АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Комплексний контроль різьби

Читайте также:
  1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  3. II. Контроль исходного уровня знаний студентов
  4. III. Государственный надзор и контроль за соблюдением законодательства об охране труда
  5. IV. Організація. Контроль.
  6. Административно-общественный контроль на предприятии
  7. Акустический и виброакустический контроль
  8. Алгоритм изменения дозы НФГ в зависимости от относительной величины АЧТВ (по отношению к контрольной величине конкретной лаборатории)
  9. Анализ результатов контрольного этапа
  10. АНАЛИТИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ
  11. Аудиторский контроль
  12. Аудиторский финансовый контроль


Додержання розмірів різьби болта або гайки забезпечують комплексним методом перевірки, який заснований на застосуванні різьбових граничних калібрів: різьбових кілець або скоб та різьбових калібрів-пробок.

Прохідні калібри (ПР) мають повний профіль і довжину, що дорівнює довжині згвинчування.

Не прохідні різьбові калібри (НЕ) мають укорочений профіль і служать для перевірки середнього діаметра різьби.


 

Лекции

Лабораторные

Справочники

Эссе

Вопросы

Стандарты

 

ТЕМА 11. ДОПУСКИ ТА ПОСАДКИ КУТІВ ТА ГЛАДКИХ КОНУСІВ

 

1. Допуски на кутові розміри.

2. Система посадок та посадок для конічних з'єднань.

3. Засоби для вимірювання кутів та конусів.

1. Допуски на кутові розміри.

Допуски кутових розмірів, кутів конусів і призматичних елементів деталей з довжиною меншої сторони кута до 2500 мм, застосо­ваних в машинобудуванні, встановлені ГОСТ 8908—81.

Прийнято такі позначення допусків:

AT — допуск кута (різниця між найбільшим і найменшим граничними- кутами);

AT a — допуск кута, виражений у кутових одиницях;

ATD — допуск кута конуса, виражений допуском на різницю діаметрів у двох нормальних до осі перерізах конуса на заданій відстані та між ними (визначається по перпендикуляру до осі ко­нуса);

ATh — допуск кута, виражений відрізком на перпендикулярі до сторони кута, протилежної куту АТа, на відстані L від вершини кута; практично цей відрізок дорівнює довжині дуги радіуса L1, яка стягує кут АТ а,.

При позначенні допуску кута заданого ступеня точності до позначення допуску кута додається номер відповідного ступеня точності, наприкладАТ5, АТ8

Посадки, які фіксуються сполученням конструкційних елемен­тів конусів, що з'єднуються: а — посадка з зазором; б — посадка перехідна; в — посадка з натягом; / — зовнішній конус; 2 — внутрішній конус; 3 — поле допуску внут­рішнього конуса; 4 — поле допуску зовнішнього конуса
Встановлено 17 ступенів точності допусків кутів: 1, 2, ...,17, числові значення яких наведено в стандарті.

2 Система посадок та посадок для конічних з'єднань.

На гладкі конуси діаметра до 500 мм і конусністю від 1 :3 до 1 :500 допуски і поля допусків, а також призначення конічних по­садок встановлює ГОСТ 25307—82.



Конічні з'єднання характеризуються конічною посадкою і базовідстанню з'єднання. За номінальні розміри конічного з'єднання можна брати діаметри будь-яких перерізів, що знаходяться на певній відстані від бази (базовідстані конуса).

Базовідстанню (Zp) називається відстань між базами двох спряжених конічних деталей (див. рис. 12.1). За базу зовнішнього конуса (Ze) можна брати торець вала, його заплечик тощо;

Посадки, які фіксуються за заданою осьовою від­станню між базовими площинами конусів, що з'єднуються: а — посадка з зазором; б — посадка перехідна; в — посадка з натягом; / — базові площини; 2 — зовнішній конус; 3 — внутрішній конус; 4 — поле допуску внутрішнього конуса; 5 — поле допуску зовнішнього конуса; за базу внутрішнього конуса (Z,) звичайно беруть один з торців деталі.

Залежно від способу фіксації взаємного осьового положення зовнішнього і внутрішнього конусів виділяють кілька видів по­садок.

^ Посадки з фіксацією шляхом поєднання конструктивних елемен­тівконусів, що з'єднуються; при цьому способі фіксації можливе одержання посадок з зазором, перехідних і з натягом (рис. 12.2).


^ Посадки з фіксацією за заданою осьовою відстанню Zpf між базовими площинами з'єднуваних конусів; при цьому способі фік­сації можна одержати посадки з зазором, перехідні та з натягом (рис. 12.3).


Посадки з фіксацією по заданих осьових зміщеннях Еа з'єд­нуваних конусів від їх початкового положення; при цьому способі фіксації можна одержати посадки з зазором і натягом (рис. 12.4).

Посадки з зазором, які фіксуються за заданим осьовим зміщенням:
а — посадка з зазором; б — посадка з натягом;
1— кінцеве положення; 2 — початкове положення; 3 — зовнішній конус; 4 — внутрішній конус

П
осадки з фіксацією за заданим зусиллям запресовки Fs,
що прикладається в початковому положенні з'єднуваних конусів; при цьому способі фіксації можна одержати посадки з натягом (рис. 12.5).

Рис. 12.5. Посадки з натягом, які фіксуються за заданим зусиллям запресування:

Для конусів встановлено такі види допусків: TD — допуск діаметра конуса; AT — допуск кута конуса; до­пуск форми конуса:

FFB — допуск круглості;

FFL — допуск прямолінійності твірної.

Встановлено два способи нормування допусків конусів.

Спосіб 1 — сумісне нормування всіх видів допусків допуском T^ D в будь-якому перерізі.

Допуск TD визначає поле допуску конуса, обмежене двома гра­ничними конусами, між якими повинні знаходитися всі точки ре­альної поверхні конуса: обмежене не тільки відхиленнями діаметра, але й відхиленнями кута та форми конуса (рис. 12.6).

Рис. 12.6. Визначення допуску ТD діаметра конуса будь-якого пере­різу:
1 — реальна поверхня; 2 — поле допуску конуса; 3 — найбільший граничний конус;

4 — найменший граничний конус

В разі необхідності допуск TD може бути доповнений більш вузькими допусками кута і форми кону­са; при цьому всі точки реальної j поверхні конуса також повинні знаходиться в полі допуску, обмеже­ному двома граничними конусами.

Спосіб 2 — роздільне нормуван­ня кожного виду допусків: допуску TDдіаметра конуса в заданому пе­рерізі, допуску AT кута конуса, до­пуску TFKкруглоти і допуску tfl прямолінійності твірної конуса

Допуски неспряжених конусів треба нормувати переважно способом 2.опубликовать

 

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)