Лексика із стилістичного погляду

Завдання 3.55. Списати речення, підкреслити слова розмовної лексики. Усно назвати 10 – 15 загальновживаних слів.

1. Тута трохи вище Зустрінеться прадавнє городище. (С. Пушик.) 2. На могилах вояцьких олені рикають-ревуть, І ніколи не встануть оті гармаші, і стрільці, і мінери. (С. Пушик.)3. – Що, знову той пустомолот умовляв тебе?.. Ніякої згоди не давай. Сьогодні ввечері сам підеш до міста. (Д. Ткач.)4. – А ти тут працювала? – Ні. Завалила історію на філфак, то в диктори пробувалась. (О. Шеренговий.) 5. Час дорогий... ніколи тут балагурити. (І. Чендей.) 6. Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили. (Остап Вишня.) 7. До цього часу жили „на віру”. Тепер же сам [Корній] виявив бажання „обкрутитися”. (У. Самчук.)

Завдання 3.56. Прочитати речення, списати. Виділити емоційно забарвлені слова (лайливі, пестливі, просторічні, розмовні тощо).

1. Як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що – кваша, нюня, солопій, розтапша! (Григір Тютюнник.) 2. Від води холодком тягне, туманець понад кущами лепехи моститься – тепла ніч буде. (Григір Тютюнник.) 3. Отака велась розмова, Поки шляхом Лис до Львова Враз з Бабаєм дочвалав! (І. Франко.)4. – Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало! (О. Довженко.) 5. Ой зв’язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок. (І. Манжура.) 6. Для нього [попа] кожний учень був „пеньок”, „сало дурне”, „баняк”, „халява”, „стерво собаче”, а також „йолоп”, „бовдур” і „олух царя небесного”. (О. Левада.)7. А які цього року яблука? На кожному кутку черва зжерла цвіт, і нічого не було. (У. Самчук.) 8. – Отут, людоньки, поставлю ще нові лави, отут будуть ліжка. (У. Самчук.)

Завдання 3.57. Списати синоніми так, щоб спочатку йшло загальновживане нейтральне слово, а потім – стилістично забарвлене (застаріле, емоційно забарвлене тощо).

Горизонт – крайнебо, глибінь – глибина, жорстокосердий – безжалісний, багач – срібляник, підмурок – підмуровання, плеканець – пестун, побіда – перемога, придане – дівизна, багач – дука, даром – дурно, вражда – ворожнеча, золото – злато, дуже ‑ вельми, злодій – тать.

Завдання 3.58. Списати речення, назвати слова активного вжитку. Застарілі слова підкреслити, з’ясувати їхні стилістичні функції.

1. Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть. (Нар. творчість.) 2. Ми їм [манкуртам] протиставимо духовність, відвагу і гідність! Ми пам’яттю предків клянемося стати на прю! (С. Пушик.) 3. За козаків і за ввесь народ український голосно заступився тодішній наказний гетьман Павло Полуботок. (І. Огієнко.) 4. Блискуча упряж, наче злото, горить на гарних румаках. (Ю. Клен.)5. Мчіться геть у степи, у степи, Де співає їй [Жанні д’Арк] вітер осанну! (Ю. Клен.) 6. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі з халабудами і без них. (В. Малик.) 7. Гей, аж лози розляглися, Як на ратищах стялися Та ударились... (І. Манжура.) 8. [Відьма:] Постривай ти, препоганий, Скую голос, як у Ганни, Підроблю голосники, Дамсь я всім вам узнаки!.. (М. Кропивницький.)

Довідка. Румак – назва породистого верхового коня; голосник – голосова зв’язка.

Завдання 3.59. Виписати з речень історизми та стилістичні архаїзми, з’ясувати їхнє значення. До стилістичних архаїзмів дібрати відповідники з активної лексики сучасної мови.

1. Незабаром затим Козаки кошовим Його вибрали чесно на раді. 2. Аж ось чутка пройшла, Що орда уже йшла з Перекопа на рідну Вкраїну. 3. Аж ось вийшов рішенець: Несіть панові ралець, Що без чиншу та оброків Ви владали стільки років Тим, що панове було. (Із тв. І. Манжури.) 4. Там, на горі, могили у траві, Де обри лізли – у зубах кинджали. (С. Пушик.) 5. Свічадо золоте Дінця, І дівчина з очима голубими На березі в задумі тополиній. (М. Ночовний.) 6. Мій вічний боле, болю мій дитячий, До коворотів носить осінь глід. (М. Ночовний.) 7. Мріється: знов печеніг, Половці, обри, татари Встали, Скитським простором гудуть, Ясир женуть. (Ю. Клен.) 8. За обрій нас помчав скажений паротяг... (Ю. Клен.)9. Мартин витирає чоло і витрясає рештки зерна з мішка. (У. Самчук.) 10. Січ Запорозьку вона [цариця] зруйнувала. Пограбувала не тільки срібло-злото, а й священні наші реліквії, прапори, під якими воював Богдан Хмельницький, бунчуки, клейноди, грамоти. Всю нашу історію потоптала. (І. Цюпа.)

Довідка. Коворот – ворота.

Завдання 3.60. Із словника Б. Д. Грінченка виписати 15 слів, які в сучасному мовленні сприймають як застарілі. Перевірити себе за „Словником української мови”.

ТЕМА 4. ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ

Завдання 4.1. Класифікувати наведені фразеологічні одиниці й пояснити їхнє значення.

1. Бити байдики, дати гарбуза, спіймати облизня, п’ятами накивати, молоти язиком, повісити носа, сміх розбирає, набратися лиха, охопив смуток, винести подяку, прикусити язика, скалити зуби, згідно з оригіналом, рука руку миє, громада – великий чоловік.

2. Теревені правити, замилювати очі, ловити ґав, тримати язик за зубами, губу копилити, гнути спину, зло бере, порушити питання, скласти подяку, хоч з мосту та в воду, скорчитися в три погибелі, ліквідувати заборгованість, руки сверблять, в страху великі очі.

Завдання 4.2. Пояснити значення й походження наведених стійких сполучень слів. З трьома (на вибір) висловами скласти речення.

Геркулесові стовпи, гомеричний сміх, дамоклів меч, танталові муки, проходить червоною ниткою, як зіницю ока, гордіїв вузол, перейти рубікон, шалені гроші, ось де собака заритий, поставити крапку над „і”.

Завдання 4.3. Пояснити значення фразеологізмів з іменником рука. Дібрати по кілька (не менше трьох) фразеологізмів із словами голова, око, серце, слово.

Грати в чотири руки, подати руку допомоги, носити на руках, нечистий на руку, опускаються руки, гріти руки, брати голими руками, волю дати рукам, валитися з рук, махнути рукою, права рука, рука руку миє, дати по руках, своя рука – владика, сверблять руки, ходити по руках.

Завдання 4.4. Укласти речення, де б кожний з наведених висловів був ужитий у прямому значенні та як фразеологізм.

Язика прикусити, замилювати очі, пекти раків, заварити кашу, впасти в око, допекти до живого, поставити крапку над і, випити чашу до дна, горою стати, дивитися крізь пальці, зіп’ятися на ноги, сто вовків гналось.

Завдання 4.5. Перекласти фразеологізми українською мовою.

Как белка в колесе; хоть шаром покати; два сапога пара; бросаться в глаза; принимать участие; иметь в виду; задирать нос; сбить с толку; принимать меры; игра не стоит свеч; терпенье лопнуло; с глазу на глаз; взять и оборот; хоть глаз выколи; пришла в голову мысль; пойти, куда глаза глядят; одетый с иголочки; нести чепуху; подводить итог; принять к сведению; пускать пыль в глаза; бить баклуши; было да сплыло.

Завдання 4.6. Перекласти фразеологічні одиниці російською мовою, використовуючи „Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник”.

Як сіль в оці; накрити мокрим рядном; катюзі по заслузі; перша рукавичка; під гарячу руку; не бачити смаленого вовка; піймати облизня; тримати язик за зубами; стати дибки; наріжний камінь; припасти до серця; вилетіло з голови; загнати в кут; шукати вітру в полі; підводне каміння; копилити губу; не лишити каменя на камені; не мати царя в голові; молоти язиком; як лизень злизав; комар носа не підточить; свіжа копійка; замовити слово; заламати ціну, дякувати Богові; діставати відкоша; передати куті меду; пасти задніх; шукати вчорашнього дня; вусом не моргнути.

Завдання 4.7. До поданих фразеологізмів дібрати слова-синоніми, пояснити відмінність у смислових та стилістичних відтінках.

1. Обвести круг пальця. Не з полохливого десятка. Докласти розуму. Сидіти в печінках. Зняти на глум. Зробити промах. Взяти в шори. Вивести на чисту воду. Збити з пантелику.

2. Сала за шкуру залити. Узяти верх. Ні в сих, ні в тих. Як грім серед ясного неба. Кривити душею. Пасти задніх. Перед вести. На вагу золота.

3. Висадити в повітря. Не тямлячи себе. Скипіти гнівом. Утратити свідомість. Мусолити очі. Від землі не видно. Як риба у воді. Водити за ніс.

4. Голити лоба. Дати драпака. Ставити під рушницю. Покласти зуби на полицю. Не по зубах. Сховати кінці у воду. Вилами по воді писано. Ґави ловити.

5. Ні риба ні м’ясо. Шапку ламати. Держати язик за зубами. П’яте колесо до воза. По гарячих слідах. Гріти руки. Пекти раки. Лизати п’яти.

6. З легким серцем. Очі на мокрому місці. Душа не на місці. Піддати жару. Дати березової каші. Пороти гарячку. Дати прочухана. На широку ногу.

7. Очі штрикати. Валятися в ногах. Простягти ноги. Полічити ребра. Заплямувати ганьбою. За вухом не свербить. Забрати собі в голову. Спало на думку.

8. Махнути рукою. Нечистий на руку. Грати в небезпечну гру. Носити на руках. З’їхати з глузду. Дати маху. Душа в п’ятах. Ману пускати.

9. Простягати руки. Ламати руки. Сісти на голову. Згустити фарби. Зірвати маску. Передати куті меду. Хоч води напийся. Давати задній хід.

10. Гріти руки. На роду написано. Море по коліно. Зняти на глум. На всі чотири. Ні в тин ні в ворота. Хоч кілок на голові теши. У свинячий голос.

11. Від серця одлягло. Очі показати. Піймати облизня. Ґав ловити. Бісики пускати. Попасти пальцем в небо. Наламати дров. З одного тіста.

12. Розкрити карти. Варити воду. У поті чола. Зірватися з місця. Перебирати в пам’яті. Оком не моргнути. Лікті гризти. До душі прийшовсь.

13. Пасти задніх. Душа в душу. У душі похололо. Гнути шию. Перемивати кісточки. Підвести під монастир. Позолотити руку. Накласти вето.

14. Антонів вогонь. Повісити носа. Димом пішло. Доки рак свисне. Сушити голову. Задирати ніс. Ми душу брати. Зачепити за живе.

15. Крутити носом. Замести сліди. За сломим до кишені не лізти. Заяча душа. Збитися з ніг. Звести рахунки. З відкритим забралом. Умиватися рясними.

Завдання 4.8. Використовуючи „Фразеологічний словник української мови”, пояснити значення фразеологізмів і встановити кількість значень кожного з них.

Брати на Бога, брати на глум, голий як бубон, важити головою, верстати шлях, не в ті взувся, вивертати душу, видавати себе з головою, вильнути наверх денцем, висіти на телефоні, виходець з того світу, відколоти номер, викидати на вітер, між двох вогнів, впекти в живе, всім по сім, підколодна гадюка, летючий голландець, гризти граніт науки, дати дуба, ділити шкуру невбитого ведмедя, на божій дорозі.

Завдання 4.9. Визначити семантику наведених фразеологізмів. Укласти з ними речення, з’ясувати стилістичне забарвлення висловів.

Пройти Крим і Рим, на повний хід, лис Микита, язик до Києва доведе, нагадати козі смерть, на край світу піти, перша ластівка, дурному Гаврилці все чорнобривці, точка замерзання, одним миром мазані, золотий фонд.

Завдання 4.10. Який характер людських взаємин передають подані вислови:

а) дзвонити в усі дзвони, бити в барабани, піднімати на ноги, зчиняти галас, зчинити веремію, наробити шереху;

б) доливати масла в огонь, підкладати хмиз до багаття, укинути іскру в порох;

в) співати з чужого голосу, танцювати під чужу дудку, дивитися чужими очима;

г) тягти руку (за ким), в одну дудку грати, одну пісню співати, співати тієї ж;

д) діяти на нерви, допікати до живого, зачіпати за живе, заливати за шкуру сала, доводити до білого жару.

Завдання 4.11. З наведених речень вибрати: а) фразеологізми, співвідносні з частинами мови; б) примовки; в) прислів’я, що вживають для підтвердження висловленого, як цитати.

1. І справді! Як наше не в лад, то ми зі своїм назад! Прощавайте, панове. 2. Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, й другі так само достали. 3. Ха, чого там боятися? Страшно тільки без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат. 4. Люди аж за животи беруться та регочуть, а він радий, що на посміх здався, та ще гірше. 5. Отак!.. зробіть милість, візьміть двадцять, а решту потім, за мною не пропаде. 6. Ви думаєте, я мало трусився в городі? Танцював так, що й зуб на зуб не попадав. 7. А як я вийшов на вулицю, то вже й землі під собою не чув. 8. Іду та всім усміхаюсь… А якийсь пан питає: „Чого смієшся? Раденький, що дурненький?” 9. Яке ти слово сказав – украдемо! Боже борони! Ти собі цього не думай… Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв! (Із творів Івана Карпенка-Карого).

Завдання 4.12. До кожного з наведених фразеологізмів дібрати слово-синонім, записати їх парами. З’ясувати, чи бувають фразеологізми однослівні.

Дістати рукою, на носі, не за горами, кров холоне в жилах, зійти в могилу, хоч картину малюй, до останньої крапки, нам’яти боки, дихати вогнем, аж ребра світяться, передати куті меду, море по коліна, одним миром мазані, пекти раків, тримати камінь за пазухою, обвести навколо пальця, як раз плюнути, без царя в голові, ані крихти, ламати шапку, ні живий ні мертвий, на краю світу, Христова наречена, робити з мухи слона.

Завдання 4.13. Дібрати до фразеологізмів (І) їхні тлумачення (II), визначити, з якими виразами (іменниковими, прикметниковими, дієслівними чи прислівниковими) вони співвідносні. Записати за поданим зразком.

Зразок. Своя кров – рідна дитина (імен.); і довбнею не доб’єш – дужий (прикм.); кислиці розводити – плакати (дієсл.); у двох словах – коротко (присл.).

І. Не своїм голосом, на головах ходити, обоє рябоє, хоч коники ліпи, жовтороте пташеня, дійна корова, як за гріш маку, не ликом шитий, зчинити ґвалт, дим стовпом, золоте дно, наламати дров, мов у воду опущений.

ІІ. Підлабузнюватися; глевкий; дуже багато; голосно кричати; безладдя; голосно; бешкетувати; людина, що є джерелом прибутку; однакові по духу; недосвідчена людина; розумний; розгублений; невичерпне джерело збагачення; допустити багато помилок.

Завдання 4.14. Наведені нижче фразеологізми розподілити на дві групи: прислів’я й приказки. Пам’ятайте, що прислів’я – це мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом, приказка ж – короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів’я, але без висновку, його вживають у переносному значенні; зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність.

1. Без голки кожуха не вшиєш. 2. Забагатів Кіндрат, забув, де його брат. 3. Хліб-сіль їж, а правду ріж. 4. Правда, як олія: скрізь спливе. 5. З вогню та в полум’я. 6. Не святі горшки ліплять. 7. Не тільки сонця, що у вікні. 8. Не кажи „гоп”, поки не перескочиш. 9. Біда сама не йде. 10. Уродись та удайся. 11. Знайшов – не скач, загубив – не плач. 12. Рад би гостю, та хліба шкода. 13. П’яте колесо до воза. 14. Краще з розумним згубити, як з дурним знайти. 15. Гіркий світ, та треба жить.

Завдання 4.15. Дати відповідь на поставлені питання. Як відповіді використовувати фразеологізми. Як говорять:

1) про того, хто часто міняє свої рішення; 2) про того, хто раптом став розуміти, помічати щось; 3) про людину, яка прийшла невчасно; 4) про несміливу людину; 5) про людину, яка тримається неприродно прямо; 6) про балакуна; 7) про людину, що зникла; 8) про стан, коли небезпека загрожує з усіх боків; 9) про щось таке, що набридло; 10) про людину, від якої чекають успіху в будь-якій діяльності; 11) про почуття незручності, сорому; 12) про дуже далеких родичів; 13) про щось надзвичайне, неймовірне; 14) про безлад; 15) про того, хто не знає чогось усім відомого.

Завдання 4.16. Записати фразеологічні одиниці, які зустрічаєте в студентському мовленні, з’ясувати: пов’язані вони з фахом чи є загальностудентськими.

Завдання 4.17. З’ясувати авторство крилатих виразів. У разі необхідності, зверніться до книжки В. Коптілова „У світі крилатих слів”.

1. Неначе писанка село. 2. Караюсь, мучуся, але не каюсь. 3. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. 4. Хіба ревуть воли, як ясла повні. 5. Досвітні огні. 6. Лиш боротись – значить жить. 6. І на оновленій землі врага не буде супостата. 7. Пропаща сила. 8. Вічний революціонер. 9. Без надії сподіватись.

Завдання 4.18. Із словника Б. Д. Грінченка виписати 15 висловів, які в сучасному мовленні сприймають як застарілі. Перевірите себе за фразеологічним словником української мови. Чому ці фразеологізми перейшли до розряду застарілих?

ТЕМА 5. ДОРЕЧНІСТЬ І МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Завдання 5.1. Усунути недоліки в наведених реченнях.

1. У бориславських робітників увірвався терпець терпіти поневіряння. 2. Бенедьо Синиця – борець за організовану боротьбу проти капіталістів. 3. Робітники за день виробили дві норми. 4. Рішення цих питань вимагає рішень уряду. 5. Студентка Кисельова не тільки не змогла відповісти на питання про методику навчання орфографії, а й не змогла дати визначення орфографії. 6. Автор праці довів, що робота з розробки терміносистем має базуватися на вивченні в мові існуючого в мові термінологічного матеріалу.

Завдання 5.2. Відредагувати речення.

1. Ми підтримуємо заяву прем’єр-міністра про підтримку вітчизняного товаровиробника. 2. Характеризуючи обставинні конструкції будь-якого типу, ми тим самим характеризуємо один з важливих елементів тексту. 3. Проблема тексту продовжує залишатися дискусійною, хоч ця галузь лінгвістики впродовж останніх десятиліть усе повніше продовжує привертати увагу вчених різних лінгвістичних напрямів. 4. Отже, завдання збагачення мовлення дітей не були в полі зору вихователів.

Завдання 5.3. Чи виправдані повторення слів у наведених нижче зразках? У чому особливість кожного з наведених випадків повторення?

1. В своїй хаті своя правда. (Т. Шевченко.) 2. Вони не згинули, вони живуть і нині, вони готові стать на перший клич війни. Нехай посміє хтось загрожувать країні, де є такі батьки, де є такі сини. (М. Бажан.) 3. Софія була центром громадського життя Київської Русі. Літописи зберігають понад два десятки записів про різні політичні події, які відбувались у Софії. Тут робили поставлення на велике Київське княжіння. Тут князі цілували хрест на додержання умов різних договорів. Звідси виступали князі у військові походи. Тут служили молебні подяки після вдалих походів. (С. Дорошенко.)

Завдання 5.4. До наведених словосполучень дібрати слова-еквіваленти.

Зразок: від початку до кінця – повністю, цілком.

Давати згоду, вести мову, вносити ясність, жодною мірою, мати вплив, мати надію, піддавати критиці, приходити до переконання, похилого віку, бути цікавим.

Завдання 5.5. Передати зміст наведених фраз інакше, уникаючи мовленнєвого недбальства.

1. При списуванні роблять помилки. 2. При потребі можу зайти до тебе. 3. Глібову не раз доводилось зазнавати переслідувань з боку самодержавства. 4. Є певні досягнення в галузі розвитку фермерства. 5. У виробництві запчастин завод має відставання порядку трьох місяців. 6. На сьогоднішній день це питання слабко висвітлене. 7. Має місце в наявності недовиконання поставок. 8. По лінії збирання зернових ще далеко не все зроблене. 9. Вони проводять розпушування ґрунту. 10. Уже приступили до збирання озимої. 11. Потрібно поставити питання про планування заходів на наступний рік. 12. Розглянувши питання з проблеми з виконання наміченого, необхідно уникнути можливості запланувати зайве. 13. Усі студенти висловили свою згоду на участь у благодійній акції. 14. У своїй автобіографії Олександр Довженко писав про різні події свого життя. 15. Дослідивши питання розвитку автомобілебудування, завод перейшов до випуску нової моделі вантажівки.

Завдання 5.6. Перекласти текст українською мовою.

Уместность речи – коммуникативное качество речи, которое возникает на основе соотношения речь – условия общения. Уместность речи – необходимое качество хорошей речи, которое заключается в таком подборе, такой организации средств языка, которые делают речь отвечающей целям и условиям общения. Уместность речи соответствует теме сообщения, его логическому и эмоциональному содержанию, составу слушателей или читателей, информационным, воспитательным, эстетическим и иным задачам письменного или устного выступления. Уместность речи захватывает разные уровни языка (употребление слов, словосочетаний, грамматических категорий и форм, синтаксических конструкций и целых композиционно-речевых систем) и может рассматриваться и оцениваться с разных точек зрения. Различают уместность речи стилевую, контекстуальную, ситуативную и личностно-психологическую. Уместность речи стилевая заключается в том, что уместность отдельного слова, оборота, конструкции или композиционно-речевой системы в целом предопределяется и регулируется стилем языка. Каждый из функциональных стилей имеет свою специфику, свои закономерности отбора и употребления языкового материала. В каждом из них существуют элементы, определяющие его специфику, которые называются стилеобразующими. Перенесение их в другие условия общения без надобности, без мотивировки справедливо считается нарушением уместности речи.

Завдання 5.7. Виправити наведені речення, пояснити характер помилок.

1. Коли оглядаєш живопис Григорія Трояна, то відразу кидається у вічі сонячна яскравість барв на його полотнах. 2. Отож, команди вирішили об’єднатися на матч з болгарками, однак, незважаючи на це, українські спортсменки мали, як кажуть, блідий вигляд... 3. Нема де правди крити, – далеко не все в пласті діялось так, як би хотілося нашим шановним скаутам. 4. Любов не лише окриляє, а й зв’язує ланцюгами Гіменея, пише „Профспілкова газета”. 5. Є така народна приказка: нова мітла мете по-новому. 6. Не знімається рука щось викреслити, хоч і ясно, що план не збалансовано з сьогоднішніми можливостями. 7. Не гаячи часу, вони взялися за огляд будинку. 8. Слово в неї, як бачимо, не розходиться з ділом. 9. Це по плечу молоді нашого міста, зрозуміло, при підтримці міськвиконкому, комбінату комунальних підприємств.

Завдання 5.8. Перекласти подані словосполучення українською мовою. З’ясувати особливості прийменникових конструкцій в українській і російській мовах, використавши для цього російсько-український словник.

1. Без всякого сомнения. К вечеру. Прибегать к хитрости. Со времени революции. За дальностью расстояния. Быть на хорошем счету.

2. Без задержки. Сгорать от любопытства. К величайшему удивлению. Прийти к согласию. С общего согласия. Ехать на пароходе.

3. Без малого месяц. Для его удовольствия. К десяти часам. Приступить к работе. Согласно с оценкой. На ночь глядя.

4. Без различия пола и возраста. Основание для предложения. Клонит ко сну. Приговаривать к наказанию. С оставлением в должности. На ком жениться.

5. Без удержу. По причине праздника. К свету стать (лицом). Работа к спеху. С рассветом. На наличные деньги.

6. Без умолку. Краснеть до корней волос. К слову сказать. Склонить к участию. Сыграть шутку с кем. Обучать на родном языке.

7. Говорить без обиняков. Уничтожить до последнего. К моему стыду. Выйти из границ приличия. За болезнью. Шутить над кем-то.

8. Поступать без соображения. Быть к десяти часам. К худу, к добру ли? Выходить из границ (положенного). За год перед этим. Быть по вкусу.

9. Год от года. Годный к употреблению. Лицом к лицу. Выходить из себя. За милую душу. Дочь в отца пошла.

10. День ото дня. Готовиться к путешествию, Мне не к спеху. Выходить из терпения. За ненадобностью. Назвать по фамилии.

11. Избавиться от опасности. Готовый к услугам. Не к добру. Изо дня в день. Извините за выражение. Не по плечу.

12. Освобождать от должности. Дело идет к осени. Из приличия. С вашего согласия. Обратиться за помощью. По важным причинам.

13. Отдохнуть от работы. Зависть к кому. Из ума вон. Плата с персоны. Охотиться за кем. По долгу службы.

14. От нечего делать. Иметь способность к чему. Обращаться к доводам. Костюм с иголочки. Посылать за себя. По заключению врача.

15. От радости. К вашему сведению. Подстрекать к войне. В противоречии с чем. Ухаживать за ребенком. По небрежности.

Завдання 5.9. Розбити текст на речення й прочитати вголос із потрібною інтонацією. Поставити розділові знаки.

І сучасну і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників тчуть їх і вишивають досі для краси у домі на щастя в ньому просто так для душі узори на рушниках то давні забуті символи ромб з крапкою посередині засіяна нива вазон чи квітка світове дерево од неба до землі людська фігурка немов з дитячого малюнка знак берегині богині хатнього вогнища а подивіться де висять рушники над вікнами й над дверима на покуті це обереги від усього злого що може зайти в дім. (Г. Бондаренко.)

ТЕМА 6. ОРФОЕПІЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Завдання 6.1. Прочитати поданий текст, дотримуючись норм вимови голосних і приголосних звуків. Виписати слова, які мають орфоепічні особливості щодо вимови приголосних звуків і їхніх сполучень, схарактеризувати ці особливості.

ВЕСНОЮ В ЛІСІ

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахнуть набубнявілі бруньки. Теплий вітер пробігає у верховітті.

Скоро, скоро вдягнеться ліс у листя, зацвіте на узліссях черемха, защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки. Забігають на купинах заклопотані мурашки, вилетить із зимового притулку, загуде перший джміль. Паростками молодої трави, голубими та білими пролісками вкриються лісові галявинки.

Вище й вище піднімається сонце над лісом. Вийшла на узлісся стара лосиха з довгоногим новонародженим лосеням, задрімала на теплому весняному сонечку. Учиться бігати маленьке лосеня. Перечіпаються об високі купини його довгі ноги.

З надламаної лосями березової гілки прозорими краплинами сльозиться солодкий сік. Відбиваючи високе небо, синіми видаються в лісі весняні калюжі. А над синіми калюжами, над зігрітою пробудженою землею, в золотому промінні сонця стовпом стоїть мошва.

Через темний ліс, через глухі байраки пробирається із здобиччю старий вовк... (За І. Соколовим-Микитовим.)

Завдання 6.2.

Записати слова фонетичною транскрипцією й пояснити відповідність чи невідповідність між буквами й звуками.

Мию, щастя, хвилею, ґандж, дзижчить, дзінь, сільський, краще, буряк, ллє, зцілення, купують, люблю, знаємо, джерело, гіркий, чотирьох, сполука, з’єднання, кольє, діяльність, приїжджають, священик, натхнення, духмяний, пахощі, бджола, калина, хитрощі, джміль, дорожче, тоненько, захоплений, куля, дзеркальний, життя, торгівля, дрімають, тьмяно, зв’язані, вільний, дорожній, галка, галька, щебінь.

Завдання 6.3. Знайти в поданому тексті приклади чергувань голосних і приголосних. Пояснити фонетичні явища асиміляції та дисиміляції приголосних.

СРІБНИЙ ДЗВІН

Його треба слухати тоді, коли починають наливатись соняшники. Я не знаю, чому його треба слухати саме тоді, коли починають наливатися соняшники, а не маки. Я просто завше відчуваю це о тій неповторній порі.

Він ласкаво огортає мене, озивається в мені плюскотом лугової роси і бемолями найтонших-найтонших лісових павутинок.

То – срібний дзвін мого дитинства. На довгих віжках життя він звисає прямісінько з неба, гойдається над цілісінькою землею і ненадовго вгамовується тільки над соняшниковими ватрами.

Тим-то, як починають наливатися соняхи, я спішу до невгамовного дзвону, припадаю до живої жовтогарячості цвіту і навстіж відчиняю душу у звабливий світ образків і картин, колись намальованих уявою, таких близьких і рідних мені тепер.

Спроквола видається, що стою посеред сліпучо-білого Сонця, і мені зовсім не гаряче. Соняшниковий пилок юрмитися і юрмитися, ягідник і ягідник, ясний і ясний, ятрити і ятрити.

Завдання 6.4. Вимовляючи слова голубка, кладка, книжка, різкий, дядько; любов, ходив, онуків, окремі мовці допускають відхилення від норми. Поясніть характер таких відхилень.

Завдання 6.5. Перекласти російські слова українською мовою. Зіставити вимову губних приголосних в обох мовах.

Степь, голубь, насыпь, любовь, ставьте, память, связь, сломить, бить, разграфить, туфля, трубка, тюбик, Тюмень, убавить, форма, ферма, финал, флакон, фокус, футбол, посвящение, Святослав, Вячеслав, соловьи, бьют, вьют, помянуть, пьеса, торфяной, червь, священный, размягчить, бесправие, славянский, девять, пюре, пьянить, мята, губка, кузов, мебель, мир, мягкий, белила, бюро, былина, пятница.

Завдання 6.6. Порівняти слова, написані за правилами орфографії та за орфоепічними нормами. Пояснити, які звукозміни зумовили невідповідність між написанням і вимовою:

легкий [ле^ихкий]

анекдот [ане^иґдот]

дьогтю [д′охт′у]

аякже [айаґже]

ось де [оз′де]

Великдень [ве^илиґде^ин′]

дивишся [диви^ес′:а].

Завдання 6.7. Переписати речення. Які приголосні (групи приголосних) повторено в кожному з них? Як називають цей стилістичний прийом? Яка його роль?

1. Гримкочуть цвинтарі-дороги, ми ж беремось за перевал. Горить сузір’я Козерога крізь крик, і кров, і смертний шквал. (В. Стус.) 2. Зелена Рось шепоче щось шепітко, А спів дівочий, як вода, тіка. (З журн.) 3. А на стиках колеса: Додому, додому. До зеленого долу, До заснулого болю. Ніби в юності – додому. (М. Ночовний.) 4. Дан-н-н! Дон-н-н! Дін-н-н! – над церквою січовою дзвін-роздзвін, передзвін... (Г. Половинко.) 5. На липи упала імла, Запахла із поля пшениця. (І. Савич.)6. А над нами... А над нами Сонне сито сіро сіє Сирові сирі дощі... (М. Чернявський.)

Завдання 6.8. Знайти для слів (І) їхнє пояснення (II) й записати за поданим зразком.

Зразок. Ґалаґан – головатий півень з голою шиєю.

І. Ґніт (у свічці), гніт, ґражда, дзиґар, ґречний, ґандж, ганити, гуслі, ґешефт, дзиґлик, ґрати (іменник), Ґетеборг, гандбол, гантель, ґонтар, ґрунтовка.

ІІ. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в деяких освітлювальних та нагрівальних приладах. Важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Приватна торгова операція. Садиба. Стільчик. Годинник. Переплетення металевих прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми, чемний. Місто. Вада. Командна гра з м’ячем. Гудити. Гімнастичний прилад. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту) – покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Перший нижній шар фарби на полотні картини.

Завдання 6.9. Перекласти текст українською мовою; виписати слова, в яких є чергування приголосних як у російській, так і в українській мовах; знайти слова, в яких чергування приголосних звуків неможливе.

Санки летят, как пуля. Рассекаемый воздух бьет в лицо, ревет, свистит в ушах, рвет...

– Я люблю вас, Надя! – говорю я вполголоса.

Санки начинают бежать все тише и тише, рев ветра и жужжанье полозьев не так уж страшны, дыхание перестает замирать, и мы, наконец, внизу...

– Ни за что в другой раз не поеду,– говорит она, глядя на меня широкими, полными ужаса глазами...

...Мы долго гуляем около горы. Загадка, видимо, не дает ей покоя. Были сказаны те слова или нет? Да или нет? Да или нет?..

– Знаете что? – говорит она, не глядя на меня... – Давайте еще раз... прокатим... (А. Чехов)

Завдання 6.10. Спишіть речення. Підкресліть однією лінією слова, в яких спрощення відбувається лише в усному мовленні, і двома лініями, коли його спостерігаєте й на письмі. Окремо назвіть випадки, коли спрощення ніде не відбувається.

1. Нової ми діждалися відлиги, Хоч надто й припізнилася вона: Скресає крига, Воскресають книги, Відроджуються чесні імена. 2. Я людський суд в Сибіру пересидів: Валяв кедрач і заробляв на старість, А в шістдесят, Почесно і врочисто, На довгождану пенсію пішов. (З тв. І. Низового.) 3. Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні. (М. Рильський.) 4. Хотіла зірки. І захисника. І трошечки – обожнювача, може... А ти був раб... (Н. Поклад.)5. І вітер жалісливо плаче, І сонце ллє не той мов світ. (І. Манжура.) 6. Але ж ранком, як сонце пестливо Оживляє рослини навкруг, Вони [смереки] дивляться гордо-зважливо На квітки, на садок і на луг. (Г. Чупринка.) 7. Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів. (І. Ле.)

Завдання 6.11. На прикладах слів і форм слів визначити характер наголосу в українській мові (силовий, вільний, рухомий).

1. Вікно – за вікнами, голос – голоси, дуб – дуби – два дуби, хустка – хустки, озеро – озера – три озера, верба – верби – (схилилися) верби, петля – петлі, чоботи – чобіт, снігур – снігурі.

Завдання 6.12. Переписати речення, поставити й запам’ятати наголоси у словах Україна, український, українець, українка, по-українськи.

1. До вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. (М. Старицький.) 2. І там, де звучить рідна мова, живе український народ. (В. Сосюра.) 3. Бо та доля білоруса – Доля й українця. Випивали спільну чашу, Де тих сліз по вінця. (Я. Купала.) 4. Зелениться ніжна м’ята, рута, материнка, – Знов я чую, мов співає давня українка... (А. Кримський.) 5. Рідну мову любить – страх! І, поводячись по-свинськи, Просторікує в шинках Виключно по-українськи. (М. Вороний.)6. Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку На незрівнянній українській мові... (М. Браун.)

Завдання 6.13. У поданих словах визначити основний і побічний наголоси.

Бібліотекарство, бібліографія, важковиховуваний, великодушний, високоповажний, гідрометеослужба, глибоководний, добропорядний, довгожданий, електропоїзд, електротранспорт, жарозахисний, загальнодержавний, законодавство, індогерманський, картографування, літературознавство, літакобудівний, мовознавство, нижчезазначений, новозбудований, однокурсник, південнослов’янський, повноголосся, радіограма, різновідмінюваний, самозахист, світлозахисний, тисячокілограмовий, фотооб’єктив, фітотерапевтичний, хліботоргівля, хронометраж, чотириразовий, широкоформатний.

Завдання 6.14. Поставити іменники в родовому відмінку однини й називному відмінку множини. Назвати особливості наголосу та його роль у розрізненні граматичних форм.

Вікно, вода, рука, озеро, море, поле, борода, ціна, дочка, стіна, голова, село, біда, коса, право, земля.

Завдання 6.15. Прочитати скоромовки, дотримуючись правильної вимови голосних і приголосних звуків.

1. Чапля в чоботях чвалає,

У чаплят чобіт немає,

А чапленя без чобіт

Мчить до чаплі на обід.

2. Чайка жабку пригощає:

Молока тобі чи чаю?

Молоко вже допиваю,

Чаю хочу з молочаю.

3. Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я,

Я не вмію так, як ти.

4. Ти, малий, скажи малому:

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

5. Кіндрат купив капелюх.

Капелюх Кіндрату до вух.

Завдання 6.16. Поставити наголос у словах. У разі сумнівів варто звернутися до словників.

Болотистий, вечори, два вечори, вірші, вірнопідданий, горицвіт, горошина, горілиць, дворазовий, дужки, дві дужки, заміжня, занести, зокрема, зручний, курятина, кухонний, мозолистий, магістерський, фаховий, феномен, цікавіший, чарівний, щипці, щавель, ревінь, решето, ворота, верба, олень, спина, кропива, ознака, предмет, квартал, кілометр, барометр, шістдесят, одинадцять, сімдесят, до кого, після чого, новий, близький, взяла, плести, однина, множина, клали, кулінарія, сантиметр, шофер, статуя, постамент, партер, ходжу, вести, заняття, гуртожиток, легкий, сосна, прийдемо, прийму, дочка, бюлетень, візьмемо, воджу, широко, висіти, захворів, колесо, ремінь, читання, будемо, привезли, монолог, завдання, феномен, партнер, літопис, донька, чотирнадцять, випадок, старий, вісімдесят, зав’яжу, приятель, подружка, екскурс, разом, узяли, зокрема, середина, роса, роси (множина).

Завдання 6.17. І. Перекласти українською мовою.

ПЕРВЫЙ МАЯК

Согласно истории, первый маяк был построен при египетском правителе Птолемее ІІ. Строительство велось на острове Фарос, находящемся у входа в Александрийскую гавань, и было завершено около 300 года до н. э. На строительство, которое длилось 20 лет, была затрачена сумма, равна 2,5 миллионам долларов.

Судя по историческим документам, высота маяка достигла 90 метров. В верхнем помещении, окна которого выходили на море, либо с помощью факелов, либо сжиганием дров поддерживался огонь. И, по словам Флавия, свет маяка был виден более чем за 30 миль.

Это огромное каменное сооружение было названо одним из Семи чудес света. Александрийский маяк, яркий свет которого на протяжении более 1600 лет предупреждал моряков об опасностях, был, по всей вероятности, разрушен землетрясением.

Со временем в портах всего мира были построены тысячи маяков разных размеров и с разными возможностями. А в старинных каменных маяках, расположенных в национальных и городских парках, а также в государственных заповедниках, сегодня открыты музеи, куда стекаются миллионы посетителей.

ІІ. Чи знаєте Ви споруди, названі Сімома чудесами світу?

ІІІ. Назвіть пам’ятки, названі чудесами України.

Завдання 6.18. Поставити наголос у російсько-українських відповідниках. У разі сумнівів варто звернутися до словників.

Беседа – бесіда, босой – босий, ввозить – ввозити, верба – верба, витой – витий, восьмой – восьмий, вручение – вручення, крепление – кріплення, кроить – кроїти, легко – легко, молодежь – молодь, заседание – засідання, звонят – дзвонять, игрушка – іграшка, коромисло – коромисло, косой – косий, прическа – зачіска, приятель – приятель, простор – простір, ненавидеть – ненавидіти, обмен – обмін, обмер – обмір, ольха – вільха, пасти – пасти, адрес – адреса, восемьдесят – вісімдесят, горошина – горошина, грабли – граблі, живопись – живопис, ласково – ласкаво, легкий – легкий, летопись – літопис, мягкий – м’який, столяр – столяр, синева – синява, успех – успіх, засуха – засуха, звонкий – дзвінкий, имя – ім’я, крапива – кропива, рукопись – рукопис, семьдесят – сімдесят, одиннаддать – одинадцять, осока – осока, перепись – перепис, песенник – пісенник, черствий – черствий, четырнадцать – чотирнадцять.

Завдання 6.19. Визначити слова іншомовного походження в наведених реченнях, з’ясувати особливості їхньої вимови, виписати ці слова.

1. Розрівняли й курган, з ґрунту його зробили крила каналу, що звуться кавальєрами, і далі пішли в степи перекопські. 2. На лавках, на листі дерев, на всьому сажа. Тонни і тонни її випадає щодоби. 3. Якими вони будуть – поеми майбутнього? Алгоритми замінять музику слова? Математичні фантазії, може, стануть там надихати співців? 4. Невтішна картина... Отрута кар’єризму, самозасліплення, бажання будь-що керувати собі подібними. 5. Але тут і скінчилась моя белетристична кар’єра. 6. До нас на філфак ще на першому курсі з інституту іноземних мов перевелася симпатична студентка. Вчилися ми тоді у другу зміну, лекції закінчувались десь о 8-й годині, і нова студентка швидко залишала аудиторію. Наші меткі й жваві дівчата, яких завжди все цікавило, розвідали, що Ірину – так звали нову студентку – біля університетських колон завжди чекає чоловік. 7. Іван Ле залишив помітний слід в історії української літератури. Його письменницький голос оригінальний, його ніколи не сплутаєш з голосом іншого прозаїка. 8. Лист до сестри був вершиною дотепності, самоіронії, оптимізму Й стилістичної краси. Справжня новела. 9. З Каплером ми листувалися. Я стежив за його активною творчою діяльністю. Він викладав в інституті кінематографії, брав участь у різних кінофестивалях, симпозіумах. 10. Симпатичні студенти встигли обійти музей і довгенько чекали свого професора, щоб з ним йти в картинну галерею.

Завдання 6.20. Записати 20 слів-термінів (мовознавчих, музичних, психологічних, мистецтвознавчих, педагогічних), засвоєних з інших мов; визначити правила вимови та їхнього правопису.

Поиск по сайту: