Модульна контрольна робота № 1

Тема 4„Управління авіаційними підрозділами та частинами ”

Заняття 4.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами і частинами

Для управління авіаційними частинами створюється система управління, компонентами якої є органи управління, пункти управління, система зв'язку і радіотехнічного забезпечення (РТЗ), автоматизовані системи управління та інші спеціальні системи.

В залежності від обстановки на КП функціонує повна або скорочена бойова обслуга. Вона виконує такі основні загальні задачі:

-збір і обробка інформації відображення і доповідь командиру даних про обстановку у районі базування та бойових дій, інформування підлеглих, вищих взаємодіючих та сусідніх ПУ;

-підтримка бойової готовності підлеглих частин та ПУ;

-прийняття рішень на застосування чергових сил, відпрацювання рішень на бойові дії, перебазування, відновлення боєздатності частин та планування;

-доведення (уточнення) задач підлеглим;

-контроль ходу підготовки та виконання поставлених задач;

-управління черговими силами;

-узгодження і підтримка безперервної взаємодії;

-подання донесень на вищі ПУ.

Основні форми управління АПЧ:

-централізоване управління;

-частково децентралізоване управління.

Централізоване управління є основною формою управління і передбачає керівництво з боку старших керівників усією бойовою діяльністю підлеглих авіаційних підрозділів і частин (АПЧ) як у період підготовки до бойових дій (БД), так і у ході виконання бойових завдань.

Управління авіаційними частинами з боку старших керівників здійснюється, як правило централізовано і тільки в окремих випадках на означений термін може припускатися часткова децентралізація. Централізація управління, тобто зосередження управління підлеглою авіацією в руках одного авіаційного керівника, не означає підміни дій підлеглих, а тим більш сковування їх ініціативи.

Основні способи управління АПЧ

Командир здійснює керівництво підлеглими авіаційними підрозділами і частинами (АПЧ) наступними способами:

-особисто;

-через штаб;

-у поєднанні "особисто" і "через штаб";

Управління особисто забезпечує командиру можливість безпосередньо поставити бойові завдання виконавцям і впевнитися у вірному розумінні цих завдань. Для постановки завдань підлеглим командир використовує технічні засоби зв'язку або особисте спілкування.

Управління через штаб здійснюється авіаційними командирами на рівні з управлінням особисто. Свою роботу штаб здійснює на основі рішень, наказів і вказівок командира, а також розпоряджень вищестоящого штабу. Начальник штабу є першим заступником командира. Тільки він має право від його імені віддавати розпорядження і накази.

Управління особисто і через штаб у системі управління авіаційними частинами здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів управління (ТЗУ) і бойових документів.

САМОСТІЙНА РОБОТА: Вимоги які пред’являються до управління.

Для планування і координації використання повітряного простору України і сусідніх держав, безпосереднього управління польотами, контролю за дотриманням порядку, режиму і безпеки польотів в межах районів і зон відповідальності розгорнуті і функціонують Центри єдиної системи управління повітряним рухом (УПР): ГЦ ЄС УВД, РЦ ЄС УВД, а на аеродромах - СКП, КДП і РНП. Елементами цієї системи є складові частини ПУ ВПС: АвК - група контролю за режимом польотів і управління повітряним рухом (ЕПР), а в дивізіях - група УПР, в полках - диспетчер УПР і на ЦБУ АвК група УПР.

Для управління частинами, підрозділами і установами забезпечення створюються в авіаційних об'єднаннях - тилові ПУ (ТПУ); в авіаційно-технічних частинах і підрозділах, в частинах зв'язку, РТО і автоматизації управління - ПУ.

За КП та ЗКП за бойовим розрахунком закріплений постійний оперативний склад (до 20%), однакові комплекти КШМ, КСА, ВЗ та підрозділи забезпечення, основний оперативний склад (до 60%) працює разом з командиром на тому з цих ПУ, на яких вони знаходяться на цей час.

КП - є основним ПУ. Вони призначаються для реалізації функцій управління в повному обсязі. На них розміщуються і працюють командування, основний склад штабу, відділів і служб (близько 80%), представники взаємодіючих з'єднань (частин) і частин забезпечення.

Найважливіші принципи управління складаються з:

- безперервного збирання, вивчення, відображення та аналізу даних;

- прийняття рішень та планування бойових дій;

- доведення завдань до підлеглих;

- організації взаємодій, управління всіх видів забезпечення;

- керівництво підготовкою частин до виконання бойових завдань;

- керівництво частинами і підрозділами в ході виконання завдань

- централізації управління з широким застосуванням автоматизованих
систем управління військами і зброєю;

- облік і повне використання морально-психологічних факторів в інтересах
виконання поставлених задач.

Тема 5„Забезпечення бойових дій авіації”.

Заняття 5.1 Суть, мета та основний зміст забезпечення бойових дій.

Забезпечення бойових дій-це комплекс заходів, виконання яких дозволяє підрозділам і частинам ВПС успішно вирішувати поставлені завдання

Однією з основних складових забезпечення є бойова готовність частини, основною складовою якої є бойова готовність інженерно-технічної служби(ІТС).

Бойова готовність ІТС — це здатність при будь-яких умовах обстановки в установлені строки почати, успішно та своєчасно виконати завдання з ІАЗ бойо­вих дій. Бойова готовність ІТС визначається його укомплектованістю, рівнем професійної підготовки, а також наявністю доданих ІТС засобів експлуатації та ремонту АТ. За укомплектованість ІТС відповідають командири та штаби, за професійну підготовку - керівний ІТС частин, з'єднань та об'єднань.

Бойова готовність АТ — це стан, який визна­чає ступінь готовності АТ до виконання бойових зав­дань. Вона визначається її працездатністю та часом,
необхідним для підготовки техніки до виконання бо­йових завдань.

Справним вважається літак, який відповідає всім вимогам технічної документації та має запас ресурсу (терміну служби). На літаку повинні бути виконані встановлені операції технічного обслугову­вання й усунуті всі пошкодження та відмови. Запас ресурсу справного літака повинний забезпечувати виконання бойового вильоту.

Боєготовим вважається справний літак, під­готовлений до польоту, споряджений авіаційними засобами ураження та іншими засобами згідно по­ставленої задачі.

Норми справності літаків у частинах і підрозділах авіації Збройних Сил України визначаються наказом Міністра оборони України.

Поиск по сайту: