РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОЇ АГРЕСІЇ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ

ВСТУП

Перебудова нашого суспільства, розвиток знань, різке збільшення обсягу інформації та прискорений темп життя призводить не лише до економічних та політичних змін, а й до змін моральних норм, поведінки людей, особливо молодого покоління. Шкільні психологи, батьки, педагоги відмічають, що зростає асоціативна спрямованість поведінки у дітей і підлітків. Вони стали вразливішими та агресивнішими. Агресивні тенденції стали характернішими навіть для поведінки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Тому тема нашої курсової роботи«Психологічні засади подолання дитячої агресивності засобами образотворчого мистецтва» є особливо актуальною і перспективною, оскільки теоретично і практично допомагає знайти способи подолання негативних емоцій і почуттів, і таким чином зменшити агресивну спрямованість підростаючого покоління.

Варто зазначити, що в останні роки інтерес фахівців до механізму впливу мистецтва на дитину неухильно зростає. Вченими різних напрямків пропонуються різні підходи до визначення сутності агресії, агресивності його психологічних механізмів.

У зарубіжній літературі тема агресії та агресивності знайшла своє відображення. Створена велика кількість теоретичних концепцій, проводяться численні експериментальні дослідження.

У вітчизняній психології проблемою агресії займалися:

Л. Виготський, С. Рубінштейн, П. Гальперін, Л. Божович, М. Кольцова, В. Мухіна, Т. Комісаренко, Н. Левітон та ін.

Велика увага також приділялася розробці способів подолання агресії. Даного питання стосувалися: Л. Божович, М. Кольцова, В. Мухіна, Т. Комісаренко, М. Лісіна.

Найбільш повно умови подолання агресивної поведінки у дітей розкриті в роботах Р. Овчарової, Є. Лютов, Г. Моніно.

Як зазначив, Виготський Л.С. особливе значення у формуванні субкультури особистості дитини належить засобам образотворчого мистецтва.

Крім того, сучасна психологія і педагогіка значною мірою орієнтована на використання в корекційній роботі образотворчого мистецтва, як важливого засобу виховання гармонійної дитини, її культурного розвитку. Воно містить в собі художньо – естетичні, пізнавальні та моральні аспекти і безпосередньо впливає на моральне і духовне становлення особистості.

Хоча психологи – дослідники дедалі більшу увагу приділяють вивченню самого феномена агресії, агресивних проявів і тенденції поведінки, але потрібно звертати увагу на питання профілактики агресивності дитини. Серед численних течій сучасної психології найбільш цікавим і плідним є виховання та оздоровлення дітей художньою культорою, новими методами і техніками роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Арттерапія – один з методів психологічної роботи, надає широкі можливості засобами образотворчого мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному, емоційному і особистісному розвитку людини.

Сутність арттерапії проявляється в художньо – творчій діяльності, а також створенні нових позитивних переживань, народженні креативних потреб і способів їх задоволення.

Творчий характер занять з образотворчого мистецтва, гуртків допомагають дитині відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з іншими людьми та світом. Терапія є творчим самовираженням і спрямована на ліквідацію негативних станів.

В кожній людині передбачається існування можливостей, які можна якнайкраще використати для самореалізації себе як особистості. Тому завдання арттерапії не зробити всіх художниками, а пробудити в людині активність, спрямовану на реалізацію її безмежних творчих можливостей.

Відповідно до поглядів психологів, творчість – є один із засобів подолання страху, що виникає у зв'язку з конфліктом і стресом, здатного сформувати поведінку з прагненням до реалізації особистості. До того ж, творчі люди краще концентрують свою енергію для подолання перешкод і вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів.

Особливо в наш час, творчий процес сприяє подоланню негативних емоцій і вироблення позитивного мислення. Це важливо для дітей, які не мають можливості виговоритися, висловити свої переживання в творчості їм легше, ніж про них розповісти.

Тому можна зробити висновок, що зібраний матеріал можна використовувати для глибшого пізнання особистості дитини, з метою подолання і запобігання асоціативної спрямованості поведінки у дітей. Експериментальне вивчення особливостей дитячої агресивності допоможе знайти способи подолання негативних емоцій і почуттів.

Об'єкт – дитяча агресивність.

Предмет дослідження – подолання дитячої агресивності.

Метою курсової роботи є: з'ясувати стан дитячої агресії у психологічній науці, дослідити експериментально стан даної проблеми, знайти шляхи подолання дитячої агресивності.

Завдання:

Розкрити проблему агресії у вітчизняній і зарубіжній психології.

Провести семантичне розмежування понять: «агресія»,

«агресивність», «агрессивна поведінка».

Знайти шляхи подолання дитячої агресивності.

З'ясувати сутність діагностування агресії у дитячому віці

Розробити опис процедури дослідження та аналіз отриманих результатів.

Структура курсової роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ розповідає про проблему дитячої агресії у психологічній науці. У другому розділі описано особливості експериментального вивчення дитячої агресивності. Практичні матеріали описані в додатках.

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОЇ АГРЕСІЇ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ

Поиск по сайту: