 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розділ ІІ. Процес управління змінами
Тема 4. Діагностика необхідності проведення змін в організації.
Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:
Основні підходи до дослідження змін: економічний, техніко – технологічний, поведінковий, маркетинговий, функціональний, цільовий, нормативний, інтеграційний, комплексний. Вибір методів діагностики залежно від типу організації, її оточення та необхідних змін.
Дослідження зовнішнього середовища як сукупності факторів, що формують зміни певного типу: статистичні, експертні, економіко – математичні, прогнозно – аналітичні, тощо, та похідні від них матричні, графічні («нематричні»), змішані.
Економічний аналіз в діагностиці необхідності змін в організації. Методи організаційного аналізу та соціального аудиту у визначенні «точок зростання»та/або симптомів, причин та джерел проведення змін в організації.
Діагностика необхідності стратегічних змін. Аудит наявних змін та їх відповідності обраній стратегії розвитку. Організаційні аспекти проведення аудиту змін. Планування аудиту змін. Процес аудиту знань. Змістовна характеристика складових аудиту знань. Складання «карти змін» в організації.Визначення сил, що блокують та сприяють змінам («аналіз поля сил»). Визначення рівня готовності організації до змін певного типу.
Методи оцінки відповідності компетенцій персоналу в організації напрямкам змін.
Тема 5. Планування змін.
Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:
Технології проведення змін в організації. Переваги планового підходу до управління змінами. Вибір моделі планування змін в організаціях різних форм власності. Необхідність інтеграції планів проведення змін у систему стратегічного планування. Змістовні характеристики планових документів з проведення змін в організації.
Поняття. основні завдання та складові комплексної стратегії управління змінами. Взаємозв'язок стратегії управління змінами із стратегією організаційного розвитку та загально-конкурентними стратегіями організації. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на вибір стратегії управління змінами. Взаємозв’язок обраної стратегії управління змінами із факторами зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища організації, її конкурентоспроможністю та розвитком. Основні підходи до формулювання стратегії управління змінами в організації. Забезпечення розвитку та самооновлення організації на основі реалізації стратегії управління змінами. Розвиток стратегічних компетенцій у процесі впровадження змін.
Стратегічні плани, проекти та програми реалізації стратегії управління змінами. Характеристика процесу розробки, узгодження та виконання планових документів в організаціях різного типу. Забезпечення виконання програм адаптації та саморозвитку організації. Стратегічне бюджетування як елемент реалізації стратегічних планів та програм управління змінами. Індивідуальні плани працівників організації у системі здійснення змін.
Тема 6. Організація процесу управління змінами.
Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:
Необхідність керованого процесу змін. Забезпечення послідовності у стратегічних змінах. Модель процесу управління змінами. Типологія систем управління змінами.. Критерії побудови моделі системи управління змінами. Фактори успішного запровадження моделі управління змінами. Проектування системи управління змінами в організації.
Організація процесу координації цілей стратегій змін та розвитку. Організаційні заходи зі створення в організації середовища, сприятливого до змін. Заходи щодо створення системи управління змінами в організації. Управління професійним інтелектом як основи забезпечення керованості змін. Інверсія структури організації. Створення інтелектуальних мереж в організації.
Поняття “поля сил” та варіанти будови “балансу поля сил”, коаліцій для проведення стратегічних змін в організації. Особливості управління груповою поведінкою в процесі змін в організації. Умови організації ефективної командної роботи. Компетенції менеджера з проведення змін.
Крос-культурна комунікація в процесі організації проведення змін: поняття, функції, особливості. Роль атмосфери у крос-культурному ініціації змін. Роль крос-культурної комунікації у підтримці реалізації стратегії здійснення стратегічних змін та/або розвитку компанії на глобальних ринках.
Тема 7. Мотивація в управлінні змінами.
Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:
Поняття процесу «соціалізації» у процесі здійснення змін різного типу в організації: пропаганда (роз’яснення), навчання (створення умов), залучення до участі у приписаних діях, створення «стартового майданчика» для змін. Методи мотивації персоналу до участі у змінах (фінансові та нефінансові методи мотивації). Управління кар’єрою як специфічний метод мотивації персоналу до самонавчання та розвитку особистості для активної участі та/або ініціації змін. Особливості мотивації менеджерів. Мотивація наставників. Типові помилки при створенні системи мотивації персоналу до змін. Винагородження і визнання персоналу за результатами проведення змін: роль, методи, форми проведення.
Організаційна культура як впливовий фактор мотивації змін в організації. Формування ідеї проведення змін для розвитку організації. Специфічні норми та цінності, що сприяють змінам в організації. Культура організації, що само розвивається на основі самонавчання. Особливості прояву функцій організаційної культури в організації, що змінюється.
Особливості управління адаптацією персоналу в організації, що самонавчається. Програми адаптації персоналу в організації, що самонавчається. Бар’єри та типові помилки у побудові програм адаптації персоналу.
Теорії навчання як основа формування компетенцій організації та персоналу для проведення керованих змін. Стилі управління змінами. Управління опором (за І.Ансоффом).
Тема 8. Контроль та оцінка результатів проведення змін в організації.
Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:
Аналіз ризиків в управлінні змінами. Вартість проведених змін, аналіз «витрати - результати» змін. Калькуляція витрат на проведення змін певного типу. Оперативні та стратегічні бюджети проведення змін певного типу. Показники результативності функціонування підсистеми управління змінами. Оцінка ефективності функціонування підсистеми управління змінами. Показники ефективності функціонування підсистеми управління змінами. Форми проведення оцінки результативності та ефективності функціонування підсистеми управління змінами. Оцінка ефективності тренінгів. Модель Д.Кіркпатрика. Модель ROI Дж. Філіпcа.
Методичні підходи до вимірювання результатів функціонування підсистеми управління змінами. Аналіз та оцінка результатів функціонування підсистеми управління змінами. Традиційні методи: «крива навчання», «крива досвіду», «крива напівперіоду», «функція прогресу виробництва». Аудит результатів змін в організації на трьох стадіях (когнітивній, поведінковий, підвищення ефективності). Опитування, анкети, інтерв’ю як форми оцінки результатів функціонування підсистеми управління змінами та зворотного зв’язку.
Процес прийняття рішень щодо зміни у структурі та системі контролю підсистеми управління змінами. Моніторинг змін в організації.
Поиск по сайту: