Політичні уявлення мешканців

Офіційно і теоретично кожна людина, зваживши програми всіх партій, повинна йти на вибори, це один з моментів коли народ виступає як суб'єкт влади. Адже можливо не всі з цім згодні. За таблицею 1 можемо бачити, що 58% опитанних респондентів збираються прийняти участь у виборах до Верховної Ради України 2012, 30% відмічають, що не прийдуть на вибори, 12% ще не визначилися (Таблиця 2).

Таблиця 2 Розподіл респондентів за явкою на вибори Верховної Ради України

Коли задаеться запитання «Яку політичну партію ви підтримуєте?», при цьому якщо респондент перебуватиме в компанії своїх друзів чи знайомих чітко простежується одна думка на всіх. В основному це явище спостерігалося у людей похилого віку. В даному випадку підтримуваною партією стала «Комуністична партія». Також при цьому можна було почути «Ми комуністи, нам інших не треба», «А як ти думаєш хто я? Звичайно комуністи». Результати за таблицею 3.1, 3.2 показуть наступний рейтинг: 25% Комуністична партія (П.Симоненко), 11% Партія Регіонів (В.Янукович), 6% (Фронт змін) (А.Яценюк), по 4% у партій (Україна вперед) (Н.Королевська), Народная партія (В.Литвин), Партія Батьківщина, 2% опитаних відмітили Украина майбутнього (С.Олийнык), усі інші по 1%, також 16% ще не визначилися з кандидатом, 25% не ідуть на вибори (Таблиця 3).

Таблица 3.1 Рейтинг політичних партій

Таблица 3.2 Рейтинг політичних партій

Таблица 4.1 Рейтин кандидатів в депутати від м. Дніпродзержинськ

Таблица 4.2 Рейтин кандидатів в депутати від м. Дніпродзержинськ

На основі отриманих данних 18% опитаних мешканців Баглійського района підтримують Храпова С. (комуністична партия), 9% Гузенко К. (Партия Регионов), 6% Морохов Г. (Фронт Змін), 4% Демошенко С. (Народная партия), по 3% отримали кандідати Анисимов В. (самовисуванець), Дубинин А. (Украина майбутнього), Куприй В. ВО (Свобода), 2% Шаго Е. (БЮТ), Корчевский Я. (самовисуванець), 25% відмітили, що не ідуть на вибори і 24% ще не визначилися (Таблиця 4).

Інформацію про вибори можна отримати багатьма способами. Враховуючи технологічний розвиток основними джерелами інформції стали телебаченння та інтернет але з таблиці 5 видно, що 26% відмічають як джерело політичной інформації газети (можливо це в основному пенсіонери), 50% стежать за політичним життям по телебаченню, слухачів радіо залишилося зовсім мало 4%, 7% отримують інформацію через агітаційні матеріали, 6% бігборди і сітілайти (Таблиця 4). Також по цьому питанню ми провели більш глибокий аналіз і отримали такі дані. На таблиці 5 можемо побачити, що перщі дві вікові групи 18-25, 26-35 в основному отримують політичну інформацію по телебаченню, хоча тут ще присутні інші джерела. У вікових груп 36-45, 46-60 вже по другому змінюється кількість, 26 відмічають газети, 43 телебачення. У групі старше 60 теж переважає телебачення але і немало тих хто читає газети (Таблиця 6).

Таблиця 5 Джерела з яких респонденти отримують політичну інформацію

Таблица 6 Двовимірний розподіл джерел політичної інформації за віком (чол.)

У 1991 році єдиною офіційною мовою країни була проголошена українська, незважаючи на те що більшість населення України двомовне і, більше того, в республіці є регіони компактного проживання іншомовних мовних меншин, історично становлять більшість населення в ряді районів і областей країни. Регіональними мовами Україні є тільки мови історичних автохонное меншин країни. Наявність у складі Україні автономної республіки Крим, де більшість населення ніколи не було україномовним, також підштовхувало уряд країни до вирішення мовного питання в регіональній площині, враховуючи те що продовження політики українізації призводить до зростання сепаратистських настроїв у ряді регіонів країни. Але процесі опитування можна було побачити, що жителі Баглійского району мало проінформовані про закон про регіональні мови. З нашої точки зору треба давати людям більше знань щодо цього закону, щоб кожен знав усі тонкощі і наслідки, у випадку прийняття закону в силу.

При відсутності достатньої інформації все ж більшість респондентів 62% вважало за потрібне відзначити своє ставлення як позитивне, 3-м% важко відповісти, тільки 20% оцінюють його негативно і 15% нейтрально (Таблиця 7).

Більш глибокий аналіз показав, що відповіді на це питання від віку не залежать. Про це свідчать дані на рисунку 3. Група старше 60 в основному позитивно відноситься до закону про регіональні мови. У групі 46-60 відповіді на варінти питання склалися майже однаково. Групи 18-25, 26-35 більше позитивно ніж негативно і группа 36-45 також з переважною кількістю відмічає позитивне відношення (Рисунок 3).

Таблиця 7 Ставлення мешканців до прийняття закону про регіональни мови

Рисунок 3 Двовимірний розподіл опитанних мешканців за віком та ставленням до закону про регіональні мови

Стратегічний союзник це країна яка найбільш активно співпрацює на всіх рівнях взаємовідносин а також пов'язана економічними, політичними і військовими інтересами. Найбільша кількість опитаних респондентів вважає Російську Федерацію найкращім стратегічним партнером нашої країни. По 22% відмічають Евросоюз та США (Рисунок 3). При цьому можна додати, що ця думка істотно не залежить від віку респондента. Про це говорять дані в таблиці 8. За віковими групами 18-25, 46-60 думки склалися майже навпіл, з невеликою перевагою відмічають Російську Федерацію 38 і 25 Евросоюз. У групі 36-45 відмічають 3/1 Російську Федерацію і Евросоюз. Група старше 60 майже усі відмічають Російську Федерацію (Таблиця 8).

Рисунок 3 Стратегічний союзник України за думкою респондентів

Таблиця 8 Двовимірний розподіл думок про стратегічного союзника України (чол.)

Євразійське економічне співтовари́ство ЄврАзЕС міжнародна економічна організація, наділена функціями, пов'язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, що до неї належать (Білорусь, Кзахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), виробленням єдиної зовнішньої економічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування загального ринку. Якщо включити Україну то прирост ВВП буде складати 15% якщо це буде орієнтоване на десятирічну перспективу. Але при цьому є і недоліки. Евросоюз негативно відноситься до країн учасників митного союзу. Незважаючи на це 38% респондентів відмічають своє ставлення як позитивне і 6% скоріше позитивне, 24% відмічають нейтральне відношення, 20% важко відповісти і тільки 10% ставляться до цього митного союзу негативно (Таблиця 9).

Таблиця 9 Ставлення респондентів до вступу України в Митний союз ЄврАзЕС

Поиск по сайту: