Засоби ППО аеродрому і їх характеристики

Загальна ППО-Авіація, комплекси ППО великої дальності

Можливості комплексу С-300 ПМУ і його характеристики.

Об’єктова система ППО і ії характеристики

Комплекс „Тор

Комплекс „Шилка”

ПЗРК „Голка”

Для несення внутрішньої служби на стоянках літаків після їх розпечатування і до здачі під охорону варти щоденно наказом по частині призначаються: (НТЗ-99 стор.223)

Черговий стоянок літаків частини відповідає за збереження АТ; підтримання внутрішнього порядку на стоянках; своєчасне розпечатування та здачу під охорону варти техніки, обладнання та майна; розпе­чатування стоянок літаків підрозділів, а також за зброю, яка знаходиться у приміщенні ЧСЧ, боєпри­паси та інше майно згідно з описом.

Він повинен (НТЗ-99 стор.224)

Він повинен:

знаходитися у відведеному для нього приміщені, відлучатися у справах служби з дозволу чергового частини, залишати за себе помічника чергового сто­янок літаків частини і доповідати йому з якою метою і на який час відлучається;

контролювати несення служби черговими стоянок літаків підрозділів, дотримання на стоянках частини заходів пожежної безпеки й маскування, правил пересування особового складу та автотранспорту по аеродрому;

забезпечити постановку перелітаючих літаків на відведені для них стоянки;

подавати установлені сигнали оповіщення особо­вому складу;

слідкувати за порядком розпечатування та допуску до літаків, аеродромних приміщень і сховищ осіб, які віддані наказом по частині;

слідкувати за виконанням розкладу дня особовим складом на стоянках, знати, які роботи, якими підроз­ділами виконуються, мати планову таблицю запусків і опробувань двигунів літаків і планову таблицю ви­конання робіт на АТ, не допускати на стоянках робіт, не передбачених ними;

постійно знати наявність на стоянках частин літаків, іншої техніки і озброєння;

слідкувати за чистотою й порядком на території стоянок літаків, а також за виконанням правил охо­рони навколишнього середовища.

Черговий стоянок частини знаходиться на аеро­дромі у спеціально відведеному і обладнаному для несення служби приміщенні.

Під час ведення бойових дій в умовах застосування противником ЗМЗ….(НТЗ-99 стор 244 п.801)

Намалювати схему оборони аеродрому.

Основними об’єктами для охорони є:

-Авіаційна техніка.

-Склади зберігання АЗУ.

-Склад ППМ.

-Злітно-посадочна смуга.

-Казарми особового складу.

-Засоби енергозабезпечення,зв’язку та управління(Штаб,КДП,СКП).

-Будинки розміщення сімей військовослужбовців.

САМОСТІЙНА РОБОТА:

Наземна оборона і охорона аеродромів організовується з метою виключення дії диверсійно-розвідувальних груп, повітряного десанту противника, військ противника прорвавши нашу оборону, забезпечення цілостності зброї, техніки і запасів матеріальних засобів, запобігання несанкціонованих вильотів літаків та вертольотів, а також для затримки приземлившихся літальних апаратів противника.

Наземна оборона і охорона аеродромів здійснюється по гарнізонному принципу силами та засобами всіх частин і підрозділів, розміщених на аеропортах, а також спеціально виділеними частинами і підрозділами сухопутних військ.

Основу охорону аеродромів складають караули, патрулі, чергові підрозділи і добовий наряд частин і підрозділів. Кількість виділених для охорони сил та засобів залежить від важності об'єктів, їх кількості і розмірів, умов розміщення, характеру місцевості та інших умов обстановки.

Караули виділяються для охорони складів: ППМ (паливно-мастильні матеріали), зброї, МТС, стоянки літаків, інших важливих об'єктів, вони споряджаються від роти охорони ОБАТЗ.

Стоянки літаків охороняються караулом, а під час польотів і робіт на авіаційній техніці - черговим по стоянці частини (офіцер ІАС полка) і черговим по стоянці підрозділу (солдати або надстрокові службовці ае).

Наземна оборона аеродромів будується коловою і ешелонованою по глибині. Основу її складають взводні опорні пункти, пересувний резерв, зенітно-артилерійські засоби на вогневих позиціях та інженерні загородження.

Спорудження оборонних споруд включає влаштування вогневих позицій, протитанкових і протипіхотних загороджень, підготовку до оборони окремих об'єктів і споруджень. В першу чергу обладнуються оборонні споруди для прикриття пунктів управління і зон розосередження.

Опорний пункт представляє собою розвинуту в інженерному відношенні ділянку місцевості шириною по фронту до 300м, розміщену на відповідному природному рубежі на віддаленні 1000-1500м від основних об'єктів, включаючому можливість враження всіх видів зброї піхоти і в першу чергу кулеметів. Кожний опорний пункт обороняється одним взводом. Відстань між опорними пунктами складає 1200-1400м, що забезпечує вогневу взаємодію між взводами. Крім того, в інтересах оборони використовуються караули, які охороняють окремі об'єкти, дозори, пости спостереження і внутрішній наряд. Для доброго відбиття нападу противника організовується неперервна розвідка із застосовуванням дозорів, секретів, патрулів на бронетранспортерах або автомобілях. З метою зручності в управлінні підрозділами в обороні в ході відбиття нападу противника вся територія аеродрому розбивається на сектори, які прикривають найбільш важливі напрямки і об'єкти. В обороні аеродрому створюється три-п'ять секторів, між якими організовується тактична і вогнева взаємодія. Для управління обороною кожного сектора призначаються начальники секторів оборони, які підкоряються начальнику наземної оборони аеродрому.

Відповідальність за організацію охорони і оборони аеродрому покладається на старшого авіаційного начальника гарнізону - командира авіаційного з'єднання або частини. Він являється начальником оборони аеродрому. Його замісником по наземній обороні являється командир авіаційно-технічної частини або комендатури.

На основі рішення командира авіаційного полку штаб полку з притягненням штабів, забезпечуючи і зенітні частини, розробляє план охорони та оборони аеродрому і контролює його виконання. Крім того, відпрацьовується бойовий наказ, який оголошується всьому особовому складу гарнізону.

Для виконання бойових завдань наземної оборони притягується частина особового складу авіаційних, авіаційно-технічних частин та частин РТО, базуючихся на аеродромі. Від авіаційного полку моє бути виділено 20-25% особового складу, від ОБАТЗ до 30%, від ОБЗ і РТЗ до20%. Весь особовий склад, виділений для оборони, зводиться до взводів чисельністю по 20-25 чоловік. Всього може бути сформовано 12-13 взводів. Із цього складу 25-30% виділяється в пересувний резерв, який створюється для посилення оборони окремих секторів на загрожуючих напрямках в ході бою і для боротьби з десантами противника. На озброєнні особового складу, виділеного для наземної оборони, маються автомати, гранати, можуть бути кулемети. Придані підрозділи сухопутних військ мають штатне озброєння.

Успіх оборони аеродрома досягається вмілим обладнанням опорних пунктів в інженерному відношенні і маскуванням, чіткою організацією системи вогню, створенням системи протитанкових та протипіхотних загороджень знанням задач і порядку дії особового складу та вмілим управлінням особовим складом, чіткою організацією взаємодії всіх сил і засобів, які ведуть оборону аеродрому.

Злагоджені дії особового складу і обладнання аеродрому для наземної оборони відпрацьовуються в ході бойової підготовки авіаційних частин в мирний час.

Основними заходами по охороні і обороні військових частин (установ) є:

-планування охорони і оборони військових частин;

-підтримання у високій готовності до дій за призначенням визначених сил та засобів, що задіяні в охороні і обороні військових частин, забезпечення надійного управління ними в надзвичайних ситуаціях та всебічного забезпечення;

-організація та підтримання постійної взаємодії військових частин з органами Служби безпеки України (далі по тексту СБУ), Міністерства внутрішніх справ (далі по тексту МВС) та іншими військовими формуваннями і органами виконавчої влади;

-організація охорони та оборони важливих об’єктів;

-забезпечення умов щодо надійного та безпечного функціонування усіх життєво важливих військових об’єктів;

-розосередження підрозділів військових частин, авіаційної, автомобільної і спеціальної техніки, а також запасів матеріальних засобів і авіаційних засобів ураження;

-будівництво сховищ для особового складу, техніки, запасів матеріальних засобів, пунктів управління з використанням захисних і маскувальних властивостей місцевості;

-проведення рятувальних робіт, надання допомоги потерпілому особовому складу;

-запобігання проявам диверсій та терористичних актів, протидії в разі їх виникнення;

-обов’язкове навчання особового складу захисту від ЗМУ та високоточної зброї;

-своєчасне оповіщення підрозділів військових частин про радіоактивне, хімічне, біологічне (бактеріологічне) зараження і визначення порядку дій по ним.

Військові частини охорону і оборону організують в загальній системі авіаційного гарнізону.

Плани охорони і оборони військової частини погоджується з штабом територіальної оборони (начальники 3-го відділу ОВК, ОМВК РВК є начальниками даних штабів) місць де вони знаходяться, начальником управління МВС області (району), начальником управління СБУ області (району).

Заняття 6.3. Перебазування авіаційних частин.

Перебазування авіаційних частин є зміна аеродрому базування. Метою перебазування може бути:

-Розсередження авіаційної частини з аеродрому постійного базування, на польові аеродроми, на яких передбачено базування малими групами літаків.

-Приближення базування до лініі фронту для збільшення глибини діі по цілям, або вдогін за своїми наступаючими військами.

-Перенесення зусиль з одного операційного напрямку, на другий.

-Виведення підрозділу з під удару авіації, або з під обстрілу з боку сухопутних військ противника.

-Видалення базування від лініі фронту, у разі вимушеного відходу своїх сил.

Безпосередня підготовка починається з отри­мання розпорядження на перебазування авіаційної частини. Вона має за мету підготувати ІТС, АТ і технічне майно до конкретного перебазування. Для цього відпрацьовується план перебазування ІТС та технічного майна, який є складовою частиною плану перебазування частини й передбачає виконання таких заходів:

Поиск по сайту: