АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фразеологія традиційних занять мешканців східнослобожанського ареалу

Читайте также:
  1. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  2. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  3. В связи с явной угрозой прорыва противника в районе Остров, Псков немедленно занять рубеж обороны на фронте Нарва, Луга, Старая Русса, Боровичи.
  4. Визначення місця даного готелю на ринку туристичних послуг. Охарактеризувати контингент мешканців та середній рівень завантаженості протягом року і порівняно з минулим
  5. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами.
  6. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
  7. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ з соціології
  8. Загальні методичні рекомендації до семінарських та практичних занять
  9. Зміст практичних занять
  10. ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
  11. І ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
  12. І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Дослідження мовних одиниць окремих галузей господарства стало предметом уваги багатьох науковців, які розглядають різні аспекти творення, побутування лексики відповідних сфер діяльності. Номінацію видів, сортів сільськогосподарських культур в українській літературній мові та її діалектах розглянуто в дисертаційнихроботах В. Пітель [182], Р. Сердеги [218], Т. Тищенко [243], Н. Шеремети [275] та ін. Монографію М. Никончука присвячено сільськогосподарській лексиці правобережного Полісся [169]. Окремі відомості про лексику й фразеологію тваринництва наведено в праці з етнології М. Глушка [51], особливості пастушої гуцульської лексики висвітлено в роботі Т. Ястремської [282]. Походження сільськогосподарської термінології з погляду національної ментальності досліджено в дисертації О. Назаренко [167]. Мовознавці виявляють інтерес і до лексики й фразеології допоміжних галузей господарства [4; 5; 102; 131; 159 – 161].

Традиційно провідними видами господарської діяльності Східної Слобожанщини, як власне й усієї Слобідської України, були землеробство й скотарство, що й знаходить відображення у мовній картині світу. Історично склалося так, що з-поміж інших галузей землеробства мешканці краю віддавали перевагу хліборобству – займалися хліборобством, були кóло хліба, ходили около хліба, заробляли цепом ‘вирощували хліб’ [Иванов, с. І, УІ, ІХ, 863]. Етнографи фіксують відгомін давніх вірувань українців про те, що „жито, овес, ячмінь, гречка, піч, плуг, діжа, коса, граблі первісно створені Богом людині на користь” [234, с. 167].

ВИСНОВКИ

1. Вивчення наукової літератури, у якій студіюють питання про мовну картину світу, переконує нас у тому, що вона є засобом відображення об’єктивної дійсності, системи знань про світ, а отже - концептуальної картини світу (ККС). Мовна картина світу (МКС) відбиває ступінь розвитку свідомості особистості й культури суспільства, зміни в пізнанні світу, оскільки зміни ККС зумовлюють відповідні зміни мовної картини.

У межах загальнонаціональної української мовної картини світу існують локальні, які не лише конкретизують особливості загальноукраїнського менталітету, а й репрезентують історичні, соціальні, політичні аспекти формування та існування відповідного ареалу. Мовна картина світу у слобожан є однією з таких ареальних систем. Діалектна східнослобожанська фразеологія сформувалася внаслідок взаємодії різних національних культур, представники яких складають населення регіону. Специфіка фразеологічних субститутів східнослобожанських говірок зумовлена такими їхніми ознаками, як новоствореність і маргінальність.

2. Фразеологія як складова частина мовної картини світу відбиває різні аспекти життя мешканців ареалу, передусім, побут, повсякденне спілкування, обрядові сфери - те, що є життєво важливим для представників усіх суспільних верств; віддзеркалює особливості матеріального й духовного життя, подає лінгво-етнокультурну характеристику досліджуваного регіону. Усього проаналізовано понад 1050 фразеологічних одиниць, формування яких зумовлено особливостями концептуальної картини світу мешканців регіону, позначено рисами національного менталітету, особливостями соціального, історичного розвитку.

 

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)