Система господарського законодавства України

Господарське законодавство становить нормативну основу господарського правопорядку - правил організації, безпосереднього здійснення та управління господарською діяльністю.

Господарське законодавство – це сукупність нормативно-правових актів і правових норм, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та управління (в тому числі організації) такою діяльністю.

Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов'язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські відносини. У своїй сукупності ці нормативно-правові акти складають систему господарського законодавства.

Система господарського законодавства – це розташування господарсько-правових актів з урахуванням їх зв’язків і властивостей.

Систематизацію господарського законодавства можна здійснювати за різними критеріями: а) за юридичною силою актів, в яких фіксуються господарсько-правові норми (вертикальна систематизація); б) за предметом правового регулювання: за видами і характером господарської діяльності, галузями і сферами народного господарства (економіки) тощо.

Система:

І. За юридичною силою:

1) положення КУ – ст. 13, 41, 42

2) ЗУ, що регулюють господарські відносини (провідне місце посідає ГК, ЦК, Кодекс торговельного мореплавства та ін.; закони: “Про промислово-фінансові групи в Україні”; “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”; “Про кооперацію” та ін.; (ГК визначає основні засади господарювання, правовий статус її суб'єктів, правовий режим майна суб'єктів господарювання, основні засади зобов'язальних відносин та відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, а також ви значає особливості правового регулювання в окремих галузях та сферах господарювання),

3) Постанови ВРУ, наприклад «Про концепцію переходу УРСР до ринкової економіки»

4) Укази Президента, наприклад «Загальні положення про міністерства та інший центральний орган виконавчої влади»; “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації

5) акти уряду:

а) декрети («Про управління майном, що є у загальній власності»)

б) постанови (“Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади”)

в) відомчі нормативно-правові акти

г) регіональні нормативно-правові акти – прийм. Органами місц. самовряд. У встановленому порядку, відповідно до делегованих держ. повноважень

д) локальні нормативно-правові акти – прийм. суб’єктами господарювання або їх засновниками

є) міжнародні договори (універсальні, міжнародних організацій, двосторонні), ратифіковані Верховною Радою України або укладені за її згодою.)

ж) звичаї ділового обігу, в тому числі між нар. торг. Звичаї (ЗУ «Про режим іноземних інвестицій»)

з) правила професійної етики

ІІ. За предметним критерієм:

1) компетенційні нормативно-правові акти – визначають правові положення суб’єктів

2) договірне право, як інститут господарського законодавства, що регулюють господарські зобов’язальні відносини у сфері господарювання

3) інститути господарського законодавства, норми яких регулюють інвестиційну діяльність, зовнішньо економічну діяльність, ринок капіталів, порядок розгляду господарських спорів тощо.

14. Сучасні проблеми вдосконалення господарського законодавства.

Господарське законодавство – це сукупність нормативно-правових актів і правових норм, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та управління (в тому числі організації) такою діяльністю.

В господарському законодавстві чимало застарілих, колізійних норм, а також прогалин, що зумовлено запровадженням в економіку України нових для неї ринкових відносин, які ще не зазнали відповідного законодавчого врегулювання. Одночасне прийняття та набуття чинності Господарським і Цивільним кодексами України породжує ще проблему усунення колізій між їх положеннями.

Вдосконалення господарського законодавства може здійснюватись за такими напрямками:

1) вдосконалення господарського законодавства щодо його змісту – необхідне врегулювання нових для господарської системи України відносин та врегулювання традиційних відносин на нових засадах, шляхом прийняття актів або внесення змін до чинних нормативно-правових актів

2) Вдосконалення законодавства щодо його правової форми – істотне посилення ролі ЗУ як основного джерела господарських відносин,зменшення ролі відомчих нормативно-правових актів, обмеження відомчої нормотворчості

3) Вдосконалення господарського законодавства щодо його системи – вирішення проблеми, пов’язаної з прийняттям ГК та нового ЦК; усунення колізій, інкорпорація господарського законодавства за предметним критерієм; консолідація господарського законодавства

4) Гармонізація законодавства України з найдосконалішими міжнародними стандартами регулювання відносин у сфері господарювання.

Значну роль у вдосконаленні господарського законодавства відіграють господарські суди, які в процесі розгляду господарських справ:

- виявляють прогалини, колізії, застарілі норми в чинному господарському законодавстві;

- узагальнюють практику розгляду господарських справ (спорів);

- Вищий господарський суд

Поиск по сайту: