Використання результатів оперативно-розшукової діяльності на стадії порушення кримінальної справи про незаконний обіг наркотичних засобів

У більшості кримінальних справ та матеріалів про незаконний збут наркотиків, виявлення особи, встановлення ознак кримінально-релевантної події починається до порушення справи, як правило, за допомогою проведення оперативно-розшукових заходів. У зв'язку з цим створення рекомендацій з вирішення дослідчих ситуацій у справах цієї категорії є необхідним для повноструктурної окремої методики розслідування. Думка про необхідність використання криміналістичних прийомів при розгляді первинних матеріалів підтримується багатьма вченими-криміналістами [13, с. 73].

При описі тактики збирання фактичних даних в стадії порушення кримінальної справи повинні даватися рекомендації з оформлення результатів оперативно-розшукової діяльності (наприклад, у справах про вимагання, про збут наркотиків і т.п.), що проводиться як при виявленні злочинів, так і в ході перевірки заяв і повідомлень про можливі злочини.

Успіх проведених заходів безпосередньо залежить від важливої якісної складової - ефективної взаємодії суб'єктів методики насамперед оперуповноважених і слідчих.

Необхідно враховувати, що слідчий і прокурор не мають права безпосередньо брати участь у проведенні ОРЗ. Разом з тим ці суб'єкти методики можуть брати участь в «плануванні ОРЗ, консультуванні працівників оперативно-розшукових підрозділів з питань їх проведення. закріплення результатів, перспектив подальшого використання» [17, c. 7] і т.д.

Оперативна закупка є найпоширенішим видом ОРЗ, здійснюваним при виявленні незаконного збуту наркотиків. На прикладі його проведення та використання його результатів спробуємо дати рекомендації для оперативних підрозділів по документуванню злочинних дій, а також розглянемо типові помилки, що допускаються суб'єктами методики при проведенні ОРЗ, представленні результатів ОРД слідчому, наслідки цих помилок, включаючи протидію. На цій основі запропонуємо рекомендації для слідчих з можливих способів усунення типових помилок і порушень закону.

З аналізу судово-слідчої практики та спеціальної літератури випливає, що оригіналами оперативно-службових документів, які найчастіше складаються оперативними підрозділами у справах про незаконний збут наркотиків при проведенні оперативної закупки, є:

1 «Супровідний лист (повідомлення);

2. Мотивований рапорт оперативного працівника про наявну оперативну інформацію з обґрунтуванням прохання до керівника оперативного підрозділу про надання дозволу на проведення оперативної закупівлі;

3. Постанова про проведення оперативної закупівлі,

4. Протокол огляду «покупця» перед проведенням ОРЗ,

5. Акт оперативної закупівлі,

6. Протокол огляду «покупця» після проведення ОРЗ,

7. Протокол огляду та вручення грошових коштів і технічних пристроїв з доданими ксерокопіями грошових коштів,

8. Рапорт про проведений ОРЗ,

9. Рапорт про виявлення ознак злочину,

10. Постанова про подання результатів ОРД дізнавачу, органу дізнання, слідчому, прокурору, до суду,

11. Постанова про розсекречення відомостей, що становлять державну таємницю, і їх носіїв,

12. Протокол особистого огляду «збувальника» та вилучення предметів, речовин,

13. Протоколи огляду транспортного засобу до та після проведення ОРЗ «оперативна закупівля» (якщо використовувався автотранспорт),

14. Пояснення понятих, «покупця», «збувальника»,

15. Направлення на дослідження майбутніх речових доказів,

16.Інші оперативно-службові документи складаються не оперативними працівниками, а, наприклад, фахівцями (висновок про проведене дослідження вилучених наркотиків та ін.) [79].

Зазначені документи можна класифікувати наступним чином:

а) пов'язані з підготовки ОРЗ - п. 2,3,4,7,13;

б) пов'язані з проведення ОРЗ - п. 5,6,8,9,12, 13,14,15;

в) пов'язані з поданням результатів ОРД - п. 1,10,11,16.

Необхідно зазначити, що в різних регіонах складається різна судово-слідча практика, окремі оперативно-службові документи називаються по-різному, до переліку включаються додаткові документи.

Основні помилки і порушення закону (організаційного, тактичного плану) допускаються при підготовці та здійсненні ОРЗ. Помилки, що тягнуть негативні наслідки для сторони обвинувачення, відбуваються при оформленні і складанні вищеперелічених оперативно-службових документів. Помилки можуть стосуватися не тільки змісту, а й назви самого документа, складу учасників описуваних дій [79]. Наведемо короткий опис безпомилкового складання цих документів:

1. Повідомлення є обов'язковим для складання документом. У ньому має бути відображено наступне:

а) для якої мети направляються матеріали: для вирішення питання про порушення кримінальної справи; підготовки і здійснення слідчих і судових дій; для використання в доказуванні по кримінальних справах;

б) коли, де, в результаті якого ОРЗ, і які саме отримані результати;

в) коли і ким санкціонувався оперативно-розшуковий захід, наявність судового рішення на його проведення:

г) обов'язковим є складання переліку програм, де наводиться інформація про предмети, речовини, матеріальні (фізичні) носії інформації з описом їх індивідуалізуючих ознак, часу, місця і обставин їх вилучення (отримання), які додаються до повідомлення [67, c. 112].

2. Мотивований рапорт оперативного працівника (про наявну оперативної інформації з обґрунтуванням прохання до керівника оперативного підрозділу про дозвіл на проведення оперативної закупівлі) не є обов'язковим документом, який необхідно передати слідчому при поданні результатів ОРД, але, як правило, зазначений рапорт подається разом з іншими документами. Тому правильне його складання також є важливим. Сторона захисту, наприклад, в судовому засіданні може засумніватися в наявності підстав для проведення ОРЗ «оперативна закупівля» і винесення постанови про його проведення. У разі якщо складений рапорт про іншу наявну оперативну інформацію та/або щодо іншої особи, а також якщо зроблені невірні посилання на законодавчі акти, то сторона захисту буде наполягати на тому, що постанова про проведення ОРЗ складена на основі вигаданої інформації і відповідно є незаконною.

3. Постанова про проведення оперативної закупівлі відповідно до ст. 5 Закону „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” є обов'язковим документом, на підставі якого проводиться ОРЗ [29]. На нашу думку, дана постанова може і повинна бути не секретною хоча б тому, що на її існування прямо зазначено в Законах „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” та „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [32]. Але при вивченні практики стало очевидним, що в деяких оперативних підрозділах вона є секретною і згодом розсекречуються постановою керівника оперативного підрозділу. Секретність зазначеної постанови обумовлена, перш за все, відомчими наказами деяких органів, що здійснюють ОРД. Так як постанова на момент підготовки до проведення ОРЗ і при подальших діях оперативних підрозділів знаходиться у справі оперативного обліку, то цим забезпечується обмежений доступ до відомостей, які в ній містяться, тому підстав для побоювань про витік отриманої інформації, на наш погляд, немає. З іншого боку, якщо помилково в постанові про розсекречення не буде вказано цю постанову, то використання його в кримінальному процесі неможливо, а посадові особи оперативних підрозділів, які допустили розголошення відомостей, що становлять державну таємницю. Можуть бути притягнуті до передбаченої законодавством відповідальності [8, c. 45].

Рекомендуємо називати вказаний оперативно-службовий документ як: «Постанова про проведення оперативної закупівлі»,

4. Протокол огляду «покупця» перед проведенням ОРЗ; протокол огляду «покупця» після проведення ОРЗ; протоколи огляду транспортного засобу до та після проведення оперативної закупівлі (якщо використовувався автотранспорт).

Перед направленням «покупця» для проведення оперативної закупівлі наркотиків останній, як правило, оглядається. Дослідження показує, що практика проведення огляду широко поширена, незважаючи на деякі сумніви в законності самого факту його здійснення. Справа в тому, що поширеним засобом протидії сторони захисту є твердження типу: «Гроші збувальником отримані в рахунок сплати боргу, а наркотики «покупець» мав при собі ще до закупівлі, так як він є наркозалежною особою». Якщо «покупець» прямує на операцію в автомобілі, то найчастіше проводиться огляд транспортного засобу. Назва документів в даних випадках має відповідати ситуації в цьому регіоні, судово-слідчій практиці, але все ж рекомендується називати їх актами. Не слід називати дані документи протоколами. Назва «протокол» у свідомості всіх правозастосовців, включаючи суддів, асоціюється з процесуальним документом, яким оперативно-службовий документ не є. Крім того, протокол передбачає наявність засвідчувальних підписів незацікавлених осіб - понятих, а оперативно-розшукове законодавство інституту понятих не містить. З вищесказаного виникають два питання:

а) чи потрібні при документуванні злочинної діяльності в рамках ОРЗ так звані „незацікавлені особи”,

б) чи повинні це бути поняті.

Як відомо, законодавство про ОРД не передбачає обов'язкової участі при проведенні ОРЗ понятих. Разом з тим співробітники оперативних підрозділів часто в оперативно-службових документах іменують запрошених осіб саме таким чином і роз'яснюють їм неіснуючі права: «бути присутнім при проведенні дій, при необхідності зафіксувати факт, зміст і результати....» і т.п. За те, що поняті можуть і не бути присутнім при проведенні ОРЗ. висловлювався Є.A. Доля (наприклад, при врученні звукозаписної техніки «покупцю») [20, c. 85]. У свою чергу В.Н. Авдєєвим та Е.С. Безруких висловлено думку про необхідність присутності «понятих» (представників громадськості) при проведенні ОРЗ [1, c. 16]. Ми не в повній мірі поділяємо думку про те, що «При проведенні оперативно-розшукового заходу«оперативна закупівля», результати якого згодом служать одним з основних джерел доказів у кримінальній справі, необхідно запрошувати незацікавлених осіб» які будуть спостерігати за ходом і результатами дії учасників ОРЗ. При цьому даним особам роз'яснюються їх права та обов'язки, передбачені КПК» [51, c. 39], тобто фактично права та обов'язки понятих.

Щодо присутності «понятих» є доводи тактичного плану. Оптимальна організація їх участі часто дає цінні додаткові докази. При вивченні архівних кримінальних справ встановлено, що «понятих» допитували як свідків і на досудовому слідстві, і в судовому засіданні, причому найчастіше з користю для сторони обвинувачення. З іншого боку, «участь так званих«понятих» часто стає «ахіллесовою п'ятою» сторони обвинувачення. На судове засідання вони часто не з’являються за викликом, міняють показання або забувають їх, встановлюється їх зацікавленість. В результаті замість посилення доказової бази сторони звинувачення ці «поняті» часто її послаблюють» [17, c. 27]. Досить поширеною помилкою є залучення для цієї ролі не атестованих співробітників оперативних підрозділів, стажистів на посаді оперуповноважених.

Наші рекомендації полягають у наступному. Стороні обвинувачення ніколи не потрібно забувати, що адвокати-захисники теж юристи і дуже часто колишні працівники правоохоронних структур. Знаючи діяльність сторони обвинувачення зсередини, вони можуть здійснювати серйозну протидію кримінальному переслідуванню. Саме сторона захисту виводить на «чисту воду» «зацікавлених» понятих в судовому засіданні і просить суд поставитися критично до їх показань. Тому якщо запрошені для участі в ОРЗ сторонні особи, то не слід називати їх «понятими». Доцільніше назвати їх «присутніми», «незацікавленими особами», «представниками громадськості». Також не слід роз'яснювати їм неіснуючі права та обов'язки, посилаючись на довільні статті з законодавства.

Після отримання слідчим показань незацікавлених осіб та направлення кримінальної справи до суду слід подбати про їх явку для дачі показань на судове засідання. Слідчому і державному обвинувачу необхідно переконається в тому, що саме в присутності зазначених осіб оперативними працівниками проводилися юридично значимі дії.

На практиці оперативні підрозділи запрошують «понятих» для документування факту незаконного збуту наркотиків з моменту видачі коштів покупцю. Після цього громадяни разом з оперативними працівниками виїжджають на місце оперативної закупівлі і спостерігають за подіями. Доцільно при такому варіанті відображати в акті оперативної закупівлі їх присутність і виконувану роль. В іншому випадку, якщо вони прибудуть на місце закупівлі спільно з оперативниками і виступлять як «поняті» при огляді збувальника, а в акті не буде відображено їх участь з моменту видачі коштів покупцю, це може дійсно викликати сумніви в їх незацікавленості [55, c. 112].

Інша рекомендація стосується періоду часу від закупівлі до огляду. Доцільно проводити огляд не в правоохоронному органі, так як туди потрібно ще доїхати, а на місці затримання. Сторона захисту може припустити, що після затримання наркотики і помічені гроші були підкинуті оперативниками, а вилучені вже в приміщенні правоохоронного органу. Огляд на місці затримання виключить таку можливість. Державному обвинувачу не доведеться відповідати на випади сторони захисту.

Сумніви в незацікавленості «понятих» так само можуть виникнути, якщо буде встановлено, що вони беруть участь у кількох кримінальних справах про незаконний збут наркотиків. Тому, якщо прийнято рішення про участь «понятих» в ОРЗ, краще залучити осіб, що відповідають вимогам незацікавленості.

5. Протокол огляду та вручення грошей і технічних засобів з доданими ксерокопіями купюр.

Перед проведенням ОРЗ «покупцеві» вручаються гроші, помічені спеціальними хімічними речовинами, як правило, люмінесцентними олівцями. Купівля наркотиків здійснюється, як правило, паперовими купюрами. Вони попередньо ксерокопіюють, описуються детально в акті, де вказуються гідність купюри, їх серійні номери. Доцільно при складанні акта зафіксувати, яким кольором «світяться» написи, зроблені за допомогою люмінесцентного олівця на купюрах, який запис проявляється під дією УФ – випромінювача [33]. Слід вважати помилкою, якщо в протоколі (акті) не вказані характеристики застосовуваного технічного засобу або якщо в протокол (акт) внесено вигадані дані.

Надалі на досудовому слідстві поширеною помилкою оперативних підрозділів є повернення грошових коштів, використаних в якості засобу платежу, на відповідні статті кошторисів витрат органів, що здійснюють ОРД. Після порушення кримінальної справи грошові купюри необхідно оглянути і долучити до кримінальної справи як речові докази. Повернення грошей допускається тільки після вступу в законну силу правового рішення по справі. В іншому випадку в арсеналі сторони обвинувачення втрачається важливий речовий доказ і за клопотанням сторони захисту дії обвинуваченого можуть бути перекваліфіковані на менш тяжкий злочин (наприклад, не пов'язаний з незаконним збутом наркотиків). Доцільно також зразки спеціальних хімічних речовин, що використовуються при позначці грошових купюр, упаковувати в конверт, відповідним чином опечатувати з пояснювальними позначками. По-перше, в ході розслідування це забезпечить можливість проведення експертизи на предмет відповідності слідів написів на вилучених у збувальника грошових купюрах із зразками спеціальних хімічних речовин. По-друге, експертиза дасть можливість запобігти типовим ймовірним актам протидії з боку захисту: «збуту не було, а гроші - власність підзахисного», «походження позначок невідоме, можливо, вони залишилися від інших ОРЗ, що проводяться іншим органом, в інший час» і т.п. Зразки спеціальних хімічних речовин упаковуються в паперовий конверт, опечатуються листком паперу з відтисками печатки органу, що здійснює ОРД, на конверті робиться пояснювальний напис з підписами присутніх осіб [44, c. 127].

6. Акт оперативної закупівлі. Неважко помітити, що в рамках оперативної закупівлі проводяться дії, характерні для різних ОРЗ: спостереження, наведення довідок, опитування, збір зразків для порівняльного дослідження, ототожнення особистості і т.д. Виникає питання «Чи документувати комплекс «простих» (самостійних) ОРЗ в рамках однієї оперативної закупівлі, чи письмово оформляти кожен окремо». Нагадаємо, що в законодавстві не розкривається сутність ОРЗ, немає встановлених форм більшості документів.

Оскільки в Законі «Про ОРД» немає таких видів ОРЗ, як прийом-передача і позначка грошей, прийом-передача технічних засобів і т.д., то в якому правовому режимі проводяться відповідні дії? До яких видів ОРЗ відносяться складені документи? І як наслідок: чи можна на їхній основі формувати докази? Видається, що складання єдиного документа не суперечить законодавству, він відображає логіку подій і дій, що проводяться в рамках ОРЗ, і такий документ легше піддається перевірці. Навпаки, якщо скласти «пакет» документів замість одного акта оперативної закупівлі, то це ускладнить їх перевірку і утруднить встановлення судом обставин здійснення дій в процесі ОРЗ [73, c. 185].

7. Рапорт про проведений ОРЗ. За результатами проведення оперативної закупівлі «покупець», якщо він є співробітником оперативного підрозділу, складає рапорт, де вказує, за яких обставин проводилася оперативна закупівля. До рапорту додаються придбані наркотичні засоби (відповідним чином упаковані та опечатані) [33]. Існує і практика складання заяви про добровільну видачу наркотиків, якщо «покупець» не є співробітником оперативного підрозділу. На нашу думку, своє волевиявлення про добровільну видачу наркотиків «покупець» може висловити в процесі його огляду після проведення ОРЗ і тому рапорт і заява будуть «зайвими» документами, отже, складати їх не обов'язково.

8. Рапорт про виявлення ознак злочину є обов'язковим документом, як для складання, так і для долучення до кримінальної справи. За допомогою зазначеного рапорту здійснюється реєстрація повідомлення про злочин і на основі представлених матеріалів слідчим приймається рішення. Слідчому і прокурору в рамках досудового провадження, а в судових стадіях державному обвинувачу необхідно звертати увагу на наявність штампа правоохоронного органу про реєстрацію злочину. Відсутність реєстрації в облікових формах може спричинити визнання незаконними наступні рішення про порушення кримінальної справи. При виявленні відсутності штампа про реєстрацію на рапорті слідчого необхідно спільно з оперативними працівниками негайно усунути порушення. В судовому засіданні при виявленні подібної помилки у державного обвинувача також є можливість усунути сумніви, наприклад, шляхом допиту оперативних працівників і отримання виписок з книги обліку повідомлень.

Рапорт повинен містити відомості про те. де, коли, які ознаки і якого саме злочину виявлені, за яких обставин мало місце виявлення ознак злочину, відомості про особу (осіб), яка його вчинила (якщо вона відома), очевидців злочину (якщо вони відомі), про місцезнаходження слідів злочину, документи і предмети, які можуть стати речовими доказами, про будь-які інші факти й обставини, що мають значення для вирішення питання про порушення кримінальної справи. Відомості, що містяться у поданих результатах ОРД, повинні дозволяти зробити висновок про наявність події і її протиправність [62].

9. Постанова про подання результатів ОРД дізнавачу, органу дізнання, слідчому, прокурору, до суду.

Цей документ повинен бути обов'язково складено у двох примірниках. один примірник долучений до кримінальної справи, а другий - до матеріалів справи оперативного обліку або відповідної номенклатурної справи.

Слід звернути увагу, що при наявності в кримінальній справі вищезазначеної постанови, у разі якщо в тексті буде багато помилок, це може послужити приводом для протидії: заявлення стороною захисту клопотань про визнання недопустимими доказів, отриманих на основі цих результатів ОРД.

При вивченні практики зустрічаються також постанови про надання результатів ОРД, постанова про направлення результатів ОРД. Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом [42]. На нашу думку, назва постанови, яка не відповідає законодавству, не є суттєвим порушенням. Тут ми поділяємо позицію Ю.П.. Гармаєва, що «недопустимими слід визнавати лише докази, отримані в результаті неформальних, а суттєвих порушень законодавства, що призвели до реального порушення принципів кримінального судочинства, які заподіяли реальну шкоду правам і свободам людини і громадянина» [17, c. 35].

Постанова про подання результатів ОРД виноситься керівником органу, що здійснює ОРД. Постанова про подання результатів ОРД підписується керівником органу, що здійснює ОРД. Проте вивчення кримінальних справ показало, що затверджується така постанова нерідко заступником органу, що здійснює ОРД, що стороною захисту найчастіше інтерпретується як факт порушення законодавства.

10. Постанова про розсекречення відомостей, що становлять державну таємницю, і їх носіїв.

При підготовці результатів ОРД для передачі слідчому необхідно враховувати, що інформація про використані при проведенні оперативної закупівлі сили і засоби, джерела, про осіб, впроваджених в організовані злочинні групи, про штатних негласних співробітників і осіб, які надають негласну підтримку, а також про організацію і тактику проведення ОРЗ становить державну таємницю і може бути розсекречена тільки на підставі мотивованої постанови керівника органу, що здійснює ОРД. Законодавство не встановлює обов'язкової вимоги про складання цього документа, однак він виноситься «при необхідності розсекречення відомостей, що містяться в матеріалах, що відображають результати ОРД». У постанові необхідно обґрунтувати необхідність і можливість розсекречення тих чи інших оперативно-службових відомостей і чітко позначити ці матеріали в резолютивній частині. Представлені, але не розсекречені в установленому порядку відомості, що становлять державну таємницю, не можуть бути використані у доказуванні. У літературі висловлюється думка, що матеріали передаються від начальника оперативного підрозділу начальнику слідчого підрозділу або від оперативного працівника безпосередньо слідчому [1, c. 34]. Однак, як показує практика, такий варіант застосовується при проведенні ОРЗ за дорученням слідчого. До порушення кримінальної справи реєструється рапорт про ознаки злочину, після чого всі матеріали передаються слідчому. Способи фактичної передачі результатів ОРД обираються органом, що здійснює ОРД.

11. Протокол особистого огляду «збувальника» та вилучення предметів і речовин. Злободенною проблемою на сьогоднішній день є порядок вилучення до порушення кримінальної справи наркотичних засобів, помічених купюр та інших предметів у осіб в приміщеннях, будівлях, в транспортних засобах. Досить часто при документуванні факту вилучення складаються такі документи: акт або протокол огляду, протокол вилучення, протокол особистого огляду і т. п. з посиланнями на статті КпАП України, Закону "Про міліцію ". Закону «Про ОРД» або без посилань взагалі. Між тим Закон «Про ОРД» встановлює право органів, що здійснюють ОРД, проводити при проведенні ОРЗ вилучення предметів, матеріалів та повідомлень, а не обшук [31]. Тому, не ускладнюючи процедур, доцільно провести вилучення в рамках оперативної закупівлі. Закон «Про міліцію» дає право співробітникам міліції проводити обшук тільки відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення. У свою чергу в ст. 264 КпАП України передбачені такі заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, як особистий огляд, огляд речей, огляд транспортного засобу, а також вилучення речей і документів [40]. Таким чином, в рамках адміністративної діяльності можуть бути виявлені і зафіксовані ознаки і адміністративного правопорушення і злочину. На нашу думку, навряд чи допустимо змішування адміністративних та оперативно-розшукових процедур. Наприклад, якщо в постанові про проведення оперативної закупівлі в якості підстави буде вказано, що громадянин підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КпАП України, щоб згодом провести вилучення в рамках адміністративної діяльності, то проведені дії будуть суперечити завданням ОРД, спрямованої на розкриття злочинів.

Як відомо, у невідкладних випадках в порядку ст. 190 КПК України до порушення кримінальної справи можливе провадження такої слідчої дії, як огляд місця події. Наукові та практичні працівники дотримуються тієї точки зору, що людина не може бути об'єктом огляду місць події, тому наркотики, гроші в рамках огляду місця події допустимо вилучати тільки на відкритому місці (наприклад, на підлозі), а не з кишень одягу людини.

В рамках ОРЗ, передбачених Законом «Про ОРД», на нашу думку, допустимо вилучення наркотиків та грошових коштів з таких міркувань.

У законодавстві немає заборон для оформлення «акта добровільної видачі» наркотичних засобів, але тільки після затримання наркоторговця. В іншому випадку останній, за інших рівних умов може розраховувати на звільнення від кримінальної відповідальності згідно ч. 4 ст. 309 КК України [74, c. 18].

Після порушення кримінальної справи можливе вилучення в рамках таких слідчих дій, як обшук, виїмка, особистий обшук, огляд.

12. Пояснення понятих, покупця, продавця. Особливих нарікань названі документи на практиці не викликають. Але недоліки і помилки при їх складанні все ж мають місце. Кожному оперативному працівникові необхідно знати, що відповідно до ст. 63 Конституції України „особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом” [42]. При опитуванні вказаних осіб необхідно під розписку роз'яснити їм зазначене положення Конституції. Якщо цього не зробити, то негативним наслідком може бути визнання проведених дій такими, що порушують конституційні права громадян. Необхідно відзначити, що співробітники оперативних підрозділів, особливо початківці, не домагаються відображення в поясненнях істотних сторін і деталей вчиненого діяння. Найчастіше співробітники оперативних підрозділів не роблять акценти на ознаках злочину: наявність умислу на незаконний збут, зберігання наркотиків, наявність наркотиків у житлі чи тайниках затриманого і т.д. Такі помилки можуть бути усунені на допитах після порушення кримінальної справи.

13. Інші оперативно-службові документи.

Після вилучення наркотики направляються на хімічне дослідження. Тільки після цього буде вирішуватися питання про порушення кримінальної справи. За результатами дослідження фахівцем складається висновок. На жаль, практика використання результатів ОРД показує, що і при складанні висновку і в рамках самого дослідження фахівці також припускаються серйозних помилок. Судово-експертна діяльність, як і будь-яка інша, не застрахована від помилок. Велику увагу вивченню помилок у судово-експертній діяльності приділяє Є.Р. Россинська. За даними її досліджень, в основному допускаються одні й ті ж помилки: вихід експерта за межі своєї компетенції; недотримання через незнання процесуальних вимог, які пред’являються до висновку експерта (в тому числі відсутність у висновку необхідних за законом реквізитів, обґрунтування висновків не результатами дослідження, а матеріалами справи); зміна експертом формулювання питання, поставленого на його вирішення [68, c. 178-179].

Таким чином, результати ОРД є потужною зброєю у боротьбі зі злочинами, пов'язаними з незаконним збутом наркотиків. Однак наявність помилок і порушень закону при документуванні злочинної діяльності оперативно-розшуковими засобами, а також при використанні результатів ОРД для формування доказів часто призводить до припинення кримінального переслідування відносно реально винних осіб. У зв'язку з цим необхідне використання рекомендації щодо своєчасної профілактики помилок і порушень закону, а також їх усунення законними способами.

РОЗДІЛ 3

Поиск по сайту: