АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вища освіта Великобританії

Читайте также:
  1. група (дошкільна освіта, логопедія)
  2. Національна служба охорони здоров'я у Великобританії.
  3. Освіта Делійського султанату
  4. Освіта за часів козаччини
  5. Освіта і професійна підготовка інвалідів
  6. Освіта у Стародавньому Єгипті.
  7. Освіта у Стародавньому Римі. Реферат
  8. Освіта як фундамент базової культури особистості.
  9. Розділ 7 КВІДИЧНІ КОМАНДИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ І ІРЛАНДІЇ
  10. Соціальна освіта і навчання
  11. Соціальна освіта і навчання у сфері соціальної роботи

Університет Оксфорд

Університет Кембрідж

Університет Дарема

Університет Бірмінгема

Університет Едінбурга

Університет Манчестера

Вища освіта Великобританії

1. Формування системи вищої освіти.

Кілька століть усю вищу освіту країни репрезентували засновані у ХІІ-ХІІІ ст. університети в Оксфорді та Кембриджі, створені для навчання еліти. І лише у XX ст. статус університетів отримали коледжі, які готували молодь до складання випускних екзаменів у Лондонському університеті. Вища освіта країни була елітарною та охоплювала дуже малий відсоток молоді. Однак після Другої світової війни кількість університетів подвоїлася. Майже століття система вищої освіти у Великобританії мала бінарну структуру. Проте з наданням у 1992 р. технічним інститутам статусу університетів ці дві ланки вищої освіти об'єдналися, тому для Британських університетів характерний високий рівень автономії. Загальне керівництво вищою освітою здійснює Міністерство освіти й науки, яке реалізує цю політику через ради університетських фондів Англії, Шотландії та Уельсу.

2. Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади освіти.

Усі університети Великобританії мають високий рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів навчання. Посередницькі функції між урядом та університетами покладено на три ради університетських фондів (Англії, Шотландії та Уельсу). До складу цих рад входять представники закладів вищої освіти з регіонів, шкіл і ліцеїв, роботодавців. Таке широке представництво дає змогу поєднати цілі держави та інтереси ВНЗ, досить об'єктивно оцінюючи останні. Зараховані до університету студенти спочатку намагаються здобути першу ступеневу кваліфікацію - бакалавр, яку можна отримати на гуманітарних, природничих чи педагогічних спеціальностях за 2-3 роки, архітектурних, інженерних спеціальностях та менеджменту - за 3-4 роки, ветеринарії та медицині - за 5-6 років. Отримавши кваліфікацію бакалавра, студент має право продовжити навчання для отримання магістерського ступеня. Для цього необхідно 2-3 роки викладання, навчання чи досліджень при достатньо глибокому вивченні однієї чи групи суміжних дисциплін. У країні немає єдиного зразка диплома про освіту. Тут захищеними є лише титули «бакалавр», «магістр», «доктор».

Британські університети - це великі науково-навчальні комплекси, що включають коледжі, магістерські та докторські школи, дослідні інститути, наукові центри, обсерваторії та ін.

Післясередня освіта не університетського рівня надається численними технічними та іншими коледжами, програми яких мають чітку фахову орієнтацію. Чимало їх підпорядковано Комітету з технологічної і бізнесової освіти (ВТЕС). Перший ВТЕС-диплом можна отримати вже після одного року денного навчання, національний ВТЕС-диплом — після 2-3 років. Вони дещо різняться і суворістю вимог до вступників. Визнання професійних кваліфікацій здійснюється, зазвичай, певними асоціаціями, що встановлюють (для більшості регульованих фахів) дуже жорсткі вимоги. Для їхнього виконання випускникам університетів u1085 необхідні роки праці та самостійного удосконалення. Доступ громадян до освіти. Середня освіта триває 13 років, два останніх з яких присвячуються поглибленому вивченню тих дисциплін, які учень планує обрати для студій до ВНЗ. Школи надають змогу обрати курси різного рівня складності, що призводить до нееквівалентних атестатів. Право вступу у ВНЗ без екзаменів надає атестат про загальну освіту підвищеного рівня (скорочено «А»). За великої автономії шкіл в освітньому процесі підсумкові вимоги стандартизовано, бо випускні екзамени проводять кілька незалежних екзаменаційних рад. Більшість абітурієнтів університетів мають А-рівень з трьох дисциплін.

Головну роль у системі вищої освіти відіграють університети, передусім Лондонський, Кембриджський та Оксфордський. Британські університети, головним чином, гуманітарного спрямування. Технічні спеціальності студенти здобувають в університетських коледжах, на технічних факультетах університетів, а також у спеціальних інститутах, що не входять до складу університетів. Для зарахування абітурієнти подають свої заяви у службу прийому в університети і коледжі, вказуючи до п'яти бажаних закладів. Документи направляються у ВНЗ, які вирішують, чи може кандидат бути зарахованим. Хоча в країні притримуються політики відкритої вищої освіти, зацікавлені органи встановлюють квоти місць (держсекретар з освіти - для вчителів, департамент охорони здоров'я - для лікарів тощо). Якщо кількість заяв перевищує квоту чи кількість вільних місць в аудиторіях, застосовується відбір, форми якого визначаються самими ВНЗ. Право на квотування мають і органи розподілу фондів та ресурсів. Три університети (Охfогd, Саmbгіdgе, Durhfm) проводять для абітурієнтів конкурсні вступні екзамени. Академічний рік та екзамени. Навчання розпочинається 1 вересня і формально закінчується 30 серпня, але насправді навчальний рік коротший. Кожен ВНЗ автономний у плануванні навчального року за умови дотримання загальних критеріїв: закінчення занять у червні, кілька (3-5) тижнів перерви u1085 на головні релігійні свята. Відтак, навчальний рік поділяється на три частини, але в останній більшість ВНЗ скорочує кількість навчальних годин для надання студентам часу на перегляд матеріалу і підготовку до підсумкових екзаменів. Частина університетів має проміжні канікули (до 8 тижнів) як час для самостійного навчання студентів. Однак усе відчутнішою є тенденція до двосеместрового року з канікулами між семестрами.

Усі ВНЗ автономні у встановленні методів контролю роботи і знань студентів: більшість робить наголос на підсумкових екзаменах, часто проводиться поточний контроль з урахуванням його результатів під час вирішення питання про перехід на наступний курс чи рівень. Після закінчення програми першого циклу студент може отримати такі оцінки: найвищу, дуже добру з правом продовження навчання на другому циклі, непогану, найнижчу. Для переходу з першого рівня на другий необхідно виконати досить високі академічні вимоги (диплом бакалавра з відзнакою) і показати глибокі знання з предмета спеціалізації. З цього правила є й винятки, коли на другий рівень приймають осіб без диплома за перший рівень, а лише за наявності чималого досвіду роботи з обраного фаху.

3. Кваліфікації.

Більшість абітурієнтів обирають курси навчання, що забезпечують здобуття першої кваліфікації. Цей перший диплом вимагає загалом 3-4 роки навчання, за винятком ветеринарії та медицини (5-6 років). Передбачається впровадження курсів меншої тривалості (прискорених) і можливість у результаті зміни тривалості року та інтенсивнішої роботи отримання першого диплома вже за два роки. У Великобританії найпоширеніші наступні кваліфікації: бакалавр мистецтв, наук, освіти, інженерії, права, медицини. Кваліфікація бакалавра має три варіанти «з відзнакою» залежно від кількості поглиблено вивчених і складених дисциплін. Менш престижним є навчання та отримання «посередньої» бакалаврської кваліфікації з не поглибленим вивченням і засвоєнням дисциплін програми. Після завершення навчання першого рівня студент може продовжити освіту для отримання вищої кваліфікації, яка часто називається «магістр». Найпоширеніші варіанти: магістр мистецтв, бізнесу та управління, права. Отримання цього диплома відкриває шлях до студій докторського рівня з присвоєнням звання «доктор філософії», рідше - «магістр філософії».

Минуле і сучасне системи вищої освіти.

Засновані на початку ХІІІ ст.. університети в Оксфорді й Кембриджі для навчання еліти, покликаної слугувати Богу і державі, кілька століть репрезентували всю її вищу освіту, адже наступні (якщо не рахувати чотири невеликих "старих" шотландських університети) з'явилися після 1830р. під тиском суспільних вимог, створених індустріальною революцією й новими потребами країни. Хоч у XX сторіччі отримали статус університетів коледжі, які готували молодь до складання випускних іспитів у Лондонському університеті, вища освіта країни була елітарною й охоплювала надто малий відсоток молоді.

Істотне розширення вищої освіти настало відразу після перемоги у Другій світовій війні, коли за порівняно короткий час кількість університетів подвоїлася, а їх контингент зріс ще більше.

З кінця XIX сторіччя в ОК працювали технічні коледжі, але їх дипломи вважалися нижчими від академічного стандарту університетів. Лише з 1956 р. зі створенням Національної ради з присудження академічних звань дипломи закладів технічного сектора вищої освіти підняли до бакалаврських. Майже сторіччя вища освіта ОК була взірцем бінарної моделі. Лише Акт (Закон) 1992 р. надав технічним інститутам статус університетів й два сектори злилися в один, хоч відмінності між технічними і рештою університетів залишилися значними.

Система вищої освіти в Англії - одна з найстаріших в Європі Оксфордський І Кембріджський університети функціонують з початку XIII століття Проте до початку XX століття ця система була представлена десятком університетів з дуже невеликою кількістю студентів У XX ст. були відкриті близько 30 університетів і майже 800 ВНЗ Інших типів (коледжів і технологічних Інститутів, політехнічних Інститутів, педагогічних коледжів, що діють і нині) з платним навчанням

В Англії і тільки в Англії більшість студентів отримують від держави і місцевих органів допомогу Всі ВНЗ Англії державні, структура їх є більш уніфікованою аніж у США Основною одиницею системи вищої освіти є коледж (самостійний ВНЗ чи частина університету), поділений на факультети і кафедри На відміну від американської системи вищої освіти, що закріпила пріоритет дослідницьких університетів, перевагу досліджень над навчанням, - традиції і міцність британських університетів, особливо Оксфорда І Кембриджа, забезпечуються рівнем навчання У Великобританії університетська освіта зберегла елітну спрямованість, можливість отримати освіту розглядається швидше як привілей, аніж право Громадянські та технологічні університети, створені на базі технологічних коледжів займають у Англії менш престижне місце Створені за Ініціативою підприємців, вони пропонують програми і курси навчання відповідно до інтересів промисловості та бізнесу

Вищі навчальні заклади Великобританії неофіційно, проте досить чітко диференційовані за своїм престижем, який визначає вимоги до вступників І виграти на навчання Найбільш престижні - найстаріші університети (Оксфордський І Кембриджський) Вони являють собою федерацію коледжів (нараховують приблизно 11 тис студентів) Найкрупнішим англійським університетом є Лондонський (40 тис студентів), загалом же в країні 42 університети До них прирівнюються 5 Інших вищих навчальних закладів Манчестерський Інститут науки І технологи, Манчестерська школа бізнесу, Королівський коледж мистецтв, Лондонська вища школа бізнесу, Кренфілдський технологічний Інститут У кількісному складі університети займають невелику частку системи вищої освіти Англії (850 вузів, 159 педагогічних коледжів, 30 політехнічних Інститутів)

Англійські університети завдяки багатовіковій традиції зберегли (теоретично) незалежність від виконавчої влади І підпорядковані лише парламентові Університет очолює канцлер, призначений для церемоній Так, наприклад, канцлером Королівського університету в Белфасті у 70-х роках була королева Єлизавета II Фактично головою університету є віце-канцлер, який спирається у своїй діяльності на університетські суди, раду, сенат Формально суд є вищим органом, однак на практиці його функції обмежені Рада займається фінансовими справами сенат відповідає за академічні Університетські коледжі в межах університетів мають певну долю самоврядування Проте університетська автономія обмежена фактично повною фінансовою залежністю університетів від урядових асигнувань, оскільки лише незначну частину їх бюджету складає частка прибутків від наукової роботи і платні за навчання

Керує системою освіти, у тому числі І вищої, державний секретар з освіти та науки, якому підпорядковується державний міністр І два парламентських помічники державного секретаря Центральний уряд не керує школами чи коледжами, не наймає вчителів, не рекомендує підручників чи програм Проте у нього є дві важливі функції встановлювати "мінімальні стандарти" діяльності навчальних закладів і контролювати фінансові справи Практично керівництвом справами зайнята місцева влада Вона відповідальна перед державним секретарем, крім того, вищі навчальні заклади можуть перевірятися королівськими Інспекторами, які безпосередньо підпорядковані державному секретареві.

В англійських вищих навчальних закладах термін навчання з більшості спеціальностей коротший, аніж у вищих закладах освіти США, і має вужчий профіль підготовки Типовий строк навчання, за невеликим виключенням, складає три роки, - як в університетах, так і в спеціалізованих коледжах Тривалість навчального року, завантаженість аудиторними заняттями (не більше 16 годин в тиждень) - приблизно така ж, як у США, так само дозволене вільне відвідування лекцій Якщо в США на загальнонаукову підготовку відводиться практично два роки, а загальний строк навчання - чотири роки, то трирічний строк навчання в Англії не може забезпечити підготовку повноцінного спеціаліста Не проводиться виробнича практика, малою є частка дисциплін для вивчення за вибором

 

Система вчених ступенів така ж, як і в США, оскільки американці свого часу запозичили англійську систему (бакалавр, магістр, доктор) Іноді, прослухавши курс в одному ВНЗ, студенти складають екзамен на бакалавра в Іншому Натомість шлях до магістра є більш тривалим, бо ступінь магістра мало розповсюджений І присуджується тим, хто не зміг закінчити докторську підготовку з повної програми

В англійських ВНЗ немає єдиних правил прийому, вони різні Проте, це більшою мірою залежить від вступника до вищого навчального закладу, від його довузівської підготовки, від показників у свідоцтві про освіту Отримавши середню освіту, абітурієнт проходить співбесіду І тільки тоді вирішується, чи складатиме він екзамени з 3-4-х предметів Співбесіда має виявити обдарованість І мотивації майбутнього студента, а також його соціальний облік (систему ціннісних орієнтацій)

Шкільних учителів готують загальні педагогічні коледжі, а також педагогічні відділення університетів Маються приватні І державні вищі педагогічні навчальні заклади В університетах річну педагогічну підготовку проходять після трьох років навчання на будь-якому факультеті, тобто освоївши визначений академічний курс і одержавши спеціалізацію з однієї-трьох дисциплін

Педагогічні коледжі не мають єдиного навчального плану, як правило, до навчального плану трирічного педагогічного коледжу входять курс з основного предмета, професійний курс педагогічний курс, практика з школі Особлива увага приділяється тим основним предметам, які у майбутньому стане викладати студент (на це приділяється до 25 % навчального часу) Понад 40 % навчального часу приділяється професійному курсу, що вивчається протягом одного-двох років Як

правило, професійний курс включає дисципліни загальноакадемічного профілю: англійська мова, математика, географія, Історія — усього до восьми дисциплін Чверть бюджету навчальних годин виділяється на педагогічний курс, що складається з філософи педагогіки, психологи, педагогічної соціологи, методики навчання, Історії педагогіки, порівняльної педагогіки, шкільної гігієни, школознавства й Ін

Основними формами занять залишаються лекції І семінари Останнім часом у процесі навчання частіше застосовуються технічні засоби, рольові ігри, мікровикладання й Ін Традиційно важливими є заняття студентів з персонально закріпленими за ними викладачами (тьюторами) Такі заняття створюють міцний контакт між студентами й викладачами Викладач виступає не тільки передавачем знань, але й вчить свого підопічного самостійно діяти І мислити Педагогічну практику в школі студенти звичайно проходять протягом 14 тижнів Вона складається зі спостережень педагогічного процесу й кількох уроків під посібником викладачів По закінченні педагогічного коледжу студентам слід пройти річне стажування за місцем роботи для завершення освіти.

Плата за навчання.

Її обсяг мають встановлювати самі навчальні заклади, але для впорядкування Держсекретар з освіти встановлює верхню межу, яку заборонено перевищувати. Для 1994/95 навчального року ця "стеля" виглядала так (у фунтах стерлінгів за рік навчання): програми з мистецьких кваліфікацій — 750; з природничих наук (включаючи лабораторні роботи) — 1600; з медицини і ветеринари — 2800.

Інформацію про можливі гранти й інші форми фінансової допомоги іноземці можуть дістати у відділеннях Британської Ради у своїй країні.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)