ТЕМА 8. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ

Завдання 8.1. Знайти зайве слово (за належністю до слів іншої частини мови).

1. Утричі, утроє, втрьох, троє, натроє.

2. Сотня, десяток, половина, десять, чверть.

3. Шістка, безліч, кілька, раз, одиниця.

4. Півтораста, четвірко, чвертка, троє, сто.

5. Учотирьох, удвоє, вп’яте, п’ятеро, двічі.

6. Одна десята, десятка, четвірка, десяти­на, десятка.

7. Восьмеро, вісімка, двадцятка, третина, трійка.

8. Трійко, тричі, утроє, утретє, натроє.

9. П’ятак, п’ятеро, одна п’ята, п’ятірко, п’ятсот.

10. Єдиний, один, п’ятирічний, стоквартирний, подвійний.

11. Вдруге, вдвоє, надвоє, двійко, вдвох.

12. Сімка, семеро, сімдесят, сімсот, сімнадцять.

13. Кількадесят, декілька, восьмеро, вісімка, четверо.

14. Обоє, обидва, два, двоє, двічі.

15. Багато, трохи, кілька, двісті, сорок.

Завдання 8.2. З поданими словами скласти речення, в одних з яких ці слова виступали б як прийменники, в інших — як прислівники чи іменники.

1. Вздовж, край, відносно.

2. Напередодні, круг, вверх.

3. Близько, коло, вслід.

4. Проти, шляхом, довкола.

5. Після, внаслідок, ззаду.

6. Мимо, коштом, кругом.

7. Відповідно, кінець, навпроти.

8. Поряд, протягом, напередодні.

9. Незалежно, перед, осторонь.

10. Навколо, в галузі, обабіч.

11. Навкруги, з приводу, поперек.

12. Поруч, за рахунок, поперед.

13. Збоку, за винятком, поверх.

14. Назустріч, в плані, позад.

15. Кінець, назустріч, поруч.

Завдання 8.3. Визначити групи відповідно до типів відмінювання:

1 – іменники першої відміни, 2 – іменники другої відміни,3 – іменники третьої відміни, 4 – іменники четвертої відміни, 5 – множинні іменники, 6 – іменники прикметникової форми, 7 – невідмінювані іменники: а) невідмінювані іншомовні іменники, б) українські жіночі прізвища, в) невідмінювані абревіатури.

Трудівник, трудящий, дитсадок, дрова, зозуля, Валя, біль, селезень, парубійко, сіножать, мито, суцвіття, листя, АСУ, ПК, побігеньки, сукня, песик, писар, обценьки, парубота, медвежа, ведмежатко, коліща, АТС, бахча, благодать, марення, бахчові, видовище, кваша, цитрусові, узвар, Ковальчук (Петро, Інна), каченя, Ведмеденко (Лариса), суфле, філе, прийдешнє, родинність, сито, соло, Гаїті, колосся, каберне, лосось.

Завдання 8.4. Подані іменники поставити в родовому, давальному, місцевому відмінках, виділіть закінчення.

Зразок. Н. в. дощ

Р.в. дощ-у

Д. в. дощ-у(-еві)

М. в на дощ-у (-еві)

Параметр, лектор, орендатор, автор, інвентар, аптекар, лицар, архітектор, вихор, косар, ліхтар, ювелір, ретушер, кресляр, зубр, санітар, тренажер, лавр, шедевр, чоботар, жнивар, бунтар, зір, яр, тесляр, капіляр, календар, сніг, мед, оркестр, ансамбль.

Завдання 8.5. Від поданих слів утворити форми називного відмінка множини.

Рік, крейсер, прожектор, цех, трактор, лектор, ректор, редактор, штурман, кондуктор, табір, орден, учитель, мама.

Завдання 8.6. Записати власні назви у формі родового відмінка однини.

Київ, Луганськ, Херсон, Ужгород, Донецьк, Тернопіль, Антрацит, Ватикан, Вільнюс, Ганг, Дніпропетровськ, Донбас, Загреб, Єрихон, Казахстан, Кіпр, Мадрид, Рахів, Севан, Флорес, Чоп, Хуст, Хотин, Еквадор, Яготин, Юкон.

Завдання 8.6. Визначити відмінки невідмінюваних іменників у наведених словосполученнях. Як Ви це зробили?

Музика Россіні, приїхав із Тбілісі, перебували в Токіо, виконував соло, має сопрано, захоплювались конферансьє, познайомились у турне, поласували драже, зустріли прекрасну леді, приготувала рагу, звернулися до пані Софії, підписали комюніке, звуки фортепіано, гралися з шимпанзе, ласували ескімо.

Завдання 8.9. Виписати іменники, рід яких не можна визначити поза синтаксичними зв’язками слів. Поміркуйте, які ознаки є обов’язковими для іменників спільного роду.

Листоноша, курча, поле, сирота, дочка, касир, невдаха, ма­шиніст, суддя, ім’я, сіромаха, роботяга, земля, ніч, заїка, теля, недоторка, село, контролер, мати, заблуда, двір, радість, птаха, ненажера, море, президент, нероба, плем’я, секретар.

Завдання 8.10. Виділити іменники спільного роду, скласти з ними по два речення. Зверніть увагу, як узгоджені іменники спільного роду з прикметниками та дієсловами. Яку стилістичну роль вони виконують?

Плакса, директор, підлиза, шитво, роззява, капітан, граб, печиво, вариво, місяць, незграба, професор, причепа, сусіда, осика, завзяття, п’ятниця, нікчема, доктор, смуток, звір, середовище.

Завдання 8.11. Визначити рід поданих іменників.

Рукопис, біль, ступінь, живопис, ярмарок, продаж, насип, накип, степ, рояль, Сибір, запис, мозоль, підпис, кір, полин, тополя.

Завдання 8.12. Розкрити дужки, поставивши дієслова у формі минулого часу. Визначити рід іменників.

Колосся (наливатися), дітвора (зібратися), вороння (каркати), кіннота (поспішати), бадилля (рости), дубняк (розростися), листя (падати), каміння (посипатися), молодь (згуртуватися), студентство (виступити), малеча (бавитися), жіноцтво (зібратися).

Завдання 8.13. Визначити рід складноскорочених слів, обґрунтувати свою відповідь.

АНТК (Авіаційний науково-технічний комплекс), МФК (Міжнародна фінансова корпорація), ФДМ (Фонд держмайна), ККА (Контрольно-касовий апарат), РЄ (Рада Європи), НБУ (Національний банк України), УМЗ (Український мобільний зв’язок), AT (акціонерне товариство), Мінфін (Міністерство фінансів), Мінюст (Міністерство юстиції).

Завдання 8.14. Подані іменники чоловічого роду ввести в речення так, щоб кожен із них називав особу чоловічої статі та особу жіночої статі.

Ректор, тренер, журналіст, режисер, лейтенант, радник, юрист, водій.

Завдання 8.15. Скласти з поданими іменниками (назвами осіб жіночої статі) речення. З’ясувати значення цих іменників та їхнє стилістичне забарвлення.

Інженерша, кастелянша, професорша, педикюрша, сторожиха, чабаниха, повариха, ковалиха, Василиха.

Завдання 8.16. Відредагувати речення, звертаючи увагу на рід іменників.

1. Вона відчула страшенну біль. 2. Ми їхали у далеку Сибір. 3. На залізничному путі стояв поїзд. 4. З високої насипі було добре видно село. 5. Мій батько не виносить фальшу. 6. У магазині продається красивий тюль. 7. Автор приніс у редакцію свою рукопис. 8. Запис у журналі була зроблена абияк. 9. Утворіть найвищу ступінь порівняння прикметників. 10. Розділити треба першу дріб на другу.

Завдання 8.17. Утворити чоловічі та жіночі імена по батькові від поданих імен. Поставити їх у форму кличного відмінка. Усно утворити моделі офіційних звертань з цими іменами.

Андрій, Василь, Віктор, Гліб, Григорій, Євген, Ігор, Ілля, Кость, Леонід, Микола, Олег, Юрій, Ярослав.

Завдання 8.18. Поставити в потрібному відмінку іменники, розкривши дужки; з’ясувати вживання відмінкових закінчень.

Стою на (поріг, стежка, дорога, тротуар, стежина, город, сходинка, полянка, узбіччя); купити в (аптека, магазин, універмаг, кіоск, книгарня, базар, буфет); відпочивати на (в) (берег моря, річка, пансіонат, санаторій, туристична поїздка, гори); звертаюсь до вас з (пошана, повага, приязнь, вдячність, подяка); віддати належне (нова техніка, зростання, турбота, увага); перебувати у (рух, політ, плавання, відрядження); працювати у (на) (поле, лабораторія, будівництво, плантація, завод, фабрика); розмовляти з (друг, товариш, мати, сестра, брат, дитя, дитина, школяр, орач); не бачити (поет, аптекар, поїзд, ураган, завірюха, метелиця, буря); жити на 4-му (поверх).

Завдання 8.19. Знайти прикметники, розподілити їх на групи за значенням, обґрунтувати свій розподіл.

Стояла глибока осінь. Вітер гнав важкі череди обвислих сірих хмар над кручами правого берега Дніпра. Сердито бурунились сиві каламутні хвилі Великої ріки, аж пінилась вона й крутила у чорних вирвах шалені кола, поглинаючи все, що траплялось, падало з берега на воду. З прибережних дібров і лісів хмарою підіймалось жухле сухе листя, уже прибите памороззю перших холодів. Оголились дерев’яні стіни Печерської обителі. Чорними сліпими норами позирали до неба вузькі влази до чернечих печер схимників, які тепер опустіли... Над усією монастирською горою кружляли зграї крикливого вороння. Віщували морози, сніги, вітровії. (Р. Іванченко.)

Завдання 8.20. Назвати якісні, відносні та присвійні прикметники. Виписати словосполучення, в яких відносні або присвійні прикметники мають значення якісних.

Цінний досвід, густий ліс, геніальний художник, найбільш масові виступи, яскраво-червона сукня, дзвінкоголосий птах, гнідий кінь, вербова гілка, осінній дощ, Наталчин зошит, Петрів щоденник, тигрова шкура, учнівський зошит, тренерська кімната, кам’яне серце, жіночі обнови, журавлині крила, дитяча усмішка, зелена тополя, сільський майдан, жовта квітка, сонячна галявина.

Завдання 8.21. Відредагувати речення.

1. Самі передові райони області достроково завершили збір урожаю. 2. Найбільш цікавішим був номер повітряних гімнастів. 3. Вона розумніше своєї сестри. 4. Найбільш дотепнішим був виступ конферансьє. 5. Самою найкращою була зустріч з улюбленим письменником. 6. Комп’ютеризація – найбільш характерніша ознака нашого часу.

Завдання 8.22. Дібрати за зразком до поданих словосполучень граматичні синоніми, зробити висновки про їхні стилістичні відтінки.

Зразок. Кам’яний будинок – будинок з каменю.

Космічний експеримент, студентський хор, батьків приїзд, зрошувальний канал, залізна руда, дерев’яний посуд, річний звіт, обласна рада, прозовий твір, відмінкова форма, слов’янська мова, електричний струм, нервове захворювання, яблуневий сад, медовий напій, йодовий розчин, сталевий прут, смакове відчуття.

Завдання 8.23. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення.

Красен день – красивий день, срібен дзвін – срібний дзвін, зелен клен – зелений клен, повен хід – повний хід, дрібен дощик – дрібний дощик, ясен місяць – ясний місяць, славен край – славний край.

Завдання 8.24. Написати словосполучення в родовому та орудному відмінках однини; пояснити правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників.

Менша площа, вища круча, вужча межа, останнє пристанище, крайній кущ, Маріїн плащ, літній дощ, круглолице хлоп’я, довголице дівча, справжній товариш, модний плащ, ближня дача, Андріїв ключ, Софіїн багаж, Олексіїв футляр, Анатоліїв календар, Євгеніїв інвентар, Сергіїв твір, Матвіїв папір, Гордіїв транзистор, Ананіїв термометр, Аркадіїв калькулятор, Валина роль, Катина розповідь, Наталина вихованість.

Завдання 8.25. Додати відмінкові закінчення прикметників; пояснити їхній правопис. До двох-трьох із них дібрати синоніми й підставити їх у текст. Простежити, чи змінився його зміст і художнє звучання. Подати означення до всіх іменників у тексті з конкретним значенням.

Затишн…, мирн… світ велик… садка, такий домашн..., такий рідн.... Бо хата для тебе не обмежується стінами та стелею, вона немов розсувається на все обійстя. Любиш ти його взимку, чорно-біл…, з подушками снігу під стовбурами та з вибіленими полотнян… простирадлами Любиш навесні, коли він, ще недавно такий похмур..., наче аж усохл..., зацвів, помолодів од цвіту, сміється, тішиться, радіє – і ти радієш його радості, як своїй. Та чи не найдорожч… він тобі, коли відшаліє літн… спека, повітря прониже сумовит... настрій уже недалек… осені. Осені, яка ще не настала, але вже нагадала про себе першим ранков… туманцем, перш... важкувато-прохолодн... днем. Той день такий супокійн... і зморен..., а в його повітрі наче аж із якимось розпачем лунають співи молод... півників – ще уривчаст..., ще хрипкуват..., ще невпевнен....

Завдання 8.26. Подані дієслова поділити на три групи: а) особові дієслова; б) безособові дієслова; в) особові дієслова, які можна вживати в безособовому значенні. З останніми скласти речення, визначити в них семантику дієслів.

1. Гриміти, ловити, копати, закінчити, тримати, дніти, нудити, пливти, боліти, вибити, нести, трусити, розуміти, стрибнути, горіти.

2. Малювати, нудьгувати, млоїти, кортіти, пахнути, смеркати, везти, купати, мислити, трусити, їсти, гнати, сидіти, писати, володіти.

3. Таланити, вибити, знати, стемніти, співати, колоти, жартувати, морозити, зламати, вставати, годувати, летіти, вдарити, говорити, радіти.

4. Вечоріти, пити, сидіти, горіти, тягти, косити, пекти, капати, понести, бігти, творити, корчити, заливати, рожевіти, морозити.

5. Шуміти, замести, бродити, сіяти, віддавати, палати, пекти, гріти, колоти, біліти, любити, брати, тяжіти, співати, сутеніти.

6. Вистачати, піймати, сіріти, глянути, колоти, міркувати, одягати, тужити, червоніти, гриміти, весніти, кипіти, вірити, шелестіти, вміти.

7. Крутити, кидати, вибирати, хльоскати, обмірковувати, чекати, дзвеніти, млоїти, віяти, керувати, говорити, таланити, гнати, їхати, зеленіти.

8. Ламати, поважати, рвати, лютувати, вистачати, чорніти, зійти, гриміти, блиснути, дякувати, підкидати, щеміти, нудити, палати, спати.

9. Нити, боліти, знати, чути, шуміти, пасти, гнати, замести, креслити, вести, нести, ставати, щастити, весніти, мріяти.

10. Вибити, віяти, орати, гуркотіти, пахнути, жити, кидати, обсипати, сутеніти, кричати, рябіти, дніти, повідомити, кружити, шити.

11. Гуркотіти, славити, кипіти, вирувати, кортіти, вести, носити, цвісти, капати, дніти, ламати, кричати, марити, гріти, душити.

12. Міряти, вірити, говорити, боліти, трусити, блискати, світати, зламати, зеленіти, віяти, могти, весніти, танцювати, труснути.

13. Замести, пізнати, стояти, питати, сіріти, кортіти, корчити, пекти, тягти, сміти, вибирати, засипати, любити, гнати, цвісти.

14. Бажати, колоти, полоти, копати, блискати, ломити, нудити, рвати, тягти, бриніти, сидіти, везти, бігти, побити.

15. Кипіти, вирувати, знати, зеленіти, годувати, замести, захистити, трусити, млоїти, морозити, капати, світити, уміти, перекопати.

Завдання 8.27. Замінити фразеологічні звороти синонімічними дієсловами в неозначеній формі (у разі потреби звертайтеся до „Словника фразеологічних синонімів”). Визначити вид дібраних дієслів, додати до них, де це можливо, дієслова протилежного виду.

Підкидати дров у вогнище, повісити носа, топтати ряст, перевертати душу, перегнути палку, піднести печеного рака, водити за ніс, нагріти руки, стати під вінець, торгувати зубами.

Завдання 8.28. Утворити від поданих дієслів видові пари різними засобами, не змінюючи лексичного значення слова.

В’янути, малювати, молоти, дякувати, скликати, говорити, зашивати, розкидати, замітати, лити, випирати, махати, вигрібати, скакати, чути, дозволяти, виміряти, лягати, звати, кінчати.

Завдання 8.29. Указати, в яких випадках у наведених парах дієслів зміна виду викликає зміну значення слова.

Робити – заробити, робити – зробити, стояти – відстояти, бігти – відбігти, писати – прописати, писати – написати, будувати – збудувати, будувати – надбудувати, пекти – припекти, пекти – спекти, зріти – прозріти, зріти – узріти, кинути – підкинути.

Завдання 8.30. Утворити від поданих дієслів усі форми наказового та умовного способів.

Стати, сміятись, знати, творити, робити, ходити, дивитись, порадити, залишити, сісти, сидіти, линути, стукати, кричати, вставати.

Завдання 8.30. Дібрати з художніх творів або скласти самостійно 5 – 10 речень з дієсловами наказового способу. Визначити, що вони виражають (наказ, прохання, побажання, заклик, пораду, вимогу, застереження тощо).

Завдання 8.31. Відредагувати подані речення. Пояснити причину помилок, пов’язаних з уживанням дієприслівників.

1. Супроводжуючи гостей, нас приємно вразило їхнє бажання якнайбільше дізнатися про наш край. 2. Не засвоївши добре правила вживання апострофа, мені знову прийшлося звернутися до „Українського правопису”. 3. Уважно прослухавши пояснення вчителя, йому не треба було докладати особливих зусиль для вивчення нового матеріалу. 4. Побувавши в фольклорній експедиції, нами було записано чимало народних пісень, прислів’їв, приказок. 5. Згадуючи своє дитинство, мені так захотілося знову побувати в ньому. 6. Прослухавши передачу по радіо про В. Стуса, у мене з’явилося бажання глибше ознайомитися з його творчістю.

Завдання 8.32. Виписати з тексту слова з кількісним значенням, розподілити їх за частинами мови.

І. Росте осика швидко. За два роки витягується вона майже до чотирьох метрів, через три роки – вже втричі перевершує зріст людини, а двадцятиріччя святкує, майже маючи висоту чотириповерхового будинку. Щоправда, в п’ятдесят років осика здебільшого перестає пориватися вгору, але ж за час активного росту вона встигає нагромадити стільки деревини, скільки дубові вдається лише за ціле століття! (Б. Сімкін.)

ІІ. Здавна люди налічували у дощовій веселці сім кольорів: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, голубий, синій та фіолетовий. Можливо, у цій сімці наші предки вбачали щось таємничо-магічне. Недарма ж тиждень складався з семи днів, а на небі налічували тоді сім планет (до них відносили й Сонце). Коли ж придивитися до веселки уважніше, можна помітити різні відтінки, що поступово переходять один в один. Цих відтінків безліч. Так і в довколишньому світі. Ясного літнього дня ми можемо налічити кільканадцять відтінків тільки зеленого кольору. Таку ж розмаїту палітру мають інші кольори. (В. Карлаш.)

Завдання 8.33. Доповнити прислів’я, дописавши числівники. Пояснити значення фразеологізмів. У яких ситуаціях мовлення їх можна вжити?

... вода на киселі;... раз відмір, а... раз відріж;... п’ятниць на тиждень;... колесо до воза; бути на... небі.

Завдання 8.34. Поєднати, де це можливо, збірні числівники з поданими словами. Указати на особливості зв’язку цих числівників з іменниками.

Двоє (сестра), троє (підручник), четверо (сани), шестеро (вікно), п’ятеро (учениця), десятеро (одесит), обидва (брат), обидві (книжка), обидва (око), обидва (двері), обидва (курча), двадцятеро (воїн), семеро (приятель), двоє (староста), четверо (дочка), п’ятнадцятеро (кінь), десятеро (лоша), двоє (чоботи), восьмеро (дівчина), троє (суддя).

Завдання 8.35. Пояснити відтінки значення слів один, одна, одне (одно), одні у поданих прислів’ях.

1. Погода: один день блисне, а сім днів кисне. 2. Від одного удару дерево не падає. 3. Вовк лисиці не рідня, та повадка одна. 4. Одна ластівка не робить весни. 5. Не одна сорока білобока. 6. Улітку один тиждень рік годує. 7. Одно літо ліпше, як сто зим. 8. Одним колесом не поїдеш. 9. Одні очі і плачуть, і сміються. 10. Один учитель краще, як дві книжки. 11. Одного поля ягоди. 12. Одна бджола меду не наносить. (З кн. „ Українські прислів’я та приказки”.)

Завдання 8.36. Відредагувати подані речення.

1. У нашому класі тридцять два учня. 2. П’ятеро жінок стояли на зупинці. 3. До кінця навчального року лишилися пара тижнів. 4. Два брата вчилися в одному класі. 5. Біля будинку росло чотири дуба. 6. У фермерському господарстві п’ятдесят два теляти. 7. Для нового будинку привезли 124 дверей. 8. Семеро днів тривала подорож. 9. Сестри обоє ще досить молоді. 10. Брати ж обоє вже старі.

Завдання 8.37. Оголосіть час. Поміркуйте, які числівники (порядкові чи кількісні) слід використувати.

7 год. 10 хв., 8 год. 20 хв., 18 год., 11 год., 1 год., 19 год. 30 хв., 17 год. 40 хв., 9 год., 23 год. 25 хв., 12 год., 22 год. 15 хв.

Завдання 8.38. Записати словосполучення, замінивши числа словами. Прочитати, дотримуючись орфоепічних норм.

1487 чоловік, 887 гостей, 12 творчих спілок, 114 журналістів, 38 організацій, 16 країн, у 40 представників, 10 очок, 12 учасників, 91828 номерів, 3 століття, 16,2 центнера, 874 кілограми, на 100 підприємствах, 1963 року народження, з 15 червня 1989 року, 17 травня 1959 року, 326 особам, 11 гектарів, 78 примірниками, реєстраційний номер 2895, у протоколі 64 від 4 січня 1996 року, за номером 242, у 7 пунктах.

Завдання 8.39. Перекласти українською мовою.

1. Восьмисот пятидесяти двух студентов; на шестидесяти двух страницах; шестью копейками.

2. Семистам шестидесяти двум рабочим; четырьмя стульями; тремя тысячами семьюдесятью рублями.

3. Пятистам семидесяти двум членам общества; четырьмя днями; шестисот девяноста листов.

4. Двумстам семидесяти студентам; одиннадцатью квартирами; на трехстах семидесяти гектарах.

5. Семистам шестидесяти двум выпускникам; двенадцатью страницами; на двухстах семидесяти пяти страницах.

6. Пятистам восьмидесяти двум учащимся; тринадцатью рублями; на четырехстах семидесяти шести гектарах.

7. Пятьюдесятью книгами; девятистам восьмидесяти двум студентам; семисот пятидесяти шести рублей.

8. Семистам шестидесяти двум делегатам; тридцатью тремя километрами; семидесяти восьми рублей.

9. Двум тысячам семистам пятидесяти делегатам; шестьюдесятью метрами; восьмисот семидесяти трех рублей

10. Двум тысячам шестистам сорока пяти студентам; семьюдесятью двумя страницами; с тридцати семи служащих.

11. Трем тысячам семистам пятидесяти рабочим; девятью страницами; о двухстах семидесяти рублях.

12. Десятью этажами; на двух тысячах шестидесяти семи гектарах; пятисот семидесяти рублей.

13. Восемью часами; четырех тысяч семисот рублей; о девятистах пятидесяти студентах.

14. Пятнадцатью квартирами; на восьмистах шестидесяти страницах; пяти тысячам шестистам рабочим.

15. Два стола; семисот пятидесяти восьми рублей; двумястами четырьмя годами.

Завдання 8.40. Дописати до підмета-займенника ви один із поданих нижче присудків, виражений формою прикметника в однині або множині. Свій вибір обґрунтувати.

Ви (рідні, рідний); Ви (веселий, веселі); який (які) Ви (добрий, добрі); така (такі) Ви (гарна, гарні); якийсь (якісь) Ви (сумний, сумні); такий (такі) Ви (хороший, хороші); Ви (певен, певні); Ви (готовий, готов, готові); який (які) Ви (радісний, радісні); а Ви нівроку (сердитий, сердиті); така (такі) Ви (сумлінна, сумлінні); якась (якісь) Ви (печальна, печальні); такий (такі) Ви (елегантний, елегантні); яка (які) Ви (вродлива, вродливі); який (які) Ви (старанний, старанні).

Завдання 8.41. Визначити смислову різницю в займенниках сам і самий, проілюструвати її прикладами з творів художньої літератури.

Завдання 8.42. Переписати речення, поставивши займенники, подані в дужках, у відповідній формі.

На справжнє свято дружби та братерства вилився фестиваль польської культури. Під час (він) проведення глядачі дістали можливість ближче ознайомитися з культурою (наш) західного сусіда. (Ніхто) не залишили байдужими виступи самодіяльних акторів.

Серед (вони) великий успіх мав ансамбль „Барвінок” та інші фольклорні колективи. Справжню радість принесли шанувальникам мистецтва виступи (наші) гостей. Надовго залишиться у пам’яті присутніх на (цей) дійстві й триптих „Катúнська сюїта”.

Треба віддати належне організаторам (цей) фестивалю, які зробили все від (вони) залежне, щоб це свято відбулося. Серед (інші) достоїнств фестиваль показав, що такі заходи сприяють збагаченню (наші) культур, дають змогу краще пізнати одне (один). (З газ.)

Завдання 8.43. Зробити стилістичну правку тексту. Указати у ньому займенники, визначити їхні відмінки та стилістичну роль.

До найпоширеніших видів змагань в Ольвії належали стрибки. П’ятиборці стрибали з місця – з так званого „батера”. П’ятиборці змагалися під акомпанемент флейти. Місце для стрибків мало назву „скамма”. „Скамма” була вузькою, наповненою морським піском, ямою. Стрибали, тримаючи у руках спеціальні ваги. Ці ваги нагадували кам’яні чи металеві гантелі. Ваги сприяли динаміці стрибка.

Змагання із стрибків проводилися і в причорноморських колоніях. Про змагання свідчать археологічні знахідки. В археологічних знахідках повідомляється про переможців, які перемогли в бігу і стрибках. (З журналу.)

Завдання 8.44. Відредагувати наведені речення.

1. Сьогодні я і моя подруга, ми були впевнені в своїх знаннях на уроці географії. 2. Випускники гімназії, вони відвідали під час зимових канікул своїх друзів у Закарпатті. 3. Учасники виставки, вони зробили цікаве повідомлення. 4. Мене й моїх однокласників, нас цікавлять не тільки оповідання, а й вірші. 5. Я і мої товариші, ми маємо певні успіхи у навчанні. 6. Я і мої друзі, ми пам’ятаємо ваші поради.

Завдання 8.45 Записати речення, знайти в них прислівники, з’ясувати, з якими частинами мови вони співвідносні.

1. Улітку подивляємо живописний колір дерева, взимку – його графічну чіткість. (І. Вільде.) 2. Андрій мчав босоніж по підмерзлій дорозі, духу не переводячи. (В. Козаченко.) 3. А час повільно, певно, чесно Іде собі... (І. Кирпель.)4. Тихо в’януть квіти. (Г. Гордасевич.) 5. Кметь рішуче рушив уперед. (М. Хвильовий.)6. Вона [Марія] любила ці пісні, знала їх безліч і любила співати сама наодинці. (О. Іваненко.) 7. Збісілий пес лютує раз у раз, Як людський рух почує чи розмову... (С. Конак.) 8. Буланкін говорив конкретно, без папірця, якось дуже людяно, переконливо, по-волзьки трохи окаючи. (О. Гуторов.)

Завдання 8.46. Скласти речення, де б наведені слова виступали то прислівниками, то іменниками.

Ранком, зимою, кроком, гуртом, силою, миттю.

Завдання 8.47. Скласти речення з поданими прислівниками та співзвучними словами, пояснити їхній правопис.

Забагато – за багато, услід – у слід, надворі – на дворі, навіки – на віки, удень – у день, посередині – по середині.

Завдання 8.48. Знайти у реченнях прислівники у формі вищого й найвищого ступенів порівняння. З’ясувати, як їх утворено, пояснити правопис.

1. Світло зірок чіткіше прорізується на темряві небесної безодні... (Р. Іванченко.) 2. Відсутність звуку важко уявити і ще важче штучно створити середовище, де панувала б абсолютна тиша. (В. Шостак.) 3. Сонце підбивалося все вище й вище. (Б. Малик.) 4. З кожним днем все глибше і ясніше Відчуваю дивну спільноту. (М. Луків.) 5. Музики вдарять голосніше, дрібніше, Марина, як метіль, полетить швидше й легше! (І. Нечуй-Левицький.)6. Коні, мабуть, відчули запах річки, затупотіли прудкіше. (М. Смоленчук.) 7. Дальше – глибше, дальше – глибше, Вгору курява вихрить; Дальше – вище, дальше – вище, Понад пиллю кінь летить. (Л. Боровиковський.) 8. Його [букваря] зміст і характер повинен бути щонайбільше наближений до землі, на якій живе дитина. (Д. Чередниченко.) 9. Бджоли в солодкій утомі Нижче і нижче гудуть. (Є. Маланюк.) 10. Нижче якось безладніше закублилися над землею тумани. (М. Сиротюк.) 11.... Сьогодні день сонцевороту. Найдовший день літа, коли сонце найбільше ощедрює землю теплом. Завтра воно уже поверне на другу половину року. (Р. Іванченко.)

Завдання 8.49. Прочитавши текст,

1. Назвати слова / частини мови, які використано в тексті в переносному значенні.

2. З’ясувати, який зображувально-виражальний прийом використано в цьому тексті? З якою метою?

3. Знайти в уривку слова, з допомогою яких названі дії. Якими частинами мови є ці слова? Чи лише дієслова називають, передають дії?

4. Визначити, з якою метою автор використовує в тексті віддієслівні іменники?

5. Схарактеризувати стилістичну функцію прислівників?

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу. Навколо вирують пристрасті, ламаються списи в щоденних баталіях, що їх ведуть будівничі з браконьєрами, а вій стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Все тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього з снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя, б’ючи пудовими язиками свою литу, з домішкою срібла мідь. Поглядом болю і туги востаннє дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надій, і залізні гуркоти війни, і її, ще страшнішу тишу. Тепер велосипеди нічних змін нечутно обтікають його щодня і щоночі.

Все він бачить і бачив усе. Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурунили, буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми красувались в різьблених оздобах. Чи так уже воно й вищезло усе? Чи береже він у собі відгомін життя невмирущого, мигтіння списів запорозьких, різноголосся ярмаркового люду, жарти циганські, чвари прасолів, іржання коней продано-ображених, лоскітний сміх шинкарок щасливих, нічні шепоти закоханих, зоряні обійми й зачаття? Повен, повен всього! Темрявою ночі окутаний, зірок дістає шоломами своїх бань крутолобих. А сталь у печах клекоче, і коли плавку дають, шлак за Дніпром виливають, і все небо виповнюється загравною повінню, так що вершечки садків висвітяться карбовано, видні до кожного листочка, – в такий час од світла заводів враз вирине з темряви ночі й собор. І доки багряніє, дихає небо по всьому Наддніпров’ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно-повний і чистий, як тоді у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів. (О. Гончар „Собор”.)

Завдання 8.50. Прочитавши текст, з’ясуйте:

1. Про кого пише Олександр Довженко? Як опоетизовує він життя звичайних селян, хліборобів? З якою метою робить це письменник?

2. Яку смислову й стилістичну роль відіграють у тексті службові частини мови?

3. Слова якої частини мови найчастіше повторено? Чому?

4. Яка стилістична функція сполучника але? Яка стилістична функція сполучника як?

5. Якого стилістичного ефекту досягає автор, уживаючи заперечні частки?

Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Не був він, як уже можна догадатись по одному його імені і по тому, що тут писалось, ні суддею, ні справником, ні попом. Він нездатний був на високі посади. Він навіть не був добрим хліборобом. Він вважавсь поганим хліборобом. Його розумових здібностей не вистачало на сю складну і мудру професію. Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло-косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, – легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша. Поза своїм талантом, як се водиться часто серед вузьких фахівців, він був людиною немудрою і навіть немічною. (О. Довженко „Зачарована Десна”.)

Поиск по сайту: