Формами тактичного застосування авіаційних полків і ескадрилій

-авіаційні удари (АУ);

-повітряні битви (ПБ);

-повітряні бої (ПБ);

-спеціальні бойові польоти (СБП);

-бойові дії (БД);

-операції.

Заняття 2.2. Суть і зміст бойової готовності авіаційних підрозділів і частин.

Бойова готовність АПЧ - такий стан, в якому вони здатні організовано в установлені терміни перейти з мирного на бойове положення та успішно виконати бойові задачі в умовах активної протидії ворога.

Бойова готовність АПЧ може бути представлена як єдиний комплект з трьох взаємозв'язаних компонентів:

■ бойовій здатності (боєздатності) - головний компонент;

■ бойові мобільності;

■ бойовій живучості.

Боєздатність це - здатність АПЧ вести бойові дії, виконувати бойові задачі.
Вона є визначним компонентом бойової готовності та найважнішою умовою, досягнення перемоги. Боєздатність залежить від бойового досвіду екіпажів, та можливостей бойової авіаційної техніки.

Критерієм боєздатності може бути кількість уражених об'єктів, або збитих повітряних об'єктів.

Бойова мобільність це - здатність АПЧ привести себе у готовність до негайних дій в установлені терміни.

Критеріями бойової мобільності можуть бути час переходу з однієї ступені бойової готовності, а також терміни приведення авіаційних підрозділів та частин у готовність до польоту (від моменту отримання сигналу до зльоту).

Бойова живучість - це здатність АПЧ до тривалого ведення бойових дій в умовах використання усіх видів зброї та засобів РЕБ супротивника (тобто здатність зберігати боєздатність та мобільність в умовах протидії супротивника).

Для реалізацій цих потреб в Збройних Силах України прийняти наступні ступені бойової готовності:

♦ бойова готовність-Постійна.

♦ бойова готовність –Підвищена.

♦ бойова готовність –Військова загроза.

♦ бойова готовність-Повна.

Бойова готовність «Постійна» - це таке становище частин, при якому вони займаються повсякденною плановою діяльністю та здатні у мінімально скорочений термін перейти у вищу ступінь готовності. При цій ступені бойової готовності:

■ частини виконують польоти та їх забезпечення згідно плану бойової
підготовки;

■ управління здійснюється з КП скороченим складом бойового розрахунку;

■ чергові пари ІТО знаходяться на бойовому чергуванні у встановлених для них
ступенях готовності до бойового польоту (бойове чергування - найвища
форма підтримки бойової готовності);

■ літаки авіачастин у бойовому стані знаходяться у ЗБУ у районах
розташування

■ (боєздатним вважається справний підготовлений до польоту літак,
споряджений АЗУ та іншими засобами, згідно поставленої задачі);

■ засоби керування та матеріально технічного забезпечення знаходяться у
парках та на позиціях.

Бойова готовність «Підвищена» - це такий стан частин, у якому вони залишаючись на аеродромі головного базування проводять заходи, у підсумку яких підвищується їх готовність до виконання бойових задач.

Основні заходи, що підвищують готовність частин до виконання бойових задач та які проводяться в АПЧ є:

■ літаки готуються до бойового вильоту з оснасткою 1 бойового комплекту;

■ вводиться (посилюється бойове чергування екіпажів) частина сил, яка здатна миттєво почати виконання бойових задач;

■ на КП встановляється цілодобове повного бойового розкладу;

■ офіцери та прапорщики переводяться на казармене становище, та тих, хто знаходяться у відряджені та у відпусках викликають в частину;

■ особовому складу видається зброя;

■ проводяться заклади з захисту авіачастин, з захисту від зброї МУ(масового ураження), по маскуванню об'єктів на ньому.

У бойову готовність «Підвищена» частина приводиться таємно, без об'яви тривоги. Польоти з учбової підготовки проводяться по ескадрільно.

Бойова готовність «Військова загроза» - це такий стан частин, при якому вони підіймаються по «бойовій тривозі» та проводять заклади, що спрямовані на завершення підготовки до виконання бойових задач на головних аеродромах та аеродромах розосередження. При цьому АПЧ частиною сил здатні негайно приступити до виконання бойових задач. Впроваджені заклади:

■ посилюється бойове чергування літаків та засобів;

■ особовий склад та техніка, що не зайняті до забезпечення вильотів
виводиться у район розмежування;

■ авіаційні частини та частини забезпечення доукомплектовуються до штатів
військового часу;

■ аеродроми розосереджування готуються до прийняття авіачастин, їх передові
команди виходять на оперативні аеродроми;

■ особовому складу видаються патрони, гранати, стальні шоломи, засоби
захисту та дозиметричного контролю;

■ вживаються заклади до підготовці евакуації сімей військовослужбовців.
Польоти по бойовій підготовці вживаються тільки за для підтримання
натренованості особового складу, та для введення в стрій прибуваючого в частину
поповнення;

Бойова готовність «Повна» - це такий стан апч, при якому вони готові негайно приступити до виконання бойових задач згідно за своїм оперативним призначенням.

У бойову готовність «Повна» АПЧ приводиться по сигналу «бойова

тривога».

В «Повній» бойовій готовності сили та засоби АПЧ займають наступне положення:

■ особовий склад на робочих місцях, льотний склад у кабінах літаків, ТС у літаків, бойові розрахунки КП у пультів керування;

■ засоби ураження знаходяться у літаках;

■ техніка забезпечення польотів - на встановлених місцях.

При цьому частина літаків може розташовуватися у ВПП, інші в укриттях чи ЖБУ, враховуючи їх вирулювання та зльоту у мінімально встановлені терміни.

Приведення авіаційних частин у різні ступені бойової готовності в залежності від обставин може здійснюватися послідовно або відразу в вищі ступені минаючи попередні.

Приведення авіаційних частин у різні ступені бойової готовності проводять командири, які мають на це право, у порядку, встановленому раніше розробленим планом.

Сигнал на приведення АПЧ у вищі ступені готовності може передаватись:

■ письмово з доставкою посильним;

■ по технічним засобам зв'язку;

■ при особистому спілкуванні.

Таким чином бойова готовність авіаційних частин - це стан, який визначає їх підготовленість до виконання покладених на них бойових задач.

Ступенями готовності до бойового вильоту є:

■ перша готовність (готовність №1);

■ друга готовність (готовність №2);

■ третя готовність (готовність №3).

При готовності №1 сили та засоби частин займають наступне положення:

■ літаки повністю підготовлені до бойового польоту (двигуни опробуванні, літаки дозаправленні, та завантажені, ракети, бомби, контейнери з розвідувальним обладнанням чи засобами РЄП підвішені, гармати заряджені, обладнання повністю підготовлено);

■ засоби запуску двигунів та передстартового контролю - підключені;

■ льотний склад знаходиться у кабінах;

■ технічний склад та спеціалісти наземних засобів забезпечення у літаків;

■ розрахунки КП - на робочих місцях;

■ засоби керування - увімкненні та готові до негайного використання;

■ бортові та наземні радіостанції увімкненні на прийом.

У деяких випадках у готовності №1 літаки можуть знаходитись із запущеними двигунами.

Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №1 складає 6 хв., а для вильоту ескадрильї, озброєної літаками бомбардувальниками Су-24-7-10хв.

При готовності №2 сили та засоби АПЧ займають таке положення:

• льотний склад: у спорядженні зі знятими шоломами або без спорядження, знаходяться у літаках або в інших місцях, встановлених командиром;

• льотний склад десанту чи військ, що перевозяться - знаходиться у готовності до посадки;

• десант, або озброєння чи техніка, що перевозиться - завантажені у літаки;

• технічний склад та спеціалісти НСО - у літаків, або в місцях встановлених командиром;

• розрахунок командних пунктів на робочих місцях;

• засоби керування - перевірені та готові до роботи.

Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №2 складає 10 хв., а для вильоту ескадрильї, озброєної літаками бомбардувальниками Су-24- 15-ЗОхв.

При готовності №3 сили та засоби АПЧ займають таке положення:

■ літаки заправлені, гармати зарядженні, контейнери з розвідувальним обладнанням, або з засобами РЄП підвішені, ракети та бомби підготовані, та зберігаються поблизу літаків;

■ льотний і технічний склад та спеціалісти знаходяться на заняттях, працюють або відпочивають у інших місцях, встановлених командиром, частина технічного складу чергує біля літаків;

■ аеродромно - технічні засоби розташовані поблизу стоянки літаків;

■ чергова зміна розрахунку КП - на робочих місцях;

■ засоби керування - перевірені та готові до роботи.

Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №3 складає 10 хв., тобто такими самими, як з готовності №2.

Ступінь готовності до бойового польоту, термін перебування у ній та час вильоту з кожній готовності встановляється старшим начальником. Тривалість безперервного перебування льотного складу у готовності №1 не повинна перебільшувати одної години. Перехід із однієї готовності в іншу проводиться по сигналу або по плану-графіку.

Таким чином, ступені готовності авіаційних частин до бойового польоту встановлюються з метою забезпечення своєчасного їх вильоту на виконання бойової задачі, а також забезпечення чергування екіпажів, командних пунктів, засобів керування у мирний час.

Заняття 2.3. Бойова готовність авіаційних підрозділів і частин.(Семінар)

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО СЕМІНАРУ

-Ступені бойової готовності.

-Впливання бойової готовності частин Червоної Армії на її поразки в початковий період війни.

Тема 3„Ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами ”

Заняття 3.1. Основи бойових дій підрозділів і частин

бомбардувальної авіації.

Бомбардувальна авіація є елементом стримання противника від агресії і грають важливу роль при веденні бойових дій звичайною зброєю.

Основними завданнями бомбардувальної авіації є:

-Ураження авіаційних баз (аеродромів) і літаків на них.

-Знищення комплексів оперативно-тактичних ракет наземного базування і складів ядерної(звичайної) зброї.

- Ураження авіаносців, надводних кораблів, ДЕСО і КОН.

-Ураження військово-промислових об’єктів, адміністративно-політичних

центрів, об’єктів державного і військового управління.

-Ураження ВМБ і портів.

-Ураження ж.д. вузлів, мостів і переправ.

-Ведення стратегічної та оперативної розвідки.

-Радіоелектронне подавлення засобів противника.

-Мінування з повітря.

Назвати літаки, які є на озброєнні бомбардувальної і фронтової бомбардувальної авіації ПС України.

На озброєнні фронтової бомбардувальної авіації України знаходиться фронтовий бомбардувальник Су-24 м, який призначений для дій в оперативній і оперативно-тактичній глибині.

Організаційно бомбардувальна авіація складається з авійційно-бомбардувальних бригад,згідно авіаційних командувань.

Поиск по сайту: