ОСОБЛИВОСТІ ВИСУНЕННЯ ТА ПЕРЕВІРКА СЛІДЧИХ ТА РОЗШУКОВИХ ВЕРСІЙ У СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННИЙ ОБІГ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Розробка слідчих версій сприяє швидкому, і планомірного встановленню дійсних обставин розслідуваної події лише тоді, коли версії будуються з урахуванням різних способів вчинення незаконного обігу наркотичних засобів та особливостей їх розслідування.

Питанням висунення і перевірки слідчих версій вченими-криміналістами приділялося багато уваги [3, c. 163-164; 9, c. 323; 35, c. 29].

Версії слідчого і оперативного працівника УБНОН не повинні суттєво відрізнятися, але способи і методи їх перевірки можуть бути різними. Маючи специфічний характер, розшукова версія служить базою цілеспрямованої діяльності з виявлення знарядь і засобів вчинення злочину, встановленню механізму слідоутворення, затримання особи, яка переховується від слідства і суду, і т. д.

Розглянемо кілька визначень розшукової версії, даних в різний час вченими-криміналістами.

Розшукова версія - це засноване на матеріалах справи та результатах оперативно-розшукових заходів припущення про місцезнаходження шуканого об'єкта [48, c. 53].

Якубович М.А. вважає, що розшукова версія є припущення про те, що сталося з підслідним і де найімовірніше він може знаходитися [90, c. 137].

На наш погляд, розшукова версія - це обґрунтоване припущення слідчого або оперативного працівника органу дізнання про обставини, що мають значення для встановлення способу вчинення злочину, місця зберігання наркотиків та їх приховування, механізму слідоутворення, а також про особу підозрюваного, місця його знаходження в даний час або можливу появу в майбутньому і т. д.

Пошукова спрямованість розшукової версії зосереджена головним чином на встановлення:

1) певної адреси або хоча б конкретного опису місця зберігання наркотиків, способів вчинення та приховування злочину, де перебуває або може перебувати предмет злочину, злочинець, що сховався від слідства і суду;

2) різноманітних зв'язків розшукуваного; особи підозрюваного; ймовірного місцезнаходження знарядь і засобів вчинення злочину, перевірка яких може привести до його встановлення і т. д.

Процес побудови розшукових версій складається з наступних етапів:

формування необхідної інформаційної та доказової бази;

визначення необхідної теоретичної бази, акумульованої в знаннях слідчого, особи, яка провадить дізнання, його особистому та узагальненому досвіді;

оцінка слідчим (оперативним працівником органу дізнання) наявної інформації, її логічний аналіз з точки зору достатності для побудови розшукових версій [89, c. 15].

При висуванні розшукової версії слідчий і оперативний працівник завжди переслідують єдині цілі і завдання - розкриття і розслідування злочину. Тому немає необхідності розділяти розшукові та оперативно-розшукові версії. Слідчу версію про незаконний обіг наркотичних засобів доцільно будувати поетапно.

Перший етап - формування версії (аналіз) своїм завданням має пізнання: відбір, систематизацію, і аналітичне дослідження. Складність даного етапу обумовлюється обмеженим обсягом інформації, що нерідко впливає на коло припущень, які закономірно несуть в собі цю інформацію як вихідну.

Другий етап - формування власне припущення означає початок переходу від імовірності менш обґрунтованої до ймовірності більш обґрунтованої і значимої.

Останній етап - формування версій - слідчі висновки, які дозволяють реально і швидко підтвердити припущення, дають можливість швидко перевірити всю уявну схему, а отже, і позначити її доказову цінність [75, c. 150].

Іншими словами, етапи формування версій передбачають: аналіз події злочину; огляд місця події; огляд місць приховування злочину, встановлення способу виготовлення, зберігання, перевезення, збуту наркотичних засобів, встановлення механізму слідоутворення, аналіз виявлених слідів і побудова окремої версії - чим залишено слід на предметі, які засоби вчинення злочину; побудова загальної версії щодо особистості злочинця; виведення наслідків; перевірка версії і її підтвердження - розкриття злочину.

При розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, найбільш часто висуваються версії про наявність в діях особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ознак складу злочину.

Висновок про наявність або відсутність таких ознак може бути зроблений на основі фактичних даних, що характеризують елементи складу злочину.

На початковому етапі розслідування злочину часто виникає складна ситуація, що характеризується мінімумом фактичних даних.

У цих випадках розслідування починають зазвичай з висування та перевірки типових версій.

Розглянемо процес побудови (висування) типових версій по предмету злочину на основі тих елементів криміналістичної характеристики, які притаманні поширеним слідчим ситуаціям, що складаються при розслідуванні незаконного обігу наркотичних засобів.

Висування типових версій може бути засноване на такому елементі криміналістичної характеристики, як предмет злочину: наркотичні засоби, рецепти, печатки і т. д.

З метою встановлення предмета злочину необхідно висунути ряд версій і для їх підтвердження призначити експертизу. Експертиза повинна визначити приналежність засобів (речовин) і їх слідів до наркотичних, якісне зберігання наркотиків в досліджуваному об'єкті, спосіб їх виготовлення, місце вирощування рослинної сировини, приналежності частин до єдиного цілого.

Типові слідчі версії будуються, виходячи зі слідчих ситуацій. В ході досудового слідства (дізнання) при визначенні предмета незаконного обігу наркотичних засобів підлягає з'ясуванню:

чи є вилучений засіб (речовина) наркотичним, якщо так, то до якого виду належить;

кількість (вага) вилученого наркотичного засобу;

чи є на предметі-носії мікрочастинки наркотичних засобів;

до якого виду належить рослина (зілля), що вирощене на ділянці, плантації (вказується місце вилучення), і чи містить вона наркотики;

чи становлять вилучені засоби (речовини) єдине ціле (одну масу);

чи мають вилучені засоби (речовини) спільне джерело походження за способом виготовлення, умовами зберігання, використаній вихідній сировині, місцем його вирощування;

яким шляхом придбані (здобуті) вилучені наркотиковмісні лікарські препарати;

в яких цілях в медичних установах створювалися надлишки або зберігалися наркотиковмісні лікарські препарати шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем;

чи могли інші особи вчиняти крадіжки в державних, кооперативних, громадських організаціях або в окремих громадян [65, c. 304-305].

Слід мати на увазі, що, крім наведених типових питань, можливе вирішення також інших питань, що мають значення для розслідування конкретного злочину.

Ці питання підлягають перевірці в лабораторних умовах в експертно-криміналістичних відділах (управліннях) або в науково-дослідних лабораторіях судових експертиз. За деякими версіями слідчий може проводити перевірку. Наприклад, для правильної кримінально-правової кваліфікації злочину виникає необхідність встановити, яка кількість наркотичного засобу направлена на дослідження. Тут слід розмежувати експертні та судово-слідчі завдання. Експерт повинен виявити наркотичну природу вилученого засобу, його конкретний вид (форму), визначити його кількість або вміст в ньому наркотичної речовини.

Вирішення питання про віднесення наркотику до невеликої або великої партії - компетенція органів дізнання, слідства, які при цьому керуються не тільки висновком експерта, а й Переліком.

Для вирішення питання про приналежність представлених засобів до наркотичних до порушення кримінальної справи проводяться попередні дослідження, що оформляються довідкою фахівця. Підставою для їх проведення є письмові завдання працівників органів дізнання.

Однак довідка (акт) спеціаліста не виключає подальшого проведення судової експертизи по конкретній справі.

З метою підвищення ефективності експертного дослідження доцільно користуватися консультативною допомогою обізнаних осіб - фахівців, експертів з питань огляду місця події, виявлення та вилучення об'єктів наркотичної природи [77, c. 45].

Працюючи з рецептами, необхідно виявити і відібрати ті з них, де є нечіткі, «розмиті» відбитки печаток і штампів, травлення, підчистки. Потім на основі аналізу почеркознавчого матеріалу в самостійну групу об'єднують рецепти, що виконуються однією особою від імені різних лікарів і медичних установ. Далі йде угрупування по почерку. Іноді рецепти виписані різним почерком, але мають однакове друковане виконання. Це свідчить про те, що джерело походження у них загальне, так як відбитки виконані саморобними друкованими формами, виготовленими шляхом гравірування.

Дані, зазначені в рецепті, необхідно звіряти з даними в медичній (амбулаторній) карті або в історії хвороби.

Вирішення двох останніх питань вимагає оперативно-розшукових та слідчих дій [56, c. 80-82].

Злочинна діяльність осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, як правило, не обмежується одним епізодом. Тому в кожному випадку слідчий повинен будувати версії за всіма фактами, які могли мати місце в дійсності, тобто за всіма епізодами злочинної події.

При побудові таких версій умови, в яких відбувалась передбачувана подія, порівнюються з фактом, що детермінує типові способи приховування та вчинення злочину.

До них, в першу чергу, можуть бути віднесені умови обстановки - місце, час, наявні предмети, люди, зв'язки між ними, знаряддя вчинення і приховування злочину.

Наявність схожості між зазначеними умовами і факторами дозволяє висунути типові версії про злочинну подію, її приховування і контрверсію. Ці версії конкретизуються з урахуванням особливостей реальної кримінальної ситуації та умов, в яких відбувалися передбачувані події.

При висуванні типових версій за способом вчинення злочину необхідно виходити з наявних типових слідчих ситуацій [37, c. 12].

У справах про незаконний обіг наркотичних засобів розрізняють п’ять найбільш типових слідчих ситуацій:

Перша ситуація. Особа вчинила незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, але не забезпечила при цьому приховування слідів злочину і саме не переховується.

Якщо особа затримана на місці злочину, визнає свою вину, то слідчий (орган дізнання) обмежується обов'язковими процесуальними діями та передачею справи в суд. Розслідування цих злочинів через очевидність діяння часто відкладається, і зусилля спрямовуються на більш складні справи. Немає ніякої гарантії, що злочинці, користуючись тим, що слідство затягнулося, не змінять свої показання і не вживуть заходів до приховування слідів злочину. Іноді в результаті безпечності працівників правоохоронних органів злочинці уникають кримінальної відповідальності.

Друга ситуація. Особа порушила встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, але не забезпечила при цьому приховування слідів злочину. В цій ситуації особа, яка підозрюється в скоєнні даного злочину, незважаючи на наявність достатніх доказів, заперечує факт вчинення злочину.

Третя ситуація. Особа вчинила незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів і при цьому переховується, не залишивши слідів злочину. Для отримання відомостей про особу, що вчинила злочин, необхідні слідчі дії, спрямовані на збір і аналіз інформації про особу підозрюваного, його зв'язки, коло осіб, причетних до скоєння злочину.

Четверта ситуація. Особа порушила встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів та при цьому переховується, але не приховала сліди злочину.

П'ята ситуація. Особа вчинила незаконне виготовлення, придбання наркотичних засобів, переховується і при цьому приховала сліди злочину, однак затримана при транспортуванні, реалізації та зберіганні наркотичних засобів під час проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів, під час огляду транспортних засобів, а також речей громадян в аеропортах, залізничних та автомобільних вокзалах, пристанях. У цій ситуації необхідно встановити обставини затримання, потім факти незаконного виготовлення та його зв'язок з придбанням, зберіганням, перевезенням або збутом наркотичних засобів [7, c. 63].

У першій слідчій ситуації можливе висунення наступних типових слідчих версій.

Перша версія. Затримана особа незаконно виготовила, придбала, зберігала, перевозила наркотичні засоби з метою збуту. З даної версії випливають такі питання: чи була попередня змова зі скупщиком; по яких каналах передбачався збут наркотиків; які джерела надходження; у кого скуплений наркотик; чи була скупка обіцяна заздалегідь; за якою ціною придбана партія товару (наркотиків); які передбачувані шляхи збуту; що послужило метою скупки (нажива, особисте вживання і т. д.); які обставини пом'якшують або обтяжують відповідальність (наявність групи, систематичність і т. п.); що сприяло вчиненню злочину.

Друга версія. Затримана особа незаконно виготовила, придбала, зберігала, перевозила наркотичні засоби без мети збуту. Для перевірки даної версії слід вирішити ряд питань: де придбані наркотики; чи мало місце розкрадання наркотиків; хто його вчинив; яким способом; необхідно встановити спосіб походження, знаряддя і засоби, використані при цьому, і місце зберігання і спосіб приховування; засоби транспортування і місце приховування в транспортних засобах; з'ясувати умисел суб'єкта, що має важливе значення; встановити наявність ваг, мірних ємностей, які є прямим доказом того, що дана особа займається збутом наркотичних засобів.

Перелік питань не обмежений, вони виникають в залежності від конкретної кримінальної справи.

Третя версія. Затримана особа визнала свою вину, дала відповідні показання за фактом затримання з метою приховання іншого тяжкого злочину. В даному випадку необхідно поставити такі питання: чи мало місце розкрадання наркотиків; що і в якій кількості викрадено; з якою метою (вживання або збут); які обставини сприяли розкраданню; чи займався затриманий схилянням до вживання наркотичних засобів, чи брав участь в організації їх збуту або утримував притони для вживання наркотиків і т. п.

У другій слідчій ситуації висуваються наступні версії.

Перша версія. Затримана особа порушила встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів та не забезпечила приховування слідів злочину.

Друга версія. Затримана особа порушила встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів та забезпечило приховування слідів злочину.

Для реалізації цих версій необхідно виконати наступні тактичні завдання:

встановити порядок виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів;

з'ясувати джерела і час надходження наркотиків; по яких документах оприбутковані наркотики і в якій упаковці, розфасовці, до відання яких осіб передані, для якої мети і коли;

з'ясувати, як забезпечувалося збереження наркотичних засобів (сигналізація, сейфи, технічна укріпленість об'єкта, охорона і т. д.);

з'ясувати кількість наркотичних засобів, використаних за їх прямим призначенням, і залишок наркотиків; отримані результати звірити з прибутковими та видатковими документами;

з'ясувати, чи були раніше факти порушення встановлених правил виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, хто і коли їх встановив і які заходи приймалися до їх усунення;

перевірити акти передачі та списання наркотичних засобів, порядок їх знищення після закінчення терміну придатності;

встановити осіб, відповідальних за отримання бланк-рецептів, за зберігання, облік; відпуск наркотичних засобів і рецептів, перевірити книгу обліку рецептурних бланків, ознайомитися із зразками печаток і розписів відповідальних осіб, яким надано право розпоряджатися цими коштами;

розшукати чорнові записи і встановити наявність записів про «клієнтуру», розрахунках з нею, адреси, відомості про злочинні зв'язки і ін [24, c. 106].

У третій слідчій ситуації доцільно висунути наступну типову версію. Сліди на місці скоєння злочину залишені однією особою або групою осіб; знаряддя і засоби вчинення злочину чи інші предмети, виявлені на місці злочину, належать особам, які перебувають на оперативному обліку в карному розшуку і УБЕЗ чи зареєстрованим як наркомани, схильні до скоєння злочинів; злочин вчинено особами, які проживають в даному районі; в злочині брали участь приїжджі та місцеві.

На основі аналізу матеріалів справи і сформованої слідчої версії в цілях отримання та використання додаткових даних для розкриття злочину здійснюються:

1) збір та перевірка відомостей про осіб, які вчинили аналогічні злочини раніше, для з'ясування їх можливої причетності до даного злочину;

2) перевірка причетності до нерозкритого злочину обвинувачених у справах, що перебувають в стадії розслідування;

3) вивчення відомостей про непристойну (підозрілу) поведінку певних осіб, які надходять від громадян і організацій, а також даних органів внутрішніх справ;

4) повторне дослідження місця події для виявлення всіх можливих свідків і очевидців;

5) перевірка всіх наявних слідів за відповідними видами обліку та реєстрації.

У четвертій слідчій ситуації доцільно висунути такі слідчі версії.

Перша версія. Затримана особа порушила встановлені правила виробництва; придбання, зберігання., обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, переховується від органу досудового розслідування і суду, але не приховала слідів злочину. У зв'язку з цим, поряд з установочними даними (прізвище, ім'я, по батькові, рік і місце народження і т. д.), необхідно з'ясувати наступне: в якості кого працювала особа під час вчинення злочину; що входило в коло її обов'язків по службі; чи мала відношення до наркотичних засобів (зберігала, виписувала, застосовувала для лікування хворих і т. д.); її трудову діяльність до скоєння злочину і ставлення до виконання покладених на неї обов'язків; коло її інтересів, нахили, життєві плани, риси характеру, захоплення, зв'язки, спосіб життя; виявляються співучасники, хто був ініціатором злочину, який план, коли і ким був розроблений і ін. [24, c. 107-108]

З метою їх перевірки необхідно провести наступні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: допитати всіх осіб. які можуть повідомити про місце знаходження злочинця;

встановити оперативне спостереження за місцями ймовірної появи злочинця;

провести розвідувальні опитування за місцем проживання та роботи;

оповістити співробітників міськрайорганів внутрішніх справ про розшук злочинця, що втік від слідства і суду, та ін.

Друга версія. Встановлено факт порушення правил виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, але невідома особа, яка вчинила злочин. З метою встановлення особи злочинця, повноти і всебічності розслідування необхідно з'ясувати обставини незаконної дії, подальший рух наркотичних засобів. Виявляти і фіксувати вміст різних виробничих документів, нарядів і заявок на відпуск наркотичних засобів, документів про лабораторні аналізи, матеріали, що надходять у зв'язку з низькою якістю або недостачі продукції. Особливу увагу при цьому слід звернути на документи, що характеризують виробничу діяльність, технологічний процес, види наркотичних препаратів, які виробляються, порядок їх обліку, зберігання, відпуску. Вивчити документи, за якими надходили і відпускалися наркотики, рецептурні бланки, провести аналіз дотримання встановлених норм зберігання наркотичних засобів. Встановити споживачів, збувальників наркотиків, їх зв'язок з персоналом переробних виробництв, місця зберігання та реалізації [24, c. 109-110].

Оперативним шляхом провести заходи, спрямовані на встановлення способу злочину та осіб, схильних до порушень правил виробництва, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотиків, а також їхнього зв'язку. Використовуючи весь арсенал оперативних апаратів, органи дізнання повинні виявити можливих свідків, визначити характер і обсяг відомостей, якими вони володіють. При встановленні підозрюваного необхідно вжити заходів з виявлення не тільки самих наркотичних засобів, але і різних предметів і пристосувань, що застосовуються для підробки рецептів і печаток; рецептурні бланки; різні записи, в яких фіксуються дані про «клієнтів», розрахунки з ними та ін Факти виявлення предметів і документів, які передбачається використовувати в якості доказів при розслідуванні, можуть бути оформлені різними документами.

У п'ятій слідчій ситуації, коли особа затримана в момент перевезення, пересилання наркотичних засобів, можна висунути такі слідчі версії:

затриманий виготовив їх сам або через посередників в цілях особистого вживання або збуту;

затриманий організував злочинну групу: заготівельник – особа, яка зберігала, - перевізник - посередник - скупник оптом для перепродажу наркотиків в роздріб з метою особистого вживання або використання в притонах;

затриманий придбав наркотик з метою збуту оптом скупникові, який надалі буде реалізовувати наркотики в роздріб;

затриманий - перевізник, найнятий скупником; затриманий скоїв розкрадання наркотиків або наркотиковмісної сировини (зілля);

затриманий - випадкова особа, якій доручили перевезти вантаж;

затриманий - наркоман, який придбав, викрав, виготовив наркотик для власного вживання;

затриманий - наркоман, який скоїв крадіжку наркотиків або наркотиковмісної сировини з аптеки, лікувального закладу, з полів акціонерних товариств (колгоспів, радгоспів) або з індивідуального підсобного господарства;

затриманий - наркоман, який, використовуючи підроблені рецепти, печатки, придбав наркотики або наркотиковмісні лікарські препарати.

При розслідуванні злочинів, пов'язаних з наркоманією, в органів дізнання і досудового слідства часто виникають труднощі у висуненні слідчих версій по фактам придбання та збуту наркотичних засобів.

При затриманні в момент реалізації наркотику можуть бути висунуті наступні типові версії:

збувач - другорядна особа, якій доручено передати наркотик;

збувач - розкрадач наркотику;

збувач - торговець опієм, гашишем та іншими наркотиками, збував їх великими партіями для подальшої реалізації;

збувач - реалізатор наркотиків, скуплених у момент їх посіву або виготовлення;

збувач має співучасника, який скуповує, і перевізника для доставки товару;

покупець - торговець наркотиками, який отримує оптом і збуває їх в місцях, наближених до споживачів;

покупець - споживач наркотиків;

покупець - утримувач притону для вживання наркотиків;

покупець придбаває наркотик для продажу наркоманам більш дрібними дозами;

покупець - сам наркоман, який в той же час займається продажем наркотику дрібними партіями з метою покриття власних витрат [24, c. 111-113].

Для перевірки висунутих версій необхідно провести наступні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

після затримання підозрюваного перевірити його особу за оперативними обліками з метою виявлення його минулої злочинної діяльності;

у разі отримання такої інформації спільно з оперуповноваженим УБНОН скласти план реалізацій оперативних даних в процесі розслідування;

провести обшук за місцем проживання з метою відшукання предметів, що викривають підозрюваного в незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи збуті наркотичних засобів;

оглянути місце події, вилучені знаряддя і засоби вчинення злочину, транспортні засоби;

поки не вжито заходів до приховування слідів злочину, допитати підозрюваного про деталі події, очевидців злочину, а також родичів, друзів, сусідів і осіб, з якими пов'язаний злочинною діяльністю підозрюваний;

призначити криміналістичну і хімічну експертизи.

Якщо підозрюваний заперечує факт вчинення незаконних операцій з наркотиками, хоча є докази або підозрюваний затриманий поблизу місця скоєння злочину, однак предметів, які викривають його в незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи збуті наркотичних засобів не виявлено, слід:

викликати осіб, які провадять дізнання, і детально допитати їх про місце і час вчинення злочину, про обставини виявлення і затримання підозрюваного, про вилучені знаряддя і засоби вчинення злочину та інші предмети, про дії підозрюваного в момент затримання; оглянути місце події;

в разі заперечення підозрюваним факту вчинення злочину провести очну ставку з особами, які брали участь у затриманні;

дати завдання оперуповноваженим, встановити додаткових свідків і допитати їх;

доручити оперуповноваженому провести оперативно-розшукові дії по обставинам справи;

оглянути вилучені знаряддя і засоби вчинення злочину, місце зберігання транспортних засобів, сліди злочину і встановити зв'язок з механізмом слідоутворення; провести обшук за місцем проживання підозрюваного; оглянути одяг та особисті речі підозрюваного; вилучити для подальшого розслідування злочину зразки ґрунту в місцях виявлення знарядь і засобів здійснення незаконних операцій з наркотиками, слини, поту, запахових слідів, вмісту з-під нігтів, при необхідності - волосся голови, бороди і вусів, пилу з взуття, а також зробити змиви з рук;

оглянути найближчі території; пред'явити для впізнання виявлені знаряддя, предмети злочину, інші предмети, вилучені у підозрюваного, а також одяг, в який був одягнений підозрюваний (пред'явити близьким і родичам і їх детально допитати);

при необхідності організувати засідки в місцях виявлення знарядь і засобів вчинення злочину, предметів злочину і ін. [47, c. 131]

Не побудувавши версію про спосіб вчинення та приховування злочину, іноді неможливо виявити необхідні докази.

Проведений аналіз кримінальних справ показує, що за способом вчинення і приховування даної категорії злочинів можуть бути висунуті наступні типові слідчі і розшукові версії:

1) наркотичний засіб виготовлено з конопель шляхом пропарювання пилку зібраної в момент цвітіння рослини; в даному випадку використовують різні ємності з водою, сита, тарілки, різні матеріали з капронової нитки і т. п.;

2) наркотичний засіб виготовлено з конопель шляхом зішкрябування з механізмів, що використовуються при її збиранні, для цього застосовують ножі та інші гострі предмети; для розбирання механізмів використовують різні ключі і інші пристосування, іноді викрадають транспортні ремені транспортера або приводні ремені, на яких утворився шар конопляної маси;

3) наркотичний засіб виготовлено шляхом розтирання зеленої маси; як правило, ніякі пристосування тут не потрібні, за винятком гострих предметів, якими зішкрябується шар зеленої маси конопель (до цвітіння зелену масу або верхівки волоті перетирають між долонями рук), який утворився на долонях рук;

4) наркотичний засіб виготовлено наступним способом: у спекотні дні, перебуваючи в коноплі, людина оголеним тілом торкається верхівок коноплі, в результаті чого пилок прилипає до неї; після цього з тіла скачують прилиплу масу жовто-коричневого, іноді коричнево-зеленого кольору;

5) наркотичний засіб виготовлено шляхом просочування маковим соком тампонів з марлі, вати та інших матеріалів;

6) наркотичний засіб виготовлено з макової соломки та головок маку, які подрібнюють, пропускають через м'ясорубку і настоюють на ацетоні, молоці або інших рідинах;

7) наркотичний засіб виготовлено шляхом з'єднання різних компонентів медичних препаратів (ліків);

8) при виробництві наркотичних засобів порушена технологія виробництва [84, c. 20-21].

В процесі дослідження встановлено слідчі і розшукові версії щодо місця зберігання (приховування) наркотичних засобів.

З урахуванням версій про способи приховування та вчинення суспільно небезпечного діяння створюються моделі можливого механізму його слідоутворення.

При перевірці версії про спосіб вчинення злочину, місце зберігання (приховування) знарядь, засобів і предмета злочину; про механізм слідоутворення дії слідчого (особи, яка провадить дізнання) повинні бути спрямовані на отримання доказової інформації. Зусилля мають бути спрямовані на відшукання предметів, що вказують на джерело незаконних дій та порушень встановлених правил виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів. Важливо своєчасно призначити криміналістичну і хімічну експертизи для визначення кількісного та якісного складу наркотичних засобів, природи вилученої речовини, її конкретного виду (форми), а також способів вчинення даного виду злочинів.

Щоб отримати достатню доказову інформацію, необхідно виявити і вилучити для проведення експертизи:

1) ємності, сита, різні матеріали зі слідами наркотичних засобів;

2) ножі та інші предмети, різні деталі зі слідами наркотичних засобів;

3) зразки ґрунту, вмісту з-під нігтів, слину, речовини, виявлені на долонях рук;

4) невластиві речовини, які прилипли до тіла затриманого;

5) м'ясорубки, дошки або ступки для перетирання соломки і коробочок (головок) маку, ацетон, інші підозрілі рідини, тарілки, склянки, а також ємності зі специфічним запахом.

Слід ретельно оглянути кишені і інші місця, в яких виявлено наркотичний засіб, з метою встановлення слідів від наркотиків.

Оперуповноважені карного розшуку УБНОН повинні пронести оперативно-розшукові заходи для виявлення знарядь і засобів вчинення злочину, встановлення місць зберігання та приховування предметів злочину і механізму утворення слідів злочину.

В результаті перевірки їх наявності або відсутності висунуті версії все більше конкретизуються.

Зазначений процес пізнання продовжується до тих пір, поки яка-небудь з висунутих версій не буде підтверджена [12, c. 135-137].

Перевіряючи спосіб вчинення та приховування злочинів практично неможливо встановити механізм слідоутворення без висунення розшукових версій. З їх допомогою робиться припущення щодо знарядь і засобів вчинення злочину, способів виготовлення, перевезення наркотиків, місць їх можливого зберігання або збуту, а також механізму слідоутворення.

З урахуванням цього органи досудового слідства і дізнання організовують і проводять тактичні операції по затриманню винних на місці злочину.

Таким чином, дані версії виступають як основа до створення типових програм розслідування (типових, пошукових систем) і реальної системи розкриття і розслідування злочинів. У методиці розслідування злочинів цілком виразно простежується: схема її побудови, тобто типові пошукові системи: вихідна інформація - слідча ситуація - завдання розслідування -: версії - слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

Не можна не погодитися з думкою Н.Я. Якубович, яка пише: «Розроблені криміналістичною тактикою загальні рекомендації можуть знайти застосування в оперативно-розшукової діяльності (наприклад, рекомендації про способи побудови версій, планування, встановлення психологічних контактів). У цих випадках криміналістичні прийоми повинні бути пристосовані до специфічних умов проведення оперативно-розшукової діяльності» [90, c. 137].

Цілком очевидно, що тут мається на увазі і чисто розшукова діяльність, що проводиться карним розшуком, УБНОН та ДСБЕЗ.

У справах про незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут наркотичних засобів в більшості випадків виникає необхідність у побудові версій, що відносяться до суб'єкта злочину. При цьому обов'язково повинна передбачатися можливість вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 305-320 КК України.

Відповідно до КПК України законодавець зобов'язує щодо підозрюваного, обвинуваченого проводити всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, а також обставин, що підлягають доказуванню по кримінальній справі. Крім того, необхідно встановити обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, зазначені в ст. 66 і 67 КК України, і інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого [45].

Згідно ст. 132 КПК України всі ці дані повинні бути відображені в постанові про притягнення як обвинуваченого.

Отже, встановлення особи винного - одне із завдань, що стоять перед органом дізнання і досудового слідства.

Якщо злочин скоєно в умовах очевидності, то його розслідування не викликає особливих труднощів.

У зв'язку з викладеним можливі наступні загальні версії про суб'єкта злочину, пов'язаному з наркотиками:

1) злочин скоєно однією особою;

2) злочин скоєно групою осіб;

3) злочин вчинено особою, яка раніше притягалась до відповідальності за ст. 305-320 КК України.

Коли злочин скоєно в умовах неочевидності, або затримана особа заперечує факт вчинення незаконного обігу наркотичних засобів, чи відсутні очевидці вчиненого діяння, злочинець невідомий і вжив заходів до приховування слідів злочину і свого перебування на місці події, то в даному випадку ускладнюється встановлення особи. Головним напрямком розслідування в таких ситуаціях є встановлення особи винного.

Важливе значення має висунення і перевірка окремих версій. Для їх побудови необхідна вихідна інформація. Вирішити дану проблему, на наш погляд, можна, усвідомивши особливості відображення події злочину в навколишньому середовищі, характер взаємозв'язків між змінами, що виникають в результаті відображення; класифікувавши ознаки, що характеризують злочинця, негативні обставини; встановивши непрямі докази, що мають важливе значення для побудови версій; визначивши спосіб приховування злочину і мету переховування суб'єкта (це характерно при груповому злочині або придбанні наркотиків).

Використання отриманої інформації в сукупності дозволяє висунути найбільш типові слідчі або розшукові версії про суб'єкта злочину.

Слід погодитися з думкою Л. Я. Драпкіна, що, коли є підозрювана особа або коли злочинець встановлений, але місце знаходження його невідоме, висуваються розшукові версії [22, c. 172-173].

Для побудови та перевірки слідчої та розшукової версії необхідний обсяг інформації, що включає в себе:

дані про особу, що займається незаконним обігом наркотиків (демографічні дані, ознаки зовнішності, особливі прикмети і т. д.);

мотив ухилення від слідства, суду й покарання; родинні, злочинні та інші зв'язки розшукуваного;

дані, що свідчать про спосіб життя і поведінку;

відомості про наявні у нього гроші, цінності, речі, документи, зброю і т. п.

Від правильного вибору методу (способу) перевірки версії багато в чому залежить ефективність розшуку особи, яка переховується від слідства і суду.

Видається, що наведені типові слідчі і розшукові версії про суб'єкта злочину можуть бути конкретизовані і використані при розслідуванні справ про незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або збут наркотичних засобів.

З суб'єктивної сторони найбільш важливе значення мають побудова і перевірка версій про мету і мотиви незаконних, дій. Встановлення фактів вчинення аналізованого виду злочину ще не означає, що даний склад злочину дозволяє в повному обсязі визначити кваліфікацію злочину, так як мета останнього може бути різною. Виникає необхідність побудови та перевірки версії про мету злочину.

До сказаного необхідно додати, що діяння, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, пов'язане з іншими злочинами, тому слідчий з метою об'єктивного розслідування повинен мати на увазі і таку версію: у діях підозрюваного є ознаки інших складів злочину, наприклад, розкрадання або вимагання наркотичних засобів (ст. 308 КК України), незаконна видача або підробка рецептів чи інших документів, що дають право на отримання наркотичних засобів (ст..318 КК України), і ін. [45]

У зв'язку з цим можливе висунення наступних типових версій:

1) затриманий наркотичний засіб виготовив, зберігав, перевозив і переслав з метою збуту;

2) затриманий наркотичний засіб виготовив, зберігав, перевозив і переслав без мети збуту;

3) затриманий придбав наркотичний засіб для перепродажу з метою наживи;

4) затриманий придбав наркотичний засіб для особистого вживання;

5) затриманий порушив встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів з подальшою реалізацією в цілях поживи;

6) затриманий порушив встановлені правила виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевезення чи пересилання наркотичних засобів з метою особистого вживання;

7) затриманий скоїв розкрадання наркотичних засобів з метою збуту або особистого вживання;

8) затриманий підробив, виготовив документи, штампи, печатки, бланки для придбання наркотиків з метою їх збуту чи особистого вживання;

9) затриманий шляхом підробки документа придбав наркотичний засіб з метою збуту або особистого вживання.

Перевірка версій проходить кілька етапів:

1) виведення з версій всіх можливих наслідків;

2) визначення послідовності використаних засобів і способів, з'ясування існування (чи неіснування) передбачуваних наслідків, що випливають з наявних версій (планування дізнання, слідства, судового слідства);

3) практичне здійснення намічених в плані процесуальних дій та отримання необхідних фактичних даних, які дозволяють зробити висновок про відповідність або невідповідність версій реальним обставинам справи.

Необхідно відзначити, що при розслідуванні злочинів, пов'язаних з наркотиками, версії перевіряються не тільки шляхом слідчих дій, але і за допомогою оперативно-розшукових заходів, що проводяться в поєднанні зі слідчими діями.

При розслідуванні незаконного обігу наркотиків, особливо на початковому його етапі, слідчий часто відчуває гострий дефіцит інформації.

Від наявності інформації на даному етапі розслідування залежить можливість сформулювати ту чи іншу конкретну загальну або окрему слідчу версію.

Знання слідчим версій, типових для розслідування злочинів, пов'язаних з наркотиками, розширює можливість побудови аналогічних конкретних версій.

Системи типових версій не можуть замінити творчості слідчого. Не можна абсолютизувати типові версії, використовувати їх необхідно в кожному конкретному випадку з певною обережністю.

Підводячи підсумки, необхідно відзначити: типові версії за своєю природою криміналістичні; на відміну від конкретних версій вони ґрунтуються не тільки на інформації з конкретної справи, а й на інших даних, особливо на систематично виявлених закономірних зв'язках злочинів одного виду або підвиду;

типові версії використовуються в разі відсутності або недостатності інформації по конкретному злочину на будь-якому етапі розслідування;

типові версії можуть бути загальними, що охоплюють усі події злочину в цілому, і окремими, визначальними шляхи вирішення інших завдань;

використання систем типових версій не виключає, а передбачає творчий підхід до розслідування кожного конкретного злочину.

До числа основних причин, що ведуть до несприятливого розвитку процесу розслідування злочинів при використанні системи типових версій, відносяться:

1) невміння перейти від типової версії до повної системи специфічних версій; помилки в оцінці ймовірних характеристик версій; в результаті чого слідчий навіть не приступає до перевірки деяких з них, необґрунтовано перебільшуючи перспективність інших версій і приділяючи їх дослідженню всі наявні в його розпорядженні сили і час;

2) недоброякісна, поверхнева перевірка версій, коли в силу психологічної втоми, браку часу, неправильної оцінки та інших причин слідчий не доводить до кінця дослідження версій і переходить до дослідження іншої або ж зупиняє досудове слідство [21, c. 385].

Особливо ефективним є використання типових версій на початковому етапі розслідування неочевидних злочинів.

Здійснюване з їх допомогою пошукове прогнозування, при якому використовуються закономірності, що фіксуються в криміналістичній характеристиці злочинів, дозволяє підвищити практичну віддачу розшукових версій, правильно визначити напрям пошуку злочинця, який переховується.

Слідчий, закінчивши висунення версій по конкретному злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, переходить до планування розслідування. До нього потрібно приступати негайно, відразу ж після порушення кримінальної справи.

Для успішного розслідування незаконного обігу наркотиків необхідно ретельно і остаточно спланувати хід розслідування. Успіх розслідування залежить від того, наскільки добре було проведено первинне планування.

На початковому етапі передбачити в плані все практично неможливо, але до цього треба прагнути, проте в процесі розслідування виникають і непередбачені обставини, що заслуговують серйозної уваги, що призводить до складання додаткового плану.

У зв'язку з цим важливо підкреслити, що будь-яке поповнення знань слідчого про розслідуваний злочин (незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, збут наркотиків і т. д.), повинна тягти негайне уточнення пунктів складеного плану.

Як показує вивчення кримінальних справ, у провадженні слідчих знаходяться справи, число яких коливається в різний час від 20 до 30 в місяць, з них одноепізодних - 19, багатоепізодних (два і більше злочинів) - 5, крім того, нерозкритих злочинів (відсутність підозрюваної особи) - від 6 справ і вище.

Враховуючи таке навантаження на одного слідчого, необхідно планувати розслідування, щоб не упустити основні заходи, необхідність провадження яких не терпить зволікання па початковому етапі.

В ході планування розслідування незаконного обігу наркотичних засобів слідчий повинен враховувати потік інформації, отриманої зі слідчої ситуації, а також теоретичні і практичні знання для вибору першочергових слідчих дій.

Доречно навести вислів В.Н. Махова про те, що науково-технічний прогрес постійно відкриває все нові можливості використання досягнень науки і техніки в кримінальному судочинстві. Зараз навіть самих глибоких професійних знань слідчого може не вистачити для успішного розслідування. «Шлях до встановлення істини у багатьох справах виявився б набагато довший, цілий ряд злочинів не вдалося б розкрити, якби слідчі не використовували при цьому спеціальні знання, тобто знання, які отримуються шляхом цілеспрямованої підготовки і досвіду роботи для певного виду діяльності в рамках тієї чи іншої професії, включаючи в даному випадку професію самого слідчого» [52, c. 48-49].

При складанні плану на початковому етапі розслідування незаконного обігу наркотиків слідчий зобов'язаний продумати, яких фахівців, як і коли залучити, намітити заходи (оперативно-розшукові), в яких вони братимуть участь. Для цього в плані має бути приведений не тільки перелік науково-технічних засобів, а й конкретні тактичні прийоми їх використання.

Аналіз кримінальних справ, пов'язаних з наркотиками, показав, що слідчі ще не повністю представляють значимість залучення фахівців до розслідування, тобто обмежуються лише експертами-криміналістами, які виїжджають на місце події у складі слідчо-оперативної групи, і то не завжди. У 40,5% випадків брали участь експерти-криміналісти; в 59,5% - обмежувалися призначенням наркологічної та хімічної експертиз. Однак специфіка таких кримінальних справ вимагає залучення наркологів, психологів до допитів; провізорів, фармацевтів, хіміків, інженерів-технологів, ботаніків при огляді наркотичних засобів та отримання відповідних консультацій і т. д. Все це створює враження про формальний підхід до розслідування злочинів.

Крім того, слідча практика показала, що слідчі допускають суттєві прорахунки в організації, плануванні та взаємовідносинах з учасниками слідчих дій.

РОЗДІЛ 4

Поиск по сайту: