Захист від зброї масового ураження

Захист від зброї масового ураження - це система оперативно-тактичних і спеціальних заходів, проведених із метою не допустити або максимально послабити вплив ядерної, хімічної або біологічної зброї на сухопутні війська, сили авіаційного об'єднання й об'єкти тилу, зберегти їхню боєздатність і забезпечити успішне виконання бойових задач. Вона організується і проводиться на всіх етапах операції всіма родами військ. Захист від зброї масової поразки передбачає:

-попередження військ про загрозу застосування супротивником зброї масової поразки;

-розосередження військ і техніки;

-періодичну зміну районів базування авіації; використання захисних властивостей місцевості і маскування;

-інженерне устаткування ділянок, що займаються і підготування шляхів для маневру;

-визначення координат і параметрів ядерних вибухів;

-виявлення радіаційної, хімічної і біологічної обстановки, зон зараження, руйнацій, затоплень і пожеж, інформацію й оповіщення про неї;

-забезпечення безпеки особового складу при діях на зараженій місцевості, у зонах руйнацій, затоплень і пожеж;

-протиепідемічні, санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи;

-контроль радіоактивного опромінення особового складу, зараження людей, озброєння, бойового техніки, транспорту, матеріальних засобів і води;

-ліквідацію наслідків застосування зброї масової поразки супротивником.

Зміст оперативного забезпечення, є підготовка авіаційної техніки, озброєння, особового складу і забезпечуючіх частин(служб) до успішного виконання бойових завдані у встановлені строки.

Тилове забезпечення бойових дій авіаційних об'єднань організується з метою всебічного і безперебійного задоволення їхніх потреб в аеродромах базування і різноманітних матеріально-технічних засобах для виконання бойових задач і створення необхідних умов для життя і побуту особового складу.

Воно включає матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, технічне і медичне забезпечення.

Інженерно-авіаційне забезпечення бойових дій та бойової підго­товки авіації — це комплекс заходів, що здійснюється силами ІТС, і які направлені на утримання авіаційної техніки, засобів експлуатації та ремонту в постійній справності та готовності до ведення бойових дій, досягнення безвідмовності та високої ефективності їх застосування.

Інженерно-авіаційне забезпечення включає:

-розробку і проведення заходів щодо утримання АТ, засобів її ек­сплуатації та ремонту в справності й постійній готовності до ведення бойових дій;

-технічну експлуатацію та ремонт АТ;

-організацію експлуатації АТ;

-підтримання заданої надійності АТ та проведення заходів щодо забезпечення безпеки польотів;

-організацію та проведення всіх видів підготовок АТ до застосування у встановлені терміни;

-організацію та проведення ремонту АТ, яка отримала бойові та експлуатаційні пошкодження;

-навчання інженерно-технічного й льотного складу експлуатації та ремонту АТ;

-планування та виконання інженерних розрахунків щодо застосування АТ, обґрунтування -потрібних сил і засобів для її експлуатації та ремонту;

-облік наявності й стану АТ;

-проведення аналізу результатів застосування АТ і розробку заходів для підвищення ефективності її застосування;

-планування і проведення заходів щодо підтримання технологічної дисципліни ІТС.

Інженерно-авіаційне забезпечення навчань.(НТЗ-99.стор 21 п.53.)

Тема 6„Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин.. ”

Заняття 6.1. Базування авіаційних підрозділів і частин.

Аеродром призначений-для підготовки авіаційних частин до бойових дій, виконання зліту і посадки літаків(гелікоптерів),виконання поточного ремонту авіаційної техніки,а також для відпочинку льотного складу використовується аеродромна сіть. Аеродромну сіть складають аеродроми,аеродромні вузли і аеродромні райони. По класам: аеродроми 1,2,3 классу(відрізняються довжиною ЗПС,масою літаків які можуть приймати та умовами погоди при яких літаки виконують посадку).

Аеродром - ділянка місцевості зо всіма будівлями і обладнанням, забезпечуючіх зліт і посадку, розміщення і обслуговування літальних апаратів авіаційного підрозділу, або частини.

Пояснити поняття „Троянда вітру”(„Роза ветров”).Як вона визначається

Аеродроми постійного базування повинні бути обладнані:

-захисними укриттями для авіаційної техніки та авіаційних засобів ураження;

-укриттями для захисту особового складу від зви­чайних засобів ураження та зброї масового знищення;

-укриттями для спец автомобілів ТЕЧ (ВАРМ), СІС і ае;

-позицією підготовки літаків;

-ескадрильськими технічними будовами;

-приміщеннями для зберігання в авіаційній ескад­рильї невстановленого на літаки знімного обладнання;

-ангаром-лабораторією ТЕЧ частини (ВАРМ) та майданчиком для стоянки літаків під час виконання регламентних та ремонтних робіт;

-пунктом управління інженерно-авіаційним забез­печенням частини;

-стоянкою для літаків, що прилітають (перелітають);

-засобами централізованого заправлення паль­ним, заряджання стисненими газами та постачання електроенергії;

-приміщеннями для СІС, бази ПЧОз, сховищами для ракет, авіаційних мін і торпед;

-приміщеннями для приймання їжі, відпочинку й приміщеннями для миття особового складу, який бере участь у підготовці АТ та забезпеченні польотів;

-приміщеннями для переодягання, зберігання та сушки висотного, льотного і технічного обмундирування;

-приміщеннями для зберігання, укладки і сушки рятувальних та гальмових парашутів;

-тиром для гарячої пристрілки зброї;

-майданчиками для спеціальної обробки АТ;

-майданчиками для виконання юстирування, калібрування, перевірки працездатності прицільних станцій, а також для списання девіації магнітних компасів та радіокомпасів;

-майданчиками для підготовки АЗУ;

-майданчиками для перевірки стану зброї після польотів на бойове застосування;

-майданчиками для опробування двигунів;

-міряльним полем (для розвідувальної авіації);

-засобами зв'язку;

-пристроями, що запобігають несанкціонований зліт літаків.

Поиск по сайту: