустрії та забезпеченні конкурентоспроможності на світових ринках.

Засади європейської інформаційної політики ЄС концептуально сформульовані у доповіді комісії під головуванням М. Бангеманна. Основна ідея документу – створення інформаційного суспільства на основі процесу європейської інтеграції для забезпечення економічної стабільності країн Європи, економічного зростання традиційних і нових (інформаційних) виробництв, розв’язання соціальних проблем, створення нових робочих місць і зайнятості населення, надання можливостей для вільного доступу до глобальних мереж з метою освіти, охорони здоров’я та адміністративного управління. При цьому наголошується на економічному зростанні саме європейської промисловості за умови інтенсифікації розвитку високих технологій, на поширенні пропаганди ідей інформаційного суспільства та послуг в національних спільнотах. Група М. Бангеманна запропонувала відповідний план дій для становлення інформаційного суспільства в Європі.

Доктрина європейської комунікації у контексті глобального міжнародного розвитку розглядається в концептуальній доповіді Європейської Комісії з проблем інформаційного суспільства "Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС". В них зазначається, що глобальні інформаційні процеси впливають на встановлення нової ієрархії держав, відкривають нові можливості промислового розвитку, обумовлюють створення відповідної правової бази, підвищують рівень обміну культурою та традиціями. Європа усвідомлює важливість глобального співробітництва і необхідність правил для інформаційного суспільства, які стосуються права на інтелектуальну власність, недоторканність приватного життя, охорони персональних даних, інформаційної безпеки, використання інформаційного ресурсу, заборони незаконної інформації. В документах підкреслюється, якщо Європа не зможе ефективно адаптуватися до нових умов, вона втратить конкурентоспроможність на світових і регіональних ринках і матиме соціальні проблеми в європейських країнах.

Зростання кількості та обігу інформації в комп’ютерних мережах, базах і банках даних зумовлює необхідність захисту інформаційної інтелектуальної власності та банківських послуг в умовах вільного доступу до інформації. Через те нагальною проблемою становлення інформаційного суспільства в Європі стали розробки законодавчої бази для європейського кіберпростору. Європейські уряди об’єднують зусилля у розробці регіональної політики і нормативної бази для електронної комерції і новаторства, оптимізації глобальних мереж, боротьби з комп’ютерною злочинністю, забезпечення глобального доступу і участі в процесі становлення інформаційного суспільства.

Перехід до інформаційного суспільства обумовлює правове регулювання ринкових відносин на всеєвропейському рівні. Стандартизація європейських програмних та телекомунікаційних технологій сприятиме їх конкурентоспроможності на інформаційному ринку. Головним чинником європейського ринку інформаційних послуг, зазначається у документах ЄС, стане вільна конкуренція, обмеження монополій, європейський вихід на світові ринки. Політика у сфері конкуренції – головний елемент європейської комунікаційної стратегії, що має особливе значення для консолідації єдиного ринку та залучення приватного капіталу, необхідного для розширення інформаційної інфраструктури в Європі, створення всеєвропейської інформаційної магістралі "EuroNet".

Усвідомлюючи важливість нових тенденцій еволюційного розвитку, ЄК ЄС прийняла програмний документ "Шлях Європи до інформаційного суспільства" (1994 р.), в якому визначені принципи діяльності ЄС в галузі інформації і комунікації. Вони полягають у необхідності формування суспільної думки і підготовці європейської спільноти до усвідомлення реалій інформаційного суспільства; у створенні концепції європейської інформаційної політики та європейського інформаційного права; у забезпеченні вільного доступу до інформаційних послуг з широким спектром використання; впровадженні багатомовності в інформаційній і комунікаційній діяльності, збереженні національно-культурної самобутності та ідентичності.

Форум інформаційного суспільства (ФІС) – незалежний консультативний орган ЄС, головною метою діяльності якого є збалансований розгляд всіх аспектів і викликів інформаційного суспільства. Як консультативний орган ФІС надає ЄК ЄС пропозиції і рекомендації щодо пріоритетних напрямків діяльності та реалізації проектів організації. Процедура роботи та прийняття рішень ФІС дає можливість вести відкриті політичні дискусії з метою конструктивного обміну ідеями і для вільного вираження поглядів з проблем міжнародної координації дій за програмою інфор-маційного суспільства, формування єдиної системи правового регулювання інформаційної сфери, конвергенції телекомунікацій, засобів масової комунікації.

Форум проводить конференції на рівні міністрів у галузі комунікації країн-членів для розгляду актуальних проблем інформаційної політики, економіки, права. На конференціях Форуму (1997-2006 рр.) і у прийнятих на них документах (деклараціях) наголошується на поширенні ідеї інформаційного суспільства в країнах ЄС, координації дій за такими напрямками, як декларація споживача інформаційних послуг, проблеми зайнятості і соціальний захист, міста в інформаційному суспільстві; модель Європи в інформаційному суспільстві; інновації нової галузі (інформаційний бізнес); електронні уряди (впровадження нових технологій в системи управління місцевої та регіональної влади); європейська інтеграція і процес розширення на Схід; трансформація освіти; демократичні цінності і ЗМК, інфраструктура, нові технології і суспільний сектор. У комплексному вигляді проблеми інформаційного суспільства викладені у щорічних доповідях форуму „ІКТ технології для європейського співтовариства та європейської спільноти”. Досвід Форуму в розробці стратегій суспільного розвитку в умовах інформаційного суспільства та формуванні свідомості європейської спільноти з цієї проблеми втілюється у директивних рішеннях ЄК ЄС та реалізується національними урядами країн-членів.

Генеральний Директорат ЄС з інформаційного суспільства був створений у 1999 році в результаті реорганізації ЄК на основі DG ХІІІ, до компетенції якого входили напрямки: телекомунікації, інформаційний ринок, наукові дослідження з інформаційних технологій.

Метою діяльності Директорату з проблем інформаційного суспільства є здійснення політики Європейської Комісії ЄС в галузі інформації і комунікації. Основними завданнями Генерального Директорату є: 1) формування політики інформаційного суспільства в країнах ЄС; 2) розробка регулятивних та правових документів, необхідних для здійснення інформаційної політики в європейському регіоні; 3) створення програм інформаційного суспільства і встановлення взаємодії між політикою розвитку технологій та політикою регулювання інформаційного суспільства; 4) впровадження нових технологій в інші сфери життєдіяльності європейських спільнот; 5) допомога у реалізації програм ЄС, пов’язаних з інформаційним суспільством, зокрема, за напрямками зовнішньої політики, технологічних досліджень, підприємницької ініціативи, конкуренції, єдиного ринку, освіти, культури.

Генеральний Директорат з інформаційного суспільства ЄС відіграє важливу роль у реалізації стратегії інформаційної економіки, а саме, до 2010 року планується утворити найбільш конкурентноспроможну та динамічну європейську економіку. Для досягнення поставленої мети мають бути впроваджені в усіх сферах життєдіяльності європейського співтовариства доступні прогресивні технології інформаційного суспільства. Роль Генерального Директорату з інформаційного суспільства полягає в тому, щоб стимулювати дослідницьку діяльність у галузі ІКТ; збільшити конкуренцію щодо програмного забезпечення та нових комп’ютерних додатків і послуг; підтримувати ініціативи щодо розвитку інформаційного суспільства в європейських країнах.

Генеральний Директорат ЄС з освіти і культури розглядає проблеми аудіовізуального сектору, аудіовізуального піратства, комп’ютерної освіченості суспільства, дистанційної освіти, вільного доступу до глобальних знань, збереження і переведення в цифрову форму досягнень культурного розвитку народів Європи.

Інформаційні центри ЄК ЄС працюють за такими напрямками, як 1) інформування Європейської Комісії про ситуацію в країнах-членах; 2) поширення інформації про Європейський Союз, політику і законодавство ЄС у політичних, ділових та суспільних колах країн, що співробітничають з країнами ЄС або є країнами-кандидатами до ЄС. Організація створила мережу, в яку об’єднано 210 європейських центрів документації та інформації, що забезпечують інформаційні послуги для міжнародного співтовариства у режимі реального часу.

В рамках ЄС реалізуються близько 500 програм і проектів, спрямованих на всебічний розвиток інформаційного сектору, ефективність індустрії та впровадження високих технологій в усі сфери життєдіяльності країн-членів ЄС.

ЄС розвиває програми наукових досліджень в галузі інформаційних технологій у різних контекстах за стратегічними напрямками європейського розвитку на основі інтелектуального потенціалу і об’єднання інформаційних ресурсів. Основними є Рамкові програми 1984-2003 років і на період до 2025 року, реалізація яких здійснюється через численні проекти ЄС.

Поиск по сайту: