Опис процедури дослідження та аналіз отриманих результатів

Емпіричне дослідження проводилось на базі Володимир – Волинської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів. В дослідженні брало участь 20 учнів 2-А класу. Вибірка була сформована за фактором «агресивність молодших школярів». Використаний тест на визначення ознак агресивності (за методикою Абторе), тест емоцій (Басса-Даркі в модифікації Г.В. Резапкіної), тест руки Вагнера. Вибірку склало 20 осіб (12 дівчаток і 8 хлопчиків) віком 8 років. Для проведення дослідження з метою побудови емпіричної моделі дитячої агресивності було відібрано такі головні фактори «сімейне середовище» та «спілкування з однолітками».

За даними дослідження методики на ознаки агресивності ми отримали такі дані: 3 з 20 учнів мають високий показник агресивності, 12 з 20 учнів мають середній показник агресивності, та 5 учнів з 20 - низький показник агресивності.

Відповідно, в процесі діагностичної роботи ці 3 досліджуваних учня, що мають високий показник агресивності, відмітили недостатню кількість уваги з боку батьків, відсутність активної участі в житті учнів, а також надання з боку батьків повної свободи дій дітям, що свідчить про гіпоопіку.

Щодо учнів, що за результатами дослідження мають показники середньої агресивності, не було відмічено відхилень у вихованні батьків та спілкуванні з однолітками. Ці учні складають більшу частину досліджуваних, та їх показники можуть позначатися, як норма поведінки.

5 з 20 досліджуваних учнів, що мають низький рівень агресивності, можуть свідчити про те, що, скоріше за все, в сімейному середовищі вони почувають себе приниженими, жертвами жорстокості з боку батьків, безпорадними, непотрібними, замкнутими в собі.

Згідно з методикою «Тест емоцій» на виявлення різних форм агресивної поведінки, маємо такі результати дослідження: 3 учні з 20 мають фізичну форму агресії (вирішення питань з позиції фізичної сили); 13 з 20 учнів - словесну форму агресії, непряму форму, образливу форму агресії (вираження агресії у вербальній формі, пошкодження речей, готовність бачити в словах і вчинках інших людей кепкування, зневагу); і 4 з 20 учнів мають форму агресії, що має назву «роздратування» (прихована агресія), яка з часом може перейти в фізичну або непряму форму агресії.

За результатами третьої методики, що має назву «Тест руки за Вагнером», ми отримали майже аналогічні дані: 2 з 20 учнів бачили майже в кожній картці прояв агресії, жорстокості, страху; 10 з 20 учнів відмітили асоціації із прихильністю, вираження любові, захисту, позитивні емоції; та 8 з 20 учнів асоціювали зображення руки з вказівками, перешкодами, підпорядкуванням, залежністю.

За результатами досліджень за трьома методиками можна зробити висновок, що на агресивність дітей молодшого шкільного віку в більшій мірі впливає виховання батьків, сімейне середовище, психологчічна атмосфера у сім'ї, що безпосередньо проявляється в шкільному оточенні та в поведінці дітей.

Крім використання вправ корекційно-виховного характеру використовувалися завдання для розвитку мислення, уваги, пам'яті, сприймання. Оскільки, вікові психологічні особливості дітей шкільного віку такі, що для підтримання в них постійної уваги, необхідної працездатності під час занять їм потрібно добирати різноманітні вправи та змінювати форми роботи.

Поиск по сайту: