ТЕМА 9. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

Завдання 9.1. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями. Пояснити, чому таке поєднання слів не можна вважати словосполученням: а) являє собою основну граматичну пару з предикативними синтаксичними відношеннями; б) нерозкладне сполучення з аналітичними конструкціями часу, виду, способу; в) форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників; г) поєднання однорідних членів речення; д) сполучення іменника з постпозитивним прикметником; е) фразеологізм тощо. В окрему групу виділити зв’язані словосполучення.

Вивчати твори Шевченка; любити Батьківщину; прагнути щастя; ми з тобою; люди працюють; почав читати; щось приємне; більш схильний; сильний духом; дружне коло; двоє друзів; повний енергії; з матір’ю наодинці; склянка молока; рук не покладати; нарівні з дорослими; десятки кілометрів; дівчина красива; буду працювати; робітники і колгоспники; газети, книги, журнали; іти на зустріч; книга товариша; гори снігу; стати дійсністю; назустріч матері; повернутися вчителем; ненависть до ворогів; Олена Іванівна Кравчук; віра в перемогу; здатність до подвигу; багато пісень; мрія про щастя; кожен з нас; надзвичайно сміливий; спитав був; відповідно до наказу; кований з криці; подати рукою; бути впевненим; батько з сином; рубати з плеча; любов до землі; дехто з них; початок літа.

Завдання 9.2. Дібрати словосполучення, в яких наведені слова виступали б то в ролі головного, то в ролі залежного компонента.

Вірний, щасливий, червоний, будувати, малювати, боротися, вчитися, мрія, щастя, життя, одружений, виконаний, далеко, праворуч, краще.

Завдання 9.3. Перетворити, де це можливо, наведені словосполучення-означення на прикметникові форми (наприклад: дівчина з синіми очима – синьоока дівчина). Увести в речення п’ять-шість позиційно стійких словосполучень (за вибором).

Людина з щирим серцем (спокійної вдачі, похилого віку, з сильним характером, великого розуму); дівчина з чорними бровами (з карими очима, гарної вроди); будинок зразкового порядку; хлоп’я з кучерявим волоссям; чоловік з відкритою душею (високого зросту); студент зразкової поведінки (доброго виховання); завдання термінового виконання; жінка середніх років (років тридцяти); книга повчального змісту; робота акуратного виконання; вправа методичного характеру; хустина червоного кольору; люди доброї волі; картина воєнних подій; подія епохального значення.

Завдання 9.4. Скласти речення, використавши подані нижче підмети-словосполучення.

Академія наук, кілька студентів, кожний з нас, кінець травня, ми з вами, стати переможцем, бути людиною, виховувати людей, початок сесії, щось бажане, хтось невідомий, дехто з товаришів.

Завдання 9.5. Увести подані слова в речення, в яких вони то виступали б простим дієслівним присудком, то входили б до складу іменного складеного присудка.

Бути, становити, являти, правити, здаватися, виявлятися, вважатися, ставати, зробитися, називатися, зватися, бувати, перебувати, іти, прийти, повернутися, приїхати.

Завдання 9.6. Прочитати речення, вказати, які з речень мають прямий порядок слів, а в яких використана інверсія. Переміщення яких членів речення забезпечує зворотний порядок слів у реченнях?

1. Понад ставом увечері шепочеться осока. Дожидає в темнім гаї дівчинонька козака. 2. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. 3. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою. 4. І знов лечу. Земля чорніє, дрімає розум, серце мліє. 5. Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте, розвивайся, поки твоє серце не розбите. 6. Сідало вже сонце за синім Дніпром, за сонечком вечір спускався, за вечором – ніччю, як сивим сукном, і поле, і ліс укривався. 7. Понад берегом мохнатим сосни почали дрімати під пісні свого Дніпра. 8. Ой вийду я у садочок – в садочку калина, край калини шовком шиє любая дівчина. 9. Нічка, тиха, зорі світять, в небі місяць грає; степ туманом обгорнувся і сном засипає. 10. Вони вийшли на гінну дорогу, що губилася в плетиві березки, деревію, пижма й по-дівочі довірливо дивилась у світ голубими очима Петрового батога. 11. Десь у тридцять п’ятому році приїхало в їхнє село молоде подружжя вчителів, обоє щойно з інституту, обоє охочі до праці, жадібні до життя. 12. Уночі собор молодіє. Зморщок часу на ньому не видно, він мовби повертається до тієї козацької молодості, коли з комишини постав юним виквітом краси і вперше сяйнув, заблакитнів небесно у цих степах півкулями своїх бань.

Завдання 9.7. До кожного з речень навести всі можливі варіанти. Указати на відтінки змісту всіх речень. Звернути увагу на те, чи в усіх реченнях можливі перестановки.

Зразок. Сад відцвітав. – Відцвітав сад; На землі лежали блідо-рожеві пелюстки. – Лежали на землі блідо-рожеві пелюстки; Блідо-рожеві пелюстки лежали на землі; На землі лежали пелюстки блідо-рожеві тощо.

Осінь прийшла. Поволі природа змінювала свої фарби. Зелене ставало жовтим, рудим або червоним. У сонячні дні скрізь літало бабине літо. Дні ставали коротшими й коротшими.

Завдання 9.8. Прочитати текст, знайти в ньому прямий порядок слів та зворотний. Обґрунтувати доцільність інверсії у цьому тексті.

І. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук. Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. А навколо гречки вже все покошено і біло-жовті присадкуваті ожереди двома велетенськими крижинами застигли на яскравій стерні. Її ще не витіпала негода, не зчорнила бита дощами земля, а тому вона аж світиться, аж сміється – і добрий од неї йде дух, хлібний, дух достиглого збіжжя. (Є. Гуцало.)

ІІ. ЯГОДА

В саду шумнім, на вишні молодій

Звиса ягіддя, кругле й соковите,

Над ним хмарки ведуть свої човни,

Розписані блакиттю, ніч ночує

На чорних подушках, і сивий птах

Як п’яний ходить з солодощів ягід.

В середлітку їх зірвуть дітлахи

На пироги й вишнівку: в темних бутлях

Бродити буде крутошумний сік

Симфонією сонця молодого

І пахощами вітру. Лиш одна,

Туга, як жолудь, дзьобана птахами,

Аж чорно-сива стиглістю важкою,

Міцна й солодка ягода висить;

Її забули випадково люди

На дощовицю й паморозь в саду.

Ах, як мені б хотілось написати

Достиглу пісню, з ягодою схожу,

Щоб і вона, подзьобана в ночах,

В дощі осінні, в паморозі сині

Таїла найсолодший, теплий сік

І в сивині, людьми напівзабута,

Нагадувала серцю інші дні,

Сповиті літом, травами й коханням.

(А. Малишко.)

Завдання 9.9. Прочитати текст. Перебудувати в ньому речення так, щоб усі означення в них стояли після означуваних слів. Зіставити речення; простежити за тим, як змінюється їхній зміст і логічний наголос у них.

Тиха, морозна ніч. З високого, холодного неба зорять на землю зорі яскраві. Стоять нерухомо дерева, немов одягнені памороззю в срібні лахматі хутра. Місяць-князь осяює ясно цю баєчну картину, кладе ґратчасті світові стежечки по кам’яних тафлях на долівці і сповняє порожняву замкових покоїв якоюсь непевною, химерною сутінню. Скрізь тихо, тільки коли-не-коли почується десь якийсь шелест або крізь намерзлі вікна, що блискочуть вигадливо штучними візерунками, донесеться рип снігу чи вищання далеких санок. (М. Старицький.)

Завдання 9.10. Виписати з фахової наукової літератури вісім речень з відокремленими означеннями; обґрунтувати розділові знаки при них.

Завдання 9.11. Зробити письмовий опис пейзажу з використанням відокремлених означень. Прочитати його вголос, дотримуючись правильного інтонування відокремлених означень.

Завдання 9.12. Перекласти речення українською мовою, написати їх; пояснити розділові знаки при відокремлених означеннях. Звернути увагу на особливості перекладу дієприкметникових зворотів українською мовою.

1. Утомленные трудными сборами и насыщенными проводами, участники экспедиции отсыпались и почти не выходили из кают. 2. В полутьме северной ночи, напоминавшей нам утренний рассвет, поселок казался особенно угрюмым. 3. Трудно найти гнездо иволги, искусно подвешенное в зеленых ветвях деревьев. 4. Сокрытое неприступными берегами, горное озеро на первый взгляд казалось изумрудным. 5. Седые от утренней росы, у самой дороги лежат высокие густые валы свежего сена. 6. Лес стоит над потускневшими снегами, весь обновленный, в хвойном бархате. 7. Девушка пытливо осмотрела небо, глянула на темневшие в дымке горы, улыбнулась, видимо, довольная собой. 8. Бушующие реки, мрачные ущелья, усеянные громадами скал, и остроглавые гребни, пересекающие белогорье, были серьезным предупреждением моим дерзким намерениям проникнуть туда. (3 тв. Г. Федосєєва.)

Завдання 9.13. Перекласти речення українською мовою, установити особливості пасивних конструкцій російської та української мов.

1. Озеро было так густо засыпано талыми листьями, что даже в кабину проникал их сладковатый запах. 2. Над бухтами стоял безмолвный штиль, затянутый вечерним дымом. 3. В скалах, заросших оранжевыми лишаями, гнездились дикие голуби. (3 тв. К. Паустовськог о.) 4. Тропинка начала подниматься – сначала среди ельника и лещины, потом между дубов и берез, пока не вывела нас на большой луг, окаймленный справа лесом, а слева переходящий в волнистое поле. (Ю. Казаков.) 5. Эта лесная река внизу и камушки на дне ее, брошенные твоей рукой, и чистые струи, обтекающие их, этот полевой воздух, эта белая набитая тропа в поле, между стенками овса, уже подернутого голубовато-серебристой изморозью, и, как всегда, красивая издали деревенька, дрожащий горизонт за нею, – этот день, как и некоторые другие прекраснейшие дни моей жизни, останется во мне навсегда. (Ю. Казаков.) 6. О Кудрявцеве и об этой повести было много говорено Белинским. (В. Кораблинов.) 7. Огромные валуны на берегу покрыты снегом, скользки. (В. Шишков.)

Завдання 9.14. Перекласти українською мовою вставні слова, вставні сполучення, де можна, дібрати до українських слів синоніми. За потреби використовуйте тритомний „Русско-украинский словарь”.

Конечно, безусловно, в самом деле, наверно, кажется, очевидно, может быть, к сожалению, к огорчению, странное дело, к досаде, по обычаю, случается, как водится, по слухам, говорят, помнится, по словам, другими словами, не в укор будь сказано, кроме шуток, к примеру, наконец, между прочим, к тому же, наоборот, таким образом, к слову сказать, видишь (ли), помнишь (ли), представь (себе).

Завдання9.15. Визначити звертання до певного співрозмовника й риторичні, що звернені до неістот, тварин та людей, які відсутні. Звернути увагу на стилістичну роль звертань, пояснити розділові знаки.

І. 1. Воскресай, моя матінко мово! Я – листок у твоєму саду. (П. Перебийніс.) 2. Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько, Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько… (Н. Забіла.) 3. Широкую гору на вітер пускай, Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Л. Боровиковський.)4. Проростай крізь мою біду, Радосте зелена! (Г. Гордасевич.)5. – 3 приїздом тебе, Миколо! (А. М’ястківський.) 6. Схиляю голову в глибинній шанобі перед тобою, Вчителю. (Б. Олійник.)