Пряме та переносне значення, однозначність – багатозначність слів

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Т. О. Д’ЯКОВА

КУЛЬТУРА МОВИ:

ЗБІРНИК ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЛУГАНСЬК 2013

УДК 81’271.2

ББК 81 – 7

Д 93

Рецензенти

Глуховцева К. Д. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології та загального мовознавства ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Барвіна Н. О. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Д’якова Т. О.

Д 93 Культра мови: збірник завдань для практичних занять / Т. О. Д’якова; Луган. держ. акад. культ. і мист. – Луганськ: Вид-во ЛДАКМ, 2013. – 141 с.

У збірнику вміщено завдання за кожною з тем курсу „Культура мови”. Особливу увагу приділено творчим завданням, які мають сприяти розвиткові усного й писемного мовлення. Окремо подано тексти фахового спрямування для перекладу під час аудиторних занять та самостійного виконання.

Збірник розрахований на широке коло мовців: студентів, магістрантів, усіх, хто цікавиться питаннями культури української мови.

УДК 81’271.2

ББК 81 – 7

Рекомендовано до друку Вченою радою

Луганської державної академії культури і мистецтв

(протокол № 9 від 15 травня 2013р.)

© Д’якова Т. О., 2013

© Луганська державна академія культури і мистецтв, 2103

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………………………………………. 4

ТЕМА 1

ВСТУП ДО КУРСУ „КУЛЬТУРА МОВИ”………………...6

ТЕМА 2

НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ.

ТИПИ МОВЛЕННЯ………………………………………….8

ТЕМА 3

ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ………………………...13

ТЕМА 4

ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ………………...36

ТЕМА 5

ДОРЕЧНІСТЬ І МИЛОЗВУЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ………44

ТЕМА 6

ОРФОЕПІЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ…………50

ТЕМА 7

СЛОВОТВІРНІ НОРМИ…………………………………...61

ТЕМА 8

МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ………………………………...65

ТЕМА 9

СИНТАКСИЧНІ НОРМИ……………………………….....86

ТЕМА 10

МОВНИЙ ЕТИКЕТ………………………………………...95

ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ

Спеціальність „КІНО-, ТЕЛЕМИСТЕЦТВО” ……….....99

Спеціальність „ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО” ……...111

Спеціальність „ПЕРЕКЛАД” ……………………………124

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………...138

Присвячую Світлій пам’яті

Мого Вчителя

Віктора Дмитровича Ужченка

Передмова

Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізує себе в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не лише все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, виражений в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Суспільство завжди дбає про те, щоб його громадяни користувалися мовою не лише спонтанно, не лише як даром природи, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості.

Сьогодні культура й мова виявилися об’єднаними в царині духовних цінностей кожної людини й усього суспільства.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму.

Культура мови є мовознавчою наукою, яка на ґрунті відомостей з лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування й кодифікації.

Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини й місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм – орфоепічно-орфографічних, лексико-семантичних, граматичних і стилістичних – у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.

Якщо культура мови не залежить від конкретного звичайного мовця (коли цей мовець не геній Тарас Шевченко чи титан мислі й праці Іван Франко – великі, геніальні мовотворчі особистості), то культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.

Неабияку роль у вирішенні цієї проблеми відіграють діячі культури й мистецтва, які повинні самі бездоганно володіти нормами літературної мови, а своєю працею знайти шлях до кожного слухача чи глядача, щоб допомогти йому опанувати сучасну українську літературну мову.

Якщо людина оволодіє мовою, вона оволодіє духовним началом свого народу, а значить – здатна буде йому служити, примножувати його матеріальні й культурні цінності, адже, за словами Івана Огієнка: „Мова – то душа народу, то його живе серце; гине чи занепадає мова – гине й занепадає народ”.

Розраховано на студентів, учителів, а також усіх, хто цікавиться культурою рідного слова й прагне бездоганно володіти цим мистецтвом.

ТЕМА 1. ВСТУП ДО КУРСУ „КУЛЬТУРА МОВИ”

Завдання 1. 1. Написати невеличкий роздум на одну з наведених тем:

Мова – засіб спілкування.

Мова – засіб інтелектуальної діяльності людей.

Мова – енциклопедія людського досвіду.

Мова – засіб навчання й виховання.

Завдання 1.2. Написати публіцистичну статтю про культуру української мови. У роботі варто використати вислови видатних мовознавців, письменників, громадських діячів про культуру мови в сучасному світі.

Завдання 1.3. Послуговуючись наведеними визначеннями, з’ясувати відмінність між поняттями мова й мовлення. Як ви розумієте цю відмінність, наведіть власні міркування.

Мова – це об’єктивно існуючий засіб людського спілкування, який виявляється в сукупності довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил комбінування їх у процесі вираження думок.

Мовлення – індивідуальне використання мови окремим мовцем, спілкування людей між собою за допомогою мови, мовна діяльність окремого члена суспільства.

Завдання 1.4. Написати мініатюру (твір-роздум) на одну з тем:

Пошана до слова.

Раби – це нація, котра не має слова,

Тому й не може захистить себе. (О. Пахльовська.)

А слово – струм. А слово – зброя. (Л. Костенко.)

Люди, будьте взаємно ввічливі.

Завдання 1.5. Перекласти текст українською мовою.

Речевая культура – это искусство речевого общения с соблюдением определенных требований и условностей, предписываемых современными нормами языкового общения.

Под речевой культурой подразумевается искусство владения всем арсеналом речевых средств, используемых в процессе общения. Речевая культура накладывает и определенные ограничения на наши речевые возможности, обязывая в соответствующих условиях неукоснительно их соблюдать.

Успех деловых контактов, деловых переговоров во многом зависит от того, насколько вы владеете своим языком, умеете разговаривать, подчиняя свою речь поставленной задаче. А заключается она в том, чтобы, во-первых, донести до своих партнеров с помощью средств речевого общения ваши деловые предложения, заинтересовывать своих собеседников, убедить в их реальности, во-вторых, правильно воспринять отношение ваших партнеров к высказанным предложениям и, в-третьих, в результате взаимных договоренностей выработать совместные решения.

ТЕМА 2. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ТИПИ МОВЛЕННЯ

Завдання 2.1. Проаналізувати наведені висловлювання й з’ясувати, у якому співвідношенні перебувають поняття культура мови й загальна культура народу (особистості), духовність нації.

1. Усунути деформацію мови, очистити її від спотворення, повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі всіх нас, і старших і молодших, це природний обов’язок кожного перед незалежною, вільною Україною. Адже і мовою нації визначається моральне здоров’я. Все це також визначатиме образ і творчу спромогу України в сім’ї цивілізованих демократичних держав. (О. Гончар.)

2. Оскільки ж мова – основний генератор почуття самодостатності, то, природно, проблеми її життєздатності та життєдіяльності висунулися на покуття Перебудови. (Б. Олійник.)

3. Виявляється, що люди, які недбало ставляться до своєї мови, позбавлені й почуття власної гідності. Виховані в атмосфері стереотипів бездумної масової культури, вони не можуть бути творцями оригінальних, непересічних ідей. (В. Русанівський.)

Завдання 2.2. Дати визначення поняття „суржик”. Прокоментувати в зв’язку з цим висловлювання О. Сербенської.

„Мішаниною двох мов – української та російської – говорить частина людності України, хоч загально визнано, що користуватися сумішшю з двох мов – це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формулює. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалася упродовж віків, загрожує змінити мову, яку прийняв Тарас Шевченко, показавши світові її красу й силу, плекали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, записуючи її „нестертий слід самостійно між культурні мови”.

Завдання 2.3. На які проблеми (категорії) культури мови вказують наведені прислів’я?

1. Красно говóрить, а слухать нічого. 2. Зайве слово, як в очах полова. 3. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 4. Умієш говорити – умій і слухати. 5. Спочатку подумай, а тоді скажи. 6. Порожня діжка гучить, а повна мовчить.

Завдання 2.4. Ознайомившись з поетичним уривком, поміркуйте, на які проблеми культури мови образним словом указує Ганна Черінь у романі „Слова”.

Слова, слова, слова...

Однакових не знайдете два.

Як може людська голова

Вмістити ці скарби?!

– Не може!

Та кожне створіння Боже

Частину з багатства слів

Збирає, як хто зумів:

Той – багато –

Складає книжки на полиці.

Той – лиш про свято,

Як гості в світлиці!

А на будень –

Кілька десятків слів – та й буде.

Інший, немов Юпітер,

Шумить,

Гримить,

Слова розкидає на вітер.

Сотню на мить.

Інші, іще молоді,

Вчаться пильно слова писати –

Вилами по воді.

Завдання 2.5.

1. Пригадайте, які функції виконує мова. Який взаємозв’язок функцій і стилів мови?

2. Що, на Вашу думку, входить у поняття мовної культури? Що таке мовна норма і на яких рівнях вона проявляється?

3. З яких джерел можна почерпнути відомості про мовну норму?

4. Імена яких дослідників з проблем культури мови Ви знаєте?

5. Які періодичні видання вміщують публікації на теми мовної культури?

6. Які словники фіксують мовну норму?

Завдання 2.6. Що таке варіантність? Чим, на Вашу думку, зумовлена варіантність у мові? Наведіть приклади.

Завдання 2.7. Розглянути подані варіантні лексеми, чим зумовлена їхня поява в мові?

Фотографія – фото – знимка – світлина; процент – відсоток; аеропорт – льотовище; зарядка – руха; спортсмен – спортовець; парашутист – спадун.

Завдання 2.8. Схарактеризувати підстилі розмовно-побутового мовлення. Чи властива їм мовна норма?

Завдання 2.9. Чому текст має такий заголовок? Визначити, до якого стилю й жанру мовлення його можна віднести? Які мовні особливості стилю Ви спостерігаєте?

ГЕНІЙ УКРАЇНИ

Шевченко мав сильних попередників в українській літературі, але незважаючи на це, він став її справжнім основоположником. Справа не тільки в тому, що в поезії Шевченка заграла всіма тонами звучна й ніжна українська мова. Справа не тільки в тому, що Шевченко ствердив і виховав національну гідність українського народу. Справа не тільки в тому, що Шевченко нагадує своїм універсальним талантом (він був живописцем, драматургом, прозаїком, гравером, філософом, критиком і передовсім – геніальним поетом) таких людей, як Леонардо да Вінчі. Справа насамперед в тому, що завдяки Шевченкові українською мовою були написані твори, які мають як з естетичного, та із ідейного боку світове значення. Тут неможливо не згадати слів Франка, які найточніше визначають суть Шевченка-мислителя й творця: „Він є немов великий факел з українського воску, що світиться найяснішим і найчастішим вогнем європейського поступу...”.

Ставши класиком України, Шевченко став „класиком для всіх народів” (Луї Арагон)... Шевченко зробив для української літератури те, що Пушкін для російської, Гете для німецької, Шекспір для англійської. Ні, більше. Він підніс українське письменство до рівня загальнолюдських ідеалів, і тому, як представник нації, що не мала своєї державності, став символом не тільки художнього, але й політичного її суверенітету. Шевченко – одне з найбільших прав України на міжнародну повагу. У цьому праві немає жодного образливого слова для інших націй. Воно все, від початку до кінця, написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі… (Д. Павличко.)

ТЕМА 3. ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ

Пряме та переносне значення, однозначність – багатозначність слів

Завдання 3.1. Дібрати лексеми, з якими можуть бути вжиті в переносному значенні наведені слова:

Ніс, гніздо, крило, рукав, ручка, ніжка, спинка, вушко, зуб, шапка; вовчий, шовковий, залізний, широкий, солодкий, круглий, гострий, лисячий, оксамитовий; текти, підходити, сідати, бігти, їсти, гризти, лити; тихо, ясно, легко, важко, високо, гірко.

Завдання 3.2. Які з поданих слів належать до однозначних?

Полоскати, по-товариськи, порох, бізнес, бідовий, Великдень, верхогляд, викладач, вимітати, відмолодіти, відходити, віра, бубон, Альпи, бетон, бароко, байкар, відлюдний, безнадія, безмін, бджола, богема, верховина, березень, срібло, префікс, іволга, зима, шість, око, клен, оренда, море, вир, шелест, тільки, сорок, туман, ясир, полум’я, вірш, бігти, вітер, труба, білий, міць, сузір’я.

Завдання 3.3. До іменників перо, операція, стіл, зуб, голова дописати такі прикметники, які б розкривали багатозначність поданих слів.

Завдання 3.4. За „Коротким тлумачним словником української мови” дібрати по два приклади однозначних слів, а також по одному прикладу дво-, три-, чотиризначних слів. Записати їх за поданим зразком.

Зразок. Акорд (1 знач.) – гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів; духовний (2 знач.) – 1. Нематеріальний, зв’язаний з психічним життям, зі сферою ідей. 2. Який стосується релігійного культу.

Завдання 3.5. З’ясувати значення слів твердий, оксамитовий, молодий, крутий у наведених словосполученнях. У яких із них названі слова вжито в переносному значенні?

Тверда земля, тверда постіль, тверда паляниця, тверда людина, твердий характер, тверда хода, тверді переконання, тверде керівництво, тверда гарантія, тверді знання, твердий почерк, твердий сон; оксамитова завіса, оксамитові вії, оксамитова травиця, оксамитовий голос, оксамитові звуки, оксамитовий мох; молодий хлопець, молоде сало, молоде вино; крутий схил, круті роги, крутий поворот, крутий характер, крута розмова, крута каша, крутий чай.

Завдання 3.6. Пояснити, чому згадувані нижче різні предмети, ознаки, дії можна назвати одним словом.

Зашморг (із мотузки) – зашморг (робить вулиця); залізна (лопата) – залізна (хода); завірюха (метелиця) – завірюха (у сім’ї); іде (козак) – іде (тема); сідає (на стілець) – сідає (сонце); гнучка (лозина) – гнучка (політика); довжина (лінії) – довжина (дня); дитина (син) – дитина (віку); дрібний (дощ) – дрібний (купець).

Завдання 3.7. Переписати речення. За зразком підкресліть слова, що постали на основі метонімії, та поясніть їх.

Зразок. Вже третю зиму ходив я до школи. (Остап Вишня.) – Слово зима тут виступає замість поняття ‘рік’, ‘навчальний рік’.

1. А хотів він [Підкова] воскресити, Люд свій рідний із руїни Він підняти, щоб турка бити. 2. І все ж таки було не першим Слово! Найперш було народження краси! (Із тв. С. Пушика.) 3. Минають місяці понурі, Короткий в Києві антракт, і наступає знов Петлюра. 4. Тоді дурні Грицьки і Опанаси Вмирали, як у зливу комарі. 5. А дома десь на вікнах фрески, Покриті пилом фоліанти, Та на столі розкритий Данте – Кохання Паола й Франчески. 6. Щороку бачить князь: скресає лід. І згадує, як по добі недобрій Загинули, не полишивши слід, І дикий печеніг, і люті обри. (З тв. Ю. Клена.) 7. Привикайте, карі очі, самі ночувати, Бо поїхав мій миленький У поле орати. (Нар. пісня.)8. А політика зараз така, що за одну краплю нафти, пролиту в море, може полетіти не одна папаха. (І. Григурко.)9. Після війни я ще довго коло коней ходив... А тепер уже й до того не годен. Та й коней у нас не стало. Сто хвостів на три села. (І. Цюпа.)

Завдання 3.8. Пояснити пряме і переносне значення іменника золото й прикметника золотий у поданих словосполученнях.

Браслет із золота. Чорне золото (нафта). Біле золото (бавовна). Сусальне золото. Руки золоті. Заплатити золотом. Золото моє. Вишивати золотом. Золотий промінь. Золота рибка. Золота медаль. Золота парча. Золоті копальні. Золота монета. Золоті нитки (для шиття золотом).

Завдання 3.9. Довести, що наведені слова належать до однозначних.

Ясен, клен, аспірин, Луганськ, Донбас, префікс, суфікс, буква, алфавіт, пенал, олівець, п’ять, дятел, муха, судак, щиглик, бузок, жоржина.

Завдання 3.10. Скласти речення на кожне із значень наведених слів.

Партер – 1. Нижній поверх театрального залу. 2. Положення в спортивній боротьбі. Перли – 1. Перламутрові зерна. 2. Найкращі зразки чого-небудь. Підошва – 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі. 2. Підніжжя гори, узгір’я. 3. Дно балки, канави, водойми. Первісток – 1. Перша старша дитина. 2. Те, що з’явилось або створено першим за часом, раніше, ніж все наступне. Дуель – 1. Поєдинок із застосуванням зброї. 2. Змагання, боротьба двох осіб.

Омонімія

Завдання 3.11. Знайти зайве слово (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія).

1. Клич, поле, біг, звір, ліг.

2. Радісний, веселий, гордий, сяючий, задоволений.

3. Сильний, хоробрий, слабкий, ворожий, дружній.

4. Лава, кран, такса, трактор, вид.

5. Піраміда, циліндр, трикутник, паралелограм, коло.

6. Вікно, дошка, стілець, кафедра, журнал.

7. Добрий, гарний, малий, злий, великий.

8. Іменник, прикметник, підмет, присудок, додаток.

9. Рід, вид, спосіб, дієслово, частка.

10. Хуга, завірюха, заметіль, ураган, хуртовина.

11. Яр, балка, байрак, рівнина, гора.

12. Лисичка, колонка, коник, зайчик, синичка.

13. Основний, ґрунтовний, головний, істотний, кардинальний.

14. Бал, байка, клуб, скеля, порох.

15. Великий, невеликий, малий, правильний, неправильний.

Завдання 3.12. Скласти речення з поданими нижче словами-омонімами та багатозначними словами. Визначити, які з них – слова-омоніми, а які – багатозначні.

Потяг, берег, скласти, лист, лящ, земля, лама.

Завдання 3.13. За допомогою тлумачного словника української мови до поданих слів, де можливо, дібрати омоніми.

Образ, ласка, бабка, вал, бунт, розвідка, ріг, диба, жати, запал, закладка, замок, захват, захід, знаки, дати, кілька, кредит, гурток, лак, лайка, магазин, накидка, натяжка, націнка, орган, пересипати, послатися, прийми, спасти, слід, старець, старшина, тик, усувати, самий, рибка, ручка, лист, діяння, листопад.

Завдання 3.14. Пояснити значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.

Ручний годинник – ручний голуб, снігова баба – залізна баба, коні бігли риссю – мисливець гнався за риссю, бабка макаронна – бабка і внучка, доконаний вид – вид на врожай – красивий вид – види столиці, змовкає річ – в тому річ – це моя річ, доходить до села – доходить своїм розумом – м’ясо доходить у печі.

Завдання 3.15. Увести слова-омоніми вречення йпояснити, чому однакові за звучанням і написанням слова не заважають спілкуватися.

Орган, батарея, балка, туш, соляр, Сінгапур, частковий.

Завдання 3.16. Пояснити значення слів, скласти з ними речення.

Замок – замок, захід – захід, колос – колос, обід – обід, орган – орган, тріска – тріска.

Завдання 3.17. Списати речення, виділити омоніми, з’ясувати, якою частиною мови вони виражені. Пояснити значення кожного омоніма.

1. Несуть весь день дядьки зерно на муки. – Мука біліє меливом грузьким. (3. Гладка.) 2. Денис...розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати. (Григорій Тютюнник.) 3. Розіслав скрізь листи, Щоб до нього нести Усі мали ікони, кадила. (І. Манжура.) 4. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки, Уставала за лавою лава. (І. Манжура.) 5. Так вже й житиму довіку, Наче дерево старе. Хто ж мене, стару притику, Хоч на лаву прибере? (Г. Чупринка.) 6. Чайка квилить над морем І припада до хвилі. (М. Чернявський.) 7. А як зріс він, носив Під Стамбул і Козлів Дніпр чайки його утлі й ватагу. (І. Манжура.) 8. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали – падали. (Панас Мирний.) 9. Від балки обізвався паровоз. І захід сонця геть заколихався, розносячи свій деренчливий дзвін. (В. Стус.)

Завдання 3.18. Записати за зразком спочатку повні омоніми, а потім – неповні. Пояснити свій вибір.

Зразок. Газ¹ (фізичне тіло) і газ² (тканина) – повні, бо збігаються у всіх відмінкових формах: газ, газу, газу, газ, газом, газі; скат¹ (схил) і скат² (риба) – неповні, бо вже в род. відм. відрізняються формами: скату¹ і ската².

Звіробій¹ (мисливець) і звіробій² (рослина); кучер¹ (візник) і кучер² (завиток волосся) (пор. форми наз. відм. мн.); пал¹ (сильне тепло) і пал² (паля, до якої прив’язують канатами судно); парити¹ (прогрівати) і парити² (літати) (пор. наголошування); ключ¹ (у замку) і ключ² (журавлів); засипати¹ (від спати) і засипати² (землею); байка¹ (повчальний твір) і байка² (тканина); бакен¹ (поплавець) і бакен² (бакенбард); поле¹ (іменник) і поле² (дієслово), злити¹ (від зливати) і злити² (робити злим).

Завдання 3.19. Скласти речення, в яких би подані слова виступали омонімами.

На бéрезі, на берéзі; по гас, погас; край; мати; гриф; балка; під; протягом; лугом; тур; лайка; про те, проте; брак.

Синонімія

Завдання 3.20. Утворити синонімічні ряди слів до поданих домінант.

Прозорий, щілина, щиро, палиця, набриднути, розумний, просити, дякувати, вірний, любити, світлий.

Завдання 3.21. Скласти речення з наведеними синонімами.

1. Показати, описати, зобразити, представити, схарактеризувати, намалювати, створити образ.

2. Критикувати, обговорювати, ганьбити.

Завдання 3.22. Скласти словосполучення, поєднавши синоніми зі словами в дужках.

1. Вісті, повідомлення, відомості (з академії, з дому, з телефонного вузла, з ліцею).

2. Безтурботний, спокійний, мирний, смирний (сон, труд, характер, людина).

3. Побороти, перемогти, зламати, подолати, перебороти (хворобу, почуття страху, ворога, волю, перешкоду).

Завдання 3.23. Користуючись „Коротким словником синонімів української мови” П. М. Деркача, дібрати синоніми до поданих слів. Скласти з синонімами речення й з’ясувати, чи можлива їхня взаємозаміна. Визначити типи синонімів.

1. Чоло, подолати, тонкий, робітник.

2. Кара, рятувати, старий, працівник.

3. Сум, примушувати, малий, передплата.

4. Лихо, виднітися, розумний, підписка.

5. Безбожник, захворіти, радісний, коливання.

6. Вогонь, блищати, млявий, остання.

7. Бій, товстіти, секретний, іноземний.

8. Бідолаха, хронічний, квапитись, іншомовний.

9. Край, старий, розуміти, білет.

10. Торжество, міцний, силувати, примірник.

11. Сміливість, пристроєний, тривати, екземпляр.

12. Ватажок, тонкий, упасти, скоро.

13. Огорожа, гарний, їсти, швидко.

14. Гігант, аграрний, іти, впертість.

15. Яр, великий, кричати, наполегливість.

Завдання 3.24. Переписати. Дібрати до кожного слова синоніми й навести їх у дужках. Установити різницю в значенні синонімів.

Артист, бадилля, базікати, бджоляр, біда, бусол, вередливий, віддаль, гарний, дзбан, глум, гущавина, дзиґар, закопувати, захолонути, колодязь, корогва, кортик, легінь, ліс, льох, мельник, наговір, недолік, нишком, нудно, ослін, отетеріти, головний, праця, хоробрий, в’язниця, мета, юний.

Завдання 3.25. Дібрати за зразком синонімічні ряди до слів блукати, чорногуз, вада, ходити, їсти, використовуючи наведені слова як основи рядів.

Зразок. Благородний – великодушний, шляхетний, лицарський.

Завдання 3.26. Замінити кожне із словосполучень одним словом, записати за поданим зразком. Чи можна їх вважати синонімами?

Зразок. Пристрій для замикання дверей – замок.

Верхній шар земної кори. Заокруглена опуклість на тілі людини від удару. Маля гуски. Перший виступ артиста на сцені Подовжена загострена ротова частина у птахів. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. Ансамбль із двох співців чи музикантів. Учень дев’ятого класу середньої школи. Учасник гри.

Завдання 3.27. Визначити вжиті в художньому творі синонімічні засоби. Зверніть увагу, як влучно майстер прози добирає щирі й ніжні українські слова.

І

...Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця – наче дно річки, по якому ти йдеш, ідеш по грузькому піску, а з обох боків над тобою здибилися білі пахучі хвилі. Вони поки що застигли, вони поки що дивляться цікаво на тебе кожною своєю квіточкою, вони ніби очікують слушної миті, щоб линути донизу, в цей неприродний вакуум, і залляти його до верхів. Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи. Бо й тоді так само цвіло дерево...

II

Ще ж наче й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а проте на землі вже біліє опалими пелюстками. Й чорна земля здається від них ще темнішою, відмолодженою. І хоч криницю накривають дерев’яною накривкою, а проте у витягнутому відрі води плавають змарнілі, зводянілі пелюстинки, бо ж вишня стоїть над самою криницею. Ось ти сам нахилився – і з голови твоєї посіялось два чи три кружливих крилечка.

III

Можна стежити, як смеркає небо, повітря, – й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться; а потім і вночі, коли вийдеш на них подивитися, вони вперто не примеркають, випромінюючи хоч і коротке, хоч і зжухле, та все ж таки світло; а далі вже, під ранок, вони, ніби омившися свіжістю, починають теж розвиднятися разом із досвітком, і недавно прижухле їхнє світло займається невбитою внутрішньою снагою. І хоч як прагла погасити їх ніч, хоч як силкувалася вбити їхню чисту душу – але не вбила, й ось тепер, при сонці, всі вони раптом вибухнули ясним цвітінням, і воно таке яскраве, що затьмарює й цей день... (Є. Гуцало).

Завдання 3.28. Дібрати синоніми до поданих слів. Найчастіше вживані ввести в речення.

Линути, застигати, очікувати, залляти, зм’якшувати, опалий, відмолоджені, зводянілі, кружливі, похмурий, пригаслий, випромінений, прижухлий, вибухнути, затьмарювати, зайнятися, змарнілий, омитий, розвиднятися.

Завдання 3.29. Серед поданих слів знайти синоніми й об’єднати їх у синонімічні ряди (гнізда).

1. Хвацько, важко, недавно, брудно, нітелень, нещодавно, неохайно, скрутно, ні пари з уст, неакуратно, навкруги, по-молодецькому, навколо, трудно, довкола, навмання, тяжко, наосліп, хоч-не-хоч.

2. Невідомий, занедбаний, закурений, рябий, неважливий, закостенілий, правильний, незвичайний, нерушимий, незнайомий, задимлений, перистий, небувалий, незначний, незнаний, запущений, строкатий, вірний, непорушний, занехаяний, задубілий, слушний.

3. Бити, квапитись, гаряче, багато, високоповажний, брутальний, дубасити, сила, високошановний, духопелити, сила-силенна, шановний, лупцювати, яр, безліч, гатити, завзято, яруга, прірва, вельмишановний, провалля, товкти, безодня, нетрі, кволість, обачний, поспішати, запально, тьма, хаща, обережний, зухвалий, хапатись, слабосилля, обачливий.

Завдання 3.30. Дібрати синоніми до наведених слів:

1. Хоробрий, бідний, робота, живопис, турбота, нісенітниця, мудрий, радісний, великий, робити, говорити, бити, гнобити, гарно, радісно, сміливо, в’яло, зухвало.

2. Прогрес, дефект, оратор, фальсифікація, біографія, лексичний, секретний, аграрний, індустріальний, декламувати, асимілювати, стимулювати, фантазувати, експлуатувати.

Завдання 3.31. Списати речення, виділити загальномовні й контекстуальні синоніми.

1. Так і буде, повір, і на мить не знекрилиться, Не стьмяніє, не зблякне, не згасне повік. (І. Муратов.) 2. Вечірня радість – мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна. (М. Рильський.) 3. І я вже не знаю, чи я вже вмер, чи живу, чи живцем помираю, бо вже відбриніло, відквітло, відіграло навкруг. (В. Стус.) 4. Ряснію, множусь, дихаю травою. (А. Малишко.) 5. Розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало на деревах, по квітках і по річці. (Леся Українка.) 6. Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, ‑ але те, що робиться, коли – гол! – цього описати не можна. (Остап Вишня.)7. Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить. (Т. Шевченко.)8. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо. (М. Коцюбинський.) 9. В пізню добу Микола побудив товаришів; всі вони рушили з лісу і потяглися на місто. (І. Нечуй- Левицький.)

Завдання 3.32. Пояснити, з якою метою в художніх творах уживають наведені до поданих слів синоніми-архаїзми.

Говорити (ректи), поет (піїт), битва (брань), життя (живіт), перемога (вікторія), рибалка (рибар), майбутній (грядущий), губи (уста), іду (гряду), військо (рать).

З трьома (на вибір) архаїзмами скласти речення, довести доречність виростання застарілих слів.

Завдання 3.33. Прочитати речення, списати, виділити синоніми. Чим вони відрізняються: стилістичним забарвленням, інтенсивністю дії або ознаки? Яка мета вживання синонімів (уточнюють сказане, підсилюють думку, емоційно забарвлюють текст тощо)?

1. Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги – аж лящить. (В. Стус.) 2. Стань і вдивляйся: скільки тих облич довкола виду твого, ніби німби. (В. Стус.) 3. Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває. (П. Тичина.) 4. Безперервно пролітають силуети машин, проскакують на шалених швидкостях. (О. Гончар.) 5. Тепер не знаю і не відаю, Де був я, за якою даллю. (Д. Павличко.) 6. Пливе, нуртує, б’ється і шумить... Мій урожай. (А. Малишко.) 7. Бринить поезією світ, Лунає музикою всесвіт. (І. Муратов.) 8. Душа горить. Палає лютий розум. (В. Симоненко.) 9. Віє легіт полудневий, Плеще струмінь опалевий, 3 вітром носяться листки. (Г. Чупринка.) 10. Яке це славне слово – хлібороб, що жартома ще звуть і гречкосієм! (М. Рильський.)

Завдання 3.34. Замінити слово чистий відповідним синонімом.

Чисте небо, чиста вода, чисте повітря, чистий сніг, чисті руки, чиста совість, чисті помисли.

Завдання 3.35. Замінити кожне із словосполучень одним синонімічним словом.

Учасники протесту, лікарня для військових, лікарня для спеціального лікування й відпочинку, вивіз товарів за кордон, очний лікар, шкільна сумка, учасники акції.

Антонімія

Завдання 3.36. Дібрати до поданих слів антоніми й визначити, якими частинами мови вони виражені.

Купівля, порожній, старий, літо, тепло, світає, ранок, частина, життя, світло, голодний, пізно, успіх, тиша, гострий, шити, праворуч, рідний, опускати, починати, воля, журба, актив, без, мовчун, обмеженість, боротьба, низина, незалежність, глибочінь, гуманний.

Завдання 3.37. Виписати спочатку спільнокореневі антоніми, а потім – різнокореневі. Визначити частину мови кожної антонімічної пари. Із виділеними парами слів скласти речення.

Позичати – віддавати, повний – неповний, провина – невинність, рано – пізно, так – ні, тішитися – журитися, нехіть – бажання, ніщо – все, щастя – нещастя, низом – верхом, ніде – всюди, неповнота – повнота, неприхований – замкнутий, пасив – актив, малесенький – величенький, майбуття – минувшина, здалека – зблизька, дисгармонійний – гармонійний, героїзм – страх, вогкий – сирий, бездушний – гуманний, аналіз – синтез.

Завдання 3.38. Пригадати й записати кілька прислів’їв та приказок, побудованих на антонімії. Пояснити, з якою метою використано в них антоніми.

Завдання 3.39. Назвіть твори художньої літератури, заголовки яких побудовано на антонімії. Пошукайте антоніми в заголовках газет, випишіть заголовки, запам’ятайте їх. Спробуйте замінити антоніми й порівняйте написання.

Завдання 3.40. Списати речення, знайти в них антоніми. Перевірити за „Словником антонімів”, які з них зустрічаються в цій лексикографічній праці, а які – індивідуально-авторські.

1. Ми в дитинстві ділились На „своїх” і „чужих”. Ми „чужих” не жаліли – Йшли „війною” на них. (І. Низовий.) 2. Між розбіжним і взаємним Спілкування висота. Поміж знаним і таємним Птах поезії зліта. (А. Малишко.) 3. Ах, скільки сміху, шуму, глуму, Хто виграє, хто – програє. (А. Малишко.) 4. Нижче хати річка, а над нею кладка, А під нею місяць – золотий їжак. (С. Пушик.) 5. Так далеко і юність, і літо – Так близенько завії і лід. (С. Пушик.) 6. Пала багаття, креше іскрами У ясноту чи в темноту. (М. Чернявський.) 7. Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну міру. Коли життя сплітає у вінець В незнаній черзі віру і зневіру. (О. Теліга.)8. Що чекає нас на твоїх просторах доля чи недоля, тиха щаслива пристань чи туманна холодна безвість? (В. Малик.) 9. Високо у весняному небі курликали журавлі – не сумовито, як восени, не прощально, а радісно, бентежно. (В. Чемерис.) 10. В оркестрі року літо і зима, Весна і осінь – сольні інструменти. (О. Білаш.)

Завдання 3.41. У поданих прислів’ях виділити антоніми та пояснити їхню структурно-організуючу роль.

1. Велика риба маленьку цілою ковтає. 2. Ситий голодного не розуміє, старий – молодого, багатий – бідного. 3. Краще правда в болоті, як неправда в золоті. 4. Радість красить, а печаль палить. 5. Знайшов – не радуйся, а загубиш – не плач. 6. Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить. 7. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – сльози ллють. 8. Хто багацько знає, той мало має. 9. Дурний дає, а розумний бере. 10. І в нещасті щастя буває. 11. Не щодня брехня, деколи й правда. 12. Розумний научить, а дурень намучить. 13. Грудень рік кінчає, а зиму починає. 14. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. 15. У червні на полі густо, а надворі пусто.

Завдання 3.42. Дібрати речення на 3 пари антонімів з творів українських письменників: І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара, М. Стельмаха, Остапа Вишні, П. Загребельного, В. Стуса, Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала. З’ясувати, які з антонімів є загальномовними, а які – контекстуальними.

Завдання 3.43. Дібрати (за зразком) пари слів, у яких антонімічними були б компоненти складних слів, і запишіть їх.

Зразок. Багатоводний – маловодний, світловолосий – темноволосий.

Яскраво... – блідо...; тупо... – гостро...; твердо... – м’яко...; поза... – внутрі...; передньо... – задньо...; одно... – багато...; нижче... – вище...; мікро... – макро...; дрібно... – крупно...; коротко... – довго...; біло... – чорно....

Паронімія

Завдання 3.44. Пояснити відмінність у значенні співзвучних слів (паронімів).

Абонемент – абонент, колонка – колона – колонада – колонія, лісник – лісовик – лісничий, дефективний – дефектний, зубець – зубило – зубчик – зубок, хворий – хворобливий, адреса – адрес, рукатий – ручний, класний – класовий – класичний.

Укласти речення з виділеною групою слів.

Завдання 3.45. Прочитати речення, списати. Знайти використані тут пароніми.

1. Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав. Не згубив, не лишив і не жив. І не жаль. (В. Стус.)2. Гарна була Ганна, як було оце сяде, та задумається, та спустить свої довгі вії. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить. (Леся Українка.) 4. Пізньої дождавшися обнови, У саду, де паморозь легка, Червоніє дерево отцове, Мов смішний малюнок малюка. (М. Рильський.)5. Сонцем пахнуть сосни в тишині зеленій, ледь колише вітер віти запашні. (В. Сосюра.) 6. Ромашка забіліла, Під ноги – кущик м’яти, Над чим тобі радіти? Над чим тобі ридати? (А. Малишко.) 7. Ось гирло, ось горло, уста, рукави, струмовища, десь тут Чорномор, бо в воді бородище. (О. Мовчан.)

Завдання 3.46. Зі словами прийом – приймання – прийняття утворити словосполучення. Яке з цих трьох слів стало маловживаним?

Ключові слова: вкладів у банку, відвідувачів, конституції, їжі, закону, години, до інституту, у члени організації, рішень, високих осіб, рукопашного бою, дискусії, на честь президента, дипломатичний (-е), шанобливе, ввічливе, холодне, офіційне.

Завдання 3.47. Переписати, вставляючи замість крапок один із наведених у дужках паронімів.

1. Сиділи... та грали за невелику плату (лірики, лірники). 2. Треба вже збиратися в... до залізничної станції Кондрашівка (рейд, рейс). 3. Щоб завести корабель у гавань, на борт викликали... (боцмана, лоцмана). 4. На вчителів у цьому районі надзвичайно великий... (попит, запит). 5. Старшокласники записалися до... оркестру (духового, духовного). 6. За одну ніч... проект не зробиш (дипломний, дипломований). 7. Наш... край незабаром знову квітував, як і раніше (визволений, визвольний).

Завдання 3.48. Утворити словосполучення, дібравши зі слів, поданих у дужках, відповідне за змістом до поданих паронімів.

Опанувати, запанувати (матеріал, у душі), прощати, прощатись (з другом, образу), відрізняти, розрізняти (звуки, звук від літери), відчитати, прочитати (листа, сина за спізнення), любий, улюблений (край робота), кінцевий, прикінцевий (абзац, результат), людський, людяний (місце, ставлення), писемний, письменний (пам’ятка, людина), адрес, адреса (проживання, вітальний), контингент, континент (далекий, точний), дружний, дружній (порада, група), програмний, програмовий (виклад матеріалу, документ), привид, привід (для розмови, з’являвся).

Завдання 3.48. Утворити словосполучення з наведеними паронімами.

Церемонний, церемонійний; процес, процесія; особовий, особистий, особливий; заслухати, прослухати, вислухати; тактовний, тактичний; цінний, ціновий.

Іншомовні слова

Завдання 3.49. Пригадати й записати українські відповідники до іншомовних слів і навпаки.

Директива, експорт, дискусійний, імітація, фіктивний, процент, диференціювати, дефект; міжнародний, обмежувати, наголос, заборона.

Завдання 3.50. До прикметників іноземний, іншомовний, зарубіжний, закордонний, імпортний дібрати іменники, що підходять за смислом: делегація, молодь, газета, фільм, література, мова, гумор, взуття, паспорт, обладнання, країни, війська, бази, товари, гості, студенти, артисти.

Завдання 3.51. Пояснити значення слів іншомовного походження.

Адаптація, альянс, альтернатива, антипод, безпрецедентний, брифінг, декларація, дестабілізація, інсинуація, інтеграція, маніпуляція, прагматизм, статус-кво, суверенітет, еліта, спонсор, менеджер, он-лайн.

Завдання 3.52. Визначити доречність використання іншомовної лексики. Відредагувати речення, якщо треба, зробити синонімічні заміни.

1. Дівчина конфіденційно зізналася подругам, що змінила ім’я Катя на Кармен, оскільки останнє імпонує її зовнішності. 2. Новий сезон відкриває гарні перспективи подальшої еволюції в галузі спортивної роботи. 3. Ідентичне рішення було прийняте студентами другої групи. 4. Як свідки на суді фігурували різні люди.

Завдання 3.53. У поданих реченнях, об’єднаних темою „Ввічливість по-японськи”, знайти порушення лексичної норми. Перебудувати речення, з’ясувати причини помилок.

1. Відомо, що японці дуже ввічливі люди, які поважно ставляться до гостей. 2. Ввічливість – у натурі японця, його стиль поведінки, образ життя. 3. У японських дітей ввічливість виховується ще з немовлячого віку. 4. За японськими звичками мати носить немовля у себе за спиною. 5. У японців ввічливість невідділена від субординації. 6. З цього приводу часто наводять дотепну приказку американців: „Чинити можна правильно, неправильно і по-японськи”.

Завдання 3.54. Переписати речення, виділити слова іншомовного походження. З’ясувати, з якої мови запозичено кожне з них, користуючись „Словником іншомовних слів” та „Етимологічним словником української мови”.

1. Осінь-маляр із палітрою пишною Тихо у небі кружляє, Все осипає красою розкішною. 2. Літо останній справляє бенкет! 3. В високій келії, самотньо-таємничій, Де тіні вічнії спинились у кутках, Сиджу за книгою. 4. Повне застиглих пісень мовчить піаніно. 5. Вчора був я лоцманом. Синіли І ревіли темнокосі хвилі, А сьогодні я господар вілли, Де в саду блукають пави білі. 6. Взавтра маю їхати в пампаси, Де бізони бродять табунами. 7. Пливу я в мріях фантастичним бригом, – Широко, свіжо, ясно, холодно! 8. Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! 9. Німий папір, і неба циферблат, І стрілка зоряна, що каже: пізно... Геть! Не пора! Утомі шах і мат! Шикуйтесь, цифри, в легіон залізний! (З тв. М. Рильського.)

Поиск по сайту: