КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

Культура спілкування — збагачення мовлення етикетними формами при:

• привітанні (зустрічі) або прощанні;

• вибаченні;

• подяці;

• звертанні до співрозмовника;

• висловленні прохання чи відмови;

• телефонній розмові тощо.

Ввічлива людина — це така людина, яка знає та вміє пра­вильно поводитися.

Можна замінити слово ввічливий синонімами:

поштивий — шанувально-ввічливий;

коректний — тактовний, ввічливий, поштивий;

шанобливий — та людина, яка проявляє увагу;

ласкавий — дуже ввічливий, послужливий;

люб'язний — привітний, уважний, поштивий;

галантний — підкреслено-ввічливий, чемний

ґречний — люб'язний, привітний, уважний.

Правила ввічливого спілкування

• дивись співрозмовникові в очі;

• звертайся до дорослих по імені та по батькові й лише на «Ви»;

• використовуй етикетні формули відповідно до обставин і адресата;

• можна використовувати компліменти, запитання про са­мопочуття, здоров'я, настрій;

• стеж за своєю інтонацією;

• не нав'язуй своєї думки.

Використовуй у мовленні оцінювальні слова: чудовий, пре­красний, найкращий, такий хороший, дивний, прегарний тощо.

Бути ввічливим тобі також допоможуть мовленнєві дії: по­хвала, комплімент, схвалення.

Компліменти (з інтонацією захоплення, пошани):

Як гарно Ви виглядаєте! У Вас прекрасна сукня (костюм)...!

Як Вам пасує це (ця)...! Ви незрівнянні!

Які Ви чудові! Які Ви чарівні!

Відповіді на компліменти (з інтонацією вдячності, щирості)

Спасибі! Які Ви уважні!

Дякую Вам! Я Вам вдячний!

Мені дуже приємно, що Ви це відмітили (зауважили);

Від Ваших слів у мене піднявся настрій!

Які Ви добрі!

Запам’ятай!Ніколи не вдавайся до лестощів — нещирої похвали, яку висловлюють з корисливою метою.

Підтримуй, заспокоюй свого співрозмовника, знаходь привід сказати про нього хороше, не зважай на його недоліки:

будь ласка, заспокойся і поясни...; розумію Вас (тебе);

зрозумій, що...; це завжди складно;

вибачте, назвіть, будь ласка, своє ім'я; що ти говориш?!

так, звичайно;

Правила телефонного спілкування

• Не набирай номер з пам'яті, якщо не упевнений в його точності;

• говори ввічливо, по можливості коротко, будь привітним

• повідомляй про мету дзвінка відразу, не грайся в «упізнай, хто я»;

• телефонувати слід у точно призначений час;

• ставлячи запитання, уважно вислуховуй відповідь адресата;

• якщо ти зайнятий у момент телефонного дзвінка, скажи, що перетелефонуєш у конкретний час;

• якщо хтось помилився номером, відповідай фразою: «Вибачте, ви помилилися»;

• при розмові з телефону-автомата пам'ятай про тих, кому, можливо, терміново потрібний телефон;

• використовуючи паралельний телефонний апарат, не забувай про сусідів;

• завершуй розмову конкретною домовленістю;

• стеж за тривалістю розмови (класична розмова — 7 хвилин);

• не забудь подякувати.

Цього по телефону робити не можна:

· телефонувати без будь-якої мети, щоб «потеревенити»;

· виголошувати довгі монологи (телефонна розмова — це діалог);

· неконкретно домовлятися;

· телефонувати рано-вранці або пізно ввечері;

· телефонувати одному й тому ж адресату по кілька разів поспіль;

· вирішувати важливі проблеми по телефону;

· Деякі етикетні формули телефонної розмови.

Початок розмови

Доброго дня! Це (назви ім'я).

Алло!До Вас звертається (назви ім'я).

Соколенко слухає.

Вас турбує (назви ім'я).

Я звертаюсь до Вас за дорученням (назви ім'я).

Будьте ласкаві, запросіть (назви ім'я).

Його (її) немає вдома. Чи можу я бути Вам чимось кори­сним? Обов'язково передам.

Запам'ятай!

· Ніколи на початку розмови не запитуй: «Хто дзвонить?», «Це хто?».

· Якщо хтось неправильно набрав номер і помилково за­телефонував до тебе, не запитуй: «Який у вас номер?».

· Не зловживай телефонними розмовами, якщо ти в гос­тях.

Етикетні формули підтримки в телефонному спілкуванні

• Підтримка співрозмовника:

правильно, зрозуміло, давай до цього повернемося, так, яс­но, не зовсім, ні, розберемося, звичайно, загалом так, подумаю тощо.

• Ввічливе уточнення:

чи можеш ти повторити... пробач, я лише уточнюю... я розу­мію, але як тоді бути з... цікаво... як шкода!. я слухаю, слухаю... це треба розуміти так?, я тебе правильно зрозумів?

Завершення розмови:

Дякую тобі (Вам), до побачення! Спасибі, я тобі (Вам) дуже вдячний! Дякую, ти (Ви) мені дуже допоміг! До побачення! До зустрічі! Всього найкращого! Всього доброго! Побачимося, до зустрічі!

Загальні правила культури мовлення й етики мовного спілкування

1. Висловлювання мають бути правильними, точними, виразни­ми, чіткими.

2. Добирай потрібні для вираження думки слова, уміло будуй з них речення і пов'язуй їх між собою.

3. Правильно наголошуй слова.

4. В усному мовленні не замінюй слова жестами, мімікою, вигу­ками.

5. Виразно промовляй слова, в усному мовленні вміло корис­туйся інтонацією, а в писемному — розділовими знаками.

6. У спілкуванні з іншими людьми вживай слова ввічливості (під час зустрічі, прощання, для висловлення запитання, прохан­ня, подяки...).

7. Слова ввічливості добирай залежно від того, кому вони адре­совані (товаришам, батькам, учителям, знайомим чи незна­йомим людям).

8. Вмій вислухати співрозмовника до кінця. Не переривай його без потреби. Якщо є така необхідність, то попроси пробачен­ня.

Правила спілкування з іншими людьми

1. Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

2. Не нав'язуй своїх думок.

3. Ніколи не «якай».

4. Обирай для розмови тему, зрозумілу іншим.

5. Уникай марних балачок.

6. Умій робити висновки, знаходити причину і наслідки подій.

Правила слухання

1. Відклади всі справи й уважно вислухай, що тобі говорять.

2. Ніколи не поєднуй слухання з іншими заняттями.

3. Не переривай того, хто говорить.

4. Не переводь слухання у власне говоріння.

5. Не вставляй своїх зауважень.

6. Дай можливість проявити себе тому, хто говорить.

7. Пам'ятай про ввічливість: завжди вислухай старшого за себе.

Словничок мовленнєвого етикету(правила мовленнєвої поведінки)

1. Слова звертання

Дорогий друже! Пане (добродію)!

Шановний(а)...! Пані (добродійко, панно)!

Вельмишановний(а)...! Вельмишановний...

Любий(а)...! Дозвольте!

Будь ласка! Будьте ласкаві!

Ви не виходите?

2. Слова вітання та прощання.

Добридень (доброго дня, здра- До побачення!

стуйте)! До скорої зустрічі!

Доброго ранку! Вибачте, мені час іти.

Доброго вечора (добрий вечір)! На жаль, я поспішаю.

Привіт! До наступної зустрічі!

Вітаю! На все добре!

З приїздом вас! Усього найкращого!

Зі святом вас! Бувайте здорові!

Доброго здоров'я! Щасливої дороги! Прощавайте!

Я радий вас бачити! Побачимося!

Який я радий! До завтра!

Як ваше здоров'я? Був радий зустрічі!

3. Слова побажання

Бажаю(зичу) вам здоров’я, щастя, успіхів!

Щасливих свят Вам!

Дозвольте побажати Вам…

4. Слова запрошення та прохання

Я хочу запросити вас до себе. Дозвольте запросити Вас...

Приходьте, будь ласка. Чи можу я попрохати...?

Підійдіть, будь ласка. Скажіть, будь ласка...

Ласкаво просимо! Будьте ласкаві, поясніть...

Прошу вас (тебе) Будьте такі добрі.

Будьте такі ласкаві! Я хочу Вас (тебе) запитати (по­просити)…

Якщо Вам (тобі) не важко… Прошу Вас (тебе).

Якщо у Вас (тебе) буде час. Чи можете Ви позичити мені…?

Дозвольте мені увійти (вийти, запитати Вас, відповісти, потурбувати Вас).

5 .Слова згоди та підтвердження

Згоден. Саме так.

Я не заперечую. Обов'язково.

Домовилися. Звичайно.

Це справді так. Будь ласка (прошу).

Гаразд (добре). Я впевнений.

6. Слова заперечення та відмови

Ні, це не так. Дякую, я не можу.

Я не згодний (згоден). Не гай даремно часу.

Нізащо. Вибачте, але я не можу.

Я заперечую це. Цього бути не може.

Ви помиляєтеся. Як шкода, що я не маю часу.

Шкодую (шкода), але я мушу(повинен) відмовитися.

Хотів би допомогти, але в мене немає можливості.

Не хочу Вас засмучувати.

7. Слова подяки та вибачення

Дякую! Пробачте!

Чемно дякую! Вибачте, я не хотів...

Щиро дякую! Пробачте, я ненавмисне...

Дуже вдячний! Вибачте, мені шкода...

Спасибі вам! Перепрошую!

Велике спасибі! Не думайте про мене погано!

Низький Вам уклін! Вибачте мене, будь ласка.

Ви (ти) мене так виручили! Прийміть мої вибачення.
Я Вам такий вдячний! Будьте добрі, забудьте.

Що б я без Вас (тебе) робив!

ДОДАТОК 2

Поиск по сайту: