|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Освіта у Стародавньому ЄгиптіЄгипетська школа. В єгипетських школах навчалися хлопчики, а іноді й дівчатка. Вони вчилися писати спочатку на черепках глиняного посуду, а потім на старих, змитих папірусах. Якщо учень навчався успішно, йому давали новий папірус. Діти переписувати різні повчальні тексти, вірші й казки. Вчитися в єгипетській школі було важко, адже Ієрогліфів було кілька тисяч (з них використовували 750). Траплялося, що неслухняних учнів били. Недарма виникла приказка: «Вухо хлопчика на його спині». Зберігся папірус, на якому записано повчання мудреця Ахтоя для свого сина. Батько переконує хлопчика не лінуватися і добре вчитися, щоб стати писарем, бо писарям живеться набагато краще, ніж ремісникам чи землеробам. Єгипетські писарі писали загостреними очеретинками. При собі вони завжди мали дерев'яний пенал з двома чашечками для чорної та червоної фарб і приладдя для письма. Працювали вони, сидячи на підлозі й схрестивши ноги. Згорток папірусу клали на коліна. Писали чорною фарбою, яку робили із сажі. Початок нового рядка або дату позначали червоною фарбою. Наукові знання в стародавньому Єгипті. Єгиптяни були землеробами. Вони мали землеробський календар, що складався з дванадцяти місяців. Календар був пов'язаний з розливами Нілу. З давніх-давен жерці у храмах вели спостереження за зоряним небом. Вони помітили, що вода в Hілі прибуває тоді, коли на небі з'являється зоря Сіріус. Це й прийняли за початок нового року. Щодня піднімалися на високу храмову вежу жерці в білому одязі. Вони несли згортки папірусу з малюнками зоряного неба. Один жрець сідав на визначене місце, а інший спостерігав, як розташовуються зорі відносно його голови і плечей. Єгиптяни об'єднували зорі в сузір'я, які нагадували їм обриси тварин. Наприклад, сузір'я Великий Віз єгиптяни називали Ногою Бика І малювали його у вигляді бичачої ноги. Для того щоб спостерігати за зорями, астрономам потрібен був годинник. Єгиптяни винайшли спочатку сонячний, а потім водяний годинник. Освіта у Стародавньому Китаї. II тисячол. до н. е. виникають перші навчальні заклади у Китаї. Про них дізнаємося з найдавніших китайських записів, зроблених на кістках і панцирах черепах. На рубежі II i I тисячол. до н. е. з’являються літописи на бамбукових і дерев’яних дощечках. Важливі документи з VIII ст. до н. е. записували на дорогому шовку. У I ст. китайці навчилися виготовляти папір. У Стародавньому Китаї писали ієрогліфічним письмом, яке нараховувало кілька десятків тисяч ієрогліфів. Навчання грамоти тривало багато років, воно було доступне лише дітям чиновників і багатіїв. Першими китайськими школами були общинні школи, які згодом поділялися на центральні і місцеві. Для підготовки різних чиновників відкривалися спеціальні навчальні заклади: юридичні, математичні, медичні, художні. З розвитком науки у Китаї виникають вищі аристократичні школи, де навчали, передусім, ораторському мистецтву, філософії, релігійної моралі, астрономії, медицини тощо. Крім державних існували також приватні школи. Першу приватну школу відкрив Конфуцій. Основу навчання складали "шість мистецтв": стрільба з лука, управління конем, музика, письмо, арифметика, етикет. Вивченню письма і рахунку не надавали такого особливого значення як всім іншим дисциплінам. На рубежі I i II ст. н. е. у Китаї вперше було запроваджено систему державних екзаменів на зайняття державних посад: хто хотів у майбутньому стати вченим або чиновником, повинен був складати ряд екзаменів впродовж кількох років. Тому вся розумова освіта, як правило, спрямовувалася на підготовку до здачі цих екзаменів. Освіта у Стародавній Індії. У II тисячол. до н. е. виникли школи в Індії. Про їх існування свідчать Веди – найдавніший пам’ятник релігійної індійської літератури. Веди були складені санскритом – стародавньою індійською мовою. В Індії була розвинута усна традиція, яка до останнього часу залишалася її характерною рисою. Вже у III ст. до н. е. тут існували два алфавіти – кхароштхі та брахмі. Останній є джерелом всіх пізніших індійських алфавітів. Матеріалом для письма в Індії служило пальмове листя. На півночі країни для письма використовували внутрішню сторону берести. У Ведах збереглися відомості про школи для двох вищих станів ("варни"): школи брахманів та школи кшатріїв. На час навчання учні жили у будинку вчителя. Навчання у школі тривало 10-12 р. Для учня день розподілявся на дві частини. Частина дня виділялася для виконання різних господарських обов’язків у домі вчителя, обумовлених при вступі дитини до школи. Інша частина дня призначалася для шкільних занять. Заняття полягали, передусім, у заучуванні напам’ять віршів, гімнів й інших релігійних текстів. Письмо у школах прививалося, як і у суспільстві в цілому, дуже повільно. У різні періоди у древньоіндійських школах вивчалися: граматика, література, математика, історія, медицина, етика, танці, музика, філософія, красномовство.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |