Особливості тактики допиту підозрюваного

Допит підозрюваного у відповідності зі ст. 107 КПК України повинен проводитися негайно після затримання, а у виняткових випадках - не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. Для успішного розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, важливу роль відіграє визначення слідчим цілей і завдань, що стоять перед ним при провадженні допиту підозрюваного. У зв'язку з тим, що злочини, пов'язані з наркотиками, вчиняються, як правило, групою з розподілом ролей, то основною метою допиту повинне бути встановлення всього злочинного ланцюжка. Виходячи зі специфіки аналізованих злочинів, слід зазначити, що найчастіше підозрюваним у скоєнні злочину на першому етапі розслідування виявляється не основний, а другорядний учасник, на якого покладається скупка або доставка наркотику. Головне завдання при його допиті - встановити співучасників злочину, джерела отримання наркотиків, сировини, місця і способу виготовлення, зберігання, збуту наркотиків, засоби перевезення та збуту наркотичних засобів, осіб, які вживають наркотики, дані, що характеризують співучасників злочину; взаємовідносини між ними, способи розрахунків і т. п., оскільки, залишаючись на волі і маючи в своєму розпорядженні солідні кошти, вони продовжують злочинну діяльність, замінюючи старих співучасників новими [64, c. 291].

Таким чином, виконуючи поставлені завдання і готуючись до допиту підозрюваного, слідчий повинен враховувати:

особисті якості підозрюваного (вік, наявність або відсутність судимості; перебування даної особи на обліку в наркологічному диспансері і в міліції; тривалість вживання наркотичних засобів, наявність сім'ї і взаємини в ній і т. д.), що дозволяють чекати від нього правдивих показань;

наявність і важливість доказів участі цього підозрюваного у скоєнні злочину;

роль підозрюваного при скоєнні злочину.

Коло питань, що підлягають з'ясуванню в процесі допиту підозрюваного, визначається конкретною слідчою ситуацією, що склалася на початковому етапі розслідування.

В ході допиту необхідно з'ясувати обставини, пов'язані з подією злочину:

чи перебуває підозрюваний на обліку в психоневрологічному або наркологічному диспансері;

чи вживає наркотики, як давно, які, яким чином;

як впливає на нього наркотик;

хто може підтвердити факт вживання ним наркотиків, і на які кошти наркотики купувалися;

яка мета, джерело і канали придбання наркотиків; кому належать вилучені у підозрюваного наркотики [16, c. 19].

Практика показує, що найчастіше такий підозрюваний не дає правдивих показань або визнає факт затримання на гарячому, але трактує його в більш вигідному для себе світлі, намагаючись представити себе недосвідченим наркоманом або випадковою особою в розслідуваній події. Далеко не завжди він називає своїх співучасників. Останнє пояснюється кількома причинами: по-перше, затриманим нерідко виявляється родич або хороший знайомий організатора, по-друге, він усвідомлює, що вчинення злочину групою є обтяжуючою вину обставиною, по-третє, затримані одночасно з ним партнери можуть висвітлити факти по-новому і інакше представити його власну роль у скоєному злочині, по-четверте, він сподівається, що співучасники, що залишилися на волі, підтримають матеріально сім'ю і його самого в період відбування покарання.

Викладене дозволяє зробити висновок, що допит винного по даній категорії справ вимагає високої кваліфікації слідчого, ретельної продуманості допиту, вміння використовувати всі наявні докази, певних знань з фармакології, технології вирощування та збирання опійного маку, способів кустарного виготовлення наркотиків, до яких вдаються злочинці.

Готуючись до допиту підозрюваного в скоєнні незаконного обігу наркотиків, необхідно встановити, в якому стані він знаходиться. Не можна, наприклад, піддавати допиту особу, якщо вона знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного збудження або абстиненції, так як вона не здатна сприймати реальну дійсність і адекватно давати показання. Тому для визначення стану особи запрошується лікар-нарколог; проводиться огляд.

Обставини, які повинні бути встановлені шляхом допиту підозрюваного, визначаються особливостями кожної розслідуваної справи. У більшості випадків потрібно встановити факти, пов'язані зі скупкою, перевезенням та продажем наркотиків; роль допитуваного у злочинній групі; конкретні епізоди злочинної діяльності винного і кожного зі співучасників; місця зберігання наркотичних засобів і цінностей, одержуваних у результаті спекуляції ними; обізнаність підозрюваного про те, що він має справу саме з наркотиком, а не з якоюсь іншою речовиною.

Допит підозрюваного у вчиненні незаконного обігу наркотичних засобів - одна з найбільш важливих і складних слідчих дій, де процес встановлення істини не обмежується отриманням показань, з'ясуванням обставин у справі, але переслідує й іншу, не менш важливу мету: позитивний виховний вплив на допитуваного [18, c. 20].

Складність даної слідчої дії полягає в тому, що вона, як правило, проводиться на початковому етапі розслідування, коли слідчий ще мало поінформований про особу допитуваного і не має в своєму розпорядженні достатніх доказів її причетності до наркобізнесу. Крім того, в останні роки істотно розширені права підозрюваного на захист, що не можна не враховувати. Але в допиті підозрюваного є позитивний фактор: затримання (і допит) певною мірою є несподіваними для підозрюваного, а це позбавляє його можливості виробити ту чи іншу версію; продумати певну лінію поведінки.

Одним з ефективних тактичних прийомів допиту, спрямованих на викриття неправдивих показань, є максимальна деталізація фактів, що повідомляються допитуваним. Причому чим більше неправдивих відомостей повідомить особа, тим легше її викрити в брехні, так як вигадані факти неможливо продумати до найменших подробиць, а тим більше зберегти їх в пам'яті. Крім того, питання про дрібні деталі злочину створюють у допитуваного враження про те, що слідчий знає про них від інших співучасників, очні ставки з якими викриють його брехню. Подібна деталізація необхідна також у випадках правдивих показань підозрюваного про незнайомих йому співучасників для формулювання конкретних окремих доручень працівникам оперативних служб.

Зазначені обставини обумовлюють необхідність ретельної підготовки до допиту підозрюваного. Для того щоб успішно провести його, слідчому необхідно, на нашу думку, виконати наступне: 1) добре вивчити матеріали кримінальної справи та ознайомитися з іншою інформацією, що представляє інтерес для планованого слідчої дії, 2) проаналізувати наявні докази; 3) вивчити особистість допитуваного; 4) по можливості встановити інших осіб, причетних до злочину, і з'ясувати у них необхідну для справи інформацію, 5) чітко визначити мету і завдання допиту; 6) вибрати оптимальні шляхи і способи їх досягнення; 7) визначити місце, час та учасників допиту [51, c. 121].

Вибір тактики допиту визначається залежно від виниклих слідчих ситуацій. Важливо знати, які взаємини складаються між учасниками злочинної групи враховувати психологію кожного з них. Як правило, перевізник відмовляється від належних йому наркотиків.

Будучи змушеним визнати, що наркотики належать йому, затриманий може висунути нові алібі - про власне вживання або про доставку їх невідомій особі на прохання незнайомого громадянина. Для перевірки даної обставини слід провести медичний огляд, використовувати показання знайомих і родичів. Якщо затриманий дійсно виявиться наркоманом, необхідно з'ясувати, де, у кого і яким шляхом (по яких каналах) придбаває він наркотики. Для перевірки інших версій використовуються відомості, отримані від попутників, працівників транспорту, дані про зв'язки наркомана в районі придбання наркотиків і за місцем проживання.

Важливе значення має детальний допит підозрюваного з приводу виявлених у нього транспортних квитків, записів, адрес, поштових переказів, листів. Якщо справа порушується проти особи, що зберігає наркотики, необхідно встановити її роль і місце у злочинній групі, з'ясувати, чи зводяться його дії тільки до зберігання або він є ще і посередником в збуті наркотиків.

При допиті подібних осіб слід враховувати, що вони дають показання охочіше, ніж більш активні члени злочинної групи. Нерідко це малозабезпечені особи, які не завжди повністю усвідомлюють тяжкість скоєного ними злочину. З ними легше встановити психологічний контакт, змалювавши небезпеку організаторів. Потрібний психологічний ефект в таких випадках роблять і пояснення слідчого про спосіб життя, величезні доходи, які отримують основні організатори, в зіставленні з невеликою часткою, що виділяється посереднику за основний ризик.

Необхідно завжди мати на увазі, що серед злочинців по лінії наркоманії можуть бути і такі, які не знали, що знаходиться в залишених ними на зберігання речах. Незважаючи на те, що таке пояснення висувається нерідко і в більшості випадків не знаходить підтвердження при розслідуванні, слідчий зобов'язаний при допиті взяти до уваги і перевірити таку версію шляхом зіставлення із зібраними даними про спосіб життя підозрюваного, його постійні зв'язки. Важливий і спосіб зберігання виявленого наркотику. Якщо він ретельно захований, зберігається в тайнику, перекладений в упаковку, яка належить господареві квартири, версія про «випадковості» може бути легко спростована. Допомагає в таких випадках і допит свідків з числа родичів винного з питань обстановки, часу передачі речей з наркотиками, розмов, які при цьому відбувалися. Показання підозрюваного про місце передачі необхідно негайно перевірити виходом на це місце, складанням планів підходу, фіксацією його за допомогою фотоапарата, відеозапису, так як ці «правдиві» показання можуть бути надалі змінені [24, c. 87].

У деяких випадках особи, затримані за зберігання наркотиків, бувають прямо зацікавлені у викритті тих, хто їх передав їм, особливо тоді, коли вся відповідальність перекладається на того, хто зберігав наркотики. У таких випадках допит по всіх деталях, епізодах і конкретних особах повинен бути проведений негайно, тому що надалі допитуваний може і не дати всіх потрібних для встановлення істини показань.

Допит основних учасників і організаторів злочину не дасть результатів, якщо вони не викриті іншими доказами у справі, наркотиками, знайденими при обшуку, показаннями свідків, висновком експертизи. В ході допиту підозрювані намагаються знайти пояснення даному факту, викривати їх, заявляють, що звинувачення сфальсифіковане, вишукують найменші процесуальні порушення, висувають нові й нові версії. Підготовка до допиту даної групи обвинувачених вимагає найсерйознішої уваги, ретельного вивчення справи і наявних доказів. Велике значення для закріплення показань учасників злочину мають речові докази.

Як правило, речовими доказами по справах даної категорії стають наркотики, засоби упаковки, перевезення, виготовлення і т. д. Оглядаючи наркотики, слідчий повинен в першу чергу вжити заходів до відшукання, фіксації та вилучення з допомогою фахівця слідів пальців рук на пакувальному матеріалі, а при вилученні наркотиків синтетичного походження - на ампулах або бульбашках.

Так само, як і при допитах другорядних учасників групи, показання організаторів повинні ретельно закріплюватися складанням планів і схем квартир, будинків, підвалів, де проводилися операції, розрахунки, зустрічі. При проведенні допиту обвинувачених у справах цієї категорії бажана участь фахівця, який може надати кваліфіковану допомогу слідчому.

ВИСНОВКИ

Таким чином, злочини, пов'язаними з незаконним обігом наркотиків, характеризуються, як правило такими діями:

виготовлення (вирощування), придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів;

розкрадання наркотичних засобів; контрабанда наркотичних засобів або сильнодіючих речовин;

приховування справжнього характеру або джерела придбання засобів, завідомо здобутих внаслідок незаконного обігу наркотиків, а також приміщення майна або фінансових засобів, придбаних в результаті злочинної діяльності, в банки, фінансові та комерційні установи;

організація, керівництво або фінансування вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків.

В даний час не існує єдиної класифікації наркотичних засобів. При розслідуванні кримінальних справ слідчі та оперативні працівники користуються знаннями зовнішнього вигляду наркотика при затриманнях, обшуки і допити, а ознаками прояви прийому наркотиків особами – при визначенні можливих наркоманів, при підготовці до допитів таких осіб, при вирішенні питання про необхідність призначення судово-наркологічної експертизи та при обранні тактики допиту.

Особи, які збувають наркотики, використовують різноманітні механізми збуту. Місце збуту, як правило, визначається при телефонній розмові. Так само вирішуються інші питання купівлі-продажу. При збуті синтетичних наркотиків можуть бути застосовані заходи конспірації.

Матеріальні сліди злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів можна розділити на дві групи: 1. сліди, які можуть виникати при виготовленні будь-якого виду синтетичного наркотику, 2. сліди, що утворюються при виготовленні конкретного виду синтетичних наркотичних засобів та визначаються методикою синтезу.

Знання ознак злочину, способу його вчинення та типових слідів, залишених злочинцем, робить роботу слідчого більш цілеспрямованою, дозволяє по окремих слідах злочину встановити його механізм, швидко, повно і всебічно провести розслідування. Це дає можливість слідчому своєчасно прийняти рішення про порушення кримінальної справи, визначити коло і послідовність первинних слідчих дій, вжити заходів до відшкодування заподіяної шкоди.

Для обґрунтованого висунення версій при розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, аналізується вихідна інформація, отримана при проведенні первинних слідчих і оперативно-розшукових заходів, вивчаються добуті у справі докази, складаються схеми зв'язків злочинців.

Типовими версіями у справах зазначеної категорії є наступні:

1. Мав місце збут або виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів (психотропних речовин) з метою збуту:

- затриманою особою;

- за попередньою змовою групою осіб з участю затриманої особи;

- організованою групою за участю затриманої особи.

2. Мали місце придбання і зберігання наркотичних засобів (психотропних речовин) без мети збуту затриманою особою.

Ці версії можуть бути доповнені іншими - про масштаби злочинної діяльності, склад злочинної групи, джерела придбання наркотиків і шляхи їх розповсюдження.

В залежності від висунутих версій визначається перелік обставин, що підлягають з'ясуванню, і намічається коло слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, що підлягають проведенню.

Зазвичай в ході розслідування підлягають встановленню такі обставини:

- факти незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збуту наркотичних засобів або психотропних речовин;

- кількість (розміри) наркотичних засобів або психотропних речовин, з якими проводилися незаконні дії;

- місце, час і спосіб здійснення зазначених вище дій, особи, які їх вчиняли, характер і ступінь участі конкретних співучасників для досягнення цілей злочину;

- джерела надходження наркотиків або психотропних речовин і канали їх розповсюдження;

- мета та мотиви вчинення злочину;

- розмір наживи, отриманої в результаті незаконних операцій.

При розслідуванні злочинів, вчинених організованими групами, пов'язаних з обігом наркотичних засобів у великих і особливо великих розмірах, нерідко виникає необхідність в паралельному проведенні оперативно-розшукових заходів. У цьому випадку слідчий дає доручення про їх провадження органу дізнання.

При проведенні оперативно-розшукових заходів по порушеній кримінальній справі для забезпечення достовірності отриманих результатів та виключення можливості порушення закону має бути розроблений узгоджений план слідчих і оперативно-розшукових заходів.

В плані доцільно передбачити процесуальний порядок провадження тих дій, які безпосередньо пов'язані з використанням результатів проведених заходів. Наприклад, при плануванні затримання особи, яка збуває наркотики при оперативній закупівлі, вилучення у неї наркотичних засобів грошей і т.п. доцільно передбачити процесуальний порядок затримання підозрюваного, його особистого обшуку, огляду з метою виявлення слідів спецзасобів, а також обшук приміщень, де здійснювалася поставка або закупівля. Вилучення в осіб, що здійснили поставку або закупівлю наркотичних засобів, отриманих ними грошових сум, наркотиків, а також технічних засобів, використаних в ході проведення заходу, слід проводити за постановою слідчого про їх виїмку зі складанням протоколу.

Всі перераховані слідчі дії можуть проводитися як самостійно слідчим, так і за його дорученням органу дізнання оперативними співробітниками зі складанням відповідних процесуальних документів.

В подальшому можуть бути проведені такі слідчі дії, як: огляд носіїв звуко-, відеозаписів; допити свідків з обставин затримання, вилучення наркотичних засобів, вчинення незаконних дій з наркотичними засобами, їх збуту.

Особливістю огляду місця події у справах про незаконний обіг наркотичних засобів є те, що по ретельності дослідження обстановки він практично не відрізняється від обшуку. При виявленні наркотиків, що володіють специфічним запахом (гашишу, опію-сирцю), можуть ефективно використовуватися спеціально навчені собаки.

Складність огляду полягає в особливостях цих об'єктів. Наприклад, наркотичні засоби бувають сипучі, в'язкі у вигляді пластиліну або каучуку, таблеток, рідини. Тому виникає питання: як описати їх (так як вони ще володіють специфічним запахом, схильні до усушки, втрачають у вазі, що впливає на кваліфікацію злочину).

У зв’язку з цим на додаток до традиційно сформованих видів слідчого огляду вважаємо за доцільне внести в кримінально процесуальний кодекс України огляд наркотичних засобів. Це дозволило б слідчим оглядати наркотики, визнавати їх речовими доказами не по аналогії з іншими видами огляду, а законно керуючись відповідною статтею.

Тактичні прийоми затримання підозрюваного у справах про незаконний обіг наркотичних засобів повинні виключати можливість знищення підозрюваним наркотичних засобів та інших предметів, які викривають його у злочинній діяльності, а також змову з іншими членами злочинної групи про лінію поведінки при розслідуванні.

Допит винного по даній категорії справ вимагає високої кваліфікації слідчого, ретельної продуманості допиту, вміння використовувати всі наявні докази, певних знань з фармакології, технології вирощування та збирання опійного маку, способів кустарного виготовлення наркотиків, до яких вдаються злочинці.

Готуючись до допиту підозрюваного в скоєнні незаконного обігу наркотиків, необхідно встановити, в якому стані він знаходиться. Вважаємо, що недоцільно допитувати особу, яка знаходиться в стані наркотичного збудження або абстиненції, оскільки вона не здатна сприймати реальну дійсність і адекватно давати показання. Тому для визначення стану особи пропонуємо запрошувати лікаря-нарколога та проводити огляд допитуваного.

Поиск по сайту: