АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Запам'ятайте акцентуаційні норми

беремо

була, було, були

валовий

везти (ввезти)

вести (ввести)

випадок

виразний

вісімдесят

гостей

державницький

ідемо

кидати

кінчити

той, того, до того

фаховий

феномен

час, р.відм. часу

чотирнадцять

контрактовий

котрий

легкий

ненавидіти

ненависть

Подвійний наголос

алфавіт

весняний

договір

завжди

простий

ясний

помилка

алфавіт

весняний

договір

завжди

простий

ясний

помилка


Стилістичні функції засобів словотвору. Винятково важлива роль у вираженні найрізнома­нітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам сло­вотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню.Просте повнозначне слово може мати в своїй основі (в частині слова без флексії) кілька афіксів, але не більше п’яти префіксів: пере-штовх-ува-нн-я, с-по-рід-не-н-ий, як-най-все-до-з-вол-ен-іш-ий.

Словотвірний афікс — це явище одночасно і лексичне, і морфологічне, і стилістичне. Функції словотвірних засобів мовних одиниць прак­тично реалізуються у мовленні всіх носіїв конкретної мови. Їх семан­тичні можливості і стилістичні функції незліченні, наприклад:

дід — дідусь — дідуньо — дідусько — дідисько — дідище — ді­дуган;

білий — біліший — пребілий — біленький — біле­сенький — біловастий — білявий — найбіліший.

Кожен окремий словотвірний афікс-суфікс чи афікс-префікс завжди вагомий і функціонально семантично й стилістично неповторна, суто індивідуальна мовна одиниця, яка не може бути ком­пенсована й замінена жодним іншим афіксом. Наприк­лад, суфікс -еньк- комунікативно зорієнтований на вираження словом додаткового значення зменшеності або пестливості, голубливості (річенька), тоді як із суфіксом -ищ- нерідко пов’язана експресія, емоційність чогось або позитивного (веселище, видовище, переможище), або не­гативного (дідище). Група слів із цим суфіксом може сприйматися і нейтрально: становище, пристанище, прізвище та ін.

Словотвірні афік­си — це своєрідні форманти, тобто частини слова, з яких воно утворюється. Ними по-різному видозмінюється се­мантика слів, їх коренева частина, яка репрезентує лек­сичне ядро слова, котре в більш чи менш розгорнутій групі споріднених із ним слів:



рука — руці — ручка — заручений;

мова — розмова — мовний — розмовляти — замовляти — промовляти.

Стилістичне значення, функція змінного повнознач­ного слова виражається всією властивою йому формою, яка є носієм найсуттєвіших для слова якостей — його лексичного й граматичних значень.

Роль словотвірного афікса щодо кореневої частини слова завжди семантична, але нерівноцінна, бо в одних випадках суфікс чи префікс утворює нову лексему, надаючи їй зовсім нового значення (мо­ре — моряк, дід — прадід, пісня - пісняр, будова — перебу­дова), а в інших тільки надає їй якогось значеннєвого відтінку: сніг — сніжок, старий — престарий. Перший спосіб словотвору можна вважати семантичним, другий — напівсемантичним, бо, наприк­лад, слова автор і співавтор, друг — недруг, школа — школяр, учитель — учителька семантично різні, а пи­сати — написати, ліс — лісок — об’єднані спільністю семантики: вони розрізняються тільки лексично-зна­ченнєвим відтінком. Словотвірна основа в обох випад­ках лексико-семантична: до уваги беруть лексичне значення слів і властиву їм експресію (вира­жальну спроможність і функціональну зорієнтованість), які привносяться суфіксом (суфіксами) чи префіксом (префіксами) до кореневої частини слова. Залежно від суфікса чи префікса повнозначне слово набуває такої стилетвірної якості, яка також визначає і його належ­ність до певного стилю мови.

Словотвірний афікс, як відомо, пере­творює структурно непохідне слово в похідне. Індивіду­альність, своєрідність афіксного оформлення слів залежить від їх частиномовної належності, бо слова кожної окремої частини мови мають у певному обсязі свою не­повторну систему префіксів і суфіксів, наприклад, су­фікси -анн-, -енн-, інн- належать до суфіксів віддієслів­них іменників (кохання, бажання, зіставлення, горін­ня). Такі іменники, будучи семантично спорідненими із “близькозвучними дієсловами (кохати, бажати, зістав­ляти, горіти), характерні здебільшого (крім кохання і кохати) для книжних стилів мови, особливо офіційно-ділового й наукового, позначають опредмечену дію і на­лежать до продуктивних мовних одиниць.

Окрема проблема в теорії і практиці словотвору — це переважаюча належність лексем із певним слово­твірним афіксом до стилю мови. Помітно усталеної за­кономірності у цьому немає, бо тільки зовсім обмежена кількість суфіксів ні за яких умов не може використо­вуватись у певних жанрах конкретного стилю. Наприк­лад, слова із суфіксом (суфіксами) суб’єктивної оцінки (пестливості чи зневажливості) не властиві таким пи­семним жанрам офіційно-ділового мовлення, як заява, оголошення, автобіографія, посвідчення, довідка тощо. Не характерні слова з такою експресією, емоційністю також і для академічно-наукового підстилю (жанру). Натомість суфіксальні слова з виразною об’єктивно-суб’єктивною оцінкою (ніжності чи згрубілості і под.) природні й функціонально активні за багатьох комунікативних ситуацій у розмовно-побутовому і художньому стилях, у добро­зичливому чи осудливому домашньому мовленні тощо.

Стилістичне використання лексичних засобів мови

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)