Оскарження щодо застосування процедур закупівель

Ст. 36. Право на оскарження дій замовника

1. Будь-який виконавець, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівлі, встановлених цим Законом, має право на оскарження дій замовника згідно з положеннями цього розділу Закону.

2. Об'єктом оскарження не може бути: вибір процедури здійснення закупівлі; застосування замовником положень статті 6 цього Закону; рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.

Ст. 37. Порядок подання та розгляду скарг з приводу порушення замовником процедури закупівлі

1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушення замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається виконавцем, що бере в ній участь, замовнику або уповноваженому органу. У разі надходження скарги протягом трьох робочих днів з дня її одержання останній інформує про це замовника.

2. Замовник або уповноважений орган можуть не розглядати скаргу, якщо вона була подана пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання.

3. Подання скарги відповідно до частини першої цієї статті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 календарних днів.

4. Не пізніше п'яти календарних днів після отримання скарги замовник або уповноважений орган повинні повідомити всіх виконавців, яких стосується ця скарга, про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги будь-який виконавець має право взяти у цьому розгляді участь. Виконавець, який не брав участі у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що були розглянуті.

5. Якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, замовник або уповноважений орган протягом 15 календарних днів з дня її отримання приймає обґрунтоване рішення, у якому необхідно зазначити: у разі якщо скаргу не задоволено, - причини такого рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, - заходи, які вживатимуться для врегулювання конфлікту.

6. Якщо скаргу розглядає замовник, зазначене рішення надсилається уповноваженому органу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. У разі виявлення порушень встановленого порядку проведення процедури закупівлі за скаргою виконавців, які впливають на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі або призводять до дискримінації виконавців, уповноважений орган має право визнати результати такої процедури закупівлі недійсними та зобов'язати замовника розпочати нові процедури закупівлі.

8. Примірник рішення замовника або уповноваженого органу щодо розгляду скарги надсилається виконавцям, які подали скаргу, протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.

9. Рішення замовника або уповноваженого органу є остаточним, якщо замовник або виконавець протягом 15 календарних днів з дня його прийняття не звернувся до суду чи арбітражного суду згідно з частиною дев'ятою цієї статті.

10. Якщо замовник або уповноважений орган не приймає рішення у строк, зазначений в абзаці першому частини п'ятої цієї статті, виконавці, які подали скаргу, або замовник вправі звертатися в установленому порядку до суду або арбітражного суду відповідно до закону.

Ст. 38. Відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

За порушення вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, замовники, організатори торгів та їх учасники несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Прикінцеві положення: 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Контрольні запитання

1. Основні функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади?

2. Процедури здійснення закупівлі?

3. Кваліфікаційні вимоги до виконавців?

4. Умови застосування процедур відкритих торгів?

5. Порядок надання тендерної документації?

6. Умови застосування процедури двоступеневих торгів?

7. Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій?

Література

1. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.// Офіційний вісник України. – 2000. - №13. – С. 1-19.

ЛЕКЦІЯ 7

НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ В ДОРОЖНІЙ ГАЛУЗІ

(4 години)

План

1. Сучасна класифікація автомобільних доріг за їх значенням.

2. Розвиток державних будівельних норм на проектування доріг (ДБН В. 2.3-4-2000). ч. І.

3. Норми на будівництво автомобільних доріг (ДБН В. 2.3-4-2000). ч. ІІ.

4. Державні стандарти з експлуатації автомобільних доріг.

5. Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг.

6. Основні напрямки розвитку законодавчої бази та нормативно-технічних документів в дорожній галузі України.

1 Сучасна класифікація автомобільних доріг за їх значенням

Відповідно до Постанов КМ України № 455 від 6.04.98 автомобільні дороги загального користування мають таку класифікацію.

Рис.3 класифікація автомобільних доріг

2 Розвиток державних будівельних норм на проектування доріг

(ДБН В. 2.3-4-2000). ч. І.

Державні будівельні норми ДБН В.2.3-4-2000 затверджені Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України та введені в дію з 1.07.2000р. на заміну СНіп 2.05.02-85 та СНіп 3.06.03-85. ДБН В.2.3-4-2000 мають 2 частини (І. Проектування, ІІ. Будівництво).

Що ж нового в ДБН В.2.3-4-2000 (ч. І) в порівнянні з СНіп 2.05.02-85 щодо проектування доріг.

а) Технічна класифікація доріг (за інтенсивністю руху)(таб. 4)

Таблиця 4

Технічна класифікація автомобільних доріг

Аналіз даних, наведених в таблиці, показує, що нова технічна класифікація більш жорстка. За цією класифікацією допускається більш висока інтенсивність руху на дорогах ІІ категорії (на 30%), IV – на 50%, V – на 50%. Тобто, за новими нормами реконструкцію доріг необхідно проводити за умов більш інтенсивного руху. Такий підхід обумовлений насамперед відсутністю коштів на реконструкцію та будівництво нових доріг. До речі, змінилися норми і щодо визначення І категорії за найбільшою перспективною годинною інтенсивністю руху з приведених одиниць (легк.) / годину:

І ІІ ІІІ

Щодо коефіцієнтів приведення ТЗ до легкового автомобіля, то в ДБН В.2.3-4-2000 наведено нові коефіцієнти: для колісного трактору з причепами вантажопідйомністю до 10т – 2,5, понад 10т – 3,5; для автобусів – 3,0; для автобусів здвоєних – 5,0.

Розрахунковий рік не відрізняється – 20 років.

Новими нормами ДБН В.2.3-4-2000 визначена переважно більш висока розрахункова швидкість руху для деяких категорій доріг(таб. 5).

Таблиця 5

Значення розрахункової швидкості руху

[В дужках – за СНіп 2.05.02-85].

Зростання розрахункової швидкості руху з одного боку враховує збільшення кількості ТЗ з високими швидкісними властивостями, а з іншого боку обумовлює зростання вартості будівництва автомобільних доріг.

В ДБН В.2.3-4-2000 визначено габарити ТЗ, на які необхідно проектувати дорогу: ширина – 2,55 м; висота – 4 м; довжина одиночного ТЗ – 12 м; зчепленого ТЗ – 18,5 м; автопоїзда – 22 м (в СНіп 2.05.02-85 цього не було).

Відбулися зміни в навантаженні на вісь: СНіп ДБН

І-IV кат. – 10 тс І-ІІ кат. – 11,5 тс

V кат. – 6 тс ІІІ-IV кат. – 10 тс

V кат. – 6 тс

В І-му розділі ДБН наведено дещо інші вимоги до коефіцієнта зчеплення під час будівництва: легкі – 0,45 (0,45), утруднені – 0,5 (0,5), небезпечні – 0,55 (0,6). В дужках за СНіп. Тобто до зчеплення на небезпечних ділянках більш “м’які” вимоги.

Норми щодо параметрів поперечного профілю автомобільних доріг майже не змінилися, тільки для ІІ категорії зменшена ширина узбіччя з 3,75 м до 3,5 м та, відповідно, ширина земляного полотна з 15 до 14,5 м. Якщо згадати, що інтенсивність для ІІ категорії зросла з 7000 до 10000, то є небезпека щодо робото здатності цієї дороги. Для V категорії з автомобільним рухом передбачена ширина проїзної частини 6 м без укріплення смуг узбіччя.

Параметри плану та повздовжнього профілю залежать від розрахункової швидкості, оскільки змінилася швидкість – змінилися і параметри.

В ДБН визначено норми щодо влаштування додаткової смуги руху на підйом для доріг ІІ-ІІІ категорії.

В ДБН конкретизовані вимоги щодо влаштування дорожніх розв’язок в різних рівнях: введено IV класів розв’язок, в тому числі І-ІІІ (в різних рівнях), в залежності від категорій доріг, що перехрещуються та сумарної інтенсивності руху автомобілів, приведених одиниць на добу. Розділ “Дорожні розв’язки... ” в ДБН наведено більш детально, ніж в СНіп.

Відповідно до ландшафтно-географічного зонування, грунтово-геологічних умов та умов зволоження, а також досвіду експлуатації доріг, територія України поділена на IV дорожньо-кліматичні зони: У-І ^{північна} (на північ лінії Львів-Житомир-Київ-Суми), У-ІІ ^{центральна} (від Львів-Житомир-Київ-Суми до лінії Любишівка – 50 км на південь від Кіровограду – на 50 км на північ від Дніпропетровську – 100 км на південь від Харкову-Куп’янськ). [Харків, Полтава – у зоні У-ІІ]; У-ІІІ ^{південна} – південні райони; У-IV ^{гірська} – гірські райони Криму, Карпат і Закарпаття.

Норми щодо коефіцієнту ущільнення земляного полотна майже не змінилися, не змінилися норми крутизни укосів. Що стосується висоти насипу над рівнем снігового покрову, то для І категорії норми менше 1,0 (1,2) – 0,2 м, що, на наш погляд, є помилковим.

Дорожній одяг за капітальністю ДБН поділяє: капітальний, полегшений, перехідний. СНіп: капітальний, полегшений, перехідний. В ДБН визначено, що дорожній одяг проектують з урахуванням надійності – ймовірності безвідмовної роботи конструкції протягом наміченого строку експлуатації до капітального ремонту (таб. 6).

Таблиця 6

Строк експлуатації покриттів до капітального ремонту

Згідно ДБН внесені зміни щодо змін технологічної товщини шарів дорожніх одягів:

ДБН СНіп

Асфальтобетон:

Грубозернистий 6 6-7

Дрібнозернистий 4 3-5 І-ІІ кат.

Піщаний 3 3-4

Литий 2 -

Цементобетон 16 18-24

Це, на мій погляд, принципово невірний підхід, обумовлений намаганням економити кошти, яких бракує. Але зменшення товщини сприятиме швидкому розвитку руйнувань під дією динамічних навантажень від транспортних засобів.

Що стосується матеріалів, то їх рекомендується вибирати з урахуванням умов роботи асфальто- та дьогтебетонних покриттів відповідно до кліматичного районування України.

Штучні споруди проектуються згідно СНіп 2.05.03, а тунелі (ГОСТ 24451 і СНіп ІІ-45). В ДБН відзначається, що при проектуванні та влаштуванні елементів організації дорожнього руху необхідно керуватися ДСТУ 2586, ДСТУ 2587, ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, ДСТУ 3587, ГОСТ 25458, ГОСТ 25459, ГОСТ 26804 та “Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України”. Малі архітектурні форми, що позначають межі адміністративних територій, можуть розміщуватися не ближче 14 м від кромки проїзної частини.

В розділі 8 “Споруди дорожньої та автотранспортних служб, об’єкти сервісу” на відміну від СНіп наведено довжину ділянок доріг, що обслуговуються підрозділами дорожньої служби:

Таблиця 7

Довжина ділянок доріг, що обслуговуються підрозділами дорожньої служби

Норми відстані між АЗС зменшені майже вдвічі, в норми відстані між СТО в 3-5 разів. Наприклад, для І категорії АЗС за СНіп (40-60 км) за ДБН (20-30 км); СТО за СНіп (80-150 км), за ДБН (20-30 км).

В ДБН за впливом на навколишнє середовище встановлено три екологічних класи дорожніх об’єктів:

перший клас – крупні об’єкти (І і ІІ категорій доріг, мости L > 500 м). Клас екологічно небезпечних видів діяльності;

другий клас – (ІІ і ІІІ категорія), окремі ділянки на територіях ДЕС. Суттєво впливають на навколишнє середовище. N > 2000 од/добу;

третій клас - N < 2000 од/добу. Об’єкти незначно впливають на навколишнє середовище.

Додатки до ч. І ДБН містять терміни та визначення, дорожньо-кліматичне районування, періодичну систему грунтів (класифікація), районування територій України за умовами роботи дьогте- і асфальтобетонів. А також в додатках перелік нормативних документів, на які є посилання в тексті ДБН.

3 Норми на будівництво автомобільних доріг

(ДБН В. 2.3-4-2000). ч. ІІ.3.

Норми на будівництво доріг ДБН В.2.3-4-2000 ч. ІІ суттєво відрізняються від СНіп 3.06.03-85, тому ми розглядаємо ДБН без порівняльного аналізу.

Ч. ІІ ДБН містить розділи 10-16.

Розділ 10. “Загальні положення”.

При будівництві та реконструкції автомобільних доріг, крім вимог даної частини Норм, слід дотримуватись вимог нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони праці, а також вимог проектних документів, проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР). Наголошується на необхідність заходів з охорони навколишнього середовища. Вибір засобів механізації для виконання різних видів робіт при будівництві автомобільних доріг необхідно проводити на підставі ТЕ порівняння різних варіантів схем комплексної механізації цих робіт, проектів організації будівництва.

Розділ 11. “Організація будівництва”.

Організація і планування дорожньо-будівельних робіт здійснюється на підставі ПОБ та ПВР.

ПОБ розроблюється генеральною проектною організацією, або на її замовлення проектною організацією, що має ліцензію. В ПОБ повинні бути вирішені такі основні питання: оптимальний термін будівництва, характер розподілу капіталовкладень по роках; строки, обсяги та послідовність робіт; потреби в матеріальних, трудових, енергетичних ресурсах і шляхи їх покриття; питання організації виробничої бази будівництва; розроблено заходи з забезпечення належних умов праці.

ПВР складається генеральним підрядником відповідно до ДБН А.3.1-5. ПВР є основою для організації виконання робіт, а також для оперативного контролю та обліку.

При будівництві в залежності від видів робіт ДБН рекомендує застосовувати потоковий метод будівництва або виконання зосереджених робіт. Зосереджені роботи: великі мости, складні регуляційні споруди, складні ділянки земляного полотна або окремі ділянки земляного полотна, де середній покілометровий обсяг земляних робіт в три рази більше, ніж по дорозі в цілому.

При будівництві доріг І-ІІ категорій або в складних умовах будівництва інспекційний контроль проводиться спеціалізованими організаціями або комісіями, що мають на це відповідні повноваження і не підпорядковані безпосередньо підряднику або замовнику та не несуть відповідальності за безпосереднє виконання робіт. За результатами вимірювань і випробувань в натурних умовах з’ясовується можливість подальшого продовження робіт. В разі виявлення грубих порушень вимог нормативних документів, проектної чи технологічної документації, наявності неліквідованих дефектів, посадова особа, що відповідає за проведення інспекційного контролю і має відповідні повноваження, зобов’язана видати замовнику і підряднику “Припис про зупинення робіт”, повідомити про це вищестоящу організацію.

З метою попередження забруднення атмосферного повітря, рекреаційних зон і повітря робочої зони слід організувати санітарний нагляд за будівництвом автомобільних доріг, що виконується з застосуванням в’яжучих матеріалів із відходів коксохімічної промисловості.

Розділ 12. “Виробничі бази” (ВБ).

До ВБ будівництва слід віднести притрасові кар’єри, АБЗ та ЦБЗ, притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію, тощо), притрасові склади органічних та мінеральних в’яжучих матеріалів та інші підприємства.

Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж дороги і довжина ділянок, що обслуговуються ними, встановлено ПОБ відповідно до швидкості потоку. Склади органічних в’яжучих повинні мати систему підігріву, склади мінеральних в’яжучих – тверде покриття з забезпеченням водовідводу.

Екологічні та санітарні вимоги та норми розміщення виробничих баз повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1.

Розділ 13. “Підготовчі роботи” (ПР).

ПР слід організувати як регулярну систему взаємозв’язаних заходів організаційного, технічного, технологічного і планово-економічного характеру, інженерні вишукування повинні проводитися у відповідності з СНіп 1.02.07.

Підготовка до будівництва кожного об’єкта повинна передбачати:

- вивчення ІТР проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з умовами будівництва або реконструкції;

- розподіл ПВР;

- виконання робіт підготовчого періоду;

- проведення геодезичних розбивочних робіт;

- розчищення смуги відводу;

- закріплення на місцевості межі відведення земляних ділянок під елементи дороги, кар’єри та резерви;

- працевлаштування комунікацій і влаштування поверхневого водовідводу;

- влаштування тимчасових доріг;

- проведення робіт по зносу або переносу будівель та споруд;

- зняття родючого шару грунту.

У випадках, коли автомобільна дорога перетинає підземні комунікації, слід за погодженням з зацікавленими організаціями передбачити попереднє укладання кожухів або інших видів обладнання з подальшою прокладкою комунікацій без порушення цілісності земляного полотна.

Розділ 14. “Спорудження земляного полотна”.

Спорудження земляного полотна здійснювати без розривів. При будівництві насипів на слабких основах або взимку до влаштування дорожнього одягу повинна бути передбачена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна (не менше 6 місяців). Після закінчення технологічної перерви поверхню насипу необхідно спланувати, а в разі необхідності досипати грунт і додатково ущільнити.

Роботи з влаштування нагірних канав, валів водозбірних колодязів та інших споруд, що призначені для перехоплення та відведення від дороги зливових, паводкових і талих вод, необхідно викопати до початку основних робіт з спорудженням земляного полотна. Роботи з влаштування дренажів та прокладки комунікацій слід виконувати до початку спорудження насипів. Поверхню основи насипу слід вирівняти, щоб не було заглиблень понад 5 см, видалити каміння. В недренуючих грунтах поверхні надається поперечний похил. При розширенні існуючих насипів при реконструкції поверхня укосу повинна бути розпушена, а при h_п > 2 м влаштовують уступи з поперечним похилом 1-2% в бік насипу.

В Нормах наведено технологію розробки виїмок та спорудження насипів, опоряджувальних та укріплювальних робіт.

Особливості земляних робіт в зимових умовах:

- розробка виїмок та резервів в не обводнених пісках, гравійно-гальцевих та скельних грунтах;

- спорудження насипів із зв’язних грунтів з числом пластичності J_р £ 12 при вологості W = 0,49-0,62 W_т;

- розробка виїмок в тих же грунтах h_в > 3 м;

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на болотах;

- виторфовування;

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік кам’яною відсипкою, бетонними плитами, тощо;

- влаштування глибоких дренажних прорізів.

Для спорудження насипів взимку використовують без обмежень скельні, крупноуламкові грунти та не пилуваті піски. Слід використовувати тільки талий грунт, мерзлі грунти – забороняється. Поверхню основи насипу перед початком спорудження необхідно очистити від снігу та льоду. Ущільнення грунту необхідно закінчити до їх замерзання.

Земляне полотно на болотах споруджується за індивідуальним проектом. В ДБН наведено основні вимоги щодо спорудження насипів з великоуламкових грунтів та на засолених грунтах.

Контроль якості робіт. Вхідний контроль – якість грунтів в кар’єрах, резервах, виїмках, природних основах насипів та штучних споруд. Контролюється точність геодезичних робіт.

Операційний контроль передбачає:

- правильність розміщення осьової лінії поверхні земляного полотна в плані та висотні позначки;

- товщина родючого шару, що зрізається;

- щільність грунту в основі земляного полотна;

- вологість грунту при спорудженні земляного полотна;

- товщина шарів грунту, що відсипається в тіло насипу;

- однорідність грунту в шарах насипу;

- щільність грунту в шарах насипу;

- рівність поверхні земляного полотна;

- поперечний профіль земляного полотна (відстань між віссю та брівкою, поперечний похил, крутизна укосів);

- правильність влаштування водовідвідних та дренажних споруд, прошарків, укріплення укосів та узбіч.

Взимку додатково контролюється вміст мерзлих грунтів і якість очищення поверхні від снігу та льоду.

Розділ 15. “Влаштування дорожнього одягу”.

Наведено технологію влаштування та вимоги до: додаткових шарів основи; покриття з грунтів, укріплених в’яжучими матеріалами; щебеневих, гравійних, шлакових основ і покриття; основи й покриття з щебеневих, гравійних і піщаних матеріалів, оброблених неорганічними і органічними в’яжучими матеріалами; асфальтобетонних і дьогтебетонних основ і покриттів; цементобетонних основ та покриття; шарів зносу та захисних шарів дорожнього одягу.

При влаштуванні дорожнього одягу виконують вхідний контроль якості матеріалів та операційний контроль для кожного шару одягу не рідше, ніж через кожні 100 м:

- висотні позначки вздовж осі дороги;

- ширину;

- товщину шару не ущільненого матеріалу по осі проїзної частини дороги;

- поперечний похил;

- рівність;

- шорсткість поверхні (для покриття доріг ІІІ категорії і вище).

Розділ 16. “Приймання робіт”.

При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об’єкту та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірювань і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією.

Якщо хоча б один з показників по конкретному елементу не відповідає допустимому його значенню, тоді виконана робота по цьому елементу в обсязі розповсюдження не потребує приймання і потребує необхідної доробки.

Приймання робіт по дорозі вцілому здійснюється після завершення спорудження окремих елементів дороги. В ДБН наведено параметри контролю якості елементів дороги.

Приймання робіт з складанням актів на приховані роботи надлежить здійснювати за такими видами:

- закріплення траси;

- створення геодезичної розбивочної основи;

- розбивка і закріплення планового і висотного положення осей споруд;

- зрізка родючого шару грунту, виторфовування, корчування пить;

- влаштування уступів на косогорах, укосах існуючих насипів тощо;

- влаштування основ з геотекстилю під насипами;

- влаштування водовідводу і дренажів, укріплення русел у водовідводних спорудах;

- спорудження та ущільнення земляного полотна та підготовка його поверхні для влаштування дорожніх одягів;

- влаштування і ущільнення додаткових та конструктивних шарів дорожнього одягу;

- установка елементів швів розширення і стиснення;

- установка арматури (при влаштуванні цементобетонних покриттів);

- установка рейко-форм і копірних струн.

Виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт повинна включати:

- виконавчі креслення, загальні журнали робіт і авторського нагляду;

- акти огляду прихованих робіт і проміжного приймання;

- журнали лабораторного контролю, акти визначення будівельних матеріалів і нарядів, паспорти, сертифікати на матеріали, що використовуються.

При прийманні робіт оцінка рівності поверхні покриття в повздовжньому напрямку здійснюється по всіх смугах руху в обох напрямках. Норми рівності при прийманні дороги значно жорсткіше, ніж на стадії експлуатації. (для поштовхоміра) (таб. 8).

За даними вимірювань рівності поштовхоміром вибираються ділянки довжиною 300-400 м, на яких здійснюється детальне вимірювання рівності і похилу покриття (30 прикладень триметрової рейки і 150 вимірів просвітів).

Зчеплення шини із зволоженою поверхнею покриття визначається ПКРС згідно ДСТУ В В.2.3-2. Виміри слід виконувати по кожній смузі руху, не менш 5 вимірів на 1 км.

Для створення безпечних умов руху слід додатково контролювати:

- видимість в плані на перехрестях в одному рівні;

Таблиця 8

Норми рівності при прийманні дороги в експлуатацію

- облаштування пішохідних переходів до автобусних зупинок, майданчиків відпочинку;

- відповідність огорож проекту, правильність їх монтажу і фарбування;

- відповідність проектній документації і стан розділювальної смуги;

- відповідність горизонтальної і вертикальної розмітки вимогам проекту і ДСТУ 3587;

- відповідність проекту і правильність фарбування напрямних стовпчиків;

- ліквідація необлаштованих з’їздів з дороги.

4 Державні стандарти з експлуатації автомобільних доріг.

Основним державним стандартом з експлуатації автомобільних доріг є ДСТУ 3587-97 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”.

Інші стандарти, які мають відношення до експлуатації доріг:

ДСТУ 2586-94. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.

ДСТУ 2587-94. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.

ДСТУ 2734-94. Огородження дорожні в напрямні пристрої. Правила використання. Вимоги безпеки дорожнього руху.

ДСТУ 3308-96. Знаки маршрутні для міського електротранспорту. Технічні умови та правила застосування.

ДСТУ Б.В.2.3-2-97. Дороги автомобільні. Метод визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям.

ДСТУ Б.2.3-3-2000. Дороги автомобільні та аеродроми. Методи вимірювання нерівностей основ і покриття.

ГОСТ 23457-86. Технические средства организации дорожного движения. Правила применения.

Основні вимоги до експлуатаційного стану проїзної частини: стан покриття проїзної частини та інших елементів перевіряє ДЕС – щодекадно!

Гранично допустимі пошкодження, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним в таб. 9.

Таблиця 9

Гранично допустимі пошкодження

В дужках наведено значення пошкоджень на терміни ліквідації для весняного та осіннього періодів.

Гранична глибина окремих вибоїн не повинна перевищувати 4 см для І-ІІІ категорій, 6 см – для решти категорій. Гранична висота напливів £ 2 см для І-ІІІ категорій, 4 см – для IV-V категорій.

Рівність покриття проїзної частини повинна відповідати вимогам, наведеним в таб. 10.

Таблиця 10

Рівність покриття проїзної частини

Коефіцієнт зчеплення колеса автомобіля з вологим покриттям не повинен бути: легкі ³ 30, утруднені ³ 0,35, небезпечні ³ 0,45.

Термін ліквідації зимової слизькості на дорогах загального користування залежить від інтенсивності руху (авт/добу): 1-1000 – 15 годин; 1001-3000 – 10 годин; 3001-7000 – 7 годин; > 7000 – 4 години.

Усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявленні до повної ліквідації.

Повне снігоочищення на автомобільних дорогах загального користування після закінчення снігопаду або завірюхи, крім віднесених до категорії стихійних лих, і не повинно перевищувати 8 годин.

Розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування від кромки проїзної частини до – повинно бути не менше, м: І кат. – 14 м; ІІ – 11,25 м; ІІІ – 9,50 м; IV – 9м; V – 8,25 м. Зелені насадження на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення.

У місцях сполучення насипу земляного полотна із стояками мостів і шляхопроводів не допускається осідання глибиною більше ніж 4 см. У місцях сполучення прольотних будов мостів не допускаються відкриті шви шириною більше ніж 2 см.

Рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів та узбіч не менше ніж 2 м від піх, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини. Рекламоносії повинні мати прозору конструкцію знизу на 1,5 м, розміщуватися паралельно дорозі або під кутом не більше 45^о.

Забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об’єкти дорожнього сервісу:

- на тротуарах, штучних спорудах;

- ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів;

- ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;

- на зупинках маршрутних транспортних засобів.

Відстань видимості дорожнього знаку повинна бути ³ 100 м. Заміну пошкоджених дорожніх знаків пріоритету та попереджувальних слід здійснювати протягом доби з моменту виявлення, решти знаків – протягом 3 діб, тимчасових – терміново. Відсутні дорожні знаки повинні бути установлені негайно.

Дорожня розмітка повинна бути відновлена протягом 30 діб з моменту виявлення пошкодження. Світлофори: заміна джерел світла – протягом 1 доби, пошкодження електромонтажної схеми – протягом 3 діб. Пошкоджені елементи дорожніх огороджень, сигнальні стовпчики – заміна протягом 5 діб з моменту виявлення.

ДСТУ 3587 встановлює також норми штучного освітлення вулиць та доріг.

5 Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг

“Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України” П – Г.1-219-113-97 визначають комплекс заходів з ремонту та утримання автомобільних доріг і споруд. Правила визначають основні вимоги до технічного стану доріг і споруд, порядок і технологію проведення робіт з їх ремонту та утримання. Якщо норми правил відрізняються від ДСТУ 3587, слід застосовувати норми ДСТУ.

Розділ. 1. “Класифікація робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг”. Роботи з ремонту та утримання автомобільних доріг і дорожніх споруд розподіляються на капітальні, середні ремонти, а також поточний ремонт и утримання доріг. Наведено детальний опис цих видів робіт по земляному полотну, водовідводу, дорожньому одягу, штучним спорудам та інженерно-транспортному обладнанню доріг.

Розділ 2. “Основні вимоги до транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг та методи визначення його показників”.

Наведено вимоги до земляного полотна, дорожніх одягів та покриттів, штучних і водовідвідних споруд, інженерного обладнання доріг та засобів інформаційного забезпечення руху, до стану смуги відводу. Наведено основні положення оцінки ТЕС АД. В цьому розділі наведено також норми міжремонтних строків служби дорожніх одягів та покриттів, які рекомендовано використовувати для перспективного планування капітальних та середніх ремонтів на мережі доріг.

Розділ 3 містить “Вимоги до організації і безпеки дорожнього руху”.

Цей розділ визначає обов’язки та право ДЕС з організації дорожнього руху, участь ДЕС разом з ДАІ брати участь в огляді місць ДТП для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися. Цей розділ регламентує правила розміщення дорожніх знаків, їх установки, влаштування розмітки, правила установки огороджень дорожніх та напрямних пристроїв, вимоги до освітлення доріг, обов’язки ДЕС щодо експлуатації технічних засобів організації дорожнього руху.

Розділ 4. “Поточний ремонт і утримання доріг у весняний, літній, осінній періоди”.

Містить склад робіт, визначення їх термінів і технологію робіт з поточного ремонту та утримання доріг (смуги відводу, земляного полотна, водовідвідних споруд, всіх типів покриттів).

Розділ 5. “Зимове утримання доріг” містить основні вимоги до захисту доріг від снігових заметів, снігоочищення доріг та боротьби із зимовою слизькістю.

Розділ 6. “Ремонт земляного полотна і водовідвідних споруд” – середній і капітальний ремонт.

Розділ 7. “Ремонт дорожніх покриттів” – середній і капітальний ремонт різних типів покриттів.

Розділ 8. “Ремонт та утримання штучних споруд” – всі види робіт по мостам всіх систем і конструкцій, шляхопроводам, естакадам, віадукам, тунелям, підпірним стінам, трубам (сюди відносяться підходи до мостів, під мостове русло, регуляційні і укріпні споруди).

Розділ 9. “Озеленення та благоустрій автомобільних доріг”.

Розглянуто вимоги та догляд за декоративним та снігозахисним озелененням, протиерозійним, а також укріпленням укосів земляного полотна. Визначено питання реконструкції придорожнього озеленення автомобільних доріг, організації розсадників, догляд за насадженнями, боротьба з шкідниками і хворобами рослин та небажаною деревно-чагарниковою рослинністю, благоустрій доріг.

Розділ 10. “Технічний облік та паспортизація автомобільних доріг”.

Розділ 11. “Охорона навколишнього середовища, правила забезпечення безпеки руху, охорони праці в місцях виконання робіт”.

Цей розділ окрім загальних положень містить “Інструкцію по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах” ІНУВ 3.2-218-051-95, згідно якої необхідно визначати правила розташування дорожніх знаків)це і в дипломних проектах).

6 Основні напрямки розвитку законодавчої бази та нормативно-технічних документів в дорожній галузі України.

В умовах реформування економіки та дорожньої галузі зокрема, законодавче забезпечення дорожнього господарства повинно весь час удосконалюватися, визначаючи пріоритети в розвитку галузі, забезпечуючи правову базу реформ.

1) Основний напрямок удосконалення створення законів, що закріплюють поступові структурні перетворення дорожнього господарства за ринковими принципами.

1.1) Найближча перспектива – це прийняття Закону України “Про автомобільні дороги”, проект якого вже доопрацьовується ДержшляхНДІ більше, ніж 2 роки. Цей Закон повинен стати головним в системі законів щодо автомобільних доріг загального користування України.

1.2) Потребує удосконалення законодавство про фінансування дорожньої галузі. Головне в цьому забезпечення надходження коштів відповідно до потреб дорожнього господарства. В цілому, це сприятиме економічному відродженню держави.

1.3) Необхідно прийняти “Програму розвитку автомобільних доріг України”. Це повинна бути Президентська програма, або програма Уряду. Сьогодні кафедра розробила таку програму, яка передана замовнику – корпорації “Укравтодор”.

1.4) Необхідно розвивати правове поле (систему підзаконних актів) для забезпечення нормальної роботи вже прийнятих законів.

2) Існує “Програма нормативно-технічного забезпечення дорожньої галузі”, яка передбачає розробку нових та переробку діючих стандартів, дорожньо-будівельних норм, відомчих норм для створення системи нормативно-технічних документів дорожньої галузі.

Контрольні запитання

1. Як здійснюється приймання закінчених робіт?

2. Які стандарти мають відношення до експлуатації доріг?

Література

1. ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги.- Київ: Держбуд України.- 2000.- 117 с.

2. П-Г.1-218-113-97 Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України.- Київ, Укравтодор.- 1997.- 183 с.

3. ВБН Г.1-218-050-2001 Міжремонтні строки експлуатації дорожніх одягів та покриттів на автомобільних дорогах загального користування.- Київ, Укравтодор.- 2001.- 9 с.

4. ВБН В.3.2-218-049-2001 Реконструкція, ремонт, реставрація об’єктів невиробничої сфери. Класифікація робіт з капітального, середнього та поточного ремонту автомобільних доріг.- Київ, Укравтодор.-2001.-13 с.

5. ПОР – 218-141-2000 Порядок обліку руху транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.- Київ, Укравтодор.- 2000.- 25 с.

6. ГСТУ 218-03450778.090-2001 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод.- Київ, Міністерство транспорту України,- 2001.- 18 с.

7. ІН Г. 1-218-150-2002 Інструкція по прийманню автомобільних доріг після середнього ремонту.- Київ, Укравтодор.- 2002.- 17 с.

8. ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів.- Київ: Держбуд України.- 2001.- 51 с.

9. ІНУ В. 3.2-218-051-95 Інструкція по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах.- Київ, Укравтодор.- 1995.- 35 с.

Поиск по сайту: