АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ТА її НАСЛІДКИ

Читайте также:
  1. Боротьба польських, литовських, угорських та ординських феодалів на українські землі у 14 ст.
  2. Види земельної ренти. Ціна землі.
  3. Види та наслідки нерегульованої інфляції
  4. Випишіть східнослов'янські землі, що увійшли до Київської Русі за часів правління князя Володимира Святославовича, зазначте роки правління князя.
  5. Випишіть українські землі, що напередодні 1941 р. були приєднані до складу УРСР, зазначте, коли і внаслідок яких подій це сталося.
  6. Відновлення репресій у 60-70-х рр. ХХ ст. Їх наслідки для розвитку культури.
  7. Глобалізація економіки: позитивні та негативні наслідки.
  8. Глобальні наслідки забруднення довкілля
  9. Дженнифер говорила таким взволнованным, непривычным голосом, что мама не узнавала её.
  10. Економічні наслідки монополізму
  11. Економічні наслідки монополії
  12. Завершення промислової індустріалізації в Україні: соціально-економічна сутність та наслідки (1925-1939рр)

У цей час Русь зіткнулася з новим могутнім ворогом — мон­голами. У 1206 р. монгольський хан Темучін, прий-

нявши ім'я Чингісхана, розпочав завойовницькі Монгольськ

завоюванні

походи, підкоривши Північний Китай, Середню

Азію, Північний Іран. У 1223 р. авангард монголів уперше зуст­рівся в бою з руськими князями на р. Калці. Руські війська не мали єдиного командування, діяли неузгоджено і зазнали ни­щівної поразки.

У 1237-1238 pp. монголо-татари під керівництвом онука Чин­гісхана Батухана (Батия) спустошили Північно-Східну Русь. У 1239 р. вони взяли Чернігів, а 7 грудня 1240 р. — Київ. Із 40 мо­нументальних споруд Києва залишилося (дуже пошкодженими) лише 5, з 9 тис. дворів — 20, а з 50 тис. населення — не більше 2 тис. У деяких районах давнього Києва життя відродилося лише через кілька століть. Київ було відкинуто на кілька віків назад.

Упертий опір загарбникам чинили міста Данилів, Кременець і Холм, які Батию так і не вдалося захопити. Столицю Воли­ні — Володимир-Волинський — завойовники захопили лише після тривалої облоги. Три дні змогло протриматись інше сто­личне місто — Галич. Потім монголи пройшли вогнем і мечем через Галичину й Волинь, розбили польські й угорські війська,



Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

спустошили сербські й болгарські землі. Монголо-татари були ослаблені боротьбою з руськими князями й не змогли дійти до останнього моря», як заповідав їм Чингісхан. До того ж у цей час помер хан ханів Угедей, і Батий повертає військо назад, щоб взяти участь у поділі Монгольської держави. Фактично бороть­ба руських князівств проти монголів урятувала Західну Європу від поневолення. Руські землі потрапили в залежність від но­вої держави — Золотої Орди, заснованої Батиєм, оскільки були розрізненими, воювали кожен за себе, а монголи вже мали вели­кий досвід ведення бойових дій.

У 1256 р. князь Данило Галицький відкрито кинув виклик монголам, вигнавши їх війська з Північного Поділля та Східної Волині. Спроби монголо-татарського воєначальника Куремси взяти Володимир-Волинський і Луцьк закінчилися невдачею. Проте в 1260 р. загін монголо-татар здійснив похід на Галиць-ко-Волинське князівство, змусивши руських князів зруйнувати фортеці у Володимирі-Волинському, Луцьку, Кремінці та Львові.

Монголо-татарська неволя призвела до великого спусто-

І шення Південно-Східної Русі: багато людей загинуло,
______ І міста були спалені й пограбовані. З 74 руських міст 49

були сплюндровані ордою Батия, 14 з них так і не піднялися з руїн, а ще 15 згодом перетворилися на села. Занепад міст, за­хоплення в полон ремісників призвело до погіршення еконо­мічного становища, згортання торгівлі, зникнення цілих галу­зей ремісництва. Було втрачено незалежність, послаблено обо­роноздатність. Іго загальмувало розвиток Русі, спричинило її відставання від Європи. Залежність від Золотої Орди виявля­лася в трьох формах: 1) видача ярликів (грамот) на князювання, причому без урахування конкретних прав на престол, що приз­водило до численних інтриг; 2) сплата данини. Князі знаходи-. лися під наглядом представників ханів — баскаків. Збиралося 14 видів ординських даней та повинностей (безпосередньо для хана, торгові збори, візничі повинності, «корм» баскакам тощо); 3) забезпечення монгольської армії рекрутами.

Ординські хани мало змінили політичну систему в князівс­твах Русі, намагаючись використати її у своїх цілях. Ненадій­них, з їхнього погляду, князів вони ліквідовували, нацькову­вали князів один на одного, намагаючись не допустити їхнього згуртування і посилення, з тим щоб і надалі тримати в покорі. Українські землі безпосередньо не входили до складу Золотої..Орди, але монголо-татарські хани для підтримки своєї влади періодично (не рідше ніж один раз на п'ять років) влаштову­вали спустошливі походи на ці території. Монголр-татарське


Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України


іго помітно вплинуло й на етнічні процеси, що відбувалися на українських землях, дещо «розмивши» базовий слов'янський елемент населення краю.

Хоча руські князі й залишалися при владі, їхні адміністра­тивні повноваження як васалів хана були обмежені, оскільки хани призначали своїх власних чиновників для вербування воїнів і збору податків. У завойованих землях монголи поспі­шали визначити платоспроможність населення, проводячи його перепис. Перший перепис (так зване «число») на українських землях вони провели ще в 1245 p., коли були обкладені податком Київська земля, Поділлія, Переяславська й Чернігівська землі. Населення Русі було розділено на міріади (тьми), тисячі, сотні й десятки. Цей поділ використовувався й для цілей місцевої ад­міністрації — тисяча позначала не тільки людей, що жили в пев­ному районі, а й сам район. Таким чином, кожний числовий роз­поділ являв собою військово-фінансовий район, територіальну одиницю, з якої стягувалась певна кількість рекрутів і податків. Населення території десятки* могло дорівнювати приблизно 200 осіб, а населення міріади — 200 тис. На українських землях у XIV ст. було 16 міріадів (тьмів). «Десятка» приблизно дорів­нювала селу, місто — «сотні», волость — «тисячі».

Обмежувалася судова влада князів. У судовій Практиці всі руські князі перебували під владою хана й монгольського Вер­ховного суду, і деяких з них стратили за наказом хана за реальні або уявні державні злочини. Хан також розглядав більшу части­ну головних судових справ між руськими князями. Разом з тим хан не втручався в позови між російськими боярами й просто­людинами, дозволяючи князеві кожної місцевості продовжува­ти виконувати його судові функції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)